Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психологія державний - шпори.doc
Скачиваний:
68
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
570.88 Кб
Скачать

2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.

Новоутворення - це новий тип побудови особистостi та її дiяльностi, психiчнi й соцiальнi змiни, що вперше виникають на певному вiкоому ступенi, i якi в самому основному визначають свiдомiсть дитини, її ставлення до середовища, його внутрiшньо­го i зовнiшнього життя, весь хiд її розвитку в даний перiод. BiKOBi новоутворення формуються в кiнцi перiоду. Найбiльш значуще новоутворення для наступного етапу розвитку - центральне. Ti новоутворення, якi безпосередньо пов'язанi з основним, назива­ються центральними лiнiями розвитку в певний вік

Перебудова соціальної ситуацiї розвитку пiд впливом ново­утворень, що виникають у свiдомостi дитини, - суть i змicт кри­тичних перiодiв.

У пiзнавальних процесах виника€ синтез зовнiшнiх i внутрiшнiх дiй, об'€днуються уява, мислення та мова. Внутрiшня мова функцiону€ як засiб мислення.

Особливості спiлкування дитини перших шести pоків життя з ровесниками та старшими. у продовж першого року життя в дитини розвива€ться фо­нематичний бiк мовлення. Здiйсню€ться перехiд вiд голосних ре­акцiй до словосполучень, а вiд них - до словоутворень. Зокрема, спостерiга€ться така послiдовнiсть: 2-й мicяць - дитина слуха€ звуки, виника€ спонтанна вокалiзацiя; 3-й мicяць - дитина впiзна€ голос, використову€ звуки У "розмовi" з дорослим, з'яв­ля€ться гулiння; 7 - 8-й мicяць - виника€ реакцiя на слово, лепет, вокалiзацiя при манiпуляцiях, форму€ться iнтонацiйне та фоне­матичне поле мозку, розумiння МОВНО1 ситуацil, окремих слiв; 10 - 12-й мiсяцi - встановлю€ться зв'язок мiж назвою предмета i са­мим предметом, з'являються першi склади.

у цей перiод розвиток мовлення здiйсню€ться через вклю­чення дитини у спiлкування з ДОРОСЛИМ. Спочатку виника€ увагадо його мовлення, а потiм дитина наслiду€ ДОРОСЛОГО.

Другий piK. Встановлю€ться зв'язок фонеТИЧНО1 (звуковоi:) i СМИСЛОВО1 сторони мовлення. Спостерiга€ться самостiйнiсть мовлення. Дитина може говорити, вимовляти слова, не надаючи 1М певного змicту, або ж повторювати слова, якi сама не розумi€. Слова часто випереджають мислення. Мовлення Ma€ сильний емоцiйний заряд. Тут бiльше розвива€ться пасивний словник ди­

I нни. Бiльшiсть дiтей говорить простими реченнями.

Третiй piK Форму€ться елементарна граматика. Розвиток мовлення зумовлюється не тiльки спiлкуванням з дорослим, ай включенням дитини в практичну дiяльнicть. Формується регулююча функцiя мовлення (дитина пiдпорядковується iнструкцiї до­рослого), вмiння слухати i розумiти лiтературнi твори.

Білет 5.

1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.

З появою життя на Землi жива матерiя набува€ особливих влас­тивостей. Загальною властивiстю ycix живих органiзмiв € подразлu­вiсть - здатнiсть реагувати на зовнiшнi впливи середовища певни­ми бiологiчними процесами. Подразливicть € необхiдною умовою обмiну речовин мiж органiзмом та середовищем. Це бiологiчна фор­ма вiдображенНЯ..

Тварина вiдповiда€ активнicтю (зовнiшньою i внутрiшньою) на прямi впливи, якi caMi по собi позитивно чи негативно позначають­ся на органiзмi. Так, наприклад, поживнi речовини, розчиненi уводi, викликають в iнфузорi1 процес асимiляцї, тобто засво€ння їX. Дотик стороннього тiла до оболонки амеби виклика€ процес захоп­лення (незалежно вiд властивостей цього тiла).

Таким чином, з виникненням життя вiдображення CTa€ якiсно iншим. У неживiй природi об'€кт залиша€ться пасивним щодо впли­BiB, а в живiй природi icтоти виявляють актuвнiсть, вони вибiрко­во реагують на впливи внаслiдок здатностi до саморегуляцiї.

Подразлuвiсть € основою появu бiльш високого рiвня вiдображен­ня - псuxiчного. Псuхiчне вiдображення виника€ на певному етапi розвитку тваринного CBiTY у формi чутливостi, тобто здатностi вiдчувати. Чутливicть виявля€ться в pearyBaHHi на TaKi впливи середовища, вiд яких безпосередньо життя органiзму не залежить, але якi € бiологiчно знаЧУЩИМи. Роль сигналу можуть виконувати звуки, запахи, кольори та iншi якості об'€ктiв та їх по€днання.

Вuнuкнення у тварини здатностi розрiзнятu окремі подразнu­ки, що вiдiграють сuгнальну роль у пристосуванні її до зовнiшнього середовuща, є початком розвuтку пCUXiKU.

Завдяки здатностi вiдображати принаймнi елементарнi зв'язки мiж подразниками виробля€ться механiзм передбачення oчікуваної подiї. Це забезпечу€ можливicть приготуватися до вiдображення впливу, який Ma€ вiдбутись (вuпереджувальне вiдображення). Нап­риклад, комахи за запахом, звуком знаходять їЖУ, особи протилеж­ної cTaTi; звуки i запахи € для них сигналом небезпеки тощО.

Отже, пcuxiKa виKOHY€ сuгнальну функцiю у пристосуванні тварин до зовнiшнього середовuща.

Поява i розвиток чутлuвостi - нового рiвня вiдображувалЬНОї дiяльностi - нерозривно пов'язанi з ускладненням способу життя тварин i розвитком У них нервової системи, opraHiB чуття та opraHiB руху.

У хребетних дедалi активнiше розвиваються головний мозок i йо­го вищий вiддiл - кора головного мозку. Збiльшення об'€му й ролi кори головного МОЗКУ назива€ться кортuкалiзацiєю. Чим бiльшого розвитку досягає нервова система і мозок тварини, тим вищий рівень її психіки.

Є такі стадії та рівні( за Леонтьєвим та Фабрі):

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]