12.5. Перспективні розрахунки населення

Завданням статистики населення є не лише аналіз існуючого демографічного стану чи процесу, а й моделювання таких станів і процесів. моделюванням визначаються прогнозні значення чисельності та складу населення (перспективні розрахунки), а також реставруються втрачені дані далекого чи близького минулого (ретрос­пективні розрахунки).

Перспективні розрахунки — це обчислення очікуваної чисельності та статево-вікової структури населення певного регіону.

Залежно від широти регіону перспективні розрахунки можуть здійснюватись як для земної кулі в цілому, так і для окремих континентів, країн, регіонів, етносів.

Точність та детальність таких розрахунків залежить не тільки від методики та якості обчислень, а значною мірою й від тривалості прогнозного періоду. Чим він коротший, тим точніші та детальніші його результати.

Розрізняють короткострокові, середньострокові та довгострокові перспективні розрахунки.

Короткострокові — здійснюються, як правило, на міжперепис­ний період і стосуються чисельності й статево-вікового складу населення країни та її регіонів. Довжина прогнозу становить до п’яти років.

Середньострокові — здійснюються на перспективу, що дорів­нює одній довжині покоління (20 — 30 років), або іноді на 10- чи 15-річний період і стосуються лише загальної чисельності населення країни та її регіонів.

Довгострокові — здійснюються на перспективу, що дорівнює двом або більше довжинам покоління (50 — 100 років) і стосуються лише загальної чисельності населення країни.

Перспективні розрахунки ´рунтуються на даних переписів населення, поточного обліку, а також теоретичних моделей імовірнісно­го характеру (таблиць смертності населення та плідності жінок). Проте ймовірності вмерти або народити чергову дитину не є сталими у часі. Короткострокові перспективні розрахунки виконуються за припущення, що зберігається існуючий постійний режим відтворен­ня населення на період прогнозу. Середньо- та довгострокові розрахунки здійснюються за припущення змінного режиму відтворення.

Короткострокові перспективні розрахунки загальної чисельності населення країни (регіону) здійснюються за матеріалами останнього перепису населення та даними поточного обліку щодо природного та механічного руху населення.

У міжпереписний період чисельність населення обчислюється коригуванням чисельності за переписом на природний та механіч­ний приріст і визначається на початок року:

,

де — чисельність населення за даними перепису;,— абсолютний відповідно природний та механічний приріст населення за рік.

За умов збереження існуючої швидкості зміни чисельності населення протягом прогнозного періоду застосовується також формула

,

де — середньорічний коефіцієнт загального приросту населення,‰; n — кількість років у прогнозному періоді. При цьому

.

ділиться на 1000 для переведення його з промілле в частки, що необхідно для визначення середньорічного темпу зростання (зменшення) чисельності населення .

Короткострокові перспективні розрахунки чисельності населення для окремих статево-вікових груп виконуються методом компонентів (вікових пересувань). Метод компонентів полягає в поступовому переміщенні населення кожної вікової групи до наступ­ної групи множенням вихідної чисельності тієї чи іншої групи на ймовірність дожити до наступного року, притаманну кожному віку.

Такі розрахунки ´рунтуються на матеріалах останнього перепису населення й даних таблиць смертності та плідності.

Перспективна чисельність осіб кожної вікової групи визначається за формулою

,

де — чисельність населеннях-вікової групи на момент останнього перепису, — коефіцієнт дожиття до наступногох + 1 віку за даними таблиці смертності для населення з постійним режимом відтворення.

Приклад перспективних розрахунків повікової чисельності населення методом компонентів наведено в таблиці 12.3.

Таблиця 12.3