- •Курс лекцій «Основи охорони праці»
- •Лекція 1-2
- •Охорона праці – предмет, завдання, складові частини, основні терміни
- •1.1. Поняття і предмет охорони праці.
- •1.2. Стан охорони праці, травматизму та професійної захворюваності в Україні та інших країнах.
- •1.3.Соціально-економічне значення охорони праці
- •1.4. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •1.5. Предмет, структура, зміст, мета курсу «Основи охорони праці» як навчальної дисципліни
- •I. Правовi та органiзацiйнi аспекти охорони праці (законодавство з охорони праці).
- •II. Виробнича санiтарiя або гігієна праці:
- •III. Технiка безпеки:
- •IV. Пожежна безпека.
- •1.6. Основні поняття у галузі охорони праці.
- •Основні законодавчі акти про охорону праці
- •2.1. Основні положення законодавства України про працю та охорону праці
- •2.2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці;
- •Нормативно-правові акти з охорони праці
- •3.1. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Нпаоп (скорочена назва) – а.Аа - б.Бб – вв
- •3.2. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.
- •Державне управління охороною праці. Повноваження Держгірпромнагляду (Держнаглядохоронпраці).
- •5.1. Державний нагляд
- •5.2.Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці.
- •Види контролю за станом охорони праці.
- •Служба охорони праці підприємства, організації
- •Основні повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •Загальні гарантії прав працівників з охорони праці Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи;
- •Обов’язки роботодавця з організації охорони праці на підприємстві
- •Охорона праці жінок
- •Охорона праці неповнолітніх
- •Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці
- •Відповідальність за порушення вимог охорони праці
- •Фінансування охорони праці
- •Навчання з питань охорони праці
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •Основні причини виробничого травматизму
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •Відшкодування шкоди у разі погіршення здоров’я працівників або у разі їх смерті. Фонд соцстрахування від нещасних випадків.
- •Лекція 3
- •II. Виробнича санiтарiя, гігієна праці
- •Гігієнічна класифікація праці
- •Мікроклімат виробничого середовища
- •Нормування метеорологічних умов
- •Прилади для вимірювання метеорологічних умов.
- •Загальні заходи з нормалізації мікроклімату
- •Нормування шкідливих речовин
- •Захист від дії шкідливих речовин
- •Лекція 4
- •II. Виробнича санiтарiя, гігієна праці
- •Дія шуму на організм людини Шум , ультразвук та інфразвук
- •Основні фізичні характеристики шуму
- •Звукова потужність джерела w, Вт визначається загальною кількістю звукової енергії, яка випромінюється джерелом шуму в навколишній простір за одиницю часу
- •Рівні звуку джерел шуму
- •Дія шуму на організм людини Шум на виробництві та в побуті негативно впливає на організм людини:
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •Оптимальні рівні звуку на робочих місцях для робіт різних категорій важкості і напруженості
- •Допустима тривалість вібраційного впливу під час перевищення нормативних значень
- •Нормування іонізуючого випромінювання
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Емп штучного (антропогенного) випромінювання це:
- •Номенклатура діапазонів частот
- •Час перебування людини в емп залежно від е
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 5
- •Освітлення приміщень
- •Види виробничого освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Лампи розжарювання
- •Лекція 6
- •Техніка безпеки. Основи електробезпеки
- •Д авСвофазне (двополюсне) ввімкнення людини в мережу
- •О сва0 свАднофазне ввімкнення людини в мережу
- •Причини електротравм. Заходи першої допомоги під час ураження електричним струмом
- •Технічні засоби безпеки електроустановок за нормальних режимів роботи (ізоляція, огородження, мала напруга, сигналізація)
- •Норми і терміни випробовування іез
- •Лекція 7-8
- •Горючі рідини
- •Тверді речовини та матеріали
- •2. Калориметричний. Цей спосіб полягає в тому, що зразок поміщають в калориметр, нагрівають його, і складають тепловий баланс і підраховують коефіцієнт загоряння зразка к.
- •Пожежо - та вибухонебезпечний пил
- •Основні причини виникнення пожеж та вибухів
- •Причини електричного характеру
- •По пилу – 20, 21, 22.
- •Вогнестійкість будівель та споруд
- •Спринклерні та дренчерні установки
- •Протипожежне водопостачання
- •Види пожежної охорони
- •Державний пожежний нагляд. Повноваження державного пожежного інспектора
Норми і терміни випробовування іез
№ |
Електрозахисні засоби |
Uел.уст., кВ |
Uвип., кВ |
Довготри-валість., хв. |
Сила струму, мA , не більше |
Час періодич-ності випробо-вування, міс. |
1 |
Рукавиці гумові діелектричні |
до 1 кВ, більше1 кВ |
2,5 6 |
1 1 |
3 7 |
6 6 |
2 |
Калоші гумові діелектричні |
до 1 |
3,5 |
1 |
2 |
12 |
3 |
Боти гумові діелектричні |
до 1 кВ, більше1 кВ |
15 |
1 |
7,5 |
36 |
4 |
Інструмент з ізольованими ручками |
до 1 |
2 |
1 |
- |
12 |
5 |
Ізольовані штанги |
менше 1 |
3 Uл , але не < 4 |
5 |
|
24 |
6 |
Вимірювальні штанги |
110-500 |
3 Uф |
5 |
|
24 |
Лекція 7-8
|
Пожежна профілактика . Організація пожежної охорони на підприємстві. Пожежна і вибухонебезпека технологічних процесів. Категорування приміщень по вибухо-пожежонебезпеці згідно ОНТП-24-86. |
2.0 |
- |
|
Засоби і методи гасіння пожеж. Стаціонарні і первинні засоби пожежогасіння. Гасіння водою, парою, інертними газами, піною. Вогнегасники. Протипожежне водопостачання. |
1.0 |
- |
Теоретичні основи процесу горіння
Горіння – це екзотермічна реакція окислення, яка супроводжується виділенням великої кількості тепла, світла і диму (це є не тільки з’єднання, а й розклад речовин)
Для виникнення горіння необхідна наявність трьох чинників:
- горючої речовини (вуглеводневмісні речовини: бензин, гас, спирт тощо);
- окислювача (кисень, хлор, бром, йод, окисли азоту);
- джерела запалювання (імпульсу), (нагріті поверхні; відкритий вогонь; іскра).
Залежно від властивостей спалюваних сумішей горіння може бути гомогенним і гетерогенним.
При гомогенному горінні речовини мають однаковий агрегатний стан, наприклад газ-газ або рідина-рідина.
Гетерогенне горіння – речовини знаходяться в різних агрегатних станах (тверда речовина - рідина, рідина - газ).
Розрізняють два види горіння повне і неповне.
Повне горіння відбувається при достатній або надлишковій кількості окислювача.
При цьому утворюються нетоксичні речовини - вуглекислий газ, соляна кислота, вода, азот, сірчаний ангідрид тощо, які нездатні горіти.
Неповне горіння відбувається при недостатній кількості окислювача. При цьому утворюються токсичні речовини, які надалі придатні до горіння (сажа, оксид вуглецю, альдегіди, спирти, смоли, сірководень, аміак).
За швидкістю поширення полум’я горіння поділяється на:
- дефлаграційне (нормальне) – швидкість поширення полум’я 0,01-1 м/с;
- вибух – надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу, швидкість поширення якого 1 - 1000 м/с;
- детонація – це хімічна реакція при якій утворюється ударна хвиля (умова виникнення детонації), швидкість поширення хвилі -1000-7000 м/с.
Горіння поділяються на такі види: спалах, займання, самозаймання, спалахування, само- спалахування, тління.
Спалах – це швидке згоряння горючої суміші (<5 с), без утворення стиснутих газів, яке не переходить у стійке горіння під дією джерела горіння.
Температура спалаху – найнижча температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари або гази, здатні спалахнути від джерела запалювання, але швидкість їх утворювання ще недостатня для стійкого горіння.
Займання (загоряння) – виникнення горіння під впливом джерела запалювання.
Температура займання – найнижча температура горючої речовини, при якій вона виділяє горючі випари і гази з такою швидкістю, що після їх запалення виникає стійке горіння (>5 с).
Спалахування – займання, що супроводжується появою полум’я.
Самозаймання – початок горіння без впливу джерела запалювання.
Самоспалахування – самозаймання, що супроводжується появою полум’я.
Температура самоспалахування – та найнижча температура речовини, при якій відбувається різке збільшення швидкості екзотермічної реакції, що призводить до виникнення полум’янистого горіння.
Тління – горіння без випромінювання світла, що, як правило, розпізнається з появою диму.
Залежно від внутрішнього імпульсу процес самозаймання (самоспалахування) поділяється на: теплове, мікробіологічне та хімічне.
Теплове самозаймання – виникає внаслідок дії зовнішнього нагрівання речовини на певній відстані (сонячні промені, відкрите полум’я тощо).
Мікробіологічне самозаймання відбувається внаслідок самонагрівання, що спричинене життєдіяльністю мікроорганізмів у масі речовини. До такого самозаймання схильні речовини рослинного походження – сіно, зерно, тирса, торф (переважно не висушені).
Хімічне самозаймання – виникає внаслідок дії на речовину повітря, води, а також при взаємодії речовин. Наприклад, до речовин, що здатні самозайматися при взаємодії з водою, відноситься калій, натрій, цезій, карбіди кальцію та лужних металів тощо. Ці речовини виділяють горючі гази, які нагріваються за рахунок теплоти реакції і здатні самозайматися. Стиснутий кисень викликає самозаймання мінеральних мастил, які не самозаймаються на повітрі.
Показники пожежо-, вибухонебезпечності речовин та матеріалів.
Відповідно вимог ДБН В.1.1.-7-2002 оцінку пожежовибухонебезпечності усіх речовин та матеріалів проводять залежно від агрегатного стану: газ; рідина; тверда речовина (пил виділено в окрему групу).
Насамперед визначають групу горючості цієї речовини. За цим показником всі речовини та матеріали поділяються на негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі – речовини та матеріали, не здатні до горіння на повітрі нормального складу та в зоні джерела горіння. Це __ неорганічні матеріали, метали, гіпсові конструкції.
Важкогорючі – це речовини та матеріали, які здатні до займання у повітрі від джерела запалювання. Однак після його вилучення не здатні до самостійного горіння. Вони містять горючі та негорючі складові частини (асфальтобетон, фіброліт).
Горючі – речовини та матеріали, які здатні до самозаймання, а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення (всі органічні матеріали).
Горючі матеріали і речовини поділяються на: легкозаймисті, які займаються від джерела запалювання незначної енергії (сірник, іскра тощо), та важкозаймисті, які займаються від більш потужніших джерел запалювання.