- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
1.Поняття про здібності та їх види.
Здiбностi - це iндивiдуально-псuxологiчнi особливостi, якi є суб’єктивними умовами успiшного виконання певного рiзновиду дiяльностi. Здiбностi не зводяться до наявностi в iндивiда знань, YMiHь, навичок. Вони вuявляються у швидкостi, глибинi та .мiцності оволодiння засобами i прийомами дiяльностi.
У вивченнi здiбностей видiляють три OCHOBHi проблеми:
. походження i природа;
. типи i дiагностика окремих видiв здiбностей;
. закономiрностi формування.
Здiбностi TicHO пов'язанi з загальною спрямованicтю особистостi, проте спiввiдношення спрямованостi особистостi та рiвня здiбностеЙ неоднозначне. ВисокиЙ piBeHь здiбностей icTOTHO вплива€ на стиль поведiнки та формування особистості.
Вихiдною передумовою ДЛЯ розвитку здiбностей € Ti природнi задатки, з якими дитина з'явля€ться на CBiT. Разом з тим бiологiчно успадкованi властивостi людини не визначають її здiбностей. Мозок KOHцeHTpy€ в собi не Ti чи iншi специфiчнi людськi здiбностi, а лише здатнicть до формування цих здiбностей.
PiBeHь розвитку здiбностей залежить вiд:
якостi знань i YMiHb, вiд мiри 'ix об'€днання в €дине цiле; 2) природних задаткiв людини, якостi природних нервових механiзмiв елементарно'i психiчноi' дiяльностi; 3) бiльшо'i чи меншо'i "TpeHoBaHoCTi" самих мозкових структур, якi беруть участь у здiйсненнi пiзнавальних i психомоторних процeciB.
Задатки - cnaдKOBi властивостi периферичного i центрального нервового апарату - € icтотними передумовами здiбностей людини, але Тlльки передумовами. Вiд задаткiв до здiбностей - таким € шлях розвитку особистостi. Задатки багатозначнi, вони можуть розвиватися в рiзних напрямХ, перетворюючись на різнi здiбності.
Задати бувають рiзних видiв. Однi з них не визначають Hi змicту зДібностей, Ні ріВня можливих досягнень, вони лише надають сво€рiдностi процесу розвитку здiбностей, полегшують або утруднюють їх розвиток. До цієї' категорії задаткiв можна вiднести, наприклад, типологiчнi властиBOCTi нервової системи. Iншi задатки впливають на змiстовий бiк здiбностеЙ.
Тiльки за умови хороших задаткiв здiбностi можуть розвиватися дуже швидко HaBiTь у неСПРИЯТЛИвИХ житт€вих обставинах.
Виокремлюють двi сторони розвитку здiбностеЙ - загальну й особистicну. Незважаючи на наявнiсть у здiбностях загалънопсихологiчного, "родового", вони завжди € суто iндивiдуальними.
Iз здiбностями TicHO пов'язанi нахuли, тобто вибiркова спрямоBaHicTь iндивiда на певну дiяльнiсть, ЩО спонука€ нею займатися. Ця спрямованiсть rpунту€ться на стiЙкiй потребi. Нахили - передумови розвитку здiбностей, але можливi випадки їx незбiгу.
Збiг нахилiв i здiбностей можна пояснити iндивiдуальними виявами активностi й саморегуляцiї особистостi.
Здібності посідають важливе місце в структурі самооцінки. Завищений piBeHь домагань за нестiйкої самооцiнки призводить до невдач у дiяльностi, що робить caMooцiHKY ще бiльше нестiйкою. Занижений piBeHь домагань закриває можливостi дЛя формування стiйкої адекватної самооцiнки.
CaMooцiHKa - фундаментальне особистicне утворення. Вона TicHO пов'язана, з одного боку, з розвитком i виявом здiбностей, з iншого - зi сформованим piBHeM домагань. Великий розрив мiж piBHeM домагань i наявними можливостями негативно впливає на caMooцiHКY i вияв здiбностей.
Б. М. Теплов розробив концепцiю iндuвiдуального стилю дiяльностi. Iндивiдуальний стиль фактично визначаеться не тiльки природними передумовами, а й особливостями життевого ДOCBiдy, навичками та звичками, наявним piBHeM здiбностей i, найголовнiше, сформованими на даний момент особливостями особисTOCTi. Icнують два рiзновиди iндивiдуального стилю дiяльностi. Одинiз них - переважно позитивний, що допомагае людинi досягнути успiшних результатiв у дiяльностi. Другий - переважно негативний, який закрiплюе негативнi звички й риси характеру.
Отже, здiбностi як iндивiдуально-психологiчнi особливостi особистостi виявляються у динамiцi оволодiння необхiдними для неї знаннями, УМIННЯМИ, навичками.
ЗДiБНОсТi людей подiляють на види передусiм за ЗМIСТОМ і характером ДlЯлЬНоСТi, в якiй вони виявляються. Розрiзняють загальНl і спеЦlальНl ЗД1бностi. 3агальнимu називають здiбностi людини, що тi€ю чи iншою мірОЮ виявляються В ycix видах її дiяльностi. Такими € здiбностi ДО навчання, загальНl РОЗУМОВ1 ЗДlбностi людини, її здiбностi до працi. Вони спираються на загальНi вмiння, необхiднi в кожнiй галузi ДіяльносТі. Пiд спецiальнuми розумiють здiбностi, що виразно виявляються в окремих, спеЦіальних галузях дiяльностi (наприклад, сценiчнiй, муЗИЧНій, спортивНій ТОЩО).
Розрiзнення загалЬНИХ i спецiальних здiбностей Ma€ умовний характер. Власне, йдеться про загальнi i спецiальнi сторони в ЗДібностях людини, яKi icнують у вза€мозв'язку. 3 розвитком спецiальних здiбностей розвиваються і загальні їх сторони. Високi спецiальнi здiбностi мають у своїй 0CHOBi достатнiй piвень розвитку загальних здібностей.
Кожна здiбнiсть мае свою структуру, в нiй розрiзняють провiднi Й допомiжнi властивостi. Так, провiдними у педагогiчних є педагогiчниЙ такт, спостережливicть, любов до дiтей, потреба в передаваннi знань. Специфiчними є шляхи розвитку спецiальних здiбностей. Наприклад, ранiше за iнших виявляються здiбностi до музики, математики. Вирiзняють TaKi piBHi здiбностей:
. репродуктивниЙ - забезпечуе високе вмiння засвоювати знання, оволодiвати дiяльнiстю;
. творчиЙ - забезпечуе створення нового, оригiнального.
Слiд, однак, зважати на те, ЩО кожна репродуктивна дiяльнicть Ma€ елементи творчостi, а творча дiяльнicть включа€ i репродуктивну, без якої вона неможлива. Належнicть особистостi до одного з трьох людських типiв "художнього", "мислительного" i "промiжного" (за термiнологi€ю1. П. Павлова) - визнача€ особливостi її здiбностей. Художньому типовi власти:ва яскравiсть образiв, мислительному - перевага абстракцiй, логiчних конструкцiй. У однi€ї Й Tiєї самої людини можуть бути рiзнi здiбностi, але одна з них переважа€ iншi. Водночас у рiзних людей спостерiгаються OдHi й Ti caMi здiбностi, якi, проте, не однаковi за piBHeM розвитку.