Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема03.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
284.67 Кб
Скачать

2. Сукупний попит: фактори його формування і зміни

Сукупний попит – економічний агрегат, який дорівнює величині локальних (індивідуальних) попитів на усі товари і послуги.

Сукупний попит - це загальний обсяг товарів і послуг, який може бути куплений за даного рівня цін і за інших рівних умов.

Власне, за інших рівних умов, чим нижчий рівень цін, тим більшу частину реального обсягу національного виробництва захочуть придбати споживачі, підприємства, уряд і закордонні покупці. І, навпаки, чим вищий рівень цін, тим менший обсяг національного продукту вони захочуть купити.

Таким чином, залежність між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва, на який існує попит, є обернена, або від’ємна (див. рис. 3.2.).

2.1. Фактори формування сукупного попиту

Обернену, або від‘ємну, залежність між рівнем цін і обсягом національного виробництва економісти пояснюють такими факторами:

  1. ефектом процентної ставки;

  2. ефектом матеріальних цінностей або реальних касових залишків;

  3. ефектом імпортних закупок.

Ефект процентної ставки передбачає, що траєкторія кривої сукупного попиту визначається діями зміни рівня цін на процентну ставку, а відповідно, на споживчі видатки і інвестиції. Іншими словами, коли рівень цін зростає, то підвищуються і процентні ставки, які в свою чергу, приводять до зниження споживчих видатків та інвестицій.

Ефект багатства (ефект матеріальних цінностей, або ефект реальних касових залишків), передбачає, що за більш високого рівня цін реальна вартість, або купівельна спроможність, накопичених фінансових активів зменшиться. В такому випадку, населення реально стане бідніше, і тому можна очікувати, що воно зменшить свої видатки.

Ефект імпортних закупок (ефект чистого експорту). Дія ефекту імпортних закупок полягає в тому, що зростання рівня цін у певній країні призведе до зменшення сукупного попиту на національні товари і послуги і, навпаки, зниження рівня цін у даній країні сприяє скороченню її імпорту і збільшенню її експорту. Все це веде до збільшення чистого експорту і сукупного попиту.

2.2. Фактори зміни сукупного попиту

Із визначення сукупного попиту випливає, що за інших рівних умов підвищення рівня цін призведе до зменшення попиту на реальний обсяг виробництва. І навпаки, зменшення рівня цін викликає збільшення обсягу виробництва. Це співвідношення показане на графіку, як рух від однієї точки до іншої уздовж кривої сукупного попиту. Проте, якщо одна або декілька умов змінюються, то зміщується вся крива сукупного попиту. Ці “інші рівні умови” називають неціновими факторами сукупного попиту.

Як видно з рис.3.3, збільшення сукупного попиту представлено відхиленням кривої вправо – від АD1 до АD2. Це зміщення показує, що за різних рівнів цін, обсяг товарів і послуг, які ми бажаємо купити, зростає. І навпаки, зменшення сукупного попиту показано як зміщення кривої вліво – від АD1 до АD3. Це зміщення говорить про те, що люди будуть купувати менший обсяг продукції, ніж раніше, за різних рівнів цін.

Іншими словами, зміни в обсязі сукупного попиту відбуваються в тому випадку, якщо змінюється один, або декілька факторів, які раніше вважалися постійними.

Нецінові фактори, які зміщують криву сукупного попиту:

  • Зміни у споживчих витратах.

  • Зміни в інвестиційних витратах.

  • Зміни у державних витратах.

  • Зміни у видатках на чистий експорт.

Споживчі витрати. Зміна одного або декількох нецінових факторів можуть змінити характер витрат споживачів і тим самим змістити криву сукупного попиту. Такими факторами є: добробут споживача, очікування споживача, заборгованість споживача і податки.

Добробут споживача. Зменшення реальної вартості активів споживачів приводить до збільшення їх заощаджень, тобто до зменшення покупок товарів, як до засобу відновлення їх добробуту. Внаслідок скорочення споживчих витрат сукупний попит зменшується і крива сукупного попиту зміщується вліво. І навпаки, внаслідок збільшення реальної вартості матеріальних цінностей споживчі витрати, за даного рівня цін, зростають. Тому крива сукупного попиту зміщується вправо.

Очікування споживача. Зміни в характері споживчих витрат залежать від прогнозів, які роблять самі споживачі. Наприклад, коли люди розраховують, що в майбутньому їх реальний дохід збільшиться, вони готові тратити більшу частину свого теперішнього доходу. В цей час споживчі витрати зростають (заощадження в цей час зменшуються) і крива сукупного попиту зміщується вправо. І навпаки, якщо люди знають, що в майбутньому їх реальні доходи зменшуються, то їх споживчі витрати, а також і сукупний попит зменшиться.

Заборгованість споживача. Високий рівень заборгованості споживача, яка утворилася внаслідок попередніх покупок в кредит, може заставити скоротити сьогоденні витрати, щоб виплатити борги. Внаслідок цього споживацькі витрати скоротяться, а крива сукупного попиту зміститься вліво. І навпаки, коли заборгованість споживача невелика, вони готові збільшити свої сьогоденні витрати, що приводить до зміщення кривої сукупного попиту вправо.

Податки. Зменшення ставок податку на прибуток веде за собою збільшення чистого доходу і кількості покупок за даного рівня цін. Це означає, що зниження податків приведе до зміщення кривої сукупного попиту вправо, а збільшення податків приведе до зміщення кривої сукупного попиту вліво.

Інвестиційні витрати. Зменшення обсягів нових засобів виробництва, які підприємства готові купити за даного рівня цін, приведе до зміщення кривої сукупного попиту вліво. І навпаки, збільшення обсягу інвестиційних товарів, які підприємства готові купити, приведуть до збільшення сукупного попиту. Сюди входять: процентні ставки, очікувані прибутки від інвестицій, податки з підприємств, технології, надлишкові потужності.

Процентні ставки. За інших рівних умов, збільшення процентної ставки, викликане будь-якими факторами, крім змін рівня цін, приведе до зменшення інвестиційних витрат і зменшення сукупного попиту. Збільшення грошової маси сприяє зменшенню процентної ставки і тим самим, збільшенню капіталовкладень. І навпаки, зменшення грошової маси веде до збільшення процентної ставки і зменшення інвестицій.

Очікувані прибутки від інвестицій. Найбільш оптимістичні прогнози на одержання прибутків на вкладений капітал збільшують попит на інвестиційні товари і тим самим зміщують криву сукупного попиту вправо. І навпаки, якщо перспективи на одержання прибутку від майбутніх інвестиційних програм не відповідають дійсності, то затрати на інвестиції мають тенденцію до зниження, отже сукупний попит також зменшиться.

Податки з підприємств. Збільшення податків з підприємств приведе до зменшення прибутків, а також і до зменшення інвестиційних витрат і сукупного попиту. І навпаки, зменшення податків збільшить прибутки від капіталовкладень, і можливо, збільшить інвестиційні витрати, а також змістить криву сукупного попиту вправо.

Технології. Нові і вдосконалені технології мають тенденцію до стимулювання інвестиційних витрат і тим самим до збільшення сукупного попиту.

Надлишкові потужності стримують попит на нові інвестиційні товари і тому зменшують сукупний попит на нові інвестиційні товари. Простіше кажучи, у фірм, які працюють не на повну потужність, немає достатнього стимулу, щоб будувати нові заводи. Тому інвестиційні витрати зменшуються, і крива сукупного попиту зміщується вліво.

Державні витрати. Збільшення державних закупок національного продукту за даного рівня цін буде приводити до зростання сукупного попиту до того часу, поки податкові збори і процентні ставки будуть залишатися незмінними.

Витрати на чистий експорт включають два фактори, які впливають на зміни сукупного попиту: 1) національний дохід інших країн і 2) валютні курси.

Національний дохід інших країн. Зростання національного доходу іншої держави збільшує попит на національні товари і тому збільшує сукупний попит даної країни. Зменшення національного доходу за кордоном має протилежний наслідок: чистий обсяг нашого експорту скорочується, зміщуючи криву сукупного попиту вліво.

Валютні курси. Внаслідок зміни курсу національної валюти стосовно інших валют відбувається або знецінення, або подорожчання національної валюти. А це означає, що експорт зростає, або зменшується, а імпорт навпаки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]