11.5. Безпідстилковий гній

На тваринницьких промислових комплексах у великій кількості одержуються рідкий гній. Традиційна технологія утримання тварин на солом'яній підстилці вимагає значних витрат праці на збирання соломи з полів, транспортування до ферм, видалення із приміщень у складі гною, вивезення в поле та його розкидання. Більші витрати на застосування підстилки твариною стали стримувати ріст продуктивності праці на великих фермах. Тому в практику проектування й будівництва великих тваринницьких комплексів і ферм промислового типу широко впроваджується технологія безпідстилкового утримання худоби.

Вихід рідкого гною від одної голови великої рогатої худоби становить 55 кг у добу, свині - 50 кг. За вмістом поживних речовин свинячий гній не менш цінний, ніж гній великої рогатої худоби. У рідкому гною 50-70% азоту перебуває в розчинній формі, а тому добре засвоюється рослинами в перший рік. Іншу частину становить органічно зв'язаний (білковий) азот, який перетворюється в доступну для рослин форму через деякий час. В рідкому гної міститься головним чином органічно зв'язаний фосфор, який використається рослинами краще, ніж фосфор мінеральних добрив. Калій у рідкому гної представлений винятково розчинною формою й легко засвоюється рослинами.

Безпідстилковий гній - дуже коштовне добриво, і його потрібно використати максимально. Втрати поживних речовин при зберіганні рідкого гною в кілька разів менше, ніж при щільному зберіганні підстилкового гною. Залежно від ґрунтово-кліматичних й організаційно-господарських умов рідкий гній зберігають 2-6 місяців. При зберіганні він розшаровується на тверду й рідку частини, які мають різну удобрювальну цінність. Гній перемішують у сховищах за допомогою спеціальних пристроїв, домагаючись його однорідного стану. Іноді фракції безпідстилкового гною використають окремо: рідку, зібрану при розшаруванні в спеціальні ємності, використають на полив через систему дощувальних установок, а тверду для приготування компостів або вносять, як звичайний підстилковий гній.

11.6. Гноївка

Гноївка - коштовне швидкодіюче добриво, насамперед, азотно-калійне добриво. Залежно від виду тварин і часу зберігання кількість азоту в гноївці може коливатися від 0,02 до 0,8%, а калію - від 0,05 до 1%. Основні азотисті хімічні речовини гноївки - сечовина, сечова й гіпурова кислоти, які під впливом уробактерій швидко перетворюються у вуглекислий амоній, що легко розпадається на вуглекислоту й аміак. Наприклад, сечова кислота через ряд азотистих сполук перетворюється в сечовину, а остання під впливом уробактерій переходить у вуглекислий амоній:

CO(NH₂)₂ + H₂O =(NH₄)₂CO₃.

Аміак, що виділяється при розпаді вуглекислого амонію, є основним джерелом втрат азоту із гноївки. Важлива умова зменшення втрат азоту із гноївки - використання достатньої кількості підстилки, додавання суперфосфату.

За стійловий період (220-240 днів) від кожної корови або 10-12 теляти збирають приблизно 2 т гноївки. При зберіганні гною загальна кількість гноївки становить 10-5% від ваги свіжого гною. Використати гноївку практично можна цілий рік: для приготування компостів, підживлення озимих культур та просапних культур, внесення під зяблеву оранку.