6. 5.6 Історичне тло керівних принципів щодо співробітництва між еfta і cen/cenelec

(Настанова CEN/CENELEC 4: Загальні керівні принципи щодо співробітництва між CEN, CENELEC й ЕТСІ Європейською Комісією і Європейською асоціацією вільної торгівлі, частина 2)

Вже у грудні 1981 року ЕFTA заявила про свою зацікавленість у співробітництві з країнами Європейського Співтовариства і CEN і CENELEC для розробки процедури обміну інформацією про програми стандартизації і проекти стандартів. Участь ЕFTA у Процедурі обміну інформацією була підтверджена контрактом навесні 1984 року. Крім того, секретаріат ЕFTA з близьким інтересом слідкував за підготовкою угоди про Загальні керівні принципи між Комісією, CEN і CENELEC. На засіданні комітету зі зв’язку ЕFTA-CENELEC, проведеному у Ніцці у листопаді 1983 року, були висловлені думки щодо можливості складення схожої угоди, яка б регулювала відносини між ЕFTA і CEN і CENELEC.

14-і збори Генеральної асамблеї CENELEC у Ніцці ухвалили цю пропозицію і закликали до подальших дій з цього питання, а у CEN обговорення розпочалися на 9-ій Генеральній асамблеї, проведеній в Афінах у вересні 1983 року.

У заяві, відомій як Люксембурзька декларація, прийнятій 9 квітня 1984 року на рівні міністрів країн ЕFTA, Європейського Співтовариства і його країн-членів, були викладені напрямки майбутнього співробітництва ЕFTA-ЄС, inter alia (серед іншого – лат.), з метою покращення вільного обороту промислових товарів. Однією з пріоритетних галузей для співробітництва було усунення технічних бар’єрів торгівлі, включаючи гармонізацію стандартів.

8 травня 1984 року Рада ЕFTA прийняла низку принципів політики стандартизації у Європі, які визначають погляди й цілі ЕFTA щодо діяльності з європейської стандартизації. У цій низці принципів країни ЕFTA підтвердили свою підтримку діяльності, спрямованої на більшу європейську гармонізацію стандартів і технічних регламентів. Крім того, країни ЕFTA заявили про свою зацікавленість у зміцнення їх договірних зв’язків CEN і CENELEC і свою готовність підтримувати практичну роботу CEN і CENELEC, inter alia, через надання мандатів на виконання робіт зі стандартизації і внески на витрати для виконання конкретних завдань.

У липні 1984 року було створено комітет ЕFTA з питань технічних бар’єрів торгівлі.

Серед його перших завдань було складання угоди між ЕFTA-CEN-CENELEC у вигляді цих керівних принципів. Остаточний проект, підготовлений комітетом, був затверджений для підпису Радами ЕFTA 14 березня 1985 року і того самого місяця представлений CEN і CENELEC для підпису. Право на підпис за CENELEC 30 квітня 1985 року було надано зборами Генеральної асамблеї CENELEC у Стокгольмі 23 і 24 квітня 1985 року, а за CEN – після циркулярного листа його членам від 1 квітня 1985 року.

7. 6 Участь у процесі розробки стандартів (у технічних комітетах)

1. 6.1 Організаційна структура і відповідальність за роботу зі стандартизації

2. 6.1.1 Технічна рада

Функція

Технічна рада відповідає за керування програмою розробки стандартів і сприяння її швидкому виконанню Центральним секретаріатом, технічними комітетами й іншими органами. Функції Технічної ради, які можуть здійснюватися на засіданні або заочно, включають, зокрема, такі:

1. прийняття рішень з усіх питань, що стосуються організації, робочих процедур, координації і планування робіт зі стандартизації;

2. контроль за ходом виконання робіт зі стандартизації і керування ним у близькому співробітництві з Центральним секретаріатом і, зокрема, з головою і секретарем технічного комітету, аналіз назви, обсягу і програми роботи кожного технічного комітету, щоб забезпечити якомога більшу координацію й запобігання перекриттям (дублюванням), і переконатися, що кожний технічний комітет займається обмеженою кількістю практично здійснених проектів;

3. аналіз пропозицій щодо нових проектів;

4. вирішення, які опитувальні листи необхідно випустити для оцінки їх результатів;

5. створення і розпуск технічних комітетів, надання їм секретаріатів і призначення їх голів;

6. покладання або зняття зобов’язань щодо режиму бездіяльності і між тим мати справу із запитами членів щодо публікації пов’язаних національних стандартів;

Технічна рада може делегувати деякі зі своїх функцій відповідним підгрупам або технічним органам, зберігаючи свої повні повноваження і нагляд.

Членство

Технічна рада складається з президента й (або) віце-президента (віце-президентів) і одного постійного делегата від кожного члена, який встановлює необхідні контакти на національному рівні, щоб бути в змозі ефективно представляти члена.

На засіданнях Технічної ради головує президент або віце-президент

Секретаріат Технічної ради утримується Центральним секретаріатом.

Засідання

Засідання Технічної ради скликаються Центральним секретаріатом за дорученням голови або на вимогу принаймні двох членів.

Для участі у засіданнях Технічної ради у якості спостерігачів запрошуються представники Європейської Комісії і секретаріату ЕFTA і – за угодами – інші організації. В особливих випадках голова може також запрошувати експертів для участі в обговореннях на засіданні Технічної ради.

Звітність

Технічна рада звітує про свою діяльність кожним зборам Генеральної асамблеї або засіданню Адміністративної ради, що доречно. Голова Технічної ради забезпечує доведення питань особливої важливості до відому Генеральної асамблеї або Адміністративної ради, що доречно.