Право ув’язнених на телефони та його кримінальні наслідки

Останнім часом окремими політиками та засобами ЗМІ порушується питання про надання можливості особам, що перебувають у місцях позбавлення волі, права безперешкодного користування мобільними телефонами. У даній статті фактами, установленими під час досудового розслідування в кримінальних провадженнях, доведено, що до прийняття вказаного рішення необхідно стативися виважено та максимально оцінити всі можливі негативні наслідки таких дій, інакше це може призвести до нових способів скоєння правопорушень на території нашої держави.

Так, у провадженні відділу по розслідуванню особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими злочинними групами та злочинними організаціями, СУ УМВС України в Житомирській області перебувало кримінальне провадження щодо вчинення на території Житомирської області озброєною злочинною бандою розбійних нападів на громадян та їх помешкання. До складу банди входило 11 осіб – уродженців Житомирської, Луганської, Хмельницької, Донецької, Черкаської областей України та навіть Краснодарського краю Російської Федерації. Указані особи раніше притягались до кримінальної відповідальності та відбували покарання за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. Наймолодшому члену банди на час вчинення злочину виповнилось 20 років, найстаршому – 65. Окремі з указаних осіб мають певні кримінальні статуси. Дії причетних до діяльності членів банди були кваліфіковані за ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку квітня 2013 року Г. (1991 р.н.), відбуваючи покарання у вигляді позбавлення волі в одній із виправних колоній Донецької області та маючи у зв’язку з цим широке коло знайомих серед осіб, які на той час відбували покарання в різних виправних закладах України, осіб, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, а також серед їх рідних та близьких, користуючись недосконалістю діяльності працівників закладів виконання покарань та у зв’язку з цим можливістю вільного спілкування за допомогою мобільного зв’язку з іншими особами як у межах зазначених закладів так і за їх межами, збирав інформацію про наявність тих чи інших об’єктів для нападу в різних регіонах України, складав плани вчинення неодноразових розбійних нападів на громадян, їх домоволодіння та приміщення підприємств, який у подальшому доводив за допомогою мобільного зв’язку до відома інших учасників, залучених ним до складу організованої злочинної групи (далі – ОЗГ).

Зокрема, у подальшому впродовж своїх дій, спрямованих на реалізацію свого злочинного умислу, Г. за допомогою мобільного зв’язку, зв’язавшись з раніше неодноразово судимими жителями Житомирської області, а саме в м. Коростень – з К., у м. Овруч - з Л., запропонував їм спільну участь у вчиненні злочинів, довів до їх відома свій план їх учинення, на що вони надали свою згоду. Відповідно до вказаного плану, К. та Л. повинні були підшукувати на території Житомирської області об’єкти для здійснення нападів, а також забезпечити безпосередніх виконавців злочинів проживанням, усіма необхідними знаряддями та засобами вчинення злочинів. З метою непривертати в подальшому до К. та Л. уваги правоохоронних органів було прийнято рішення, що безпосередніми виконавцями вчинення злочинів будуть особи з числа раніше судимих з інших регіонів України, які ще не попадали в поле зору правоохоронних органів Житомирської області. Після безпосереднього вчинення злочинів виконавці на деякий час повинні були виїздити за межі Житомирської області, щоб їх не могли затримати, та чекати на подальші вказівки щодо участі в інших злочинах.

З метою забезпечення можливості тривалої діяльності групи, тривалого невикриття зазначеної діяльності та безпосередніх учасників злочинної групи правоохоронними органами, Г залучив до складу групи різних, не пов’язаних між собою виконавців, до відома яких довів спільний план вчинення злочинів.

У подальшому, з метою впровадження в дію свого злочинного умислу, Г., діючи у складі організованої групи, за допомогою мобільного зв’язку з місця позбавлення волі надав вказівку К. та Л. підготуватись до прийому виконавців учинення злочинів та підшукати можливі об’єкти нападів на території міст Коростень та Овруч Житомирської області.

Виконуючи відведену йому спільним планом діяльності організованої групи роль, у квітні 2013 року Л., перебуваючи в м. Овруч Житомирської області, організувавши спостереження за громадянами, що мають великі статки, дізнався про наявність грошових коштів у Н., які останній переносив при собі, передав зазначену інформацію Г.

Отримавши вказану інформацію, 15 квітня 2013 року Г. для вчинення розбійного нападу на Н. залучив в якості виконавців раніше судимих за корисливі злочини П. Я. та А. які дали свою згоду на участь у вчиненні злочину у складі групи. Крім цього, 16 квітня 2013 року Г., залучивши не встановленого слідством водія та автомобіль «Хюндай», забезпечив переміщення П., Я. та А. з м. Черкаси до м. Коростень Житомирської області.

К., перебуваючи в м. Коростенів Житомирської області, виконуючи відведену йому спільним планом діяльності організованої групи, відомому всім учасникам, роль, у період з 17 по 18 квітня 2013 року забезпечив місце для проживання виконавців запланованих нападів П., Я. та А., поселивши їх у належному йому будинку.

18 квітня 2013 року гр. Л., перебуваючи в м. Овруч Житомирської області, виконуючи відведену йому спільним планом діяльності організованої групи, відомому усім учасникам, роль, зустрівся з безпосередніми виконавцями запланованого нападу – П., Я. та А., повідомив про деталі вчинення нападу на Н., які були останнім скоректовані і погоджені з організатором злочинної групи Г., місце знаходження Н., графік дня та маршрут його руху. Крім цього, забезпечив їх місцем проживання в м. Овруч Житомирської області.

19 квітня 2013 року близько 11 у м. Овруч П., Я. та А., виконуючи відведену їм роль у злочинному плані Г, діючи за пособництвом інших членів ОЗГ – К. та Л., скоїли напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу. Унаслідок нападу учасники ОЗГ заволоділи майном потерпілого Н. на загальну суму 5 360 гривень та заподіяли потерпілому тілесні ушкодження, які належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Слід зауважити, що сума, якою планували заволодіти члени ОЗГ, мала становити понад 30 тис. доларів США.

Не бажаючи припинення своєї злочинної діяльності, у травні 2013 року Г., перебуваючи у місцях позбавлення волі, за допомогою мобільного зв’язку реорганізував ОЗГ в озброєну банду, що характеризувалася стійкими зв'язками, розподілом ролей між її учасниками, підпорядкуванням груповій дисципліні, розподілом отриманих у результаті злочинних дій грошей, узяв участь у цій банді, а також вчинюваних нею збройних нападах на осіб з проникненням до їх житла з метою заволодіння чужим майном, поєднаних з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я осіб, які зазнавали нападу, погрозами застосування такого насильства, а також у вчинюваних бандою інших злочинах.

Протягом травня, червня 2013 року до складу озброєної банди, крім К., увійшли Х., Д., О. та В. Організована Г. банда скоїла ряд розбійних нападів на окремих громадян на території м. Коростень та Новоград-Волинського району Житомирської області.

Учасники озброєної банди Х. та Д. мали намір і в подальшому брати участь у вчиненні злочинів у складі організованої Г. озброєної банди, однак у зв’язку з тим, що їх почали активно розшукувати правоохоронні органи, у тому числі і за вчинення ряду корисливих злочинів на території Луганської області (понад 24 епізоди злочинної діяльності), були вимушені припинити свою злочинну діяльність та переховуватись від правоохоронних органів.

Учасники організованої озброєної банди мали намір на подальшому вчиняти злочини, однак проведеними слідчими та негласними слідчими розшуковими заходами, всіх осіб, причетних до діяльності банди, було затримано, а їх дії задокументовано. Частина затриманих членів банди, співпрацюючи зі слідчими органами, під тиском зібраних під час розслідування доказів дали вичерпні показання з приводу їх діяльності. Ватажок банди свою вину на досудовому слідстві так і не визнав, вважаючи, що під час вчинення злочинів він перебував у місцях позбавлення волі і таким чином у нього є алібі. Однак суд дасть відповідну оцінку його діям.

Виникає питання, як таке могло трапитись? Відповідь слідчі органи знайшли. Цьому сприяла можливість використання засобів зв’язку, які незаконно перебували в камері засуджених у місцях відбування покарання. Такий зв'язок у поєднанні з наявною в співкамерників інформацією, дав можливість організувати озброєну банду та координувати дії між усіма її учасниками.

На жаль, такі факти на даний час не є поодинокими.

Литвинюк Руслан Володимирович -

старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями, СУ УМВС України у Вінницькій області, підполковник міліції