- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Національний університет водного господарства та природокористування
- •В. П. Кизима, м. М. Ткачук,
- •А. Г. Куковський, в. Ю. Громадченко
- •Передмова
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт
- •1.1. Класифікація будівель і споруд
- •Класифікація будівель і споруд
- •1.2. Основні елементи і конструктивні схеми будівлі
- •1.3. Конструктивні схеми цивільних будівель
- •1.4. Конструктивні схеми промислових будівель
- •1.5. Конструктивні схеми сільськогосподарських будівель
- •1.6. Поняття про будівельні процеси і роботи
- •1.7. Форми організації праці
- •1.8. Способи виконання робіт
- •1.9. Індустріалізація будівництва
- •1.10. Організація управління будівництвом
- •Контрольні питання
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи
- •2.1. Фізико-механічні властивості та будівельна класифікація ґрунтів
- •2.2. Земляні споруди та їх призначення
- •2.3. Види земляних робіт та способи їх виконання
- •2.4. Вибір будівельної ділянки та умов будівництва
- •2.5. Підготовчі і допоміжні роботи
- •Рекомендації щодо вибору систем водовідливу та водопониження
- •Рекомендації щодо вибору протифільтраційних завіс
- •Допустимі відстані від краю укосу до найближчого механізму
- •Застосування інвентарних кріплень
- •2.6. Продуктивність землерийних машин і шляхи її підвищення
- •Розрахунок продуктивності землерийних машин
- •Контрольні питання.
- •3. Основи геодезії
- •3.1. Поняття про геодезію і її роль у будівництві
- •3.2. Розбиття будівель і споруд
- •Контрольні питання.
- •4. Технічна документація на виконання робіт
- •4.1. Проектно-кошторисна документація
- •4.2. Проект організації будівництва
- •4.3. Графіки виробництва робіт
- •4.4. Технологічні карти і карти трудових процесів
- •4.5. Виробничо-технічна документація
- •Контрольні питання
- •4.6. Будівельні норми і правила, стандартизація
- •4.6.1. Система нормативних документів
- •4.6.2. Технічний контроль на виробництві
- •Контрольні питання
- •4.7. Підготовчі роботи при зведенні будівлі
- •4.7.1. Етапи проведення підготовчих робіт
- •4.7.2. Інженерна підготовка майданчика
- •4.8. Тимчасові будівлі і споруди
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт
- •Кількість контрольних проб для визначеня властивостей грунту що укладається в напірні насипи інженерних споруд
- •5.4 Компресійна крива
- •5.5 Епюри тисків у грунті
- •Контроль якості земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві
- •6.1. Загальні положення
- •Допустимі відхилення при проектуванні земляного полотна згідно з сн 499-72
- •6.2. Організація будівельного майданчика
- •6.2.1. Організація робочого місця
- •Відстань від підошви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
- •6.2.2. Електробезпека
- •6.2.3. Виробнича санітарія
- •6.2.4. Протипожежні заходи
- •6.2.5. Шумове забруднення
- •Шумовий фон для органів слуху
- •6.2.6. Вібрація і засоби боротьби з нею
- •6.2.7. Електромагнітні поля і навколишнє середовище
- •6.2.8. Радіоактивне забруднення
- •6.2.9. Охорона навколишнього природного середовища
- •6.2.10. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •Контрольні запитання
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт
- •7.1. Підрахунок об’ємів робіт при зведенні лінійно-протяжних земляних споруд
- •7.2. Підрахунок об’ємів земляних робіт при розробці котлованів
- •Найбільша допустима крутизна укосів тимчасових котлованів і траншей, що виконуються без кріплень
- •Об’єм котловану між перетинами I-I–IV-IV
- •Об’єм укосів котловану на торцях
- •Об’єм кутових пірамід котловану
- •Показники розпушування ґрунтів
- •7.3. Підрахунок об’ємів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчиків
- •7.3.1. Визначення відміток поверхні землі (Hi) вершин квадратів
- •7.3.2. Визначення проектних (червоних) відміток hпр
- •7.3.3. Визначення робочих відміток
- •7.3.4. Підрахунок основних об’ємів земляних мас у фігурах
- •Підрахунок основних об’ємів земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •7.3.5. Підрахунок об’ємів ґрунту в укосах насипу і виїмках
- •Загальний об’єм земляних мас при вертикальному плануванні майданчика
- •Підсумування об’ємів, виїмок, насипів, укосів
- •Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки
- •7.3.6. Визначення лінії нульових робіт
- •7.3.7. Визначення об’ємів земляних робіт
- •Підрахунок об’ємів земляних робіт при плануванні майданчика
- •7.3.8. Визначення середньої дальності переміщення земляних мас
- •7.3.9. Визначення дальності переміщення ґрунту при плануванні ділянки
- •13* Кизима в. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві
- •Контрольні питання.
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вибір способу виробництва земляних робіт
- •Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці
- •Найменша висота забою, що забезпечує наповнення ковша прямої лопати ґрунтом «з шапкою»
- •8.3. Розрахунок кількості машин для розробки ґрунту
- •8.4. Розрахунок необхідності в транспортних засобах
- •Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується, залежно від ємності ковша екскаватора
- •8.5. Розрахунок кількості транспортних одиниць (самоскидів) для завозу (відвозу) розробляючого екскаватором ґрунту
- •Швидкість руху транспорту в залежності від покриття доріг
- •Час маневрування автосамоскидів
- •Час завантаження та розвантаження автосамоскидів
- •8.6. Економічне порівняння варіантів засобів|коштів|механізації для вертикального планування майданчика. Вибір остаточного варіанту виробництва робіт
- •Техніко-економічні показники варіантів механізації
- •Контрольні питання.
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного
- •Усереднена вартість людино-годин за розрядами робіт у будівництві станом на 1 серпня 2007 р.
- •Склад комплектів машин
- •Склад бригад
- •Техніко-економічні показники роботи комплектів машин
- •Приклад
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт
- •10.1. Виробництво земляних робіт
- •10.2. Визначення об’ємів|обсягів|земляних робіт при розробці котлованів|і траншей. Вибір раціонального контуру котлованів під запроектовану споруду|спорудження|
- •10.3. Розрахунок об’ємів|обсягів|розробки і транспортування ґрунту при розробці котлованів і траншей
- •10.4. Розрахунок трудомісткості робіт по зворотній засипці пазух котлованів і ущільненню ґрунту
- •10.5. Виконання земляних робіт бульдозером
- •Основні параметри бульдозерів
- •10.6. Розробка ґрунту екскаваторами
- •Практичні рекомендації по величині кроку пересування екскаваторів
- •Номенклатура екскаваторів на гусеничному та колісному ходу країн світу
- •10.7. Виконання робіт скреперами
- •Основні параметри скреперів, необхідні для проектування та виконання робіт
- •Середні значення довжин шляхів набору і вивантаження ґрунту
- •Значення коефіцієнта наповнення ковша Кн
- •Значення найбільшої довжини шляху набору
- •Значення коефіцієнта Кр залежно від виду ґрунту
- •Техніко-експлуатаційна характеристика скреперів
- •10.8. Розроблення ґрунту гідромеханічним способом
- •10.9. Підземні способи виконання земляних робіт
- •Контрольні питання.
- •10.10. Механізоване ущільнення насипних ґрунтів
- •Схеми взаємодії з грунтом робочих органів машин для ущільнення грунту
- •Техніко-експлуатаційні|експлуатаційний| характеристики ґрунтоущільнюючих | машин
- •Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах
- •Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній
- •Межі міцності ґрунту, мПа
- •10.11. Водовідведення, водовідлив і пониження поверхневих вод
- •Контрольні питання.
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва
- •11.1. Сезонне промерзання і властивості мерзлих ґрунтів
- •Рекомендації по вибору способу виробництва земляних робіт в зимову пору року
- •Техніко-економічні|техніко-економічний| показники різних способів виконання земляних робіт в зимову пору року
- •Щільність снігового|сніговий| покриву|покривало| Рсн , кН
- •11.2. Проект виробництва робіт в зимових умовах
- •11.3. Підготовка будівельного майданчика до виконання робіт нульового циклу в зимовий період
- •11.4. Захист ґрунтів від промерзання
- •Способи захисту ґрунту від промерзання
- •11.5. Способи підготовки мерзлих ґрунтів до розробки
- •11.5.1. Відтаювання
- •11.5.2. Спушення мерзлого ґрунту вибуховим методом
- •11.5.3. Традиційні способи провадження вибухових робіт
- •11.6. Механічне розпушування ґрунту
- •11.7. Виконання земляних робіт
- •11.7.1. Організація і технологія розробки ґрунту в зимових умовах
- •11.7.2. Застосування мобільного обладнання
- •11.7.3. Санітарно-гігієнічні заходи (фізико-хімічні методи очищення)
- •Контрольні питання
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта
- •12.1. Склад об’єктів будівельного майданчика
- •12.2. Будівельний генеральний план
- •12.3. Внутрішньобудівельні автомобільні та залізні дороги
- •12.4. Внутрішньобудівельний транспорт
- •12.5. Енергопостачання будівництва
- •12.6. Водопостачання та каналізація
- •12.7. Селища будівельників
- •Норма об’єму будівель культурно-побутового призначення на 100 жителів, м2:
- •Контрольні питання.
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Організація і проведення робіт в кар’єрі
- •13.3. Транспорт грунту
- •Значення швидкостей автосамоскидів при задовільному стані грунтовогошляху
- •Ширина смуги руху залежно від габаритів транспортного засобу
- •13.4. Укладання грунту в тіло дамб і гребель
- •Межі оптимальної вологості грунтів
- •13.5. Особливості будівництва гребель з ядром, екраном і понуром
- •13.6. Будівництво якісних насипів способом відсипки грунту у воду
- •13.7. Підготовка чаші водосховища
- •Контрольні питання.
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем
- •14.1. Особливості будівництва каналів
- •14.2. Будівництво каналів у виїмці
- •Співвідношення місткості ковшів екскаватора від річного обсягу робіт
- •14.3. Будівництво каналів в напіввиїмці, напівнасипу і в насипу
- •14.4. Будівництво каналів дрібної зрошувальної та осушувальної мережі
- •Контрольні питання.
- •Термінологічний словник
- •Література
- •1. Загальні відомості про будівлі і виробництво будівельно-монтажних робіт 5
- •2. Загальні відомості про ґрунти та земляні роботи 39
- •3. Основи геодезії 64
- •4. Технічна документація на виконання робіт 91
- •5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт 116
- •6. Охорона праці, техніка безпеки, екологія у будівництві 132
- •7. Підрахунки об’ємів земляних робіт 165
- •8. Вибір способу виробництва земляних робіт і комплектів машин 206
- •9. Визначення техніко-економічних показників розглянутих варіантів і вибір з них найбільш економічного 224
- •10. Розробка технологічної схеми виробництва земляних робіт 231
- •11.Особливості виконання робіт у зимових умовах й основні положення по організації будівництва 318
- •12. Організація будівельного майданчика гідротехнічного об’єкта 375
- •13. Будівництво насипних земляних гребель і дамб 404
- •14. Будівництво каналів зрошувальних і осушувальних систем 426
- •46020, М. Тернопіль, вул. Поліська, 6а.
4.8. Тимчасові будівлі і споруди
Для створення нормальних умов праці робочих і інженерно-технічного персоналу в період будівництва на будівельному майданчику розміщують наступні тимчасові будівлі і споруди.
Виробничі, до яких відносяться різні майстерні, механізовані установки, об’єкти енергетичного господарства, різні станції для механізації крівле-ізоляційних, теслярсько-столярних, штукатурних і малярних робіт, об’єкти транспортного господарства.
Складські — це різні склади, навіси і кладовки.
Господарські — будівлі сторожової і пожежної охорони.
Адміністративні — контори будівельних управлінь і лінійних працівників, диспетчерські, прохідні і ін.
Санітарно-побутові — лазні, душові, сушарки, вбиральні, їдальні, буфети, будівлі для прийому їжі і обігріву робочих, медичний пункт, туалети і т.п.
Житлові і суспільні — гуртожитки і будинки сімейних працівників будівництва, червоні куточки, магазини, клуби і інші об’єкти тимчасових селищ будівельників.
Залежно від ступеня оборотності тимчасові будівлі і споруди бувають неінвентарні (мають разове застосування, виготовляються і розбираються на будівельному майданчику) і інвентарні (виготовляються зазвичай на спеціалізованих підприємствах і розраховані на багатократне перебазування).
Всі ці будівлі і споруди розміщують на будівельному майданчику відповідно до будівельного генерального плану так, щоб забезпечити безпечні і зручні підходи до них, не перешкоджати виробництву робіт основних об’єктів, створити умови для максимального блокування будівель між собою, для скорочення витрат по підключенню їх до інженерних комунікацій.
Оптимальна відстань від робочих місць до тимчасових будівель або споруд 200 м.
Рис. 4.3. Пересування і конвеєрні інвентарі тимчасових будівель для виробництва робіт і майстра (а), для обігріву робочих і сушки робочого одягу (б).
5. Вказівки по контролю якості і приймання земляних робіт
Контроль якості земляних робіт по складу виконаних операцій визначається виглядом і призначенням земляних споруд. Він виконується, як правило, в три етапи: вхідний (попередній), операційний (в ході виробництва робіт) і завершальний.
Вхідний контроль при виробництві земляних робіт включає контроль матеріалів, що поступають, виробів, конструкцій; перевірку технічної документації, що визначає висотне і планове положення земляної споруди, що зводиться; дані гідрогеологічних досліджень і випробувань грунтів; акти винесення в натуру основних елементів і закріплення їх на місцевості. Вхідний контроль здійснюється переважно реєстраційним методом (по накладним, паспортам, сертифікатам, журналу робіт і тому подібне), а при необхідності може бути виконаний із застосуванням вимірювальних приладів і лабораторного устаткування.
Операційний контроль виконується в процесі виробництва земляних робіт або безпосередньо після їх завершення вимірювальним методом або технічним оглядом. Результати операційного контролю фіксуються в загальних або спеціальних журналах робіт, журналах геотехнічного контролю і інших документах, передбачених системою управління якістю, що діє в даній організації. Операційний контроль виконується в повній відповідності з ПВР, технологічними картами або картами трудових процесів.
При викопуванні траншей і котлованів контролюються їх геометричні розміри з урахуванням умов розміщення в них елементів споруд або інженерних мереж, крутизна укосів, способи кріплення стінок, заходи, що забезпечують осушення або зміцнення слабких грунтів.
Завершальний або приймальний контроль виконується після закінчення будівництва об’єкту або його етапів, прихованих робіт і інших об’єктів контролю. По його результатах ухвалюється рішення про придатність об’єкту до експлуатації або по виконанню подальших робіт. Приймальний контроль одного і того ж показника може здійснюватися на декількох рівнях і різними методами. Так, наприклад, при відсипанні насипу проводиться контроль якості відсипання окремих шарів і насипу в цілому. При цьому результати контролю нижчого рівня можуть служити предметом контролю вищого рівня (наприклад, акти огляду прихованих робіт по прийманню основи насипу пред’являються при прийманні насипу в цілому).
Результати приймального контролю фіксуються в актах огляду прихованих робіт, передбачених нормативами, що діють, по прийманню будівельних робіт, будівель і споруд.
При виконанні земляних робіт складаються акти прихованих робіт, а саме: на влаштування природних основ під земляні споруди, фундаменти у виїмках і на поверхні землі; виконання передбачених проектом інженерних заходів щодо закріплення грунтів і підготовки основ (цементація, силікатизація, смолізацію і тому подібне, замочування, дренування основ, пристрій термічних або грунтових паль, заглушення ключів, закладення тріщин, пристрій грунтових подушок і ін.); конструкції, що входять в тіло земляної споруди; елементи дренажів (дренажні шари і їх основи, колодязі, трубопроводи і їх обсипання); межі зон розкладання грунтів з різними фізико-механічними характеристиками; підстилаючі шари при установці контрольно-вимірювальної апаратури; зворотні засипки виїмок в місцях перетину з дорогами, тротуарами і іншими територіями з дорожнім покриттям; насипні підстави під підлоги; зворотні засипки в просідаючих грунтах (за наявності вказівок в проекті); заходи, необхідні для відновлення робіт при перервах у веденні робіт більше місяця, при консервації і розконсервації робіт; буріння всіх видів свердловин; втрамбування в дно виїмки жорсткого матеріалу (щебінь, гравій); пристрій вертикальних дрен і всіх видів дренажів; занурення голкофільтрів і всіх видів ін’єкторів; приготування і нагнітання ін’єкційних і тампонажних розчинів.
Технічна документація, що пред’являється при здачі робіт повинна містити:
1. Відомості постійних реперів;
2. Акти геодезичного розмежування земляних споруд;
3. Робочі креслення споруд з винесеними в процесі виробництва робіт і узгодженими з проектною організацією і замовником змінами;
4. Журнал робіт;
5. Акти огляду прихованих робіт або журнали поетапного приймання робіт.
При зведенні лінійно-протяжних земляних споруд, особливо насипів і виїмок для доріг, завершальний етап контролю якості і здача-приймання здійснюються на закінченій будівництвом ділянці.
Здача-приймання робіт проводиться на основі перевірки наявності технічної документації, вибіркової перевірки якості виконання робіт і геометричних розмірів земляних споруд, актів приймання закінчених видів робіт.
6. Якість виконуваних земляних робіт і споруд повинна відповідати вимогам ДБН Д.2.2-1-99, а також відомчих інструкцій по виробництву і прийманню земляних робіт. Контроль якості споруд насипів і виїмок включає наступні етапи: контроль планового і висотного положення споруд; контроль геометричних розмірів і рівності поверхонь споруд; контроль якості грунту в кар’єрах і правильності їх розробки; контроль технології відсипання грунту в різні елементи споруд і якості ущільнення його; контроль стійкості грунту, що укладається, в тілі і на укосах насипу.
При зведенні насипів і влаштуванні зворотних засипок з пошаровим ущільненням грунту здійснюється операційний контроль дотримання технології робіт, тобто проектної щільності, товщини кожного відсипаного і ущільнюваного шару, числа проходів або швидкості переміщення грунтоущільнюючих машин, величини перекриття слідів, передбаченої в ПВР.
Контрольні проби для визначення виду грунту, його щільності і вологості відбирають рівномірно в плані і по висоті по всій споруді, а також в місцях, де можна спостерігати знижену щільність грунту. Щільність укладеного грунту виражається об’ємною масою скелета грунту, визначеного в ліцензованій будівельній лабораторії. Наближену щільність грунту, укладеного в насип польовим способом, визначають ударником-щільноміром ДОРНІЇ по кількості ударів вантажу масою 2,5 кг, круглого стрижня, що влаштовується між упорами, з висоти 0,4 м, необхідному для занурення робочої частини стрижня перетином 1 см2 на глибину 0,1 м. Для різних грунтів складені тарировочні графіки, що відображають залежність між числом ударів і щільністю грунту.
При прийманні насипів і виїмок слід перевіряти: розташування трас земляних споруд на плані і профілі і геометричні розміри споруд; відмітки бровок і дна виїмок, а також гребенів насипів; ухили укосів насипів і виїмок і їх кріплення; ступінь ущільнення грунту; правильність розташування і оформлення резервів і інших елементів; наявність актів на приховані роботи. Після тривалої перерви у виробництві робіт потрібно перед відновленням робіт провести приймання насипів з складанням відповідного акту. Відхилення розмірів і відміток земляних споруд від проектних не повинні перевищувати граничних допусків, приведених в СНіП Ш-Б.1-80*.
7. Якість робіт на об’єктах забезпечують робочі, бригадири, майстри і виробники робіт. Їх обов’язок — забезпечення якості робіт відповідно до проектів виробництва робіт, робочих креслень, СНіП, ДБН і технічними умовами на виробництво і приймання робіт. Якість окремих видів робіт, зокрема прихованих, конструктивних елементів споруд підлягає обов’язковій оцінці при проміжному прийманні, а якість закінчених об’єктів — при здачі. Будівництво земляного полотна супроводжують визначенням його геометричних розмірів і фактичного планового і висотного положення його осей і брівок, а також крутизна укосів їх проектних геометричних параметрів. Для контролю висотних відміток використовують лазерний вимірювальний прилад ПУЛ-1.
Він складається з передавальної частини і фотоприймального пристрою. У передавальну частину входять фотоелементи. Фотоприймальний пристрій включає вимірювальну рейку і фотоприймач. Візуальну реєстрацію результатів вимірювань здійснюють за допомогою стрілочного приладу. Під час роботи фотоприймач переміщають уздовж рейки до появи свідчень на стрілочному приладі, після чого знімають відлік з шкали рейки. Застосування приладу ПУЛ-1 дозволяє підвищити точність вимірювань (неточність не більше ±1 мм) і збільшити продуктивність праці геодезистів в 1,5–2 рази. Крутизну укосів перевіряють за допомогою переносних лекал-шаблонів, прискореним способом Н. А. Міхайлова або рейкою конструкції А. А. Ловагина.
При контролі ведуть журнал, в який записують дату перевірки, проектні і фактичні параметри земляного полотна і їх відхилення, об’єми виконаних робіт, а також висновки і пропозиції за оцінкою якості даних робіт. За наслідками контролю складають виконавчу схему земляного полотна.
Керівник будівельного підрозділу (майстер, виробник робіт) на основі цієї схеми і даних журналу у разі допустимих відхилень дає дозвіл на виробництво подальших робіт, призначних відхиленнях — призначає термін їх усунення. Результати контролю використовують для визначення відхилень фактичного об’єму земляних робіт від проектного.
При виконанні земляних робіт землерийно-транспортними машинами із спостерігаючою системою управління здійснюється контроль якості установки копірних струн на всіх етапах цього процесу.
Без приймання земляного полотна (за участю представника технічного нагляду, замовника і авторського нагляду проектної організації) з оформленням акту, не вирішуються роботи по будівництву конструктивних шарів дорожнього одягу. До здачі земляного полотна проводять проміжне приймання водовідведення, дренажів, підпірних стінок, протизсувних і протоповзних споруд. Роботи по будівництву дренажів приймають у міру готовності окремих елементів як приховані роботи.
Під час приймання земляного полотна перевіряють його геометричні розміри, розташування в плані і поздовжньому профілі, крутизну і зміцнення укосів, якість ущільнення грунту, розташування ферм пожежних кранів, оформлення резервів.
Відстань між віссю і брівкою полотна в плані не повинна мати відхилень від проектних розмірів більш ніж на 10 см. Ширину земляного полотна і крутизну укосів перевіряють не менше чим в трьох місцях на кожному кілометрі дорогі.
Крутизна укосів повинна бути дотримана з допустимими відхиленнями не більше 10%, нерівності укосу і відхилення від проектної лінії більше 10 см не допускаються.
Якість грунту і ступінь його ущільнення в земляному полотні перевіряють по документації етапів виробництва контролю і результатам лабораторних випробувань. Особливу увагу приділяють місцям засипки труб і підходам до мостів.
Контрольну перевірку проводять не менше чим в трьох місцях на кожній захватці.
8. При влаштуванні тимчасових споруд (котлованів, траншей) перевіряють горизонтальну прив’язку, правильність розбиття осей, вертикальні відмітки. Випадкові перебори грунту, тобто зняття його нижче за проектні відмітки, заповнюють грунтом, однорідним вийнятому, з подальшим його ущільненням, а в особливо відповідальних випадках — худим бетоном.
Проведення робіт зазвичай проводиться за допомогою екскаватора і гідромолота.
На закінчені частини земляних споруд, зокрема на приховані роботи, складають акти які разом з виконавчими кресленнями, результатами лабораторних випробувань грунтів журналами робіт і іншими документами пред’являють приймальній комісії під час технічної здачі приймання об’єкту.
Актуються наступні роботи і елементи: пристрій основ під земляні споруди фундаменти, трубопроводи і інші комунікації; виконання заходів щодо закріплення грунтів і підготовці основ; конструкції, що входять в тіло земляної споруди; зворотні засипки, грунтові подушки, насипні основи під підлоги; заходи, необхідні для відновлення робіт при перервах більше 1 міс. при консервації і розконсервації робіт.
Приймання насипів і виїмок полягає в перевірці в натурі положення земляної споруди, його геометричних розмірів, відміток дна, пристрою водовідведення, ступеня ущільнення грунтів. У теперішній час багато компаній пропонують свої послуги з проведення земляних робіт, з можливістю оренди екскаваторів.
В процесі приймання робіт по плануванню майданчиків і територій слід упевнитися в тому що відмітки і ухили відповідають проектним, немає перезволожених ділянок і місцевих просадок грунту.
Приймаючи котловани і траншеї, перевіряють відповідність проекту їх розмірам, відміток, якості грунту в основі, правильність влаштуванню кріплень. Після огляду виконаних робіт дозволяється влаштовувати фундаменти, укладати труби і тому подібне.
Відхилення, що допускаються, на тимчасові земляні споруди приведені на мал. 5.1 і 5.2.
Виїмки
Рис.5.1. Технологічні схеми допустимих відхилень, мм виїмок
Фундаменти стовпчасті
Рис.5.2. Технологічні схеми допустимих відхилень, мм стовпчастих фундаментів
9. Систематично повинне перевірятися виконання розроблених заходів щодо охорони природи: зняття і переміщення у відвали родючого шару грунту для подальшого використання; захист буртів від ерозії, підтоплення, забруднення; виявлення археологічних і палеонтологічних знахідок і вживання заходів по їх збереженню; надійне зберігання паливно-мастильних і інших матеріалів, здатних негативно впливати на природу.
Якість земляних робіт повинна контролюватися безпосередньо в процесі їх виконання, після закінчення робіт на окремому об’єкті або на ділянці великого об’єкта, при прийманні робіт від виконавців. Контроль проводиться також при здачі закінчених об’єктів Державної приймальної комісії. Загальні вимоги, яким повинні задовільняти виконані роботи, викладені у відповідних розділах частини III СНіП (III-A.10-62; ІІІ-Б.1-62 *; Ш-Б.2-62; Ш-Б.3-62; ІІІ-Б.4-62; ІІІ-Б. 10-62; ІІІ-І.З-62), і ДБН. У розвиток загальних вимог СНіП розроблені відомчі, а в деяких випадках і місцеві інструкції по виробництву і прийманню робіт.
У ході виконання і при здачі земляних робіт контролюються:
– положення виконаних виїмок і насипів у просторі (планове і висотне);
– геометричні розміри земляних споруд і рівність поверхонь;
– властивості грунтів, які використовують для зведення насипних споруд і залягають в основі споруд;
– якість укладання грунтів у профільні насипи (дамби, греблі, дороги) і зворотні засипки (пазухи споруд, траншеї).
Задане в просторі положення виїмок і насипів забезпечується правильною геодезичної розбивкою, виконуваної перед початком робіт відповідно до проектного становища споруди.
*8 Кизима
В. Технологія виконання та проектування
земляних робіт в будівництві
Для отримання заданої крутизни укосів виїмок і насипів зазвичай використовують шаблони різних конструкцій, що дозволяють робочим безперервно стежити за фактичною крутизною укосів. Недолік шаблонів полягає в тому, що вони пристосовані лише для однієї крутизни укосів (рис. 5.3).
При необхідності часто вимірювати крутизну укосів з різними коефіцієнтами закладення краще користуватися універсальними шаблонами і відкосомірами.
При контролі розмірів і положення споруд слід перевіряти: планове розташування земляних споруд та їх розміри; позначки брівок і дна виїмок; позначки верху насипів з урахуванням запасу на осідання; позначки спланованих поверхонь; ухили укосів виїмок і насипів всіх видів; розташування і оформлення резервів, кар’єрів, берм, брівок та інших елементів земляних споруд; забезпечення стоку поверхневих вод без застою в зниженнях, перегороджених насипами, приканальними дамбами, кавальєрами, відвалами.
Забезпечити в натурі точні проектні розміри земляних споруд важко, а іноді неможливо через невідповідність робочих параметрів машин заданим розмірам виїмок і насипів або через технологічні особливості способів розробки (наприклад, освіта укосів виїмок при рефулерному і гідромоніторному способах, при вибухових роботах та ін.) У зв’язку з цим нормами ДБН і відомчими нормами передбачені допустимі відхилення, в розмірах і відмітках профільних насипів та виїмок. Розміри допусків встановлені з урахуванням умов експлуатації споруд, їх загальних габаритних розмірів, способів виконання. Для великих споруд, здійснюваних великими машинами, величина допусків зазвичай більше, ніж для дрібних. Зниження відміток і зменшення розмірів напірних насипів зазвичай не допускаються. Величини допустимих відхилень від проектних для земляних споруд меліоративних систем дані в ДБН.
Після вскришних робіт, в основі насипів і в котлованах під спорудження перед їх зведенням необхідно перевірити якість грунтів основи, щоб виявити відповідність властивостей фактично розкритих у основі грунтів властивостями, прийнятих при проектуванні.
Рис.5.3. Деякі методи контролю крутизни укосів і розмірів земляних спорудженні: а) розбивка укосів виїмки шаблоном-кутником з виском; б) закріплення укосів виїмки; в) розбивка укосів насипом шаблоном-кутником з рівнем; г) закріплені укосів насипу; д) зміна глибини виїмки рейками і рівнем; е) відкосомір з виском; ж ) універсальний шаблон для укосів
Для цього потрібно визначити вид грунту основи, його щільність (об’ємну масу), вологість, пластичність, а в підставі відповідальних напірних споруд — механічний склад, коефіцієнт зсуву, фільтраційні властивості. Проби необхідно відбирати з усієї площі заснування в точках, розташованих по кутах квадратів зі стороною 50×50 або 100×100 м. Проби беруть також у місцях залягання неоднорідних за властивостями грунтів основи. Для невеликих за площею споруд контроль основи ведеться у кожному котловані. Перед відбором проб грунту повинна бути розчищена поверхня для видалення підсохлого і вивітрившогося, шару грунту. На роботи з підготовки та контролю якості основи оформляється документація як на приховані роботи.
При видобутку грунту в кар’єрах і резервах необхідно перевіряти відповідність видобування грунту розвіданому раніше при пошуках. Проби для визначення виду грунту, його щільності і вологості періодично відбирають на всій площі кар’єра в точках по вершинах квадратів зі стороною 50×50 або 100×100 м і по глибині з укосів вибоїв у 2–4 точках.
Перед відбором проб з відкосів розчищають вивітряний шар грунту на глибину не менше 0,3–0,5 м.
Таблиця 5.1.