2. Двогалузева модель загальної рівноваги
Розглянемо гіпотетичний приклад, що представляє ситуацію на ринку двох продуктів – X і Y (рис. 1). Нехай, галузь Х використовує робочу силу типу А, а галузь Y використовує робочу силу типу В. Припускаємо, що ринки продуктів і ресурсів (в даному випадку – праці) є чисто конкурентними.
Рх1 і Wа1 є рівноважними ціною продукту і ставкою заробітної плати для галузі Х, Рy1 і Wb1 є рівноважними ціною продукту і ставкою заробітної плати для галузі Y. Фірми отримують нормальні прибутки, і тому нема причини для кожної галузі розширюватися або скорочуватися. Два ринки праці також знаходяться “в спокої”: немає стимулу для робітників виходити чи вступати на будь-який з цих ринків.
Припустимо тепер, що відбувається щось, що порушує цю рівновагу: наприклад, змінилися переваги та смаки споживачів, так що попит на товар Х зростає, а попит на товар Y відповідно знижується.
Як будуть пристосовуватися фірми в короткостроковому періоді до цих змін споживацького попиту? Перш за все виробництво, яке приносило нормальний прибуток в галузі Х до того, як попит зріс від Dх1 до Dх2, тепер приносить економічні прибутки. Фірми в галузі Х, зіткнувшись з новою більш високою ціною Рх2, вирішують розширити свій сукупний випуск продукції з Qх1 до Qх2 (детальніше див. [4,С.191-195]). З цією метою фірми в галузі Х збільшать попит на робочу силу з Da1 до Da2
Рис. 1. Короткострокові та довгострокові пристосування в двогалузевій моделі економіки до зміни смаків споживачів на користь товару Х.
Ряд протилежних пристосувань буде мати місце в короткостроковому періоді в галузі Y. Попит на продукт Y падає до, скажімо, Dy2, викликаючи зниження ціни з Рy1 до Py2. При цій нижчій ціні окремі фірми понесуть збитки, тому вони зменшать обсяг виробництва. Відповідно, попит на робочу силу типу В падає з Db1 до Db2, заставляючи знизитися рівноважну ставку заробітної плати до Wb2 і зайнятість – до Qb2.
Але ми прослідкували тільки перше коло ринкових пристосувань. По закінченні цих пристосувань в короткочасовому періоді виробництво Х все ще приносить економічний прибуток, в той час як в галузі Y зберігаються збитки. Передбачувані зміни в споживацькому попиті на користь продукту Х зробили галузь Х процвітаючою, а галузь Y – занепадаючою. Це означає, що при наявності достатнього часу – тобто в довгостроковому періоді – нові фірми увійдуть в галузь Х, в той час як галузь Y фірми будуть схильні покидати.
В міру того, як нові фірми будуть входити в галузь Х, крива пропозиції галузі буде зсуватися вправо від Sx1 до, скажімо, Sx2. Це збільшення пропозиції має тенденцію знову знизити ціну з Рx2 до Рx3. Рівноважний обсяг виробництва в галузі Х збільшиться до Qx3. Потрібно підкреслити, що в новому положенні рівноваги споживачі отримують більший обсяг продукції Х, що відповідає зміні їх смаків на користь товару Х.
Збитки в галузі Y змусять фірми покидати галузь. В мірі того, як фірми будуть виходити з галузі, галузева пропозиція буде знижуватися від Sy1 до, скажімо, Sy2. Це дещо підніме ціну від Py2 до Py3. Виробництво буде приносити знову нормальні прибутки і розмір галузі стабілізується.
Ці довгострокові пристосування дублюються на ринках ресурсів. Зміни у попиті на робочу силу в короткостроковому періоді підвищили ставку заробітної плати для робочої сили типу A. Для робочої сили типу В настав час переміститися з галузі Y, де можливості працевлаштування і ставки заробітної плати знизились, у галузь Х, де виробництво розширювалося і ставки заробітної плати підвищувалися. Таким чином, ми могли б очікувати, що пропозиція робочої сили типу А збільшиться від Sа1, до скажімо, Sа2, і пропозиція робочої сили типу В знизиться від Sb1, до, скажімо, Sb2. В результаті ставки заробітної плати для робочої сили типу А дещо знижуються від Wа2 до Wа3. А для робочої сили типу В ставки заробітної плати мають тенденцію знову підвищитися від Wb2 до , скажімо, Wb3.
Проте це лише початок наслідків, котрі виникають в результаті початкової зміни у структурі попиту. Існує ряд більш складних пристосувань, котрі ми могли б взяти до уваги – вплив на інші галузі, вплив на інші ресурси, розподіл прибутку (див. [4,C.191-194]).