2) Мм2;

3) мм²;

4) мм²;

5) мм²;

6) мм²;

7) мм²;

8) мм².

Розраховуємо коефіцієнти витяжок при прокатці:

; (1.86)

2) ;

3) ;

4) ;

5) ;

6) ;

7) ;

8) .

Розраховуємо довжину розкату

Приймаємо довжину заготовки: мм.

(1.87)

2) мм;

3) мм;

4) мм;

5) мм;

6) мм;

7) мм;

8) мм.

Швидкість прокатки у останній кліті приймаємо:

м/c.

Восьма кліть:

м/c;

м;

с. (1.88)

Сьома кліть:

м;

м/c;

с.

Шоста кліть:

м;

м/c;

с.

П’ята кліть:

м;

м/c;

с.

Четверта кліть:

м;

м/c;

с.

Третя кліть:

м;

м/c;

с.

Друга кліть:

м;

м/c; (1.89)

с.

Результати розрахунків швидкісного режиму заносимо в таблицю 1.6

Таблиця 1.6 – Швидкісний режим деформації
№ кліті	F, мм2		, мм	, м/с	, с
---	22050	---	---	---	---
2	7938	2.78	6950	4.1	1.7
3	5659.5	1.4	9730	4.25	2.3
4	5478	1.03	10021.9	4.97	2
5	3503	1.56	15634.16	5.86	2.7
6	2206	1.59	24858.32	6.04	4
7	1332	1.66	41264.8	6.89	6
8	961.202	1.39	57358.09	6.73	8.53

1.5.Розрахунок технологічного устаткування на міцність та пружну деформацію

1.5.1 Розрахунок валків

1.5.1.1 Методика розрахунку

Напруга вигину в бочку валка визначають по формулі [7]:

(1.90)

де М_из —момент вигину, що діє в розглянутому перетині;

W_б — момент опору поперечного переріза бочки валка на вигин.

Напруга крутіння в бочку валка не підраховують через його незначну величину в порівнянні з напругою вигину

Для каліброваних валків у цю формулу треба підставляти значення максимального моменту вигину, для чого необхідно визначити моменти вигину, що діють при прокатці в різних калібрах по формулі:

(1.91)

де Р - повне зусилля прокатки в даному калібрі.

Для двовалкових клітей листових станів максимальний згинальний момент буде в середині бочки валка:

(1.92)

Шейку валка розраховують на вигин у перетині 1—1 і крутіння по формулах (приймаючи ):

(1.93)

де l й d — довжина й діаметр шийки;

М_кр.ш — крутний момент, який прикладається до валка (шийці) з боку привода.

Результуючу напругу визначають по формулах: для сталевих валків - по 4-й теорії міцності: (1.94)

для чавунних валків - на підставі теорії Мору [7]:

1.5.1.2 Розрахунок валків на міцність двохвалкової кліті стана 550 м.к. імені Петровського

Дано:

Максимальне зусилля прокатки: P=1553 кН;

Катаючий діаметр валка Dв=645 мм;

Довжина шийки валка: l_ш=500 мм;

Діаметр шийки валка: D_ш=305 мм;

Момент прокатки: М_пр=64 МН^.м

Відстань між реакціями опор а=770 мм

Відстань від реакції опори до вершини калібру x=266 мм

Коефіцієнт тертя в підшипниках: f_ш=0.005

Розміри валка зазначені після максимально припустимого переточування. Валок виготовлений зі сталі марки 60ХН, що має межу міцності матеріалу на вигин . При цьому допустиме напруження:.

Розрахунок бочки валка:

1. Визначаємо опорні реакції на шейках валка:

(1.95)

(1.96)

2. Момент вигину у середньому перетині (приймаємо більше значення реакції ):

(1.97)

3. Момент опору:

(1.98)

4. Напруга вигину в цьому перетині:

(1.99)

Розрахунок шийки валка:

1. Згинальний момент для шийки:

(1.100)

2. Напруга вигину:

(1.101)

3. Крутний момент для приводної шийки:

(1.102)

4. Напруга крутіння:

(1.103)

5. Наведені напруги в шейку, з урахуванням спільної дії згинаючого й крутного моментів (для інших валків):

(1.104)

Отримані значення напруги, як для бочки, так і для шийки не перевищують припустимих:

1.6 Розрахунок продуктивності стану

Початкові розміри заготовки:

Довжина розкату:

Такт прокатки:

Продуктивність прокатного стану (агрегату) визначається кількістю металу, що прокатується в одиницю часу .

Технічно можлива годинна продуктивність визначається по формулі:

(2.105)

Де: 3600 – кількість секунд в годині;

m – маса заготівки ;

_{r – такт прокатки.}

Визначаємо масу заготівки:

; (1.106)

м³; (1.107)

;

Визначаємо технічно можливу годинну продуктивність стану

1.7 Аналіз калькуляції собівартості 1 т продукції

1.7.1 Структура калькуляції собівартості продукції

Типова структура калькуляції:

01. Сировина і матеріали;

02. Напівфабрикат власного виробництва

03. Оборотні відходи;

04. Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикат, роботи і послуги виробничого характеру від інших підприємств і організацій;

05. Паливо, енергія на технологічні цілі;

06. Основна зарплата робітників;

07. Додаткова зарплата виробничих робітників;

08. Відрахування на соціальне страхування від 06 і 07;

09. Витрати пов’язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції;

10. Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв конкретного призначення та інші спеціальні витрати;

11. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування;

12. Загальновиробничі витрати;

13. Загальногосподарські витрати;

14. Витрати в результаті браку;

16. Попутна продукція;

17. Виробнича собівартість;

18. Невиробничі витрати;

19. Повна собівартість;

У чорній металургіЇ прийнята наступна типова номенклатура статей калькуляції.

У складі витрат декілька розділів, які нумеруються:

1. Задано переділ:

• витрати на сировину і основні матеріали;

• Напівфабрикати власного виробництва;

• напівфабрикати, придбані на інших підприємствах ;

• Додаткові або допоміжні матеріали на технологічні потреби;

• витрати, які віднімаються зі складу заданого: відходи, угар і брак;

Разом задано за вирахуванням відходів, угару та браку.

2. Витрати по переділу:

• Паливо, яке використовується в процесі технологічного переділу

(нагрівання заготовки, термообробка напівфабрикатів);

• енергетичні витрати на технологічні цілі;

• основна зарплата виробничих робітників;

• відрахування на соціальні потреби від суми основної та додаткової зарплати виробничих робітників;

• витрати пов’язані з придбанням змінного обладнання (валки) і малоцінний швидкозношуваний інвентар;

• поточний ремонт та утримання основних фондів;

• силова енергія, пов’язана з роботою машин і механізмів;

• робота транспортних цехів, які обслуговують основне виробництво;

• амортизація основних цехів;

• інші витрати по цеху, пов’язані з оплатою праці цехового персоналу;

Разом витрат по переділу

У сумі Ι-ий та ΙΙ-ий утворюють цехову собівартість.

3. Витрати на підготовку та освоєння виробництва;

4. Інші виробничі витрати;

5. Загальновиробничі (загальнозаводські) витрати;

6. Втрати від браку, виявленого у споживачів;

7. Побічна продукція.

8. Позавиробничі витрати.

На підприємствах чорної металургії складають калькуляції на всі види продукції:

• готові вироби (прокат, труби);

• напівфабрикати(злитки, заготівки, штрипс);

• підсобних цехів(агломерат, кокс, вогнетриви);

• допоміжних цехів (пар, кисень, електроенергія, захисні середовища).

В калькуляції всі види сировини, палива, напівфабрикатів, енергії, одержувані з боку (покупні), приймаються за цінами підприємства-виробника з урахуванням транспортних витрат.

Сировина, напівфабрикати, енергія власного виробництва враховуються за виробничою собівартістю.

За обсягом обліку витрат калькуляції розрізняють 3 види собівартості:

1. Цехова.

2. Виробнича.

3. Повна.

Цехова собівартість - відображає витрати на виробництво продукції в межах конкретного.

Виробнича собівартість - загальновиробничі витрати включають:

оплату праці працівників заводоуправління; витрати на утримання і ремонт загальнозаводських будівель і споруд; витрати на відрядження.

Повна собівартість - включає витрати, пов’язані з реалізацією продукції.

У чорній металургії складають калькуляцію в цілому по цеху, а також за окремими агрегатами та видами продукції, що випускаються. В результаті отримуємо агрегатні і сортові калькуляції.

Агрегатна калькуляція - включає витрати на виготовлення всіх видів продукції на даному агрегаті.

Сортова калькуляція - включає витрати на продукцію окремого виду або сорту, який відрізняється особливостями виробничого процесу та вихідними матеріалами.

1.7.2 Приклад калькуляції за темою роботи

Калькуляція прокатки 1 тонни кутового профілю №9x5,6 приведено на таблиці 1.7

Таблиця 1.7 – Калькуляція прокатки 1 тонни кутового профілю №9x5,6

Найменування статей витрат	Одиниці виміру	По звіту
		Кільк.	Ціна, грн..	Сума, грн..
1	2	3	4	5
Задано в переділ:
Квадратна заготівка	т/т	1,248	1555,80	1941,6384
Відходи(-):	т/т	0,042	381,00	16,002
Кінці й обрізь габаритна	т/т	0,006	220,0	1,32
Окалина	т/т	0,017	18,0	0,306
Чад	т/т	0,015

Продовження таблиці 1.7

Разом відходів:	т/т	0,080		17,628
Разом за винятком відходів і браку	т/т	1,1		1924,0104
Витрати по переділу
Паливо технологічне (природний газ)	м3	0,42		33,25
Енерговитрати:
Електроенергія	КВт/год	0,172		25,778
Вода	м3	0,032		1,939
Кисень	м3	0,006		0,92
Стиснене повітря	1000 м3	0,056		1,8
Разом енерговитрат				27,74
Основна зарплата	Грн.			12,13
Відрахування на соцстрах	Грн.			4,44
Змінне устаткування ,поточний малоцінний інвентар, у тому числі валки	Грн.			13,799
Поточний ремонт і зміст основних засобів	Грн.			22,45
Амортизація основних фондів	Грн.			63,34
Внутрівиробничі переміщення вантажу	Грн.			0,45
Інші витрати по цеху	Грн.			14,77

Продовження таблиці 1.7

1	2	3	4	5
Разом витрат по переділу	Грн.			189,556
Загальнозаводські витрати	Грн.			13,45
Усього витрат	Грн.			203,006
Виробнича собівартість	Грн.			2144,6444

1.7.3 Аналіз Собівартості продукції

Згідно калькуляції наведеної на таблиці 1.7 найбільший вплив на цехову собівартість продукції має розділ задано в переділ, а саме вартість напівфабрикату (у даному випадку кутового профілю рис 1.4. Одним з можливих шляхів зниження витрат за даною статтею калькуляції є використання напівфабрикату з меншою вартістю чи виробництво напівфабрикату в умовах цеху.

Серед статей наведенх у розділі «ІІ. Витрати по переділу» (рис.1.5) найбільший вплив має стаття амортизація основних фондів. Можливим шляхом зниження витрат по переділу є використання низькотемпературного нагріву заготовок, що призведе до зниження витрат за статтею «Паливо технологічне» приблизно на 20% та незначному підвищення витрат за статтею «Енерговитрати» згідно розрахунків співробітників технологічного відділу цеху[8].

Рисунок 1.4 – Діаграма розподілу витрат за статтями калькуляції при виробництві кутового профілю №9х5,6.

Рисунок 1.5 – Діаграма розподілу витрат за статтями розподілу «ІІ. Витрати по переділу» при виробництві кутового профілю №9х5,6.