3.4. Зміст різних сторін спортивної підготовки у велосипедному спорті

Зміст спортивної підготовки складають такі її види:

• фізична,

• технічна,

• тактична,

• психологічна,

• теоретична,

• інтегральна.

Фізичну підготовку поділяють на загальну фізичну підготовку (ЗФП), що спрямована на підвищення загальної працездатності, та спеціальну фізичну підготовку (СФП), скеровану на розвинення спеціальних фізичних якостей та координаційних здібностей.

Технічна підготовка має за мету навчання, закріплення та удосконалення рухових дій велосипедистів, пов’язаних з технікою педалювання, посадкою, проходженням дистанції різних видів гонок.

Тактична підготовка включає: розробку та вивчення тактичних варіантів ведення боротьби на дистанції; навчання розподілу сил на змагальній дистанції; виявлення особливостей проходження змагальної дистанції суперниками; складання індивідуальної тактичної програми проходження дистанції в змаганнях сезону.

Психологічна підготовка поділяється на базову (психологічна освіта, навчання та розвиток), тренувальну (формування значущих мотивів і сумлінного ставлення до тренувальних завдань і навантажень) і змагальну (формування стану бойової готовності, здатності до зосередження та мобілізації зусиль) підготовку.

Теоретична підготовка – це формування у велосипедистів спеціальних знань, потрібних для успішної спортивної діяльності. Може здійснюватися як у процесі педагогічних занять, так і в спеціально відведений для цього час: бесіди; вивчення кінограм; перегляд відеозаписів виступу сильніших велосипедистів з подальшим їх аналізом; самостійна робота з літературою.

Інтегральна підготовка - процес, спрямований на об’єднання, координацію та реалізацію в умовах тренувальної та змагальної діяльності різних сторін підготовленості. Інтегральна підготовка сприяє придбанню змагального досвіду, підвищенню стійкості до змагального напруження, стабільності та надійності під час ведення боротьби на дистанції. Може проводитися у процесі змагань і контрольних тренувань згідно з індивідуальними планами підготовки спортсменів до відповідальних змагань. Обсяг засобів інтегрального впливу повинен збільшуватися з наближенням до відповідальних змагань[10].

3.5. Організація та методика відбору групи початкової підготовки

Найбільш популярна у дітей їзда на велосипеді весною та восени, коли починаються заняття у школі, тому доцільно навчальні групи новачків комплектувати у вересні, а доповнювати їх по весні.

Мета початкового відбору – допомогти дитині вірно обрати вид спорту. Початковий відбір доцільно проводити після 1-2 міс. Систематичних занять навіть на особистих велосипедах, що дозволить значно підвищити якість оцінки перспективності дитини та виключити дуже поширену помилку, коли діти, які краще володіють велосипедом, сприймаються за більш здібних.

Після етапу початкового навчання потрібно провести відбір до груп початкової підготовки з урахуванням зовнішнього вигляду дитини, її статури. Перевага надається учням з пропорційною статурою, більш високого зросту, середньою масою тіла. Дітей, які мають дуже велике бажання займатися велосипедним спортом, рекомендується зараховувати до ДЮСШ навіть з невисокими показниками у контрольних вправах.

Таким чином, критеріями відбору на цьому етапі є:

• мотивація до занять велосипедним спортом;

• вік початку занять спортом (найбільш сприятливий 10-12 років);

• морфологічні ознаки;

• стан здоров’я;

• рівень спеціальних сприйнять, рівноваги та швидкості, спортивна спадковість[2].

Висновки:

1. Спортивна підготовка велосипедистів охоплює декілька періодів, які мають свої особливості. Їх зміст змінюється згідно із закономірностями спортивного удосконалення та вікового розвитку спортсменів.

2. Система управління тренувальним процесом є сукупністю послідовних ланок для здійснення поставленого результату і досягнення мети.

3. Завданнями етапу початкової підготовки є зміцнення здоров'я дітей, різностороння фізична підготовка, усунення недоліків в рівні фізичного розвитку, навчання техніці вибраного виду спорту і техніці різних допоміжних і спеціально-підготовчих вправ.

4. Загальна фізична підготовка початківців має на меті зміцнити здоров'я дітей, урізноманітнити її фізичні якості, усунути недоліки в рівні фізичного розвитку, навчити техніці фізичних і підготовчих вправ у обраному виді спорту, та сприяти переходу до більш пізніх етапів тренування.

5. Основними фізичними якостями для велосипедиста є сила, витривалість і бистрість, а також їхня взаємодія між собою. Для їх розвитку використовують штучні і природні умови тренування.

Список використаної літератури:

1. Булатова М.М. Спортсмен в pазличних климато-геогpафических и погодных условиях / Булатова М.М., Платонов В.М. –К.: Олімпійськалитеpатуpа, 1996, - З. 173-177.

2. Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спортсменов. — М.: "ФиС", 1970. — 200 с.

3. Волков Л.В. Обучение и воспитание юного спортсмена. – К.: Здоров’я, 1984. – 193с.

4. Волков Л.В. Спортивная подготовка детей и подростков. – К.: Вежа, 1998. – 190с.

5. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. К.: Олимпийская литература, 2002. – 293с.

6. Гаммерштед Ю.А., Сафонов В.А. Готвянский В.Д. Велосипедный спорт (шосе): Навчальна програма для ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ. – К.: РНМК,1994.-85с.

7. Ердаков С.В. Підготовка велосипедистів-переслідувачів до відповідальних змагань. Ежегодник 1990г. Велосипедний спорт- М.; ФиС., 1990р. – 276с.

8. Єдина спортивна класифікація України на 2002-2004 рр. Види спорту, що входять до програми ігор Олімпіад. – К.: Олимпийская литература, 2002. – 147с.

9. Крилатих Ю. Г. Підготовка юних велосипедистів /Крилатих Ю.Г., МінаковС.М. - М.:ФиС, 1992. – 201 с.

10. Крылатых Ю.Г., Минаков С.М. Подготовка юных велосипедистов. – М.: Физкультура и спорт, 1982. – 191с.

11. Матвєєв Л. П. Основи загальной теоpии споpта и системи підготовки споpтсменов / Матвєєв Л. П.– До.:Олімпійськалітеpатуpа, 1999. – З. 313-317.

12. Міщенка В.С. Оцінка функціональної підготовленості кваліфіційних споpтсменів виходячи з обліку структури аеробної продуктивності / Міщенка В.С., Булатова М.М. Наука в Олімпійському споpті. – 1994. – №1. – З. 63-72.

13. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 583с.

14. Платонов В.Н., Сахновский К.П. Подготовка юного спортсмена. – К.: Радянська школа, 1988. 288с.

15. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 584с.

16. Полищук Д.А. Велосипедний спорт. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 343с.

17. Пензулаева Л.И. Физкультурные занятия с детьми: Пособие для учителя школы. - М.: Просвещение, 1998. - 143 с.:

18. Платонов В.Н. Підготовка квалифицырованых спортсменов - М., ФІС., 2003.

19. Савенков В.А., Осадчий В.П. и др. Методические рекомендации по организации и содержанию комплексного контроля за специальной физической подготовленностью велосипедистов-трековиков. – К.: РНМК, 1990. – 32с.

20. Савенков В.А., Подейко В.В., Баранов М.П. Велосипедный спорт (трек): Навчальна програма для ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ. – К.: РНМК, 1994. – 85с.

21. Уилмор Дж., Костилл Д. Физиология спорта и двигательной активности/пер. с англ. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 504с.

22. Юнкер Д., Микейн Д., Вейсброд Г. Велосипедный спорт/пер. с нем. – М.: Физкультура и спорт 1982. – 118с.

23. Архипов Е.М., Бахвалов В.А, Власова Н.Н., Гуральник Р.Я., Красников А.А., Людмирский Л.М., Минаков С.М., Седов А.В., Шелешнев Л.Н. Велосипедный спорт. – М.: “Физкультура и спорт”, 1967. – 400с.

24. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1.- Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2007.-272с.

25. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 2. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 248с.

26. Юнкер Д., Микейн Д., Вейсброд Г. Велосипедный спорт/пер.с нем. – М.: Физкультура и спорт 1982. – 118с.

27. Поберий Игорь А., Велоспорт в Донбасе/ Игорь Поберий –Донецк: ЭПОС 2008. 231с.(56) с.:фот.(Донбас спортивный)