Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

fitsula

.pdf
Скачиваний:
16
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
1.17 Mб
Скачать

душі минулого, в того не може бути й майбутнього. Кладовище – людська святиня. Умій оберігати цю святиню. Могила дорогої для тебе людини – дзеркало твоєї душі. Забута могила – твоя байдужість і бездушність.

Мати, батько, Олег і Наташа щосуботи ідуть на кладовище на дідусеву могилу. Поливають траву, квіти. Поряд з могилою дідуся – чиясь занедбана,

Леся закінчилаВзірецьнавчання, вийшла заміж, народила сина. Ми

часто

забута

 

поховано безруку

бабусю

 

 

 

 

 

 

 

саджанцем

троянди

 

 

приходили

на

могилу

 

 

 

 

- Чому ми поливаємо квіти на чужій могилі? – запитав син.

 

 

 

- Чужих могил немає, – відповів батько. – Всі могили людські.

 

 

 

Смерть

 

Це горе

вимагає

 

померлих

, а

й

бути

 

 

 

 

 

 

ховає

їх.

У

цьому

 

 

зберігає,

 

дорожить

 

благородної

людської

 

 

 

 

 

У

плакала

Леся.

 

Можливо

 

потихеньку

вийшли

 

 

Це було

німим

 

 

почався

і

крутий

 

 

допомогла я

їй

влаштуватися

 

технікумі.

зустрічаємось, розмовляємо. Бачу, якою теплотою світяться її очі, коли вона дивиться на свою дитину. А мені хочеться сказати, що мудрість колективу

141

про це.

ровесників допомогла їй стати такою..."

В опосередкованому індивідуальному впливі на особистість між педагогом і нею появляється нова ланка-колектив. Вплив колективу може мати відкритий характер, коли педагог явно ставить завдання перед ним про вплив на конкретного учня, або прихований, коли завдання ставиться з таким

розрахункомВзірець, що його виконання колективом само собою буде впливати на нього. У першому випадку учень знає, що педагогічний вплив спрямовується

на нього. В другому випадку і він і колектив можуть тільки здогадуватися

Явно виражений виховний вплив колективу на учня використовується у тому випадку, коли він поводиться з викликом, грубо, але ще рахується з думкою колективу. Такий вплив виражається у формі обговорення чи осуду поведінки учня, або наявність бойкоту. Якщо є надія, що вихованець зробить для себе правильний висновок без натиску, то організують вплив на нього таким чином, щоб він не поєднував впливу колективу з особистістю педагога. Такий вплив здійснюється шляхом аналізу аналогічного вчинку діючої особи з художньої літератури, кіно тощо.

В індивідуальній виховній роботі, окрім розглянутих нами методів перевиховання, використовуються і спеціальні прийоми педагогічного впливу. Ці прийоми базуються на організації певної педагогічної ситуації, завдяки якій на основі відповідних психологічних закономірностей у педагогічно занедбаних учнів виникають нові думки і почуття, що спонукають їх до позитивних вчинків, до подолання своїх недоліків1.

Основним у новій педагогічній ситуації є те, що вона відрізняється від звичної: змінюється ставлення до вихованця з боку педагога чи колективу, в нього від раптовості такої зміни появляються нові почуття і думки, він не може залишатися байдужим до даної ситуації, замислюється над своїми поглядами і поведінкою і прагне змінити їх на краще.

Прийоми педагогічного впливу не виділяються як окремі заходи, а

1 ' Див.: Натанзон Э.Ш. Приёмы педагогического воздействия. – М.: Просвещение, 1972. 142

використовуються в індивідуальному підході до учня. При цьому в корегуванні його поведінки поєднують різноманітні прийоми педагогічного впливу, а інколи й одночасно використовують кілька їх.

Розглянемо методику використання окремих прийомів педагогічного впливу, які використовуються педагогами в індивідуальній роботі з

Навіювання. Суть прийому навіювання полягає в тому, що вихователь підчас бесіди з учнем у ненав'язливій формі висловлює свою думку про правильність чи помилковість його вчинку. Навіюванням вселяються віра, впевненість вихованця в тому, що він може і повинен бути кращим, що досягти поставленої мети не так вже й важко, що він змінився на краще.

Ефективність цього прийому посилюється при створенні таких умов, коли вихованець наочно бачить результати своїх зусиль. Тому важливо мобілізувати наявні в учня здібності, активізувати його творчі сили, створити таку ситуацію, щоб він міг себе в чомусь проявити, сам переконатися в тому, що він на щось здатний. Прояв можливостей вихованця бажано організувати на очах ровесників, щоб усі помітили його успіхи, стали після цього ставитися до нього з повагою.

педагогічноВзірецьзанедбаними учнями.

Результативність прийому навіювання залежить від оптимізму педагога, його впевненості у можливість перевиховання вихованця. Якщо він бачить з боку педагога доброзичливе ставлення до себе, поважає його, то й повірить в його слова. Вихованець має повірити, що педагог ставиться до нього виключно, інакше, ніж до інших. Тоді у вихованця вникає зворотне почуття, особливе ставлення до нього посилює ефективність цього прийому. На жаль, в практиці роботи зустрічається зворотнє. Такому учневі часто твердять, що він "невиправний". Тому він і байдужий до зауважень педагогів, почуває себе неповноцінним.

Прояв доброти і уваги. В роботі з педагогічно занедбаними учнями цей прийом має особливе значення. Адже багато з них за своє недовге життя

143

рідко зустрічалися з проявом до них з боку старших і ровесників доброти, уваги, піклування. Прояв цих якостей по відношенню до них викликає почуття вдячності, створює атмосферу взаємної поваги і довір'я. Теплі почуття, які виникають по відношенню до вихователя чи товаришів, потім поширюються і на інших людей.

ПедагогічноВзірецьзанедбаний учень нерідко погано ставиться до батьків чи інших осіб, з якими перебуває в певних стосунках, бачить в них недоброзичливих людей, які є причиною його неспокійного життя. Тому іноді корисно організувати прояв доброти, уваги і піклування саме з боку цих осіб. Раптовість прояву таких почуттів з боку цих осіб часто викликає відповідну позитивну реакцію вихованця, він "розслаблюється", минає його злість тощо.

Ефективність цього прийому пояснюється тим, що окремі учні з свого життєвого досвіду переконані в тому, що кожна людина живе сама по собі, нікому до неї діла немає. І прояв до них доброти і уваги в певній життєвій ситуації доводить зворотнє, що людина може бути доброю, уважною, доброзичливою.

Вихователька однієї школи-інтернату розповідає про роботу з семикласницею Вірою К. Учениці були властиві такі негативні риси, як грубість, нестриманість, безсоромність, розв'язність, неправильне уявлення про дружбу, недоброзичливість.

Мати Вірою не цікавилась. Від бабусі дівчинка також не мала ласки. Віра відчувала себе самотньою, замкнутою, втратила віру в добро.

Вивчаючи дівчинку, вихователька переконалася, що до неї потрібне чуйне, доброзичливе ставлення. На день народження вона вирішила подарувати дівчинці носову хустинку і листівку з вітальними словами. Для неї це було так несподівано, що вона спочатку розгубилася, а потім пошепки сказала: "Мені ще ніхто нічого не дарував". Здавалося б, це дрібниця, хоч, звичайно, у вихованні немає дрібниць. Поступово Віра відчула повагу і

144

йому.

довір'я до себе і почала відкривати свою душу...

Прояв уміння і перевага педагогом. Висока ерудиція педагога у тій чи іншій галузі знань викликає у педагогічно занедбаних дітей здивування, захоплення, сприяє підвищенню його авторитету. Окремі з них намагаються "перевірити" знання педагога з певного питання, спеціально вичитують якусь

поставлене запитання, педагогу доцільно вивчити інтереси таких учнів, знати, чим вони цікавляться. Педагогічно занедбані учні захоплюються педагогом, який раптово показав уміння грати на музичному інструменті, проявив силу і спритність у спортивній грі, виступив у концерті художньої самодіяльності.

інформаціюВзірецьпро явища, факти, події і ставлять йому відповідні запитання. Щоб не потрапити в становище, коли виникає затруднення у відповіді на

Цікавий випадок у цьому плані описано з досвіду вчителя математики. Його призначили класним керівником дев'ятого класу, який був дуже недисциплінованим, а серед учнів особливо виділявся учень Микола В. Він був найкращим математиком і цим хизувався. Учитель підібрав цікаві задачі, важкі, але при належному метикуванні розв'язувалися просто. Він викликав до дошки Миколу. Хлопець хоробро застукав крейдою по дошці. Але чим більше ставало формул на дошці, тим повільніше бігала крейда... Клас з напругою слідкував за зусиллями свого математика, дехто почав підказувати

- Можете, – сказав учитель, – свої таланти проявити публічно. - Вже четверо пихтіли біля дошки. Весь клас підказував, допомагав. Але задачі не розв'язав ніхто.

- Це з вузівського курсу, – говорять, – ми не проходили.

- Ні, помиляєтесь. Тепер я вам покажу, як треба знати математику. - Всі затихли.

- Друзі мої, – сказав учитель, – ви диваки!

І підкреслено ефектно і швидко розв’язував задачу. Коли вже закінчив

145

розв'язок, всі учні схвильовано і зацікавлено дивилися на нього. З того часу з Миколою на уроках клопотів не було.

Активізація почуттів. Педагогічно занедбані учні не байдужі до свого становища в колективі, ставлення до них дорослих і ровесників. Кожен з них переживає це по-своєму. Глибоке проникнення у внутрішній світ вихованця,

заради любові до матері чи батька вихованець намагається краще вчитись, щоб прийняли до улюбленого гуртка, він бере себе в руки і перестає порушувати дисципліну.

Створена педагогом спеціальна ситуація активізує нерідко глибоко приховані почуття, робить їх провідними і вирішальними у перебудові свідомості і поведінки особистості такого вихованця.

Учителька однієї з шкіл-інтернатів розповіла про випадок, який допоміг їй у перевихованні підлітка Івана Р. Хлопчик прибув до інтернату після смерті батька і матері. Поводився спочатку спокійно, а через тиждень учні почали скаржитися на те, що він їх б'є. Індивідуальна бесіда нічого не дала. В один із вихідних до інтернату приїхали батьки, попривозивши своїм дітям гостинці. На ранок ні в кого не виявилося ні цукерок, ні яблук, ні булочок...

Пропажі знайдено не було. Всі здогадувалися, що це робота Івана, але не докоряли. Хоч діти після цього ставилися до нього добре, він продовжував битися, вчився погано. Бачили тільки одну хорошу рису в нього – хлопець любив допомагати старшим. Вирішили більше залучати його до різних видів роботи в біологічному кабінеті, бібліотеці, на кухні.

створенняВзірецьнепомітно для нього таких умов, які викликають до життя особливі почуття, перетворення їх у превалюючі, провідні. Так, наприклад,

Одного разу Іван ремонтував ящики. До нього підійшла вчителька. У неї померла мати, і вона була дуже сумною. Хлопець помітив стан учительки, припинив роботу і запитав, чому вона така сумна. Вчителька розповіла, сльози виступили в неї на очах. Ваня теж заплакав... Він розповів, як померли його батько і мати. А потім і про те, як він крав і кидав у річку принесені

146

дітям ласощі, тому що йому ніколи ніхто нічого не приносив. Сповідь стала переломним моментом у перевихованні хлопчика.

Організація успіху в діяльності. У переважної більшості педагогічно занедбаних учнів кепські справи з навчанням, не завжди виходить у майстерні. Невдачі в діяльності засмучують їх, викликають байдужість і

нахили. Для цього створюють таку педагогічну ситуацію, щоб він у чомусь проявив себе, сам переконався у тому, що він на щось здатний. Копітка робота над собою згодом дає позитивні наслідки. Головне при цьому помітити найменші зрушення, підкреслити успіхи, заохочувати за досягнення. Прояв можливостей вихованця бажано організувати на очах ровесників, щоб усі помітили його успіхи, стали після цього ставитися до нього з повагою. Успіхи в діяльності надихають учня, у нього проявляється інтерес до неї, він починає більше працювати у цьому напрямку, прагне подолати труднощі, які зустрічаються на його шляху.

Яскравим прикладом застосування цього прийому може бути вміла робота вчителя фізичної культури однієї із шкіл у процесі перевиховання підлітка Леоніда Н. Хлопець занедбав навчання, звик до двійок, до вчительських зауважень і батьківських докорів. На зауваження вчителів навмисне казав, що він "безнадійний".

Всеволод Петрович вирішив, що підлітка належить лікувати від розчарування у власних силах, повернути почуття гідності, дати йому можливість привабливо розкритися перед однокласниками, добитися їхнього визнання.

втрату Взірецьінтересу до справи, небажання вчитися, працювати, зневіру у свої сили. У такому разі важливо мобілізувати наявні в учня сили, здібності,

Розпочав учитель з того, що попросив хлопця бути "асистентом" у розучуванні нових вправ. Леонід вагався, але пропозиція йому сподобалася. Вони залишилися в школі після уроків, щоб підготувати досліди на наступний урок. Не все спочатку ладилося у семикласника. Вчитель терпляче

147

пояснював, допомагав, підбадьорював... Леонід тренувався старанно, охоче і згодом на уроці лише один одразу виконав нове завдання.

Ровесники спершу не повірили, думали, що "повезло". Але коли й на наступних заняттях Леонід виявив неабияку вправність, його авторитет незрівняно зріс. Це окрилило його. Повільно, але наполегливо він почав

Залучення до цікавої діяльності. Цікава діяльність захоплює підлітка, в ній він "забувається", не має часу на свої негативні захоплення, в нього появляються позитивні прагнення, інтереси.

Микола П. часто тікав з школи-інтернату, крав, не хотів учитися. Його запрошували на заняття танцювального гуртка, вручали йому набір фарб, олівців і альбом для малювання, але ці речі його не цікавили.

І ось сидить він і директор інтернату. Обоє мовчать. Першою порушує тишу Агрипина Михайлівна:

- Я знаю, ти знову промовчиш. Але сьогодні я тобі скажу все. Ти розумний. Ми розгубилися, Миколо. Скажи, як нам бути? Ти не знайшов себе ще у нас в інтернаті. А ти щось таки любиш, чимось можеш захопитися.

надолужуватиВзірецьпрогаяне і з інших наук.

- Кроликів би мені, – прошепотів Микола.

Дістали кроликів. А Микола вже стукав молотком, стругав дошки. Він будував для них хатинку. Потім, як справжній господар, довго роздумував, кого взяти собі в помічники, щоб і звірят любили, і не підвели його... З цих кроликів і почалося його перетворення.

Паралельний педагогічний вплив. А.С.Макаренко під паралельним педагогічним впливом або дією розумів опосередкований вплив на вихованця через колектив.

Тоді подолання негативної риси характеру чи поведінки здійснюється не шляхом безпосереднього звертання до учня, а шляхом організації впливу колективу.

Вихователь для цього ставить претензії всьому колективу і вимагає від

148

нього відповідальності за поведінку його членів. У відповідь на вимогу педагога колектив приводить до порядку вихованця, засуджує його поведінку, а він відповідним чином реагує на дії колективу. В лекції "Педагогіка індивідуальної дії" А.С.Макаренко так описує методику використання цього прийому:

"ПетренкоВзірецьзапізнився на завод. Вечором я одержую про це рапорт. Я викликаю командира цього загону, в якому знаходиться Петренко, і говорю:

– В тебе запізнення на заводі.

– Так. Петренко запізнився.

– Щоб цього більше не було.

– Єсть, більше не буде.

На другий раз Петренко знову запізнився. Я збираю загін.

- У вас Петренко вдруге запізнюється на завод. Я роблю зауваження всьому загону.

Вони обіцяють, що цього більше не буде. - Можете йти.

Потім я слідкую, що робиться. Загін сам буде виховувати Петренка і говорить йому:

- Ти запізнюєшся на завод, значить, наш загін запізнюється. Загін буде ставити великі вимоги до Петренка, як до члена свого загону, як до члена свого колективу".

Цінність цього прийому полягає в тому, що учень має справу з вимогою колективу, а не педагога. Колектив виступає на захист своїх інтересів і тим самим на прикладі одного з своїх членів, який порушив загальні інтереси, вчить інших членів колективу, виховує їх і сам виховується. Використання цього прийому можливе за умови, що колектив учнів певною мірою згуртований, має здорову громадську думку, а сам вихованець, на якого спрямовується громадська думка, дорожить нею.

Іронія. Учителі використовують її в різних формах. Наприклад, у

149

шкільній стінній газеті малюють порушника дисципліни. Нерідко такого порушника посилають вчитися правил поведінки до молодших школярів, що ставить його в незручне становище, він надового запам'ятовує своє смішне становище в очах колективу.

Вихованець допустив негативний вчинок, а вихователь замість осуду

відмовляється від цих пільг і у подальшому намагається уникати таких негативних дій.

його поведінкиВзірецьзаохочує його за це, надає йому пільги. Незаслужене заохочення викликає сміх і іронію у товаришів, він почуває себе незручно,

В літературі описано цікавий випадок, як учитель фізики дав завдання кожному учневі виготовити висок. Принесли вони свої домашні роботи: хто ґудзик на нитці, хто кульочок з піском на шпагаті, хто грузило. Яків же приніс величезну гирю на капроновому тросі.

- Чиє це? – запитав Іван Іванович, привітавшись з учнями. – Твоє? Чудово. Йди до дошки, потримай свій висок якомога вище, щоб усім було видно, коли я пояснюватиму суть справи.

Стоїть Яша перед класом, потом обливається, тримає гирю: ніхто не просив його пустувати, сам же поставив себе в таке становище.

Закінчивши пояснення, вчитель каже:

- Ну, от і все. Сідай, Яшо. Твій прилад нам справді згодився. Учні класу зрозуміли й гідно оцінили дотепність учителя.

Довір'я. Прийом довір'я базується на вірі в те, що у кожній людині є щось позитивне, на що можна спертися і досягти суттєвих успіхів у її перевихованні. Цей прийом передбачає доручення учневі певної відповідальної справи, в якій можна ці позитивні якості певним чином виправдати. Виконання доручення окрилює вихованця, спонукає до прояву ініціативи, самостійності, виховує почуття обов'язку і відповідальності.

Враховуючи особливості цієї категорії учнів, використання прийому довір'я ефективне за умови, що педагог користується повагою вихованців,

150

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]