Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
самостійна №12.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
13.02.2016
Размер:
133.58 Кб
Скачать

Самостійна робота №12

з мікроекономіки

студентки 2 курсу

напряму підготовки: «Облік і аудит»

Корнійчук Алли Володимирівни

І. Визначення понять:

Ринок ресурсів - ринок, на якому домогосподарства продають, а фірми купують ресурси.

В економічній теорії вважається, що саме домогосподарства є власниками праці, капіталу і землі (основних факторів виробництва).

Попит на фактори виробництва - це взаємозалежний процес, в якому обсяг кожного залученого у виробництво ресурсу залежить не тільки від рівня цін на кожний з них.

Похідний попит — це попит залежний, спро­вокований зниженням або підвищенням попиту на інші товари.

ІІ. Відповіді на питання:

2.1. Назвіть основні функції ринку ресурсів.

Ринок ресурсів – місце, де фірми купують необхідні для них фактори виробництва: працю, капітал, природні ресурси, інформацію тощо.  Функції ринків ресурсів:

  1. Визначення, як виробляти товари та послуги (це залежить від тех­нології виробництва і цін на ресурси, які використовуються).

  2. Визначення, для кого виробляти товари та послуги (залежить від доходу, який одержують люди за свою працю і ресурсів, які вони мають). Відмінності ринків факторів виробництва від ринків товарів та по­слуг:

  • на ринку товарів та послуг фірми є продавцями, а споживачі покуп­цями готової продукції;

  • на ринку факторів виробництва фірми є покупцями, а домашні госпо­дарства разом з фірмами – продавцями виробничих ресурсів.

2.2. Назвіть основні елементи структури факторів виробництва.

До факторів виробництва відносяться:

  • праця

  • капітал

  • земля

  • підприємницькі здібності

  • інформація Фактори виробництва певного типу і якості створюють окремі ринки, наприклад:

  • ринок засобів виробництва;

  • ринок фахівців певної кваліфікації (економістів, бухгалтерів тощо);

  • ринок патентів та ліцензій;

  • ринок капіталів та ін.

2.3. Що таке гранична доходність ресурсу? За яким рівнянням вона рахується?

Гранична доходність ресурсу або граничний продукт ресурсу в грошовому вираженні характеризує приріст сукупного доходу в результаті застосування кожної додаткової одиниці вводиться ресурсу. Придбавши одиницю ресурсу і використавши його у виробництві, фірма збільшить обсяг виробництва на величину граничного продукту (MP). Продавши цей продукт (за ціною р), фірма збільшить свій дохід на величину, рівну виручці від продажу цієї додаткової одиниці, тобто

MRP = MP × p.

Таким чином, MRP залежить від продуктивності ресурсу і ціни продукції.

2.4. Що таке граничні витрати на ресурс (mrc)? За яким рівнянням вони рахуються?

Граничні витрати на ресурси (MRC) — це величина, на яку зростають сукупні витрати при збільшенні залучених ресурсів на олинишо:

MRC = ATC/AL.

2.5. Опишіть правило максимізації прибутку в умовах досконалої конкуренції.

Правило максимізації прибутку: Фірма збільшуватиме випуск до того моменту, поки додаткові витрати на виробництвододаткової одиниці продукції не зрівняються з граничним доходом від її продажу. Це називається правилом  MC = MR.  Різниця між MC і MR буде представляти собою граничну прибуток (PM)., Тобто прибуток, одержувану фірмою від реалізації кожної додаткової одиниці випуску. Якщо MR> MC, показник PM буде приймати позитивні значення, що свідчать про те, що кожна додаткова одиниця випуску додає певну дозу до загального прибутку. Коли MR і MC зрівняються, це буде означати, що PM = 0, а загальний прибуток в цій точці досягне свого максимуму. Подальше нарощування випуску призведе до перевищення MC над MR і PM приймає негативні значення. У цьому випадку, коли гранична прибуток стає негативною, фірма може збільшити свою загальну прибуток, скорочуючи рівень випуску продукції. 

2.6. Опишіть правило оптимального використання ресурсів.

Правило оптимального використання ресурсів: прибуток будь-якої фірми буде максимізуватись за умови, що гранична доходність ресурсу буде рівною граничним видаткам на ресурс, або його ціні: , або .

Фірма постійно порівнює граничну доходність ресурсу з граничними видатками на нього (ціною ресурсу) і розширює попит на ресурс, доки гранична доходність ресурсу перевищує граничні видатки (ціну).

Внаслідок дії закону спадної віддачі, гранична доходність кожної додаткової одиниці ресурсу спадає. Тому фірма розширює купівлю ресурсу до обсягу, за якого гранична доходність останньої з куплених одиниць зменшується до рівня ринкової ціни ресурсу.