7. 1.4 Стандартизація у сша

Щоб завершити світову картину стандартизації, треба додати інформацію, що стосується системи стандартизації, яка історично розвинулася у США. У Сполучених Штатах є багато організацій, які розроблюють стандарти і конкурують між собою. Процес розробки стандартів ґрунтується на принципах членства, як й у Європі, тому результуючі документи також є необов’язковими стандартами.

Добре відомими представниками системи стандартизації США є, наприклад, ASME (Американське товариство інженерів-механиків), ASTM (Американське товариство з випробувань матеріалів), API (Американський інститут нафти), UL (Лабораторії з техніки безпеки). Стандарти, які вони видають, широко визнаються і в багатьох випадках використовуються в усьому світі через їх відмінний технічній рівень. Ці американські організації зі стандартизації відіграють важливу роль й у відповідних галузях міжнародної стандартизації. Але відповідно до правил, що регулюють представництво національних організацій зі стандартизації у міжнародних організаціях зі стандартизації, США також повинні мати лише одну НОС як члена ISO або IEC. Це положення займає ANSI (Американський національний інститут стандартів).

У 1916 році Американський інститут інженерів-електриків (на разі IEEE – Інститут інженерів електротехнічної й електронної промисловості) запросив Американське товариство з випробувань матеріалів (ASME), Американський товариство інженерів-будівельників (ASCE), Американський інститут інженерів гірничої і металургійної промисловості (AIME) й Американське товариство з випробувань матеріалів (на разі ASTM International) об’єднатися у створенні неупередженого національного органу для координації розробки стандартів, ухвалення консенсусом національних стандартів і зупинення плутанини користувачів щодо прийнятності. Ці п’ять організацій, які самі були ключовими членами Об’єднаного технічного товариства (UES), згодом запросили Військове міністерство, Міністерство ВМФ і Міністерство торгівлі приєднатися до них як засновників. Американський національний інститут стандартів спочатку було створено як Американський комітет з технічних стандартів (AESC). Свою нинішню назву Американський національний інститут стандартів прийняв у 1969 році. Пройшовши різноманітні реорганізації й зміни назви, інститут постійно нарощував свої зусилля, спрямовані на координацію й ухвалення необов’язкових національних стандартів, нині відомих як американські національні стандарти.

8. 1.5 Стандартизація у країнах з плановим господарством

Дві вищезазначені моделі стандартизації були розроблені, щоб служити потребам ринкової економіки. Дещо інша система була розроблена у країнах із плановим господарством, до яких відносилися усі країни, над якими домінував СРСР після Другої світової війни. Стандартизація була націоналізована і перетворилася на частину державного керування. Стандарти втратили свій необов’язковий характер, і кожен виріб мав вироблятися лише відповідно до стандартів підприємства, галузевих або державних стандартів, тому використання було обов’язковим.

У країнах із плановим господарством роль стандартів була дійсно важливою, оскільки без обов’язкових стандартів централізоване керування виробництвом було ланцюг украй важким і, ймовірно, навіть неможливим. Обов’язкові стандарти були важливими ще й для гарантії певного рівня якості виробництва за відсутності реального ринку й конкуренції. Й останнє, але не менш важливе: стандарти були неминучим інструментом для встановлення цін, оскільки вони містили точний технічній опис кожного окремого виробу. Обов’язкові стандарти використовувалися або, краще сказати, неправильно використовувалися керівництвом держави замість технічних регламентів, оскільки процес ухвалення стандартів був менш складним, аніж юридична процедура у випадку технічних регламентів. Той факт, що обов’язкові стандарти часто включали положення, які мали юридичні наслідки, був однією з головних перепон, що ускладнювали плавне і швидке перетворення обов’язкових зібрань стандартів на необов’язкові.