1.Джерело інформації - це особливим чином структурована інформація.

Джерело інформації - це система, компоненти якої забезпечують розміщення, доступність і цілісність інформації відповідно до її призначення.

2.Людина є найголовнішим із джерел інформації. Це живе джерело, яке є суб’єктом діяльності, яке приймає участь у багатьох природних і соціальних процесах, має багату кількість зв’язків і є найпродуктивнішим, невичерпним джерелом інформації. Людина-це свідок подій і змін у навколишньому світі або його учасник. Вона виступає найзмістовнішим носієм інформації про навколишній світ. І звичайно, вона слугує розповсюджувачем інформації, отриманої від інших людей.

4. Особливості одержання інформації

Однією з форм отримання інформації є отримання інформації за допомогою інформаційного запиту. Розрізняють інформаційний запит відносно доступу до офіційних документів та запит відносно надання письмової або усної інформації (таблиця 3).

Інформацію з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за видом можна віднести до статистичної інформації. А відповідно, отримати таку інформацію можливо лише за офіційним запитом.

Таблиця 3

Інформаційний запит відносно доступу до офіційних документів звернення з вимогою про надання можливості ознайомитися з офіційними документами: індивідуальний колективний обов’язкова письмова форма запиту

Інформаційний запит відносно надання письмової або усної інформації Звернення з вимогою надання письмової або усної інформації про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб за відповідними питаннями.

Вимоги до змісту ЗАПИТУ

1. Прізвище, ім’я, по батькові ЗАПИТУВАЧА

2. Вказано документ, письмова чи усна інформація, що цікавить ЗАПИТУВАЧА

3. Адреса, на яку ЗАПИТУВАЧ хоче отримати відповідь

4. Подається посадовим особам органів законодавчої, виконавчої та судової влади.

Види надання інформації за ЗАПИТОМ:

• Письмово

• Усно

• за телефоном

• публічні виступи

Строки розгляду запиту

1. Вивчення запиту – не більше 10 календарних днів. Письмове повідомлення про надання (ненадання) відповіді на Запит

2. Задоволення запиту (не більше місяця)

Відстрочка задоволення запиту допускається в разі, якщо запитуваний документ не може бути надано для ознайомлення у місячний термін. Повідомлення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У повідомленні про відстрочку має бути зазначено:

1) посадову особу державної установи, яка відмовляє у задоволенні запиту у визначений місячний термін;

2) дату надсилання або видачі повідомлення про відстрочку;

3) причини, з яких запитуваний документ не може бути видано у встановлений цим Законом термін;

4) термін, у який буде задоволене запит.

Відмова та відстрочка задоволення запиту щодо надання письмової інформації здійснюються в аналогічному порядку.

Не підлягають обов’язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи які містять у собі:

1. інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею;

2. конфіденційну інформацію;

3. інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботи органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об’єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров’ю будь-якої особи;

4. інформацію, що стосується особистого життя громадян;

5. документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю;

6. інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами. Установа, до якої звернуто запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, яка не підлягає розголошенню на підставі нормативного акту іншої державної установи, а та державна установа, яка

розглядає запит, не має права вирішувати питання щодо її розсекречення;

7. інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових відомств.