тематика семінарських з політології
.docЗМІСТ ПРАКТИЧНИЙ ЗАНЯТЬ
№ |
Тема практичного заняття |
К.год |
1
2 |
Змістовий модуль 1. ТЕМА 1. Предмет і методи політології. Мета і завдання заняття: визначення об’єкту та предмету політології як науки, характеристики основних етапів її розвитку, аналіз особливостей, що зумовили місце політології в системі соціальних наук, вивчення структури, основних методів і функцій політичної науки. Основні поняття та категорії теми: політика, політологія, політичні відносини, політична свідомість, політичні процеси, політична організація. ПЛАН 1. Предмет політології : а). об’єкт і предмет політології; б) структура політичних знань; в) місце політології в системі наук про суспільство 2. Методи і функції політології: а) методи дослідження політичних явищ; б) основні категорії політології; в) функції науки про політику; г) становлення політології як науки і навчальної дисципліни в Україні. Проблемно-пошукові запитання:
Теми для доповідей і рефератів.
ЛІТЕРАТУРА:
Заняття 2. ТЕМА 2. Політика і влада. Мета і завдання: з’ясування сутності політики як суспільного явища, її структури, основних концепцій, рівнів існування та суб’єктів, визначення поняття влади та розгляд підходів до її вивчення, аналіз специфіки та змісту політичної влади, її структури, ресурсів, типів легітимності, функцій та основ принципів функціонування. Основні поняття та категорії: влада, політична влада, панування, підкорення, авторитет, мотиви влади, ресурси влади, легальність влади, традиційна легітимність, харизматична легітимність, раціонально-легальна легітимність, суверенність влади. ПЛАН
а) специфіка політичної влади; б) проблема легітимності політичної влади; в) взаємозв’язок влади і політики. 2. Політика як суспільне явище: а) політичні концепції політики; б) суб’єкти політики; в) місце політичних відносин у системі суспільних відносин; г) структура політики; д) політика як наука і мистецтво. Проблемно-пошукові запитання:
Теми для доповідей і рефератів
Література:
|
2
2
|
3. |
ТЕМА 3. Історія світової політичної думки і становлення сучасної політології. Мета і завдання: з’ясування етапів історії розвитку політичних вчень, наукового доробку їх найяскравіших представників та основних політичних ідей і концепцій від зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу до основних шкіл і теорій сучасної зарубіжної політології. Основні поняття та категорії теми: Теократія, держава, деспотія, тимократія, демократія, аристократія, олігархія, поліс, політія, форма правління, правильні і неправильні форми правління, легізм, конфуціанство, даосизм, моізм, брахманізм, цезаризм, томізм, ідеальна держава, ідеальний правитель, відродження, природнє право, природні закони, суспільний договір, суверенітет, макіавеллізм,утопія, літралізм, абсолютизм, конституціалізм, громадянин, права особи, розподіл влади, просвітництво, раціоналізм, плебісцит. ПЛАН
а) проблеми держави і права в країнах Стародавнього Сходу; б) політичні вчення у Стародавній Греції; в) політико-правова думка Стародавнього Риму. 2. Особливості політичної думки Середньовіччя. 3. Буржуазна політична думка ХУІ – ХХ ст.: а) Н.Макіавеллі як основоположник науки про політику; б) Т.Гоббс про виникнення і сутність держави; в) Дж.Локк як основоположник теоретичної системи класичного лібералізму; г) Е.Монтеск’є про форми держави і поділ влади; д) класичний лібералізм (Б.Констан, І.Бентам, А.Токвіль); е) політичне вчення Ж.- Ж. Руссо ( про народовладдя і пріоритет громадянського суспільства, ”суспільний договір”, демократію. 4. Зародження і розвиток соціалістичного напрямку в історії політичної думки: а) виникнення й еволюція утопічного соціалізму: (Т.Мор, Т, Кампанелла, А.Сен-Сімон, Ш.Фур’є, Р.Оуен); б) політичні погляди революційних демократів: (О.Герцен, М.Салтиков-Щедрін, В.Соловйов, М.Бердяєв, І.Ільїн); в) створення К.Марксом і Ф.Енгельсом класової теорії політики; г) розвиток В.І.Леніним марксистської теорії політики. 5. Політологічні концепції основоположників сучасної науки про політику: а)теорії еліт ( В.парето, Г.Моска, Р.міхельс); б) політологічні концепції М.Вебера. ЛІТЕРАТУРА:
Проблемно-пошукові запитання:
Теми для доповідей і рефератів:
|
2 |
4. |
ТЕМА 4. Розвиток політичної думки України. Мета і завдання: з’ясування етапів історії розвитку української політичної думки , наукового доробку їх найвідоміших постатей та основних ідей і концепцій перших політичних уявлень періоду Київської Русі, політичних доктрин в Галицько-Волинській державі та Литовсько-Польській державі ( ХІУ –перша пол.. ХУІІ ст.), до української політичної думки козацько- гетьманської доби ( друга пол.. ХУІІ – кінець ХУІІІ ст.) та ХІХ – початку ХХІ ст. Основні поняття та категорії теми: Централізована держава, співвідношення релігії й політики, братство вчених при Києво-Печерській лаврі, Острозьке братство та ін. просвітительські центри, козацько-гетьманська держава, конституціоналізм, народницько-демократичний рух, романтичний націоналізм, демократичне народництво, консерватизм, націонал-демократія, націонал-комунізм, інтегральний націоналізм, дисидентство, національна школа наукових і дослідницьких центрів, організацій, фондів. ПЛАН
а) ”Руська правда” Ярослава Мудрого; б) ”Повчання ” Володимира Мономаха; в) ”Слово про закон і благодать”. Релігійно-політичні ідеї метрополита Іларіона. 2. Політична думка України в ХУІ-ХУІІІ ст.: а) політичні погляди С.Оріховського-Роксолана; б) ”Апокрисис” Х. Філарета; в) ідеї рівності і соборності у творчості І.Вишенського; г) ідеї волі і демократії в суспільно-політичному житті козацтва ХУІ-ХУІІ ст. Конституція П.Орлика. д) політичні погляди в Києво-Могилянській академії ( С.Яворський, Ф. Прокопович, П. Могила, Г. Сковорода, М. Смотрицький та ін.) 3. Розвиток політичної думки України у ХІХ-ХХ ст.: а) політичні ідеї учасників Кирило-Мефодіївського товариства (М.Костомаров, Т.Шевченко, П. Куліш, В. Білозерський); б) Ліберально- демократична та соціалістична течія в історії політичної думки України (М.Драгоманов, С. Подолинський, І.Франко, Леся Українка). в) політичні погляди засновників Української Народної Республіки (М.Грушевський, В.Винниченко); г) державницький напрямок української політичної думки (М.Міхновський, В.Липинський, Д. Донцов). д) проблеми української державності в працях С.Дністрянського, С.Рудницького, В.Старосольського; е) політичні погляди Ю.Липи. Концепція націократії М.Сціборського; є) концепції розвитку української державності М.Хвильового, О.Шумського, М.Скрипника. 4. Політична думка в Україні радянського періоду (1917-1991 рр.) М.Горинь, І.Дзюба, Л.Лук’яненко, В.Чорновіл, Л.Костенко, І.Драч.; 5. Українська політична думка новітнього періоду (кінець ХХ- початок ХХІ ст.) В.Полохало, М.Томенко, В. Небоженко, О.Доній, В.Фесенко, В.Карасьов. ЛІТЕРАТУРА:
Проблемно-пошукові запитання
Теми рефератів
|
2 |
5. |
ТЕМА 5. Соціальні засади політики Мета і завдання: з’ясувати сутність, особливості соціальних відносин, поняття етносу та таких форм його існування як плем’я, народність, нація, етнічних інтересів і потреб; структуру етнонаціональних відносин, законодавчо-правового регулювання етнонаціональних питань в Україні; розкрити сутність міжкласових, міжетнічних, демографічних, міжрегіональних, відкритих, закритих (латентних), короткострокових, довгострокових політичних конфліктів, основні шляхи, методи і способи їх вирішення; визначити сутність соціальної політики, соціальної справедливості, соціальної рівності та свободи. Основні поняття та категорії: Етнічна група, національна меншина, національні відносини, расизм, сепаратизм, шовінізм, геноцид, політичний конфлікт, путч, переворот; конституційна, парламентська, урядова криза; ринок праці і зайнятості, система державних соціальних стандартів; моделі соціальної політики, соціальний захист. План
а) широке і вузьке розуміння соціальних відносин; б) суб’єкти соціальних відносин; в) соціальні відносини як відносини політичні. 2. Соціальні спільності як суб’єкти політичних відносин: а) суспільні класи, соціальні верстви і групи в політичному житті суспільства; б) етнічні спільності та їхня роль у політичному житті; в) демографічні, професійні і територіальні спільності як суб’єкти політики. 3. Соціально-політичні конфлікти: а) поняття соціально-політичного конфлікту; б) основні різновиди соціально-політичних конфліктів; в) соціальна політика як засіб узгодження соціальних інтересів; г) соціальна справедливість як основна проблема соціальної політики. Проблемно-пошукові запитання:
Теми рефератів:
ЛІТЕРАТУРА:
2.Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навчальний посібник. — Київ, 1997. 3.Брайченко О.Д., Манжул К.В. Конституція незалежної України: Навч. посібник. - Кіровоград, 1997. ' 4.Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избр. произведения: Пер с нем. - М.: Прогресс, 1990. - 808 с. 5. Веймер Д.Л., Вайнінг Е.Р. Аналіз політики: концепції і практика. — Київ, 1998. 6. Великий українець: матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського. - Київ, 1992. 7. Винниченко В. Відродження нації — К., 1990. - Т. 1-3. 8. Гаєвський Б. А. Сучасна українська політологія: Навч. посіб. - К.: МАУП, 1999. - 268 с.
|
2 |
6. |
Модуль 2. Політична система суспільства. ТЕМА 6. Держава як головний політичний інститут. Мета і завдання: вивчення структури особливостей та функцій політичної системи, моделі її функціонування, розгляд сутності, основних ознак, внутрішніх і зовнішніх функцій держави: ознайомлення з теоріями походження держави та основних тенденцій розвитку державності в сучасному світі. Основні поняття та категорії: Держава, громадянство, суверенітет, законодавча влада, виконавча влада, судова влада, глава держави, президент, уряд, монарх, суд, парламент : безпартійний палатний однопартійний двопалатний коаліційний структура централізована і децентралізована унітарна держава, функції та її основні суб’єкти, розподіл влади; економічна , соціальна духовна політична сфера та сфера приватного життя громадянського суспільства, політичні і неполітичні інститути громадянського суспільства, громадянські права і свободи. ПЛАН 1. Поняття, особливості, структура та функції політичної системи.
а) сутність держави її основні ознаки та функції; б) багатоманітність концепцій походження держави; в) структура держави та функції гілок державної влади. 3. Форми сучасної держави: а) поняття та основні характеристики форми правління; б) форми державного устрою у сучасному світі. 4. Правова держава і громадянське суспільство: а) сутність правової держави та її характерні риси: б) громадянське суспільство та його структура; в) взаємозв’язок держави і громадянського суспільства;
Література:
Проблемно-пошукові запитання:
Теми рефератів і доповідей:
|
2 |
7. |
Модуль 2. ТЕМА 7. Політичні партії і групи інтересів. Цілі та завдання заняття: з’ясування сутності поняття політичної партії, його еволюцію, основні критерії класифікації, місця, ролі та функцій у політичній системі суспільства; аналіз сутності виборів як основного засобу делегування влади, поняття і принципів виборчого права; Основних видів виборчих систем та умов їх ефективного використання; розуміння значення партійних систем, їх типологію, переваг і недоліків для визначення специфіки та тенденцій розвитку партійної системи України; визначення громадсько-політичних об’єднань та рухів, їх типологію, функції та участь у політичному житті. Основні поняття та категорії: Політична партія, кадрові партії, масові партії, універсальні партії, ліві, праві та центристські партії, партійна система, однопартійна, двопартійна системи, партійна система з гегемоністською партією, партійна система з домінуючою партією, партійні системи атомізовані, поміркованого і поляризованого плюралізму, партійний блок, партократія громадська організація, суспільно-політичний рух, групи інтересів, групи тиску, лобізм, корпоративізм, опозиція, фракція; активне і пасивне виборче право, виборчі цензи, принципи всезагального, рівного , вільного, прямого і непрямого виборчого права, агітація, абсентеїзм, плебісцит, референдум, спостерігачі на виборах. ПЛАН Тема 7. Політичні партії і групи інтересів.
а) сутність, генезис і функції політичних партій; б) типологія політичних партій; в) партійні системи та їх типологія.
а) мажоритарна виборча система; б) пропорційна виборча система; в) змішана виборча система; г) взаємозв’язок виборчих і партійних систем.
3. Політичні партії в сучасній Україні: а) становлення багатопартійності в Україні; б) особливості сучасної партійної системи України.
а) поняття і функції груп інтересів; б) типологія груп інтересів; в) політичне представництво груп інтересів; г) групи інтересів у сучасній Україні.
ЛІТЕРАТУРА:
Проблемно-пошукові питання:
Теми для доповідей і рефератів:
|
2 |
8. |
Модуль 2. ТЕМА 8. Політика і особа. Мета і завдання заняття: знайомство з феноменом політичної культури, визначення її характерних рис, структури, функцій, типології, характеристика поняття політичної поведінки й основних видів участі особи у політиці, шляхів і засобів реалізації її громадських і політичних прав; з’ясування сутності, структури, рівнів, особливості та функцій політичної свідомості, політичних концепцій, доктрин, програм як її основних форм та властивостей і функцій ідеології як її специфічного елементу ; отримати знання про основні етапи, форми, типи, особливості політичної соціалізації в країнах з різними політичними режимами. Основні категорії та поняття теми: особистість, політична поведінка, політичні цінності, політична субкультура; референдум як спосіб прийняття політичних рішень та його різновиди: загальнодержавний та місцевий, обов’язковий і факультативний, зобов’язальний і консультативний, конституційний, законодавчий і з питань поточної політики; патріархальна, підданська, активістська політична культура; буденна, теоретична, індивідуальна, групова й масова політична свідомість, політична самосвідомість, громадська думка, конформізм; політична соціалізація; гармонійний, гегемоністський, плюралістичний, конфліктний типи політичної соціалізації, пряма(безпосередня) і непряма (латентна) форми політичної соціалізації; вертикальний і горизонтальний типи соціальної мобільності; економічна, політична і професійна форми соціальної стратифікації. неолібералізм, неоконсерватизм, соціал-демократи, комунізм, соціалізм, фашизм, націонал-соціалізм, неомарксизм, анархізм, троцькізм. План:
а) політична суб’єктивність особи: ”людина”, ”індивід”, ”особа”; б) типи і види політичної поведінки особи: (М. Вебер, польські дослідники) ; в) основні форми політичної участі: (вибори, класифікація та вимоги до проведення; референдум як конституційно-правовий інститут; г) мотивація політичної поведінки ( проблема співвідношення політики і моралі; вплив влади на особу. 2. Політична культура особи і суспільства: а) сутність, структура і функції політичної культури; б) політична свідомість як елемент політичної культури; в) типи політичної культури: (Г.Алмонд, С.Верба, Є.Вятр); г) політична соціалізація особи; д) формування демократичної політичної культури в Україні. 3. Ідеологія як специфічний елемент політичної свідомості: а) класичні буржуазні ідейно-політичні доктрини (лібералізм, консерватизм); б) основні ідейно-політичні доктрини в робітничому русі ( комунізм, соціал-демократизм; в) ідейні засади політичного екстремізму (фашизм, анархізм, троцькізм); г) взаємовплив політичних ідеологій. ЛІТЕРАТУРА: 1. Боднар А. Основи політології. К., 1991. 2 Лазаренко О.В., Лазаренко О.О. Теорія політології. – К., 1996. 3. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. Конспект лекцій. – К., 1999.
Проблемно-пошукові завдання:
Теми доповідей та рефератів:
|
2 |
9. |
ТЕМА 9. Елітаризм і лідерство в політиці. Мета і завдання заняття: Розгляд еволюції поняття політична еліта, визначення ролі еліт у системі владних відносин, аналіз класичних і сучасних теорій еліт, їх типів, структури, функцій і шляхів формування; визначення понять ”політичний лідер” і ”політичне лідерство”, аналіз типології, характерних рис, функцій, класифікацій політичного лідерства, його місце в системі владних відносин, механізм формування і функціонування. Основні категорії та поняття теми: еліта, політична еліта, контреліта, політичний елітизм, правляча еліта, циркуляція еліт, рекрутування еліт, залізний закон олігархічних тенденцій, позитивні і негативні моменти системи гільдій, типологія політичних еліт за доступом до влади, за результатами, за стилем правління; авторитет, лідер, політичний стиль, керівництво, політичне лідерство, концепції витоків політичного лідерства ( теорія рис, ситуативна, психологічна та концепція конституентів); новаторська, інтегративна, прагматична, комунікативна функції політичного лідерства; традиційне, харизматичне, раціональне легальне, авторитарне, демократичне та інші типи політичного лідерства; діяльність у громадсько-політичних організаціях і рухах, партійно-політична діяльність, політичний імідж, політичні технології. Тема 9. Елітаризм і лідерство в політиці. ПЛАН
а) поняття політичної еліти; б) багатоманітність концепції політичної еліти; в) елітаризм і демократизм; г) типологія та шляхи формування політичних еліт; д) формування політичної еліти в Україні. 2. Політичне лідерство: а) сутність, витоки і функції політичного лідерства; б) типологія політичного лідерства; в) механізми формування і функціонування політичного лідерства; г) лідерство у політичному житті України.
ЛІТЕРАТУРА:
3. Лазаренко О.В., Лазаренко О.О. Теорія політології. – К., 1996. 4. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. Конспект лекцій. – К., 1999.
Проблемно-пошукові питання:
Теми для доповідей, рефератів:
|
2 |
|
|
|