- •1.Зміст, завдання курсу “Історія України”. Наукова періодизація і характери стика основних етапів української історії.
- •2.Початок людського суспільства та його еволюція на території України.
- •3/Трипільська культура. (IV—II тис. До н. Є.)
- •4. Кочові народи на півдні України : кіммерійці, скіфи, сармати.
- •5. Античні міста-держави в Північному Причорномор'ї і Криму.
- •6. Походження і розселення слов'ян на території України в і тис. Н.Е.
- •7. Передумови та утворення держави на Русі. Норманська теорія походження Давньоруської держави.
- •8. Розвиток державності на Русі в х ст.( період правління князів Олега, Ігоря, княгині Ольги).
- •9. Проаналізуйте реформаторську діяльність в.Великого…
- •10. Завершення процесу складання держави за Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха
- •11. Причини удільної роздробленості київської русі
- •12. Історичне значення київської Русі
- •13. Політичний розвиток Галицького і Волинського князівств у XI -XII ст. Та їх об'єднання. Роман Мстиславич
- •14. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького
- •15. Галицько-волинське князівство наприкінці XIII - на початку XIV ст. ( за нащадків Данила Галицького).
- •16. Захоплення українських земель литовськими і польськими феодалами. Кревська унія 1385р
- •17. Становище України під владою Литви та Польщі наприкінці XIV - на початку XVI ст. Боротьба Москви за українські землі
- •18. Люблінська унія 1569 р. Та її наслідки в історії України
- •19. Міжконфесійні стосунки на українських землях в XIV - XVI ст. Берестейська церковна унія 1596 р. Та її історичне значення.
- •20. Територія, умови і джерела формування козацтва.
- •21. Козацтво до середини XVI ст. Перші козацькі ватажки.
- •22. Виникнення Запорізької Січі та її устрій. Д. Байда-Вишневецький
- •23. Утворення реєстрового козацтва.
- •24. Козацькі походи проти турків і татар. П. Конашевич-Сагайдачний.
- •25. Козацько-селянські повстання проти шляхетської Польщі кінця XVI - 30-х років XVII ст.
- •26.Україна напередодні Визвольної війни середини XVII ст. Причини, характер, періодизація і рушійні сили війни.
- •27. Перші перемоги козацько-селянської армії 1648 р. Політична програма Богдана Хмельницького. Формування органів державної влади в Україні.
- •28. Воєнні дії 1649-1653 рр. Зборівський мирний договір, його історичне значення. Білоцерківська угода.
- •29. Українсько-російський договір 1654 р. Та його оцінка в історіографії.
- •30. Розвиток подій в Україні у 1654-1657 рр. Політичні та соціально-економічні наслідки Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •31. Початок Руїни. Гетьманування і. Виговського та ю. Хмельницького.
- •33. Поглиблення Руїни Української держави в кінці 60-х - на початку 80-х років XVII ст.
- •34. "Вічний мир" 1686 р. Між Росією та Польщею. Причини і наслідки
- •35. Становище українських земель в період правління гетьмана і. Мазепи (1687-1708 рр.). Полтавська катастрофа.
- •36. Гетьман п. Орлик та його "Конституція".
- •37. Обмеження прав України в період гетьманування і. Скоропадського (1708-1721 рр.) та правління першої "Малоросійської колегії".
- •38. Спроби гетьмана д. Апостола реформувати Україну (1727-1734 рр.). Друга ліквідація гетьманства.
- •39. Остаточне скасування російським царизмом автономії на Лівобережній і Слобідській Україні в другій половині XVIII ст.
- •40. Запорізька (Нова) Січ та її остаточне знищення російським самодержавством (1734-1775 рр.).
- •41. Народні рухи в Україні у XVIII ст.: опришківство на західноукраїнських землях і гайдамаччина на Правобережжі. Коліївщина 1768 р.
- •42. Становище Правобережної і Західної України під владою Польщі у хvііі ст.
- •45. Таємні антисамодержавні організації на українських землях під владою Росії в першій чверті XIX ст.
- •46. Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII - на початку XIX ст. Кирило-Мефодіївське товариство. Тарас Шевченко.
- •47. Скасування кріпосного права у Наддніпрянській Україні і буржуазні реформи 1860 - 70-х років на Україні.
- •50. Перша хвиля національного відродження на західноукраїнських землях на початку XIX ст. "Руська трійця".
- •51. Європейська демократична революція 1848-1849 рр. І Галичина.
- •52. Український національний рух у Галичині в другій половині XIX ст.
- •53. Політизація суспільно-політичного руху в Західній Україні. Виникнення перших західноукраїнських політичних партій.
- •54. Утворення та діяльність перших українських політичних партій у Наддніпрянській Україні в 1900-1905 рр.
- •55. Наддніпрянська Україна в період Першої російської революції (1905- 1907 рр.).
- •56. Антиукраїнська репресивна політика російського царизму в 1907-1914 рр.
- •57. Україна в роки Першої світової війни (1914-1917 рр.). Українські січові стрільці.
- •58. Лютнева 1917 р. Революція в Росії та перші кроки на шляху організації української державності. І та II Універсали Центральної Ради.
- •59. Державотворча діяльність Центральної Ради восени 1917 р .- весною 1918 р. Та українсько-більпювицька війна. III та IV Універсали.
- •60. Квітневий 1918 р. Переворот п. Скоропадського. Українська гетьманська держава.
- •61. Директорія в початковий період діяльності (грудень 1918 р. - весна 1919 р.). Акт соборності 22 січня 1919 р.
- •62. Внутрішня і зовнішня політика Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 - липень 1919 рр.).
- •63. Боротьба унр і зунр проти іноземних загарбників у 1919 р.
- •64. Причини поразки Української революції 1917-1920 рр.
- •65. Встановлення радянської влади на Україні. Договір про утворення Союзу рср 1922 р. І статус у ньому України.
- •66. Політика "українізації" в Радянській Україні у 1920-х роках:
- •67. Суцільна колективізація сільського господарства в усрр. Голод 1932-1933рр.
- •68. Сталінські репресії в усрр у 1930-х рр.
- •69. Західна Україна під владою Польщі у міжвоєнний період (1919-1939рр.).
- •70. Буковина і Закарпаття в 1920 - 30-х рр.
- •71. Входженнa Західної України і Північної Буковини до складу Української рср. Радянізація західноукраїнських земель у 1939-1941 рр.
- •72. Напад фашистської Німеччини на срср. Україна в перші місяці радянсько-німецької війни.
- •73. Німецький окупаційний режим в Україні у 1941-1944 рр.
- •74. Рух опору в тилу німецько-фашистських військ у 1942-1944 рр.
- •75. Наступ Червоної армії в 1943-1944 роках і вигнання німецьких агресорів з України. Приєднання Закарпаття до Української рср.
- •76. Становище України в останні роки сталінського керівництва (1945-1953рр.).
- •77. Хрущовська ""відлига" на Україні (1953-1964 рр.).“Шестидесятники”.
- •78. Кризові явища у соціально-економічному житті України в роки брежнєвського "застою”. Прихід до влади в усрр в. Щербицького і наступ на національно-демократичні сили.
- •79. Зміцнення і розвиток дисидентського руху в Україні у 1970-х - першій половині 1980-х рр.
- •80) Активізація суспільно – політичного життя у Радянській України в період горбачовської ,,перебудова,,1985-1991
- •81. Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р.
- •82. Розпад срср та створення снд. Україна в системі снд.
- •83. Розбудова незалежної Української держави. Вибори до Верховної Ради України у березні 1998 р. Вибори Президента України в листопаді 1999 р., їх результати.
- •84. Конституційний процес. Прийняття Конституції 1996 р., основні її положення.
- •85. Вибори до Верховної Ради України 2002 р.
- •86. Вибори Президента України в листопаді 2004 р. Помаранчева революція.
- •87. Суспільно-політичні рухи та політичні партії в Україні у 2004-2011 рр. Парламентські вибори 2007 р. Вибори Президента України 2010 р.
- •88. Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •89. Проблеми соціально-економічного розвитку України на сучасному етапі та шляхи їх розв'язання.
- •90. Державна символіка України, її історичне походження.
3/Трипільська культура. (IV—II тис. До н. Є.)
У зазначений період досягли значного розвитку хліборобські племена Правобережної України та Молдови. Культура цих стародавніх хліборобів відома нам під назвою трипільської (за назвою с Трипілля на Київщині, де їхні стоянки досліджено вперше). її відкрив Вікентій Хвойка 1893 року. Справжню сенсацію у світі викликали знайдені гончарні вироби трипільців.
Науковці знайшли всього понад тисячу трипільських поселень, серед них і в басейні Дністра, на території сучасної Тернопільської області. Існує припущення, що у формуванні цієї культури взяли участь і деякі з буго-дністровських племен. Культура трипільців була дуже схожа на культуру Кукутені, що існувала на території сучасної Румунії (назва походить від сучасного с. Кукутені, де цю культуру досліджено вперше).
Ареал розселення. Спочатку племена цієї культури розселялися по берегах Південного Бугу й Дністра. Звідси розселення відбувалося на північ та схід, але на лівому березі Дніпра оселилася дуже незначна кількість племен трипільської культури. На півночі межа розселення пролягла трохи південніше від сучасних кордонів України. Західна межа розселення проходила по річці Стир, проте деякі племена оселилися в межиріччі Стиру й Західного Бугу. Деякі групи трипільців, що жили на території сучасної Молдови, дійшли до північного узбережжя Чорного моря.
У всі часи свого існування трипільці розселялися досить нерівномірно, і тому поряд з густонаселеними районами були й зовсім незаселені.
Суспільний лад. У трипільців основою суспільного ладу були родові традиції. Великі сім'ї об'єднувалися в роди, а роди, у свою чергу, — у племена; у племені могло бути кілька найстарших родів, навколо яких гуртувалися молодші. У поселеннях жили вихідці з різних родів, оскільки шлюби між членами одного роду були заборонені. На пізньому етапі існування трипільської культури почали з'являтися союзи племен. Учені не можуть однозначно сказати, був у трипільців матріархат чи патріархат. Відомо, що в повсякденному житті зростала роль чоловіка, проте й далі жінка відігравала роль охоронниці сімейного вогнища та давніх традицій. Поступово відбувався процес розшарування суспільства, стали виділятися сім'ї, що володіли значною кількістю майна. На думку істориків, у цей час на чолі племені стояв старійшина, який керував суспільним та господарським життям.
Господарське життя і побут. На початку свого існування трипільці утворювали невеликі поселення (зазвичай уздовж берега річки), кількість будинків у яких не перевищувала десяти. У цей час будинки трипільців були двох типів — легкі наземні та заглиблені в землю напівземлянки, у яких жили взимку. Оселі опалювалися вогнищами, для яких споруджувалися печі.
Поступово населення збільшувалося, трипільські поселення вже складалися з кількох десятків жител і господарських споруд, розташованих рядами або колами. Будівлі споруджували на зручних для оборони важкодоступних місцях на берегах річок, схилах долин, різних підвищеннях. З часом у трипільців виникають великі поселення, схожі на міста (250-400 га). Історики вважають, що в них проживало по 10-20 тис. осіб. Будівлі будували з дерева, вони мали кілька приміщень. У кожному з цих приміщень обов'язковими були жертовник і глиняна піч. На думку дослідників, будівлі поділялися на дві частини: нижня використовувалася для господарських потреб, а верхня — для житла. Підлогу своїх осель трипільці робили з глини, а стіни зазвичай розмальовували фарбами.
Основним заняттям трипільців було хліборобство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, просо, коноплі, бобові культури. Для обробітку землі використовували мотики з кам'яним або роговим наконечником. Землю зорювали дерев'яним ралом, використовуючи волів. Крім хліборобства, трипільці знали й скотарство (розводили велику й дрібну рогату худобу, коней тощо). Коли земля виснажувалася й урожаї знижувалися, трипільці покидали старе поселення й будували нове. Крім високого рівня хліборобства, трипільці досягли великої майстерності в гончарстві, виготовленні глиняного посуду. Вони залишили унікальну мальовану кераміку з використанням червоних, чорних та жовтих фарб.
Керамічний посуд винайшла жінка. Це була частина її домашнього господарства. Жінки ж були й першими гончарами. Про це дослідники дізналися, обстежуючи давню кераміку: на ній назавжди лишилися відбитки тендітних жіночих пальців.
Висока культура хліборобів-гончарів проіснувала 15 століть. Гончарство в ті часи було синонімом багатства.
Трипільці обробляли шкури тварин, пряли, ткали, виготовляли одяг та взуття.
Релігія та мистецтво. Релігійні вірування трипільців були досить складними. Як і в багатьох первісних племен, у них існувала віра в потойбічний світ, а також поклоніння певному божеству, віра в духів-покровителів. Оскільки головним заняттям трипільців було хліборобство, то відповідно й головним божеством була богиня родючості. Образи деяких тварин та природних явищ лягли в основу міфів трипільців. У трипільців існував культ бика (символізував сонце і чоловічу силу) та змія (символ охоронця дому).
На трипільських стоянках були знайдені моделі жител, фігурки тварин, жіночі статуетки. Більшість із цих фігурок використовувалася під час свят та релігійних обрядів. Учені вважають, що вони символізували родючість та господарський добробут стародавніх хліборобів. Жіночі статуетки виконували роль покровительок домашнього вогнища та оберегів від злих духів.
У мистецтві трипільці дуже часто зверталися до образу матері, але всі зображення були дуже примітивними, лише деякі з них мали в собі риси реалістичності.
Причини зникнення трипільської культури на рубежі 2000 року до н. є. остаточно не з'ясовані. За однією з версій, вона зникла під тиском войовничих кочівників.