8. Морфонологічні явища при словотворенні

При словотворенні можуть відбуватися морфонологічні явища:

а) найпоширенішими є чергування голосних і приголосних (приголосні і голосні, що міняються в основах твірного і похідного слова): увечері ← вечір, безстрашний ← страх, вічний ← вік.

б) усічення – кінцеві відрізки основи твірного слова, що являють собою голосний чи приголосний або сполучення звуків, які відсікаються у структурі похідного слова: припухлий ← припухнути (-ну-), варення ← варити (-и-), декламатор ← декламувати (-ува-), збільшення ← збільшити (-и-), кислий ← киснути (-ну-).

в) накладання, тобто суміщення кінця і початку різних словотвірних частин, наприклад, твірної основи і суфікса: купецький ( від купець), одеський ( від Одеса), кавказький (від Кавказ), писар (від писати), читач (від читати).

г) накладання і чергування: моряцький (від моряк), товариський (від товариш).

а) Суфіксальний спосіб словотвору полягає у додаванні до твірної основи суфікса.

Суфіксація – найпоширеніший спосіб творення слів у сучасній українській мові. Цим способом творяться іменники, прикметники, дієслова, прислівники.

Наприклад: низько (від низький), жовток (від жовтий), біліти (від білий),дідище (від дід).

Префіксальний спосіб словотвору, або префіксація, - це творення похідних слів за допомогою приєднання префікса до твірної бази. Цим способом творяться:

- іменники: мова → прамова, день → переддень;

- прикметники: добрий → предобрий;

- дієслова: читати → прочитати;

- прислівники: завтра → післязавтра.

Постфіксальний спосіб – це творення нових слів за допомогою постфіксів.

При постфіксації формантом є постфікс, що приєднується до цілого слова, тому постфікси, змінюючи лексичне значення похідного слова, не змінюють його частиномовну приналежність. Наприклад: знати → знатися, малювати → малюватися, де → десь, де-небудь. Цей спосіб функціонує у сфері дієслова, рідше – займенника, прислівника.

б) Флексійний спосіб - це спосіб творення похідних слів за допомогою флексії. Своєрідність цього способу полягає в тому, що флексія виконує не свою основну формотворчу роль, а словотворчу: Олександр → Олександра, Мирослав → Мирослава, Богдан → Богдана, Роман → Романа, кум → кума, онук → онука, маркіз → маркіза, раб → раба.

3. а) Суфіксально-префіксальний спосіб словотвору полягає в тому, що похідні слова утворюються одночасним приєднанням до твірної основи префікса і суфікса. Наприклад: стіл → на стільний, час → сучасний, нога → обніжок, низ → понизити, сніг → за сніжити, кров → знекровити. Тут формантом є суфікс із префіксом. Цей спосіб широко використовується при творенні іменників, прикметників, дієслів, прислівників. У кожній частині мови існують комплекти своїх (характерних) префіксів і суфіксів, одні з них є продуктивними, інші – малопродуктивні.

б) Суфіксально-постфіксальний спосіб словотворення полягає в тому, що до твірної основи одночасно приєднуються суфікси і постфікс –ся. У такий спосіб утворюються дієслова від іменникових та прикметникових основ: листуватися, лінуватися, колоситися, женихатися, сумніватися.

в) Префіксально-постфіксальний спосіб – це спосіб творення, при якому до цілого слова приєднується префікс і постфікс –ся. Двокомпонентні словотворчі пари формують здебільшого постфікс –ся та префікси на- і роз-. Вони обрамляють лише дієслова і утворюють нові дієслова, які вказують на вичерпність або результат інтенсивно виконаної дії: напрацюватися (від працювати), розкричатися (від кричати), налітатися, находитися, розхворітися, розчервонітися і ін.

г) Префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб – це спосіб утворення слова шляхом приєднання до твірної основи префікса, суфікса і постфікса –ся. У такий спосіб утворюються дієслова від іменникових, прикметникових і дієслівних основ. До складу трикомпонентного словотворчого форманта входять постфікс –ся, дієслівний суфікс –и- і префікси, що додаються до іменникових і прикметникових основ: змилосердитися, спідлитися, прибіднитися, розпогодитися, насмілитися, усамітнитися.