32

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………2

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТРЕНУВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ПОЧАТКІВЦІВ У СПОРТІ

1.1. Характеристика управління тренувальним процесом……………………4

1.2. Загальні відомості про етап початкової підготовки ...…………………...6

1.3. Особливості розвитку дітей 10-12 років …..........…………….…… .. ... .7

Розділ 2. МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.

1. 1 етап: вибір теми курсової, пошук літератури, бесіда з тренером…...17

2. 2 етап: аналіз літературних джерел……………………………………..17

3. 3 етап: написання трьох розділів курсової роботи…………………….17

Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПОЧАТКІВЦІВ У ВЕЛОСПОРТІ.

3.1. Характеристика вікових особливостей учнів………………………………18

3.2. Загальна фізична підготовка велосипедистів……………………………20

3.3. Засоби, методи та принципи спортивної підготовки велосипедистів…23

3.4.Зміст різних сторін спортивної підготовки у велосипедному спорті….25

3.5. Організація та методика відбору групи початкової підготовки……….27

ВИСНОВКИ.......................................................................................................29

ЛІТЕРАТУРА ...................................................................................................30

ВСТУП

Сьогодення об’єктивно ставить низку вимог до особистих якостей людини, здатної успішно функціонувати в умовах ринку. Серед них уміння творчо мислити і діяти, приймати рішення в нестандартних ситуаціях, здатність до професійного динамізму, комунікабельності, розвинуті навички роботи в групах і колективах. Найкращі умови для набуття цих якостей створюються у процесі занять спортом.

Велосипедний спорт – один з наймасовіших і доступніших видів спорту в Україні та за кордоном. В багатьох країнах спостерігається “велосипедний бум”, що викликає підвищений інтерес до велосипедного спорту, його кращим досягненням.

Їзда на велосипеді по шосе, треку, перeсічній місцевості, емоційність виконання елементів фігурної їзди створюють відмінні передумови для зміцнення здоров’я осіб, що займаються цим видом спорту.

Рухи велосипедиста зумовлюються відпрацюванням багаторазових стереотипів, систем умовних рефлексів, здатних повторювати не тільки незмінно, але із деяким пристосуванням до навколишніх умов-до змін напряму вітру, особливостей покриття треку або шосе, до підвищення почуття втоми.

Навчання і тренування – це єдиний процес , в якому спортсмен тренується, набуває нові навички, а тренуючись, закріплює набуті навички, вдосконалює майстерність в умовах, що постійно змінюються. В процесі засвоєння необхідних рухових навичок відбувається розвиток фізичних, психічних та морально-вольових якостей.

Спортивна підготовка велосипедистів охоплює декілька періодів, які мають свої особливості. Її зміст змінюється згідно із закономірностями спортивного удосконалення та вікового розвитку спортсменів.

Мета дослідження: опанувати загальну систему знань з велосипедного спорту серед початківців.

Завдання дослідження:

1. визначити єдині принципи організації тренувального процесу з велосипедистами-початківцями;

2. oxapактеризувати систему засобів і методів підготовки у ДЮСШ початківців з велоспорту.

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СИСТЕМУ ПОЧАТКІВЦІВ У ВЕЛОСПОРТІ

1.1. Характеристика управління тренувальним процесом

Тренувальний процес є багатогранним комплексом елементів системи підготовки спортсменів. Велике значення набуває грамотне управління цією системою, де провідне місце відводиться тренеру-педагогу. Від його знань і здібностей до управління залежить кінцевий результат. Тренер має бути одночасно педагогом-організатором, психологом, знати основи фізіології, досконало володіти теорією побудови тренувального процесу у вибраному виді спорту, грамотно і успішно поєднувати різні засоби і методи тренувальної дії. Основною метою є досягнення результату на змаганнях, який залежить від взаємодії тренера зі спортсменом, використання перспективних тренувальних методик, праць вчених різних галузей.

Цільове управління в системі багаторічної підготовки дозволяє особистості дійти до поставленої мети з різних точок зору, дає можливість спроектувати цільову структуру (завдання) і підібрати адекватні засоби і методи спортивного тренування, дозволяє визначити конкретні дії і раціонально планувати їх в часі.

Тренувальний процес – є динамічною системою, що розвивається, яка впливає на спортсмена. Кожен спортсмен має свої індивідуально-психологічні, фізіологічні та інші особливості, властиві лише йому одному. Для правильного управління спортивним тренуванням потрібне знання індивідуальних особливостей і властивостей особи.

Спортсмен, як соціально-біологічний суб'єкт, схильний до дії суспільних стосунків і біологічних чинників, будучи при цьому саморегулюючою динамічною системою. Адаптуючись до зовнішніх дій, організм спортсмена формує для себе комфортніші умови функціонування.

Система управління тренувальним процесом представляє сукупність підсистем: збір і обробка отриманої інформації, організація дослідження, аналіз отриманих даних і підведення підсумків. Під управлінським рішенням розуміють творчий акт суб'єкта управління (тренер), направлений на усунення проблем, які виникли в об'єкті управління (вихованець) і реалізацію певної програми (тренувальні плани).

На думку ряду провідних фахівців, управління – система перекладу об'єкту тренувальної дії з одного стану в інше, задане програмою.

Основним компонентом системи управління є розробка тренувальної програми з врахуванням всіх можливих варіантів її реалізації, що складається з перспективних планів, ряду ідей і припущень, які належить реалізувати. Програма розробляється, а потім застосовується на практиці для приведення існуючого стану спортсмена в заплановане.

Під час реалізації програми можна спостерігати наступне:

• тренер отримує поточну інформацію про стан об'єкту дії;

• проводиться кореляція програми з врахуванням отриманих даних, визначається доцільність подальшого використання вибраних засобів і методів.

При управлінні системою важливо використовувати алгоритм дій. Під алгоритмом слід розуміти послідовність виконання запрограмованих дій з врахуванням програмних вимог. Відхилення від заданого програмою алгоритму дій, приводить до порушення взаємодії між елементами системи і не досягнення запрограмованого результату.

Послідовність ланок в системі підготовки спортсменів наступна:

1. здійснюється розробка кінцевої мети;

2. відповідно до поставленої мети, ставляться завдання, виділяються етапи підготовки;

3. виробляється підбір засобів і методів для використання в тренувальному процесі, визначається їх поєднання;

4. практичне вживання розроблених ідей відповідно до вибраної тренувальної програми, з використанням методів контролю, поточне зіставлення отриманих даних із запланованими програмою;

5. підведення підсумків, зіставлення отриманого результату з поставленою метою в розробленій тренувальній програмі;

6. критичний аналіз допущених помилок, усунення невідповідностей поставленим завданням.

Отже: система управління тренувальним процесом є сукупністю послідовних ланок для здійснення поставленого результату і досягнення мети. Слід зіставляти поточні результати з запланованими при плануванні показниками, вносячи корективи залежно від ходу реалізації програми. Передбачається знайти оптимальне співвідношення засобів і методів досягнення мети з врахуванням індивідуальних здібностей, можливостей спортсменів, їх адаптивної реакції на запропоновані навантаження. Важливо поєднувати тренувальні навантаження різної спрямованості, прагнучи уникати шаблонної побудови тренувального процесу. Все це разом дозволить досягти поставленої мети[6].