ЗМІСТ

1. Фізико-географічний опис району робіт

2. Топографо-геодезичне забезпечення району робіт

3. Полігонометрія 2 розряду.

3.1. Проект полігонометрії 2 розряду

3.2. Оцінка точності проекту полігонометрії 2 розряду

3.3. Перевірки тахеометра Leica TCR405

3.4. Створення полігонометрії 2 розряду

3.5. Опрацювання матеріалів знімання

4. Нівелювання ІІІ класу

4.1. Проект нівелювання ІІ класу

4.2. Оцінка точності проекту нівелювання ІІ класу

4.3. Перевірки нівеліра Leica Sprinter 250m

4.4. Створення нівелювання ІІ класу

4.5. Опрацювання матеріалів знімання

5. Прокладання теодолітних ходів та тахеометричне знімання

5.1. Проект прокладання теодолітних ходів та оцінка точності

5.2. Тахеометричне знімання території робіт масштабу 1:1000

5.3. Опрацювання результатів тахеометричного знімання

5.4. Складання топографічного плану в масштабі 1:1000

6. Трасування ділянки автомобільної дороги ІІІ категорії

7. Інженерні задачі

Розділ 1 фізико-географічний опис району робіт

Топографічне знімання виконувалося в Стрийському парку, м.Львів. Стрийський парк - один із найстаріших та найгарніших парків Львова, пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення. До війни вважався одним з найкрасивіших парків Польщі. Закладено в 1879 р. А. Рерінгом на місці кладовища. Зараз займає площу 56 га. Складається з трьох частин: зона нижніх партерів (по дну балки), лісопаркова зона (на схилах балки), верхня тераса. У Стрийському парку знаходиться Львівська дитяча залізниця, пам'ятник Я. Кілінському (учаснику польського повстання під командуванням Т. Костюшка) і пам'ятник українському футболу (на честь перемоги львівського клубу "Сокіл" над краківською командою). Також парк може похвалитися декоративним ставком і прекрасними алеями. Вхід вільний.

Стри́йський парк (Парк Кілінського) — один із найстаріших та найгарніших парків Львова, пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення. Розташований у місцевості Софіївка Галицького району. Вважався найгарнішим парком міжвоєнної Польщі.

Парк займає понад 52 гектари. Він розташований у Галицькому районі Львова, між вулицями Івана Франка, Стрийською, Уласа Самчука і Козельницькою. Складається з трьох ландшафтних частин:

- зона нижніх партерів — по дну балки;

- лісопаркова зона — на схилах балки;

- верхня тераса, яка фактично є територією колишньої виставки «Східні торги» (пол. Targi Wschodnie).

Основою планування паркової території є глибока ерозійна долина, якою протікав струмок Сорока (ліва притока Полтви); тепер тут пішохідна доріжка, яка зв'язує верхню терасу з нижньою частиною парку. Рельєф парку є дуже горбистим, зі значними перепадами висот (близько 50 м). У зв’язку з густими насадженнями дерев видимість є слабкою.

Клімат у Львові помірно-континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.

У Стрийському парку налічується понад 200 видів дерев і рослин, є оранжерея, альпінарій, платанова і липова алеї. Тут зростають червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія, сосна Веймутова, японський бузок, маньчжурська аралія, гінкго дволопатеве.

Ґрунт в парку глинистий, місцями з домішками піску, подекуди мулоподыбний, переважно сухий.

Розділ 2 топографо-геодезичне забезпечення району робіт

Геодезичною основою топографічних знімань у масштабі 1:1000 є:

- державна геодезична мережа;

- розрядні геодезичні мережі згущення;

- знімальні геодезичні мережі.

Державна геодезична мережа об'єднує в єдине ціле планову і висотну геодезичні мережі.

Планова геодезична мережа поділяється на:

- астрономо-геодезичну мережу 1 та 2 класів;

- геодезичні мережі згущення 3 класу.

Висотна геодезична мережа поділяється на:

- нівелірні мережі I і II класів;

- нівелірні мережі III і IV класів.

Державна геодезична мережа створюється відповідно до вимог діючих "Основних положень про державну геодезичну мережу України", інструкцій та інших нормативних документів.

Розрядні геодезичні мережі згущення є основою топографічних знімань у масштабі 1:1000 та інженерних робіт, які виконують у містах, селищах, на майданчиках промислового та житлового будівництва, при будівництві підземних комунікацій, в маркшейдерських роботах, при землевпорядкуванні, меліорації земель, земельному кадастрі тощо.

Розрядні геодезичні мережі згущення створюють методами полігонометрії, трилатерації, тріангуляції та поєднанням цих методів.

За наявності відповідних технічних засобів і умов спостережень визначення координат пунктів розрядних геодезичних мереж згущення може здійснюватись із використанням супутникових радіонавігаційних систем типу GPS.

Розрядні геодезичні мережі згущення поділяються на:

- мережі полігонометрії, трилатерації і тріангуляції 4 класу;

- мережі полігонометрії, трилатерації, тріангуляції 1 і 2 розрядів;

- мережі технічного та тригонометричного нівелювання.

Розрядні геодезичні мережі згущення створюються відповідно до вимог пп.4.1-4.5 [2].

Густоту пунктів державної геодезичної мережі і розрядних геодезичних мереж згущення для виконання топографічних знімань наведено в пп.1.1.24 і 1.1.25 [2].

Знімальні геодезичні мережі є основою для виконання топографічних знімань усіх масштабів та інших робіт.

Знімальні геодезичні мережі поділяються на планові і висотні.

Пункти планової знімальної мережі визначають прямими, оберненими та комбінованими засічками з пунктів геодезичних мереж усіх класів і розрядів, прокладанням теодолітних ходів, побудовою знімальних тріангуляційних мереж (ланцюг трикутників або чотирикутників, суцільна сітка, вставка окремих пунктів тощо).

Висотну знімальну мережу створюють шляхом прокладання ходів технічного або тригонометричного нівелювання.

Побудовою знімальних геодезичних мереж геодезичну основу доводять до щільності, яка забезпечує безпосереднє виконання топографічного знімання.

Для виконання топографо-геодезичного знімання ми закріпили 4 опорні пункти, на яких провели GPS-спостереження, зокрема, ОП-1, ОП-2, ОП-3 та ОП-4 (по 3 год. на кожному).

Висотну мережу створювали шляхом прокладання ходу нівелювання ІV класу. Для цього було обрано 2 репери з відомими висотами, це …………