26. Основні поняття та значення пожежної безпеки

Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.

Залежно від розмірів матеріальних збитків пожежі поділяються на:

• особливо великі (коли збитки становлять від 10000 і більше розмірів мінімальної заробітної плати )

• великі (збитки сягають від 1000 до 10000 розмірів мінімальної заробітної плати )

• інші

Найвідчутнішими, безперечно, є соціальні наслідки, які, передусім, пов'язуються з загибеллю і травмуванням людей, а також пошкодженням їх фізичного та психологічного стану, зростанням захворюваності населення, підвищенням соціальної напруги у суспільстві внаслідок втрати житлового фонду, позбавленням робочих місць тощо. Не слід забувати й про екологічні наслідки пожеж, до яких, у першу чергу, можна віднести забруднення навколишнього середовища продуктами горіння, засобами пожежогасіння та пошкодженими матеріалами, руйнування озонового шару, втрати атмосферою кисню, теплове забруднення, посилення парникового ефекту, тощо.

Найпоширенішими причинами пожеж в Україні є:

• необережне поводження з вогнем (61%);

• порушення правил монтажу та експлуатації електроприладів (18%);

• порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення (11%);

• пустощі дітей з вогнем (7%);

• підпали (2%);

• невстановлені та інші (1%).

Слід особливо підкреслити, що кількість пожеж, які виникають внаслідок необережного поводження з вогнем, недотримання вимог пожежної безпеки при виконанні зварювальних робіт, при застосуванні пожежонебезпечних речовин і технологій тощо, неухильно зростає з року в рік.

Пожежна безпека об’єкта – стан об’єкта, за яким з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків. 

На території України діють законодавчі акти і нормативно-правові документи, які регулюють пожежну безпеку:

• Закон про пожежну безпеку;

• Правила пожежної безпеки в Україні

• ДСТУ

• Вимоги санстанції

27. Горіння, його характеристика та різновиди. Класи пожеж

Горіння – складний фізико-хімічний процес з'єднання горючої речо-вини з окислювачем, яке супроводжується виділенням тепла і випроміню-ванням світла.

Необхідними елементами процесу горіння є:

• горюча речовина, її певний стан і кількість;

• окислювачі – кисень (коли концентрація кисню в повітрі стає менше 8-10%, горіння припиняється), хлор, фтор, оксиди азоту, селітра тощо;

• джерело займання.

Різновиди горіння:

• Спалах – швидкоплинний процес згоряння парів горючої речовини, що має місце при її контакті з відкритим джерелом вогню і супроводжується короткочасним видимим випромінюванням, але без ударної хвилі і стійкого горіння. Залежно від температури спалаху розрізняють речовини легкозаймисті (при температурі до 61°С) і горючі (при температурі понад 61°С).

• Займання – початкова форма горіння, який виникає від джерела вогню. Займання відбувається при температурах, вищих за температуру спалаху для легкозаймистих речовин на 2-5 °С і для горючих – на 5-30°С.

• Самозаймання – процес горіння речовини, що виникає при високій температурі без контакту з відкритим джерелом вогню.

• Самоспалахування – це самозаймання, що супроводжується появою полум'я.

• Тління – безполуменеве горіння горючої речовини у твердій фазі з видимим випромінюванням світла із зони горіння, але при відсутності полум'я та ударної хвилі.

Окислювачами можуть бути не тільки кисень, а й азотна кислота, бертолетова сіль тощо. Деякі речовини здатні горіти без доступу кисню, наприклад ацетилен, хлористий азот. Окремі метали можуть горіти в атмо-сфері хлору, парах сірки.

Залежно від наявності окислювача горіння може бути повним і неповним. Повне горіння має місце при достатній кількості окислювача, неповне – при його нестачі.

Продуктами повного горіння є вуглекислий газ, вода, азот й інші. При неповному горінні утворюються горючі і токсичні продукти (окис вуглецю, альдегіди, смоли, спирти).

 

Відповідно до ГОСТ встановлено 4 класи пожежі:

• Клас А - горіння твердих речовин, переважно органічного походження, яке супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

• Клас В – горіння рідких або твердих речовин, які розтоплюються;

• Клас С – горіння газоподібних речовин;

• Клас D – горіння металів та їх сплавів.

Крім цих чотирьох класів в “Правилах пожежної безпеки України” введено ще додатковий п’ятий клас (Е) для позначення пожеж, пов’язаних з горінням електроустановок.