- •1. Поняття праці та охорони праці
- •2. Несприятливі виробничі чинники
- •3. Виробничі травми та професійні захворювання
- •4. Інструктажі по техніці безпеки
- •5. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •6. Основні заходи щодо запобігання травмам та професійним захворюванням
- •7. Загальні поняття про шкідливі речовини
- •8. Пилове забруднення повітря робочої зони
- •9. Методи боротьби із шкідливими речовинами
- •10. Іонізуюче випромінення та його влив на організм людини
- •11. Захист від іонізуючого випромінення
- •12. Шум, вібрація
- •13. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •14. Визначення параметрів мікроклімату
- •15. Призначення та класифікація систем винтеляції
- •16. Кондиціонування повітря робочої зони
- •17. Значення освітлення для успішної трудової діяльності
- •18. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •19. Види виробничого освітлення
- •20. Природне освітлення: його значення та види
- •21. Штучне освітлення та його види
- •24. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •25. Засоби і заходи електробезпеки. Долікарська допомога
- •26. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •27. Горіння, його характеристика та різновиди. Класи пожеж
- •28. Небезпечні та шкідливі фактори пожеж
- •29. Пожежна профілактика та пожежна безпека
- •30. Засоби пожежогасіння
26. Основні поняття та значення пожежної безпеки
Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.
Залежно від розмірів матеріальних збитків пожежі поділяються на:
особливо великі (коли збитки становлять від 10000 і більше розмірів мінімальної заробітної плати )
великі (збитки сягають від 1000 до 10000 розмірів мінімальної заробітної плати )
інші
Найвідчутнішими, безперечно, є соціальні наслідки, які, передусім, пов'язуються з загибеллю і травмуванням людей, а також пошкодженням їх фізичного та психологічного стану, зростанням захворюваності населення, підвищенням соціальної напруги у суспільстві внаслідок втрати житлового фонду, позбавленням робочих місць тощо. Не слід забувати й про екологічні наслідки пожеж, до яких, у першу чергу, можна віднести забруднення навколишнього середовища продуктами горіння, засобами пожежогасіння та пошкодженими матеріалами, руйнування озонового шару, втрати атмосферою кисню, теплове забруднення, посилення парникового ефекту, тощо.
Найпоширенішими причинами пожеж в Україні є:
необережне поводження з вогнем (61%);
порушення правил монтажу та експлуатації електроприладів (18%);
порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення (11%);
пустощі дітей з вогнем (7%);
підпали (2%);
невстановлені та інші (1%).
Слід особливо підкреслити, що кількість пожеж, які виникають внаслідок необережного поводження з вогнем, недотримання вимог пожежної безпеки при виконанні зварювальних робіт, при застосуванні пожежонебезпечних речовин і технологій тощо, неухильно зростає з року в рік.
Пожежна безпека об’єкта – стан об’єкта, за яким з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків.
На території України діють законодавчі акти і нормативно-правові документи, які регулюють пожежну безпеку:
Закон про пожежну безпеку;
Правила пожежної безпеки в Україні
ДСТУ
Вимоги санстанції
27. Горіння, його характеристика та різновиди. Класи пожеж
Горіння – складний фізико-хімічний процес з'єднання горючої речо-вини з окислювачем, яке супроводжується виділенням тепла і випроміню-ванням світла.
Необхідними елементами процесу горіння є:
горюча речовина, її певний стан і кількість;
окислювачі – кисень (коли концентрація кисню в повітрі стає менше 8-10%, горіння припиняється), хлор, фтор, оксиди азоту, селітра тощо;
джерело займання.
Різновиди горіння:
Спалах – швидкоплинний процес згоряння парів горючої речовини, що має місце при її контакті з відкритим джерелом вогню і супроводжується короткочасним видимим випромінюванням, але без ударної хвилі і стійкого горіння. Залежно від температури спалаху розрізняють речовини легкозаймисті (при температурі до 61°С) і горючі (при температурі понад 61°С).
Займання – початкова форма горіння, який виникає від джерела вогню. Займання відбувається при температурах, вищих за температуру спалаху для легкозаймистих речовин на 2-5 °С і для горючих – на 5-30°С.
Самозаймання – процес горіння речовини, що виникає при високій температурі без контакту з відкритим джерелом вогню.
Самоспалахування – це самозаймання, що супроводжується появою полум'я.
Тління – безполуменеве горіння горючої речовини у твердій фазі з видимим випромінюванням світла із зони горіння, але при відсутності полум'я та ударної хвилі.
Окислювачами можуть бути не тільки кисень, а й азотна кислота, бертолетова сіль тощо. Деякі речовини здатні горіти без доступу кисню, наприклад ацетилен, хлористий азот. Окремі метали можуть горіти в атмо-сфері хлору, парах сірки.
Залежно від наявності окислювача горіння може бути повним і неповним. Повне горіння має місце при достатній кількості окислювача, неповне – при його нестачі.
Продуктами повного горіння є вуглекислий газ, вода, азот й інші. При неповному горінні утворюються горючі і токсичні продукти (окис вуглецю, альдегіди, смоли, спирти).
Відповідно до ГОСТ встановлено 4 класи пожежі:
Клас А - горіння твердих речовин, переважно органічного походження, яке супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);
Клас В – горіння рідких або твердих речовин, які розтоплюються;
Клас С – горіння газоподібних речовин;
Клас D – горіння металів та їх сплавів.
Крім цих чотирьох класів в “Правилах пожежної безпеки України” введено ще додатковий п’ятий клас (Е) для позначення пожеж, пов’язаних з горінням електроустановок.