Гральний бізнес – під забороною

„Азартне підприємництво” – поживний ґрунт для шахрайств, воно сприяє легалізації „брудних” коштів, нищить моральність соціуму, провокує ігроманію. З прийняттям Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні” від 15 травня 2009 року гральний бізнес в Україні заборонено.

Проте, незважаючи на посилення державно-правової протидії цьому соціально негативному явищу, досі ще мають місце численні випадки незаконної організації, проведення азартних ігор з надання можливості доступу до них невизначеному колу зацікавлених осіб. Так, до набуття чинності згаданого закону 70% залів з „однорукими бандитами” працювали нелегально, нині ж велика їх кількість продовжує діяльність, перетворившись на онлайн-казино, інтернетклуби або ж пішовши у підпілля.

З огляду на зазначене протидія злочинній діяльності осіб, які займаються гральним бізнесом, визнається пріоритетним напрямом у діяльності правоохоронних органів, зокрема ОВС. Особливо гостро стоїть проблема виявлення, документування та припинення функціонування незаконних закладів, що надають послуги у сфері азартних і комп’ютерних ігор, а також розслідування злочинів, пов’язаних із зайняттям гральним бізнесом.

Знаючи приблизний перелік ознак, за якими як правило, працюють подібні заклади, у квітні 2013 року співробітниками УМВС України в Сумській області у м. Глухові виявлено злочинну групу у складі чотирьох осіб, яка здійснювала незаконну діяльність у сфері надання послуг грального бізнесу.

Її керівник, Самат, громадянин РФ, мешканець м. Харків, неодноразово відвідуючи Глухів, звернув увагу на відсутність у місті гральних закладів та підвищений на них попит серед місцевого населення. Розуміючи, що реалізувати свої наміри у чужому населеному пункті самотужки він не зможе, Самат вирішив долучити до здійснення свого задуму місцевих мешканців, які б, використовуючи свої соціальні зв’язки, змогли забезпечити роботу підпільного ігрового залу та залучити постійний приплив клієнтів з числа осіб, схильних, або навіть маючих потребу у систематичній участі в азартних іграх.

Співучасників підбирав особисто і дуже ретельно, враховував у вірогідних помічників здатність до безумовної слухняності, дотримання розроблених заходів конспірації, беззастережного виконання покладених обов’язків та функцій, спрямованих на досягнення єдиного злочинного плану, а також умови життя, соціальні зв’язки тощо.

Першою у спільниці він обрав Марину, з якою ще у 2009 році, до заборони грального бізнесу, вже організовував та здійснював таку діяльність. Вона мала необхідні навички проведення азартних ігор, а за особистими якостями була здатною до виконання покладених на неї у групі функцій. У грудні 2012 року Самат повідомив їй про свої наміри та, зацікавивши жінку стабільною матеріальною винагородою, залучив її до спільної справи. За його планом, гральний бізнес необхідно було розгорнути таким чином, щоб нелегальний заклад міг працювати цілодобово, а тому запропонував Марині підшукати для „роботи” ще двох надійних осіб. При цьому Самат, як організатор та керівник злочинної групи, одразу наголосив, що остаточне рішення про приєднання нових співучасників після проведення відповідних співбесід буде приймати виключно він.

Виконуючи вказівки Самата, Марина наприкінці грудня 2012 року підшукала непрацюючих Ольгу та Оксану, яких і познайомила з майбутнім «господарем». Переконавшись під час особистих розмов із кожною про те, що жінки за своїми особистими якостями та навичками можуть виконувати відведені їм у групі функції, Самат погодив їх залучення до роботи підпільного бізнесу.

Таким чином, злочинну групу було остаточно сформовано. Самат розробив план спільних дій і розподілив функції та обов’язки між учасниками.

На себе, як керівника і організатора, він поклав основні завдання та функції, що полягали у розробці та коригуванні планів діяльності групи, одноосібному керівництві нею, визначенні функцій кожного співучасника, встановленні чітких та єдиних правил їх поведінки та контролю за їх дотриманням. Також Самат узяв на себе матеріально-фінансове забезпечення діяльності групи: від чужого імені уклав з власником знайденого підвального нежилого приміщення договір оренди, сплачував комунальні послуги та інші видатки, пов’язані з утриманням приміщення, де розмістився нелегальний гральний заклад, забезпечив необхідною кількістю комп’ютерної техніки зі спеціальним інстальованим програмами, облаштував заклад меблями, засобами конспірації протиправної діяльності (камерами відеоспостереження, телевізорами, засобами зв’язку, надійними запірними пристроями тощо). Щоденно контролював інкасацію грошових коштів, отриманих від зайняття гральним бізнесом, розподіляв виручку між членами групи, керував виплатою виграшів гравцям та забезпечував заклад необхідними обіговими коштами. Крім того, Самат вживав заходів для уникнення відповідальності за протиправну діяльність як шляхом інструктажів співучасників щодо поводження з представниками правоохоронних органів, так і особистого врегулювання цих питань з останніми.

На Марину, Ольгу та Оксану ним було покладено обов’язки чітко дотримуватися визначених ним правил поведінки та розроблених і впроваджених у групі заходів конспірації. Дівчата мали працювати у самому гральному закладі позмінно – доба через дві, а поза ним - підшукувати та залучати фінансово-спроможних місцевих мешканців до участі в азартних іграх у створеному гральному закладі. При цьому із запрошеними клієнтами узгоджувався графік роботи нелегального закладу, а після прибуття «на місце» вони проходили цілу систему так званого „фейс-контролю”.

Працівниці приймали готівку від гравців, обліковували її, встановлювали відповідні кредити на гральному обладнанні, посвідчували та видавали виграші, вели «чорну бухгалтерію». Про проведену роботу звітували організатору - відправляли СМС-повідомлення чи телефонували, перераховували на банківський рахунок Самата виручку закладу або ж передавали її особисто. Співучасниці виконували функції контролю за справністю комп’ютерного обладнання і у разі необхідності повідомляли Самата про необхідність термінового ремонту або заміни зламаної техніки. Також працівниці інформували „керівника” про можливу небезпеку викриття нелегальної діяльності правоохоронними органами, а той, у свою чергу, намагався своєчасно запобігати перевіркам і впроваджував нові заходи конспірації. Додатковою пересторогою у випадку раптового проникнення до гральної зали правоохоронців було передбачено, що нелегально працюючий член групи своєчасно повинен вимкнути гральне обладнання, а під час розмови повинен притримуватися версії, нібито обладнання у закладі не функціонує, або на ньому надаються незаборонені послуги з доступу до мережі Інтернет. Якщо не вдасться спростувати факт проведення азартних ігор, співучасники, врахувавши, що всередині перебуватиме лише один учасник групи, заздалегідь обумовили, що той у будь-якому разі не повинен викривати спільників. З метою конспірації Самат та працівниці використовували мобільний зв'язок не лише як засіб комунікації між собою, попереджаючи один одного про можливу небезпеку викриття, але й як конспіративний засіб зв’язку з відвідувачами закладу, дані про яких під псевдонімами зберігались у пам’яті телефонів. Ці термінали та СІМ-картки, як джерело доказів протиправної діяльності, за домовленістю співучасників мали знаходитись у швидко доступному для них місці і підлягали першочерговому знищенню: у випадку раптової появи правоохоронців, працівницям належало їх розукомплектувати та спустити в каналізацію.

Чіткий розподіл функцій для досягнення спільного злочинного результату, суворе дотримання впроваджених у групі заходів конспірації забезпечило тривалу протиправну діяльність організованої групи з кінця грудня 2012 року по листопад 2013 року і зробило можливим її викриття завдяки проведення співробітниками правоохоронних органів комплексу слідчих (розшукових) дій.

Проте співробітниками УМВС України в Сумській області діяльність злочинної групи припинено, слідчим управлінням УМВС розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203² КК України, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочинів у складі організованої групи.

Проведено обшук грального закладу, під час якого встановлено та зафіксовано факт здійснення незаконних азартних ігор за допомогою комп'ютерної техніки, вилучено гроші, камери відеоспостереження, відеореєстратор та модем до нього, комп’ютерні монітори, системні блоки та клавіатури, блок дистанційного керування, гральні столи тощо. Судові комп’ютерно-технічні експертизи підтвердили, що вилучена техніка є гральними автоматами, які використовувалися для здійснення діяльності з проведення азартних ігор.

05.03.2014 досудове розслідування закінчено і кримінальне провадження направлено до суду з обвинувальним актом. До кримінальної відповідальності притягнуто чотирьох учасників організованої групи, доведено їх участь у скоєнні ряду кримінальних правопорушень, пов’язаних з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор на гральних автоматах.

Упродовж досудового розслідування проведено великий обсяг роботи: призначено та проведено більш ніж півтора десятки експертиз (судові комп’ютерно-технічні, криміналістичні експертизи матеріалів звукозапису, почеркознавчі експертизи), допитано понад сімдесят учасників процесу, проведено десятки обшуків, впізнання осіб, оглядів предметів, інших слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуальне спостереження, аудіо-, відеоконтроль особи). Протягом декількох місяців проводився комплекс оперативно-технічних заходів, якими задокументовано злочинну діяльність організованої групи.

Менько Алла Леонідівна –

старший слідчий в ОВС організаційно-методичного відділу СУ УМВС України в Тернопільській області, підполковник міліції