- •Міністерство освіти і науки,
- •Організація курсу
- •Кількість балів за виконану роботу
- •Розподіл балів за виконані завдання відповідно до модулів
- •Навчально-тематичний план курсу
- •Розподіл навчально-тематичного плану курсу
- •Розділ і зміст і джерельна база лекцій
- •Тема 1. Фахова мораль – основа соціально-педагогічної етики
- •Література
- •Тема 2. Предмет, функції, завдання соціально-педагогічної етики
- •Література
- •Тема 3. Еволюція етики соціально-педагогічної діяльності
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 4. Добро, зло, совість – категорії етики соціально-педагогічної діяльності
- •Література
- •Тема 5. Моральний вибір і ціннісні орієнтації в соціально-педагогічній роботі
- •Література
- •Тема 6. Суспільна свідомість і соціально-педагогічна діяльність
- •Література
- •Моральних взаємин
- •Тема 7. Особистість соціального педагога як фахівця і громадянина
- •Література
- •Тема 8. Етичні принципи в діяльності соціального педагога
- •Література
- •Тема 9. Культура спілкування соціального педагога в системі етичних стосунків
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Розділ іі
- •Додаткова література
- •Еволюція етики соціально-педагогічної діяльності
- •Додаткова література
- •Етичний кодекс у соціально-педагогічній діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика рефератів і наукових повідомлень
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Характеристика основних категорій соціально-педагогічної етики
- •1. Питання для поглибленого вивчення
- •2. Питання для самоконтролю
- •3. Тематика рефератів і наукових повідомлень
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Етичні особливості соціально-педагогічної взаємодії
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика рефератів і наукових повідомлень
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тренінг соціально-педагогічного спілкування
- •Культура вирішення конфлікту План
- •Контрольні запитання до теми
- •Основна література
- •Моральний портрет соціального педагога
- •Основна література
- •Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи на межі тисячоліть. – к. : удцссм, 2001. – 164 с.
- •Додаткова література
- •Розділ III зміст завдань для самостійної роботи студентів
- •Тема 1. Соціальна справедливість і філантропія
- •Орієнтовна література
- •Тема 2. Етика як філософська наука
- •Орієнтовна література
- •Тема 3. Етичні погляди г. Сковороди та можливість їх використання в моральному вихованні молоді
- •Орієнтовна література
- •Тема 4. Етичні погляди т. Шевченка та можливість їх використання в моральному вихованні молоді
- •Орієнтовна література
- •Тема 5. Благодійна діяльність князів Ярослава Мудрого і Костянтина Острозького
- •Орієнтовна література
- •Тема 6. Моральна свобода та відповідальність особистості й фахівця
- •Орієнтовна література
- •Тема 7. Моральні цінності у ххі столітті як основа етичної наука
- •Орієнтовна література
- •Тема 8. Етичний вимір спілкування в соціально-педагогічній діяльності
- •Орієнтовна література
- •Тема 9. Етичні вимоги до культури поведінки соціального педагога
- •Орієнтовна література
- •Індивідуально-дослідницькі завдання
- •Проблемні ситуації
- •Тестові завдання для підсумкового контролю з модуля
- •Програмові вимоги до заліку з курсу
- •Додатки
- •Практичні поради
- •Орієнтовні моральні норми в поведінці соціального педагога
- •Орієнтовні моральні норми в поведінці соціального педагога з сім’єю
- •Десять заповідей спокою
- •Правила Сократового діалогу
- •Орієнтовні рекомендації щодо соціально-педагогічного спілкування
- •Тест “Визначення емпатійних здібностей особистості” (за методикою в. Бойка)
- •Тест “Cамооцінка сили волі”
- •Тест опитувальника
- •Методика визначення мотивації до успіху і уникнення невдач (а. Реана)
- •Методика “кос-2”
- •Тест “Визначення рівня комунікативності”
- •Оцінка вмінь говорити і слухати (Тест у. Маклені)
- •Тест “Чи вмієте Ви слухати?” (Методика м. Снайдера)
- •Тест “Чи вмієте Ви спілкуватися”
- •Діагностика рівня конфліктності особистості
- •Оцінка врівноваженості в конфліктах і схильності до нервових зривів
- •Тест психічного “вигорання”
- •Діагностика професійного “вигорання” (к. Маслач, с. Джексон в адаптації н. Е. Водоп’янової)
- •Рольова гра “цивілізація”
- •Хід гри
- •Тренінг “Формування навичок ефективного спілкування”
- •X. Вправа “Підсумки”.
- •Етичні кодекси Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи (соціальних працівників і соціальних педагогів)
- •1. Етичні принципи діяльності спеціалістів із соціальної роботи
- •2. Норми етичної поведінки спеціалістів із соціальної роботи
- •2.1. Етична поведінка стосовно професії:
- •2.2. Етична поведінка стосовно колег
- •2.3. Етична поведінка стосовно клієнтів
- •2.4. Етична поведінка стосовно взаємодіючих організацій
- •Етичний кодекс психолога
- •I. Відповідальність
- •II. Компетентність
- •III. Захист інтересів клієнта
- •IV. Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
- •Етичний кодекс українського лікаря (Проект) преамбула
- •Розділ 2. Основні принципи медичної етики та деонтології
- •Розділ 3. Зобов’язання лікаря щодо пацієнта
- •Короткий термінологічний словник моральних категорій і чеснот
VI. Кваліфікована пропаганда психології
Психологи інформують науковців, учителів, лікарів, широку громадськість про свою галузь діяльності на основі об’єктивних, точних даних таким чином, щоб не дискредитувати професію психолога і психологію як науково-практичний комплекс.
Психолог не виступає з публічними заявами для реклами або самореклами. Уміщуючи у засобах масової інформації оголошення про надання психологічних послуг населенню, повідомляє лише своє ім’я, адресу, номер телефону, професійну кваліфікацію, науковий ступінь, галузь психології, години прийому. У рекламному проспекті не може йтися про суми гонорару, не даються гарантії, не перелічуються здобутки і успішні випадки лікування, консультування, експертизи. Оголошення мають містити інформацію про мету курсів, а не обіцянки стосовно досягнення специфічних результатів. Психолог повинен брати професійну участь у навчальних програмах для населення, однак він має право робити це лише за умови, що вони виключають сумнівні методи й неефективні процедури.
Поради психолога у засобах масової інформації мають подаватися в узагальненій формі, без посилань на конкретні факти і ситуації, щоб не допустити розголошення конфіденційної інформації.
Усні виступи, аудіовізуальні, друковані матеріали та інші публікації, в яких наводяться з ілюстративною метою клінічні випадки, повинні виключати ідентифікування особи, групи чи організації. Методики публікуються лише у формі, яка дає змогу зберегти їх валідність та надійність.
VII. Професійна кооперація
7.1. Психолог, ведучи професійну дискусію, не повинен дискредитувати колег або представників інших професій, які використовують ті самі або інші наукові методи; він має виявляти повагу до наукових шкіл і напрямів. Психолог цінує професійну компетентність, високу культуру та ерудицію, відповідальне ставлення до справи колег та представників інших професій. Якщо ж виявить ненауковість чи неетичність у професійній діяльності колеги, повинен сприяти виправленню ситуації, у разі неуспіху цих зусиль може виступити з об’єктивною, аргументованою критикою роботи колеги у психологічному співтоваристві. У тих випадках, коли критика на адресу члена Товариства виявляється суб’єктивною, упередженою, він має право звернутися до Комісії з етики, висновок якої може використати для спростування несправедливих оцінок чи критики.
7.2. Психолог не може застосовувати маніпулятивні методи для здобуття прихильності і привернення на свій бік клієнтури, не повинен намагатися стати монополістом у своїй галузі. Про досягнуті результати в теоретичній і практичній психології він зобов’язаний інформувати психологічну громадськість, ділитися набутим під час своєї професійної діяльності досвідом.
7.3. Розв’язуючи конкретні завдання обстеження, консультування і лікування людей, психолог вирішує, чи може використати знання, технічні й адміністративні можливості інших фахівців на благо клієнта та за згодою клієнта вступити в контакт з ними, зокрема особами, які лікують або лікували його раніше. Психолог бере відповідальність за клієнта, лише переконавшись, що той не має клієнтурних стосунків з іншими психологами.
7.4. Психолог забезпечує персонал адекватною інформацією про клієнтів, які користуються його послугами, передає у розпорядження колег тільки надійні й валідизовані психологічні методи, технічний інструментарій і відкриття. Усі професійні взаємини будуються на основі Закону про авторські права.
7.5. У вирішенні спірних питань психолог керується положеннями даного Етичного кодексу. Арбітром може бути Комісія з етики Товариства психологів України.
7.6. За порушення чинного законодавства, Статуту Товариства психологів та Етичного кодексу на психолога можуть бути накладені Комісією з етики такі стягнення: попередження; догана; виключення з Товариства.
У разі виявлення порушень психологами, які не є членами Товариства, Комісія з етики звертається до інших громадських організацій чи державних установ з тим, щоб вони вжили необхідних заходів до винного.
7.7. Рішення Комісії з етики може бути скасоване Президією або з’їздом Товариства психологів [73, с. 87–95].