3. Накладна

підпис керівника установи й бухгалтера;

дата;

хто видав;

хто одержав;

печатка або штамп установи.

Для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунків банки відкривають підприємствам (об’єднанням, організаціям, установам) залежно від характеру їх діяльності і джерел фінансування розрахункові, поточні та інші рахунки, а ощадні банки – поточні рахунки.

4. Оформлення рахунка в банку

Підприємство чи організація має право відкрити декілька розрахункових рахунків в установах Держбанку або акціонерних комерційних банках для зберігання своїх грошових коштів, з яких здійснюються розрахункові операції, пов’язані з поточною господарською діяльністю.

Підприємство – власник рахунку має право самостійно розпоряджатися коштами на розрахунковому рахунку, дотримуючись при цьому правил розрахунків. Установи банку, дотримуючи встановлені правила, виконують розпорядження власників рахунків про списання коштів з їхніх рахунків у межах наявних на них сум. Без згоди підприємства виконуються лише безперечні платежі: на вимогу судових виконавчих листів, наказів арбітражу, стягнення прострочених платежів державного бюджету тощо.

Перелік необхідних документів.

Для оформлення відкриття розрахункових, поточних і бюджетних рахунків подаються такі документи:

• заява про відкриття рахунку;

• копія документа про створення підприємства;

• копія затвердженого статуту (положення);

• картка зі зразками підписів і відбитком печатки.

Основна маса платежів виконується у порядку безготівкових розрахунків, тобто перерахуванням сум з розрахункового розрахунку платника на розрахунковий розрахунок одержувача. Це дає змогу вилучати з обігу значні суми готівки, обходитись порівняно невеликою її кількістю.

Для певних видів платежів (видача заробітної плати, виплата пенсій і допомог, на господарські видатки тощо) банк видає готівку, а платежі виконує підприємство.

Операції з розрахункового (поточного) рахунку виконуються установами банку за документами затвердженої форми, які виписують працівники фінансового відділу або бухгалтерії підприємства. Найчастіше застосовуються: платіжне доручення, рахунок-фактура, гроші і розрахункові чеки, витяги з розрахункових (поточних) рахунків.

5. Квитанція

Квитанція – документ, що видається і отримується в разі сплати за певні грошові суми, цінності, матеріали, устаткування або за виконану роботу; в разі пересилки грошей приватною особою і т. п.

У квитанції обов’язково зазначають:

• найменування організації, що видала документ;

• назву документа – «КВИТАНЦІЯ», номер і дату ордера;

• назву установи, приватної особи, від кого прийнято документ;

• за що прийнято;

• величину суми;

• на підставі чого видано документ;

• дата прийняття суми;

• штамп та підпис касира.

Таким чином, застосування уніфікованих документів в обліково-фінансових операціях значно скорочує витрати часу і праці на їх заповнення і оформлення, знижує кількість помилок.

Відмітна риса фінансово-розрахункової документації – сувора стандартизація.