kurs_lab_delphi
.pdf
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ
з навчальної дисципліни "Обчислювальна техніка та алгоритмічні мови", частина 3
для студентів напряму 6.050701 "Електротехніка та електротехнології" всіх форм навчання
Затверджено на засіданні кафедри електричних систем та мереж
Протокол № 1 від 25 серпня 2011 р.
від "___"_________ 2011 р.
Львів 2011
2
Лабораторний практикум з навчальної дисципліни "Обчислювальна техніка та алгоритмічні мови", частина 3 для студентів напряму 6.050701 "Електротехніка та електротехнології" всіх форм навчання /Укл.: П.М. Баран. – Львів: Національний університет "Львівська політехніка", 2011 – 51 с.
Укладачі |
Баран П.М., канд. техн. наук, доц. |
Відповідальний за випуск |
Лисяк Г.М., канд. техн. наук, доц. |
Рецензент |
Варецький Ю.О., докт. техн. наук, проф. |
3
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Середовище програмування Delphi
Середовище Delphi візуально реалізується декількома одночасно розкритими на екрані вікнами. Вікна можна пересувати по екрану таким чином, щоб вони частково або цілком перекривали одне одного. Кожне вікно несе в собі деяку функціональність, тобто призначено для вирішення певних задач.
Після запуску Delphi по замовчуванню на екрані з'являються найбільш важливі вікна Delphi:
-головне вікно;
-вікно форми;
-вікно інспектора об'єктів;
-вікно коду програми.
Розташування і розміри вікон можна змінювати вручну. При роботі зручно використовувати клавішу F12, що працює як перемикач, почергово показуючи вікно форми або вікно коду програми. Приклад розташування основних вікон середовища Delphi наведений на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Середовище програмування Delphi
4
1.1. Головне вікно
Головне вікно здійснює основні функції керування проектом створюваної програми. Воно завжди присутнє на екрані і займає його верхню частину. Не намагайтеся його розгорнути на весь екран: навіть у максимізованому стані його розміри і положення майже не відрізняються від звичайних. Пов'язано це
зфункціональністю головного вікна: з одного боку, воно несе в собі елементи, що завжди повинні бути під рукою у програміста, з другого - вікно не повинне віднімати в інших вікон Delphi значного простору екрана. Мінімізація головного вікна призводить до зникнення з екрана інших вікон Delphi (ці вікна з'являться, як тільки будуть відновлені розміри головного вікна), а його закриття означає закінчення роботи в середовищі Delphi. На рис. 1.2 наведено головне вікно середовища Delphi.
Рис. 1.2. Головне вікно Delphi
Всі елементи головного вікна розташовуються на спеціальних панельках, у лівій частині яких знаходяться кнопки керування, що дозволяють за допомогою миші перетягувати панельки з розміщеними на них елементами. Будь-яку панельку (крім головного меню) можна забрати з вікна (зробити її невидимою) або "пустити плавати" по екрану в окремому вікні. Для цього потрібно лише "стягнути" панельку за допомогою миші за межі головного вікна.
У головному вікні розташовується:
-головне меню Delphi;
-набір піктографічних командних кнопок;
-палітра компонентів.
Головне меню.
Головне меню містить усі необхідні засоби для керування проектом.
Рис.1.3. Головне меню
Піктографічні кнопки.
Піктографічні кнопки відкривають швидкий доступ до найбільш важливих
5
опцій головного меню. За функціональною ознакою вони розділені на окремі групи. Приклад панельок з набором піктографічних кнопок наведений на рис. 1.4.
Рис.1.4. Набір піктографічних командних кнопок
Палітра компонентів.
Палітра компонентів займає праву частину головного вікна і має закладки, що забезпечують швидкий пошук потрібного компонента. Під компонентом розуміється якийсь функціональний елемент, що містить визначені властивості і розміщується програмістом у вікні форми. Компоненти можна розділити на видимі, які представляють собою елементи інтерфейсу програми та невидимі, які реалізують певні задачі. Палітра компонетів наведена на рис. 1.5.
Рис. 1.5. Палітра компонентів
Вікно форми.
Вікно форми представляє собою проект Windows-вікна майбутньої програми. Спочатку це вікно порожнє. Уся робоча зона вікна заповнена точками координатної сітки, що служить для впорядкування розташованих на формі компонентів.
Значну частину часу програміст зайнятий заповненням вікна форми інтерфейсними елементами. Власне, саме в цьому процесі наповнення форми і полягає головна особливість візуального програмування. Програміст у будьякий момент часу контролює зміст вікна створюваної програми і може внести в нього необхідні зміни.
Приклад вікна форми наведений на рис. 1.6.
6
Рис.1.6. Вікно форми
Вікно інспектора об'єктів.
Будь-який розташований на формі компонент характеризується деяким набором параметрів: положенням, розміром, кольором і т.д. Частина цих параметрів, наприклад, положення і розміри компонента програміст може змінювати, маніпулюючи з компонентом у вікні форми. Для зміни інших параметрів призначене вікно Інспектора об'єктів. Це вікно містить дві сторінки - Properties (Властивості) і Events (Події). Сторінка properties використовується для встановлення потрібних властивостей компонента, сторінка Events дозволяє визначити реакцію компонента на ту або іншу подію. Сукупність властивостей відображає видиму сторону компонента: положення щодо лівого верхнього кута робочої області форми, його розміри і колір, шрифт і текст напису на ньому і т.п.; сукупність подій - його поведінкову сторону: чи буде компонент реагувати на клацання миші або на натискання клавіш, як він буде поводитися в момент появи на екрані або в момент зміни розмірів вікна і т.п.
Кожна сторінка вікна Інспектора об'єктів має табличну структуру, яка складається з двох стовпців, лівий стовпець містить назву властивості або події, а правий - конкретне значення властивості або ім'я підпрограми, що обробляє відповідну подію.
Рядки таблиці вибираються клацанням миші і можуть відображати прості або складні властивості. До простих відносяться властивості, обумовлені
7
єдиним значенням - числом, рядком символів, значенням True (Істина) або False (Неправда) і т.п. Складні властивості визначаються сукупністю значень. Зліва від імені таких властивостей є значок "+", а клацання мишею по цьому символу приводить до розкриття складної властивості і відображення списку підвластивостей. Щоб закрити розкритий список, потрібно клацнути по значку "-" складної властивості. На рис. 1.7 наведено вікно Інспектора об'єктів з відкритою сторінкою властивостей, а на рис. 1.8 – із сторінкою подій.
Рис.1.7. Вікно Інспектора об'єктів – сторінка властивостей
8
Рис.1.8. Вікно Інспектора об'єктів – сторінка подій
У верхній частині вікна Інспектора об'єктів розташовується випадаючий список усіх розміщених на формі компонентів. Оскільки форма сама по собі є компонентом вона також присутня в цьому списку.
Вікно коду програми.
Вікно коду призначене для створення і редагування тексту програми. Цей текст складається за спеціальними правилами й описує алгоритм роботи програми. Сукупність правил запису тексту називається мовою програмування. У системі Delphi використовується мова програмування Object Pascal, що представляє собою розширену й вдосконалену версію широко розповсюдженої мови Паскаль. Незважаючи на те, що візуальне середовище Delphi бере на себе
9
багато рутинних аспектів програмування, знання мови Object Pascal є неодмінною умовою для будь-якого програміста, який працює в цьому середовищі.
Первісне вікно коду містить мінімальний вихідний текст, що забезпечує нормальне функціонування порожньої форми як повноцінного Windows-вікна. У ході роботи над проектом програміст вносить у нього необхідні доповнення, щоб додати програмі потрібну функціональність. Приклад вікна коду програми наведений на рис. 1.9.
Рис.1.8. Вікно коду програми
Разом з вікном коду звичайно активізується вікно браузера Code Explorer, що полегшує пошук потрібних елементів у випадку, коли у вікні набрано багато рядків коду.
10
2.Робота з проектом в середовищі Delphi
2.1.Поняття проекту
Проект Delphi складається з декількох зв’язаних файлів. Деякі з них створюються при побудові форм, інші при компіляції проекту. Для ефективної роботи з проектами Delphi необхідно вивчити призначення кожного файла. Будь-який проект має, не менше шести файлів, звязаних з ним. Три із них відносяться до управління проектом з середовища і програмістом не змінюються.
Файл проекту.
Файл проекту створюється під час роботи над проектом. Він має розширення .dpr. Це головний вихідний файл прикладної програми. В цьому файлі створюється екземпляр головної форми. В цей файл, як правило, розміщується все те що повинно бути виконаним при старті програми.
Код типового файлу проекту:
program Project1; uses
Forms,
Unit1 in ‘Unit1.pas’ { Form1} ; { $R *.RES}
begin Application.Initialize;
Application.CreateForm(TForm1, Form1); Application.Run;
end.
В операторі uses перечислюється список модулів форм. В файлі проекту обов’язково перечислюються всі модулі форм, що використовуються в даному проекті.
Рядок {$R *.RES} описує файл ресурсів, що використовується даним проектом.
Цей рядок повідомляє компілятору, що він повинен зв’язати з проектом файл ресурсів, який має те саме ім’я що і основний файл, але розширення .res.
Блок begin .. end містить основний код виконання.
Після компіляції програми отримуються файли з розширеннями: *.dcu - cкомпільовані модулі;