Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. -С. 332-389.

2. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка – К.: Вища освіта, 2004. - С. 385-400.

3. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. –М.: Агропромиздат, 1989. - С. 314-317.

4. Операционная технология возделывания зерновых культур. Справочник / В.Ф. Сайко, Н.В. Сокоренко, Д.А. Дымкович и др.; Под ред. В.Ф. Сайко –К.: Урожай, 1990 –С. 138-154.

5. Практикум з технологічної наладки та усунення несправностей сільськогосподарських машин / Г.Р. Гаврилюк, Г.І. Живолуп, П.С. Короткевич та ін. -К.: Урожай, 1995. - С. 170-174.

Додаток А

Розмір рекомендованих змінних решіт до машини ОВС-25

Очищувана культура	Розміри отворів решета, мм
	Б1	Б2	В	Г
Пшениця	4,0...6,0	5,0...7,0	2,0...2,5	2,5...3,0
	2,2...3,0	3,0...6,0	1,7...2,2	2,0...2,4
Жито	4,0...6,5	5,0...6,5	1,5...2,0	2,0...2,5
	2,2...2,6	2,6...3,6	1,5...1,7	1,7...2,0
Ячмінь	4,0...5,0	5,0...8,0	2,5	–
	2,4...3,0	3,6...5,0	2,0...2,4	2,0...2,2
Просо	2,5...3,0	3,0...4,0	2,0	–
	1,7...2,0	2,0...2,2	–	1,5...1,7
Горох	6,5...8,0	8,0...9,0	4,0...5,0	5,0...6,0
	5,0...6,0	7,0	2,4...3,6	4,0...5,0
Гречка	4,5...5,0	5,5...6,5	2,5...3,0	3,2...4,0
	3,5...4,0	5,0...7,0	2,5...3,0	–

• решета прямокутного перерізу,

• решета круглого перерізу,

• решета трикутного перерізу

Додаток Б

Варіанти індивідуального завдання з вибору решіт

ворохоочисної машини ОВС-25

№ варіанту	С.-г. культура	Розмір зерна, мм
		товщина		ширина
		тіп	тах	тіп	тах
1	2	3	4	5	6
1	Пшениця	2,5	5,5	4	6
2		2,7	5,4	4,2	6,5
3		2,5	5,8	5	6,8
4		2,2	5,5	4,1	5,6
5	Жито	2,2	3,5	4	6,2
6		2,3	2,8	4,2	6,0
7		2,4	3,4	4,1	5,8
8		2,5	3,6	4	5,6
9	Просо	1,7	2,2	2,5	3,5
10		1,8	2,1	2,6	3,8
11		1,7	2,0	2,8	4,0
12		1,8	2,0	2,5	4,0
Продовження дод. Б
1	2	3	4	5	6
13	Ячмінь	2,5	5,0	4	7,5
14		2,4	4,8	4,2	8,0
15		2,6	4,6	4,5	7,0
16		2,5	4,9	4,1	7,7
17		2,4	4,6	4,8	8,0
18	Горох	2,5	6,5	6,5	8,5
19		2,5	7,0	6,5	9,0
20		2,6	6,6	6,8	8,8
21		2,5	6,0	7,0	9,0
22	Гречка	2,5	3,5	4,5	6,5
23		2,5	4,0	4,8	6,2
24		2,6	3,8	4,6	6,4
25		2,7	3,6	4,7	6,0

додаток в.

Режими сушіння продовольчого, фуражного і насіннєвого зерна.

Пшеницю і тритікале вологістю понад 20 % у прямоточних шахтних сушарках сушать за два пропуски. Після першого пропуску зерно направляють в другу сушильну камеру або в склад, обладнаний установками для активного вентилювання. При другому пропуску встановлюють ретельний контроль за станом і якістю зерна.

Свіжозібрані пшеницю і тритікале підвищеної вогкості і зі значним вмістом зелених і недозрілих зерен просушують на пом’якшених режимах, знижуючи температуру теплоносія на 25–30 °С.

У зерні, пошкодженому шкідливою черепашкою, знижується кількість і погіршується якість клейковини. Якість клейковини такого зерна може бути поліпшене в процесі сушіння при нагріві його до 70 °С.

Пшеницю і тритікале сушать в двохступеневому режимі з температурою сушильного агента, що підвищується за ходом процесу. У першій зоні зерно прогрівається за зниженої температури агента. Питома подача його в першу зону вища, ніж в другу, що запобігає «запарюванню» зерна. Підвищення температури агента сушіння в другій зоні сприяє інтенсивному прогріванню зерна.

Швидкість сушіння жита та ячменю менша, ніж пшениці, оскільки волога в зерні жита міцніше зв’язана з сухою речовиною. Зерно жита можна нагрівати до вищої температури, ніж пшениці, оскільки воно містить більше розчинних речовин. Для запобігання перегріву зерна застосовують ступінчастий режим сушіння з температурою теплоносія, що підвищується.

Зерно пивоварного ячменю вологістю до 19 % у прямоточних шахтних сушарках слід сушити при температурі теплоносія 70–80 °С і нагрівати до 45 °С. Якщо вологість вища, при першому пропуску зерна через сушарку температуру теплоносія підтримують в межах 60–70 °С і нагрівають зерно до 40 °С, а при другому пропуску – відповідно 70– 80 °С і 45 °С.

Для отримання насіння високої якості слід суворо витримувати рекомендований температурний режим сушіння (табл. В1, В2). Відхилення від заданої температури не повинні перевищувати ±3°С. При правильно вибраних режимах сушіння повністю зберігаються, а в деяких випадках і поліпшуються такі властивості насіння, як енергія проростання, життєздатність і сила проростання.

Таблиця В1

Режими сушіння продовольчого і фуражного зерна в шахтних сушарках

С.-г. культура	Вологість зерна, %	Гранична температура, ºС
		теплоносія	нагріву зерна
Пшениця	До 20	140	50
	Більше 20	120	50
Жито	Незалежно від першопочаткової вологості	150	60
Ячмінь	Незалежно від першопочаткової вологості	150	60
Тритікале	До 20	140	50
	Більше 20	120	50

Таблиця В2

Режими сушіння насіннєвого зерна пшениці, жита, ячменю, тритікале

в шахтних сушарках

Вологість зерна, %	Кількість або послідовність пропусків через сушарку	Гранична температура, ºС
		теплоносія	нагріву зерна
18	Один	70	45
20	Один	65	45
26	Перший	60	43
	Другий	65	45

Щоб понизити самозігрівання, насіння в надсушильний бункер завантажують трьома-чотирма самопливними трубами, встановленими під кутом 45–60°. Випускають зерно з шахти безперервно, поєднуючи з періодичним додатковим випуском при повному відкритті розвантажувального пристрою. Це руйнує застійні зони. Засміченість насіння, що направляється в шахтну сушарку, не повинна перевищувати 1,5 %.

При вологості насіння вище 20 % застосовують ступінчастий режим сушіння, знижуючи температуру теплоносія в першій зоні на 5 °С.

Зниження вологості насіння за один пропуск через сушарки не повинно перевищувати 5–6%.

Температуру нагріву насіння в шахтних сушарках орієнтовно вимірюють за допомогою датчиків дистанційних термометрів, встановлених в нижній частині сушильної камери. Для точнішого вимірювання температури слід відбирати проби із зони найбільшого нагріву насінного матеріалу, яка знаходиться, як правило, в нижньому ряду коробів, що підводять. Проби відбирають з двох коробів, розташованих по краях шахти, на початку і в кінці короба на глибині 1,5–2 см від поверхні шару. Відібрані проби зсипають в дерев'яні ящики розміром 100×100×150 см з кришками, в отвори яких встановлюють термометр з шкалою до 100°С і ціною поділок не більш 1°С. Температуру вимірюють протягом 6–8 хв., занурюючи термометр на 50–60 мм і опускаючи його через 2–3 хв. на 15–20 мм. Ртутна кулька термометра не повинна стикатися з дном і стінками ящика. По максимальній температурі визначають нагрів насіння на виході з сушильної камери.

Періодично визначають вологість насіння. Проби насіння відбирають на виході з охолоджувальної камери через кожні 2 год. протягом сушіння всієї партії. Для оперативного вимірювання вологості використовують вологоміри типу ВЗПК-1, ПВЗ-10Д та ін.

У барабанних сушарках насіння сушать за температури теплоносія 100–110 °С, а його нагрівання не повинно перевищувати 40 °С. Через кожну годину роботи цих сушарок вимірюють температуру нагріву насіння. Проби відбирають на виході з шлюзового затвора сушильного барабана. Вимірювання температури проводять аналогічно описаному вище для шахтних сушарок.

Проби на вологість насіння відбирають після проходження ними охолоджувального пристрою через кожні 1,5 год., температуру перевіряють після охолоджування їх через кожні 2–3 год (вона повинна бути вищою за температуру зовнішнього повітря не більше ніж на 10 °С).

Якщо охолоджування недостатньо, слід перевірити роботу датчиків рівня виносних охолоджувальних колонок.

Додаток Д

Варіанти індивідуального завдання з вибору технологічної схеми

очищення, сушіння та зберігання зерна

№ варіанту	С.-г. культура	Валовий збір, тис. т	Вологість зерна, %	Призначення врожаю
1	2	3	4	5
1	Пшениця	5	18	На насіння
2		5	26	Фуражне зерно
3		7	22	На насіння
4		7	23	Фуражне зерно
5		10	20	На насіння
6		10	28	Фуражне зерно
7		3	21	Продовольче зерно
Продовження дод. Д
1	1	2	4	5
8	Жито	3	19	На насіння
9		5	23	Фуражне зерно
10		7	20	На насіння
11		10	25	Фуражне зерно
12		10	20	На насіння
13		3	26	Фуражне зерно
14	Ячмінь	7	24	На насіння
15		3	20	Фуражне зерно
16		10	28	Продовольче зерно
17		5	21	На насіння
18		5	18	Фуражне зерно
19		10	19	Продовольче зерно
20	Тритікале	7	22	На насіння
21		10	18	На насіння
22		3	21	Фуражне зерно
23		5	18	На насіння
24		5	27	Фуражне зерно
25		7	20	Продовольче зерно

Ціна2 ⁶⁰грн.

Підписано до друку 14.07.2009 р. Формат 60×84/16.

Ум. друк. арк. 3.06. Обл.-вид. арк. 2.94.

Папір офс. Друк офс. Тираж 100 прим. Зам. ______ .

Видавничий центр Львівського національного аграрного університету