- •Розділ 1. Особливості проектування кампусних мереж
- •1.2 Основні вимоги до проектування кампусних мереж
- •1.3 Вимоги до проектування структурованих кабельних систем (скс)
- •Розділ 2. Технології для проектування кампусних мереж
- •2.3 Використання Wi-Fi
- •2.3.1 Стандарти технології Wi-Fi
- •Розділ 3. Проектування мережі
- •3.1 Вибір топології для проекту
- •3.1.1 Вибір мережевих технологій для магістральної мережі та мережі рівня доступу
- •3.1.2 Вибір топології для магістральної мережі
- •3.1.3 Вибір мережевих технологій для мережі рівня доступу
- •3.1.3.1 Технології ftTx
- •3.1.3.2 Технологія ActiveEthernet
- •3.1.3.3 Технології xPon
- •3.1.3.4 Технологія xDsl
- •3.1.4 Вибір топології мережі доступу
- •3.2 Вибір обладнання
- •3.3 Поділ на підмережі
- •3.4 Опис проектованої мережі
- •Розділ 4. Налаштування мережевих технологій
- •Налаштування проведемо на маршрутизаторі Main, тому що саме він відповідає за маршрутизацію та видачу Інтернет адрес підмережі користувачів бездротового виходу до мережі Інтернет(Wi-Fi):
- •4.2 Налаштування vtp
- •4.3. Налаштування протоколу stp
- •4.4 Налаштування dhcp сервера
- •4.4.1 Розподіл iр-Адрес
- •4.4.2 Опції dhcp
- •4.4.3 Приклад процесу одержання адреси
- •4.4.4 Налаштування dhcp
- •Налаштування dhcp для підмережі ip телефонії, на маршрутизаторі VoIp виглядає наступним чином:
- •Розділ 5 техніко-економічне обгрунтування ефективності використання мережевого та серверного обладнання для створення інформаційної мережі кампусу
- •5.1 Розрахунок капітальних затрат.
- •5.2 Розрахунок експлуатаційних витрат.
- •5.3 Розрахунок тарифних доходів
- •5.4 Розрахунок системи показників економічної ефективності.
- •Розділ 6. Охорона праці
- •Розділ 7. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •7.1. Коротка характеристика проектованого об’єкта
- •7.2. Внутрішня техногенна безпека об’єкту, де експлуатується проектована мережа
- •7.3. Заходи захисту мережі від несанкціонованого доступу
- •7.4 Пожежна профілактика
- •7.5. Відомості про перелік інструментів, засобів, обладнання, матеріалів та устаткування, які можуть бути використані під час локалізації та ліквідації наслідків нс
- •7.6. Засоби захисту людини від дії небезпечних чинників на досліджуваному об’єкті
- •Список використаних джерел
Розділ 3. Проектування мережі
3.1 Вибір топології для проекту
Вибір використовуваної топології залежить від умов, завдань і можливостей, або ж визначається стандартом використовуваної мережі. Основними факторами, що впливають на вибір топології для побудови мережі, є:
середовище передачі інформації;
метод доступу до середовища;
максимальна довжина мережі;
пропускна здатність мережі;
метод передачі й ін.
Відповідно до особливостей проектованої СКС, а також міжнародними стандартами ISO/IEC 11801 будемо створювати СКС із двома підсистемами
горизонтальна підсистема СКС, утворена внутрішніми горизонтальними кабелями між РПП й інформаційними розетками робочих місць, самими інформаційними розетками, комутаційним устаткуванням у РПП, комутаційними шнурами й перемичками. Горизонтальні підсистеми двох будинків нашої СКС виконані по топології «зірка».
підсистема внутрішніх магістралей (або вертикальна СКС). Внутрішні магістральні кабелі між РПП й РПБ, з підключеним до них комутаційним устаткуванням становлять цю підсистему. Ця система має топологію зірки.
Будь-яка система СКС проектується з певним ступенем надмірності, тому будемо використовувати стандарти для Gigabit Ethernet, як найбільш перспективної технології.
3.1.1 Вибір мережевих технологій для магістральної мережі та мережі рівня доступу
Основними магістральними технологіями на сьогодні є наступні: 100 BASE FХ, 1000 BASE FХ, 10 Gigabit Ethernet.
100BASE-FX працює через багатомодовий оптичний кабель. Йому властивий повний дуплекс (вищий рівень MAC, повторювачі мають тільки півдуплексний режим). Відстань для повного дуплексу – 2000 м обмежена загасанням у кабелі, для півдуплексу – 412 м обмежена областю колізій. Прийнятний зв’язок “пункт-пункт” без повторювачів. 100BASE-FX подібний до 100BASE-TX, оскільки підтримує MII, використовує кодування 4B/5B для кодування даних і в проміжках, однак простіший на кінцях, бо не потребує скремблювання та кодування MLT-3. Скремблювання непотрібне, бо ширина смуги оптоволоконного кабеля дуже висока, а використання MLT-3 непотрібне, бо оптичний кабель не випромінює і тому не створює завад.
Технологія GigabitEthernet (гігабітний стандарт Ethernet) - це високошвидкісні локальні мережі стандарту IEEE 802.3z. Дана технологія дозволяє використовувати смугу пропускання в 10 разів більшу, ніж технологія FastEthernet.
Комплекс технологій l0 GigabitEthernet призначений для побудови дуже швидкісних магістральних з'єднань в мережах IEEE 802.3/Ethernet. Як випливає з назви, технології цього комплексу забезпечують можливість передачі даних по магістральних з'єднаннях ЛВС Ethernet на швидкості 10 Гбіт/сек. У табл. 3.1 наведено порівняльні характеристики технологій ATM і GigabitEthernet.
Один з потенційних недоліків GigabitEthernet в тому, що технологія
Ethernet у чистому виді не призначена для підтримки трафіку реального часу, такого, як мова і відео. Для таких пакетів повинні бути прийняті досить серйозні заходи щодо забезпечення якості обслуговування, щоб вони прибували вчасно і без затримки.
Таблиця 3.1
Порівняльна характеристика технологій ATM і GigabitEthernet
Технологія ATM |
Технологія Gigabit Ethernet |
Підтримує механізм QoS як у локальних, так і в розподілених мережах. Дозволяє правилами QoS локальної мережі поширюватися на розподілену мережу |
Засоби QoS реалізовані у вигляді шести рівнів пріоритетів, які не розповсюджуються в розподілену мережу |
Заснована на концепції віртуальних каналів, що гарантує надійність і стійкість |
Використовується шинна топологія. Може бути побудована в комутованих виділених або частково виділених сегментах |
Дозволяє досягати швидкості передачі даних до 10 Гбіт/с і вище |
Обмеження по швидкості - 1 Гбіт/с (без використання дуплексної передачі) та до 10 Гбіт/с |
Базові контрольно-керуючі технології для магістральних мереж є: VLAN, Q-in-Q, STP, OSPF, MPLS.
Найбільш передовою технологією для побудови операторських мереж є Multi Рrotocol Label Switching (MPLS), як найбільш ефективна архітектура для передачі IP трафіку.
Для просування даних по мережі MPLS використовує техніку, відому як комутація пакетів за мітками. MPLS підтримує й інші додаткові сервіси: Traffic Engineering (TE), QoS, VPN, EoMPLS і AToM.
MPLS знаходиться між мережевим і канальним рівнями, і емулює різні властивості мереж з комутацією каналів поверх мереж з комутацією пакетів. Тим самим з його допомогою можна передавати різні протоколи за одним стандартом. У традиційній IP мережі пакети передаються від одного маршрутизатора іншому і кожен маршрутизатор читаючи заголовок пакета (адреса призначення) приймає рішення про те, за яким маршрутом відправити пакет далі.
У протоколі MPLS ніякого подальшого аналізу заголовків в маршрутизаторах по шляху прямування не проводиться, а переадресація управляється виключно на основі міток. Протокол MPLS має багато переваг перед традиційною маршрутизацією на мережевому рівні.
Однак ці переваги відсутні при зв'язку точка-точка. Більш того, додавання MPLS міток збільшує переданий пакет, і тим самим - загальний трафік.