Характеристика джерел утворення забруднень. Аналіз ступеня небезпеки для довкілля

Стічні води молокопереробних підприємств, як правило, поділяються на 2 категорії:

• висококонцентровані (сироватка та меліса), які утворюються в цеху виробництва сирів, молочного цукру тощо;

• низько концентровані, які утворюються під час миття тари, технологічного обладнання та приміщень від забруднень залишками молока, продуктами його переробки, мийними засобами тощо.

На молокопереробних підприємствах середньої продуктивності утворюється близько 80-90 т за добу сироватки та 20 т за добу – меліси, які потребують ефективної утилізації. Тому надходження висококонцентрованих розчинів у стічні води може становити від кількох десятків до сотень м³ за добу, із середньою концентрацією ХСК 50 гО₂/л.

Склад стічних вод молокопереробних підприємств залежить від властивостей, технологічного процесу та асортименту продукції.

Виробничі стічні води характеризуються такими середніми показниками:

ХСК	1500 мг/л
БСК	1200 мг/л
Завислі речовини	320 мг/л
Нітроген загальний	50 мг N/л
Флюор	до 15 мг/л
Жири	до 100 мг/л
Хлориди	150 мг/л
Температура	до 330С
рН	6,2-7,4

Спостереження, що були проведені на молокозаводах під час погодинного відбору проб, показали: ХСК стічних вод молокозаводів, які мають цехи з виробництва сиру та твердих жирів, становить 4000-10000 мг О₂/л; вміст завислих речовин – до 1000 мг/л і більше; вміст жирів – 250-390 мг/л.

Високі концентрації легкоокиснюваних органічних речовин у стічних водах молокопереробних заводів призводять до різкого зниження розчиненого кисню у водоймах. Крім того, характерною ознакою цих вод є низьке значення рН внаслідок утворення кислотних сполук під час біохімічного розкладу.

Оскільки в стічних водах містяться білкові речовини, вуглеводи і жири, вони швидко піддаються загниванню і закисанню. Настає зброджування молочного цукру у молочну кислоту, що призводить до осадження казеїну та інших протеїнових речовин. Загнивання останніх супроводжується виділенням неприємного запаху, рН стічних вод при цьому знижується до 4,5.

Отже, органічні речовини, що потрапляють у водойми зі стічними водами молокопереробної промисловості, викликають процеси гниття, у результаті чого різко зменшується вміст кисню у воді, що викликає так звані замори – масову загибель риб та інших гідробіонтів.

На рис. показано типову технологічну схему очищення стічних вод молокопереробного підприємства.

Рис. 5. Технологічна схема очищення стічних вод молокопереробного підприємства:

1 – решітки; 2 – пісковловлювачі; 3 – накопичувач-усереднювач; 4 – змішувач; 5 – відстійник; 6 – фільтри; 7 – мулоущільнювач; 8 – фільтр-прес; 9 – реагентне господарство; 10 – бункери для піску; 11 – ємність для фільтрату.

Стічні води надходять на стадію механічного очищення від грубо дисперсних домішок розміром до 1×10^-3 мм за допомогою решіток 1. Далі очищення відбувається у пісковловлювачах 2. Для збільшення ефективності роботи пісковловлювачів пісок видаляють пневмотранспортом стисненим повітрям. Стічна вода, що містить молочну кислоту, емульсований жир, білки, тощо, подається у флотатор 3.

Піна, яка містить флотоконцентрат, виводиться із системи у мулоущільнювач 7. Далі стічні води потрапляють в електрокоагулятор з алюмінієвими електродами 11. Після коагуляції стічна вода потрапляє у змішувач 4, який виконує адсорбційну функцію. У ньому відбувається змішування стічної води, активованого вугілля та оксиду кальцію в динамічних умовах. Цей апарат працює за принципом гідро циклона. Осад виводиться у мулоущільнювач 7, а очищена вода надходить у відстійник 5, в якому відбувається розділення твердої фази у вигляді флот ату та утворення осаду, які також утилізуються у мулоущільнювачі 7. Вода, очищена від органічних домішок, подається в адсорбер неперервної дії з цеолітовим завантаженням 6. У цьому апараті відбувається остаточне очищення від неорганічних речовин – іонів Н⁺ та Са²⁺. Для регенерації сорбенту подають розчин NaOH у напрямку, протилежному до подачі стічної води. Очищена стічна вода подається у замкнений цикл водопостачання, збираючись у збірнику очищеної води 12, або скидається в каналізацію. Утилізація осаду проводиться у мулоущільнювачі 7, в якому відбувається утворення фільтрату, що подається у флотатор 3, де здійснюється основний цикл очищення стічних вод підприємства. Осад подається у фільтр-прес 8. Після 2 років перегнивання осад може використовуватись як органічні добрива. Фільтрат надходить на початковий етап схеми очищення, а ущільнений осад подають на утилізацію.

Технологічна схема комбінованого очищання рідких відходів молокозаводу, розроблена авторами, зображена на рис. 6.

Рис. 6. Технологічна схема очищення стічних вод молокозаводу

Високонцентровані розчини обробляють локально, використовуючи природні матеріали, що містять сполуки кальцію, після чого дозують в усереднювач, де перемішують з низькоконцентрованими стічними водами. Усереднювач забезпечує вирівнювання коливань витрати і концентрації забруднювальних речовин рідких відходів, у ньому також проходять анаеробні процеси очищання.

Далі стічні води подають у змішувач, куди дозують реагенти. Забруднювальні речовини відокремлюють у відстійнику, де ХСК та БСК_полн зменшуються приблизно на 50 %, а концентрація завислих речовин — на 70—80 %. Після цього передбачене двоступеневе очищання в аеробних умовах. Активний мул містить усі види мікроорганізмів, необхідних для мінералізування забруднювальних речовин. Доочищення стічніх вод від залишкових концентрацій органічних сполук, а також фінішне фільтрування виконують на напірних фільтрах.

Осади, утворені після оброблення рідких відходів молокозаводу, спрямовують у накопичувальний збірник, звідки подають для перероблення у кормові продукти.

Для оброблення висококонцентрованих розчинів існують локальні системи із застосуванням теплових, хімічних методів та їх комбінації, але вони потребують великих економічних витрат. Тому необхідно розробити поєднану систему очищення стічних вод молокопереробного підприємства, що включає локальне попереднє оброблення висококонцентрованих розчинів та подальше очищення їх з низькоконцентрованими стічними водами в централізованих системах безперервної дії. Така схема забезпечить максимальну ефективність очищення при мінімальних витратах та можливість отримати цінні вторинні продукти.

Регулярне вживання кисломолочних продуктів не просто корисно, а життєво необхідно. З ними в організм потрапляють корисні бактерії, мікроорганізми та інші представники корисної для травної системи мікрофлори.

Кисломолочні продукти містять карбонові кислоти, які зменшують утворення газів, нормалізують перистальтику кишечника. У порівнянні з молоком у кисломолочних продуктах більше вітамінів групи В (особливо лактофлавін), A, D, E, а також мінералів (солі кальцію, магнію, фосфору, які нормалізують обмінні реакції в організмі). Біфідобактерії, які містяться в деяких кисломолочних продуктах (наприклад, в «Біфівіт»), є «постачальником» низки незамінних амінокислот, у тому числі триптофану і вітамінів, які здатні знижувати рівень холестерину в крові.

Користь кисломолочних продуктів для здоров'я полягає в їх здатності поліпшувати процес травлення, зміцнювати імунну систему, знімати синдром хронічної втоми, відновлювати сили. Не дарма кефір, наприклад, називають природним енергетиком. У той же час, стакан кефіру або йогурту, випита перед сном на ніч, дозволять спокійно заснути і заспокоять шлунок навіть після сильного переїдання.

Кефіри з різним ступенем жирності, ряжанка, йогурти, біо-кефір, кисле молоко - все це необхідно для здоров'я і зовнішньої краси. Кефір змушує шлунок працювати, сприяє усуненню запорів. Для цієї мети краще вживати біо-кефір, кефір з біфідодобавками. Вживання кефіру та інших кисломолочних напоїв сприяє нормалізації роботи печінки, корисно для здоров'я нирок, чинить м'який вплив на підшлункову залозу. Але тільки в тому випадку, якщо продукт натуральний, а не виготовлений з консервантів і інших добавок, наприклад, модифікованого крохмалю. Якщо на упаковці написано, що це біо-кефір, значить, в ньому повинні бути живі бактерії, отже, зберігатися такий продукт не може більше трьох днів.

Останнім часом поширеним став кисломолочний продукт під назвою ацидофілін. Його готують із скислого молока з додаванням особливих бактерій і мікроорганізмів, які називаються ацидофільними. Такий продукт корисний для тих, хто страждає від зниженої кислотності шлунка.

Вибираючи йогурти, слід бути особливо уважним. Їх різноманітність дозволяє задовольнити будь-який смак, але не всі однаково корисні для організму. Різноманіття смаків сприяють різні добавки, які не є натуральними. Йогурти не повинні готуватися способом термообробки, інакше у них не залишиться корисних бактерій. Йогурт, приготовлений з дотриманням усіх технологій, знімає важкість у шлунку, покращує процес травлення в найкоротші терміни, а також сприяє поліпшенню загального самопочуття.

Простокваша, як популярний кисломолочний продукт, корисна при порушеннях стільця, запорах і захворюваннях підшлункової залози. Вона стимулює вироблення шлункового соку, показана при гострому гастриті, коліті, порушення роботи жовчовивідних шляхів.

Сметану теж можна сміливо назвати кисломолочним продуктом, її вживання показано тим, хто хоче набрати вагу. В сметані також містяться корисні бактерії, які гинуть при термообробці. Тому вона корисна для здоров'я в якості заправки до салатів і десертів.

Ще один поширений продукт з кислого молока - сир. Він добре засвоюється організмом, насичуючи його кальцієм і вітамінами. Сир покращує обмін речовин, нормалізує осмотичний тиск, який відповідає за водний баланс в організмі. Вживання сиру сприяє насиченню крові гемоглобіном, а також приводить у норму нервову систему. Регулярне вживання сиру сприяє розвитку і нормальному формуванню кісткової тканини, і не дарма його починають вводити в раціон харчування маленьких дітей вже з 6 місяців.

Користь кисломолочних продуктів буде помітна в тому випадку, якщо не тільки їх правильно вибирати, але і вживати помірно. Великою помилкою є думка про те, що кисломолочні продукти можна їсти в необмеженій кількості. Наприклад, якщо на ніч випивати не один стакан кефіру, а три, то з часом може проявитися зашлакованість організму, і порушиться обмін речовин.