- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. Т. 7. К.,1961, с. 343.
- •55 Див.: «Каталог белорусских нзданий кирилловского шрифта XVI —XVII вв.», вып. 2 (1601 — 1654). Л., 1975, с. 76-77.
- •76 Див.: Кузнецов п, с. Зазнач. Праця, с. 62.
- •87 Див.: Голоскевич г. К. Описание говора с. Бодачевки (Колодиев.Чи) Ушицкого уезда Подольской губ.— иоряс. Т.14, № 4, 1910, с. 122.
- •93 Детальніше див.: Німчук в. В. Словотвір числівників у верхньонадборжавських говірках.— «Діалектологічний бюлетень», вип. 8. К., 1961, с. 45 — 46.
- •84 Звичайно, серед уведених тут (та в інших розділах) живомовних слів е форми, властиві всім східнослов’янським мовам, та спільні для української та білоруської.
- •87 Див.; Кузнецое п. С. Зазнач. Праця, с. 22.
- •88 Див.: Кузнецов п. С. Зазнач. Праця, с, 22—23.
- •89 Див.: Ягич и. В. Зазнач. Праця, с. 950.
- •16 Див. Хв. Tітов, Матеріали для історії книжної справи на Вкраїні в XVI — XVIII вв. Всезбірка передмов до українських стародруків, к., 1924, стор. 178.
- •32 П. Житецкий, Очерк литературной истории..., стор. 41.
- •Розробка словникових статей в різних примірниках «Лексикона» Памви Беринди
- •33 Такі нападки на церковнослов'янську мову бачимо, наприклад, у книзі п. Скарги «о jedności kościoła bożego...» (Вільно, 1577).
- •35 Це питання розглядається у статті m. P. Cуднікa «Гісторыя ўзнікнення...» (Працы Інстытута мовазнаўства ан бсср, вып. IV, Мінск, 1957).
- •40 Частина нецерковнослов'янських слів у реєстр «Лексикона» Памви Беринди попала з реєстру «Лексиса» Лаврентія Зизанія.
- •44 Невідомо, яку мову мав Памво Беринда на увазі, сербохорватську чи іншу, бо реєстрове ім'я Далматъ (390) він перекладає як словакъ.
- •49 M. P. Суднік, вказ. Праця, стор. 116.
- •50 Про це див. Ще: w. Witkowski, Uwagi o kilku wyrazach polskich w Leksykonie Pamby Beryndy z r. 1627, «Jeżyk polski», XXXIX, 1959, № 4, стор. 318.
- •І. К. Білодід, є. М. Кудрицький іван ужевич і його граматика
- •28 Див., наприклад, арраський рукопис.
32 П. Житецкий, Очерк литературной истории..., стор. 41.
Але такі претензії до автора могли бути поставлені лише після виходу праці у світ. До того ж деякі етимології Памви Беринди можуть здатися наївними сучасному, а не тодішньому читачеві. Етимології Беринди були на рівні етимологічних спроб інших європейських учених XVI — початку XVII ст.
За Я. Яновим, невдоволення викликала критика Памвою Бериндою тексту Острозької біблії 1581 р., яка проявилася в тому, що ряд імен з біблії подається у «Лексиконі» в іншій формі. Але закиди
Розробка словникових статей в різних примірниках «Лексикона» Памви Беринди
(видання 1627 р.)
|
Інв. № 3559
|
Інв. № 3969
|
Інв. № 4336
|
Інв. № 11943
|
|
Верїа: Завора, рыґель ωдвЂрны(й), ретАзь, ланцухъ, μοχλος, замо(к), колодка, клАмка (21)
|
Верїа: Завора, рыґель ωдвЂрны(й) ретА(з), ланцухи μοχλος (21),
|
Стовпчики 1 — 84 у цьому екземплярі не збереглися.
|
Верїа: Завора, рыґель ωдвЂрны(й), ретАзь, ланцухъ, μοχλυς, замо(к), колодка, клАмка (21).
|
|
—
|
Вещи: РЂчи (21)
|
—
|
—
|
|
Какω: Якъ [є(ст) и в(ъ) азбуцЂ слово та(к) зовемоє] (96).
|
Какω: Якъ [а що въ азбуцЂ є(ст) слово та(к) зовемоє, то ины(й) выкладъ маєтъ] (96).
|
Какω: Якъ [а що въ азбуцЂ є(ст) слово та(к) зовемоє то ины(й) выклад маєтъ] (96).
|
Какω: Якъ [є(ст) и в(ъ) азбуцЂ слово та(к) зовемсє К] (96)
|
|
КладАзь: СтуднА, колодезь (96).
|
—
|
—
|
КладАзь: СтуднА, колодезь (96).
|
|
Сушаница: МАсо вендзоноє, албо рыба вАлаА (342).
|
Сушаница: МАсо вендзоноє, албо рыба вАлаА (342).
|
Сушаница: МАсо бужеоноє, албо рыба вАлаА (342).
|
Сушаница: МАсо бужеоноє, албо рыба вАлаА (342).
|
|
Кvрос: Поважно(ст), албо власно(ст) (423)
|
Кvрос: Поважно(ст), албо власно(ст) (423)
|
Кvрос: Истиненъ (423)
|
Кvрос: Поважно(ст), албо власно(ст) (423)
|
|
Клаvдіа: Хромаа. Ла(т): жена (423)
|
Клаvдіа: Хромаа. Ла(т): жена (423)
|
Клаvдіа: [калЂцство] Ла(т): жена (423)
|
Клаvдіа: Хромаа. Ла(т): жена (423)
|
|
Корїс: Плюсква (425)
|
Корїс: Плюсква (425)
|
Корида: Плюсква (425)
|
Корїс: Плюсква (425)
|
|
Сvпъ, з(р)Гvψъ и Супъ, и Пилю(к) (460)
|
Сvпъ, з(р) Гvψъ и Супъ, и Пилю(г) (460)
|
Сvпъ, з(р) Гvψъ и Супъ и Пилю(к) (460)
|
Сvпъ, з(р) Гvψъ и Супъ и Пилю(к) (460)
|
|
Філолоґъ: — (469)
|
Філолоґъ: — (469)
|
Філолоґъ: Любослове(ц) (468)
|
Філологъ: Любослове(ц) (468)
|
|
Філоніла: — (469)
|
Філоніла: — (469)
|
Філоніла: Нілолюбиц(а) (469)
|
Філоніла: Нілолюбиц(а) (469)
|
|
Філаретъ: — (468)
|
Філаретъ: — (468)
|
Філаретъ: Любодо(б)родЂтеле(н) (469)
|
Філаретъ: Любодо(б)родЂтеле(н) (469)
|
|
Фωтініа: — (469)
|
Фωтініа: — (469)
|
Фωтініа: СвЂтлаа (469)
|
Фωтініа: СвЂтлаа (469)
|
Беринді щодо цього теж могли з'явитись лише після виходу словника в світ.
Г. І. Коляда вважає, що недоброзичливе ставлення деяких сучасників до праці Беринди було викликане введенням у словник народної мови. Але і це не могло викликати незадоволення сучасників. Памво Беринда сам захищав церковнослов'янську мову, з захопленням писав про неї в присвяті «Лексикона». Своїм словником він хотів сприяти поглибленому вивченню церковнослов'янської мови, прагнув зробити її доступною і зрозумілою для широкого читача. Разом з тим Беринда не заперечував значення української мови і можливості використання її в письменстві. Жоден з визначних діячів української культури кінця XVI — поч. XVII ст. не ставився зневажливо до української народної мови, яка органічно входила в тодішню літературну мову.
Пишучи про «хульників» і «разорителів», Памво Беринда, можливо, мав на увазі представників ворожого православній церкві табору, які всіляко принижували церковнослов'янську мову, заперечували її здатність обслуговувати письменство, говорили, що ця мова не має граматик і словників і не може їх мати 33. Своїм словником Памво Беринда спростовував подібні несправедливі твердження.