Заготівля лікарської рослинної сировини

Загальні вимоги до збирання лікарської рослинної сировини

Збирати лікарські рослини треба в момент найбільшого вмісту в них діючих чинників. Надземні частини – під час цвітіння і на початку плодоношення; підземні частини – ранньої весни або восени; насіння і плоди переважно в період повного дозрівання; кору – напровесні, під час руху соків. При цьому з рослиною слід поводитися дбайливо, не допускаючи варварського винищування, щоб наступного року хтось мав змогу так само з неї скористатись.

Найкраще збирати повноцінні рослини в погожу, суху, сонячну погоду, після дощу чи омиті росою, але вже висохлі (крім насіння кмину чи плауна, які збирають рано-вранці “по росі”). Підземні частини можна викопувати і у вологу погоду – їх однаково доводиться мити перед сушінням. Не можна збирати запилені, забруднені рослини неподалік шосейних доріг, залізничних колій, а також вицвілі, зівялі, пошкоджені комахами або уражені грибами та іржею.

Збирати лікарську рослинну сировину (ЛРС) необхідно акуратно, щоб в зібраний матеріал не попадали сторонні домішки (інші рослини, не потрібні частини тієї самої рослини). При наявності домішок якість сировини різко знижується або її взагалі не можна застосовувати, тому необхідне сортування, яке є кропітким і дорогим процесом.

Сировину зразу слід збирати в тару. Найкращою тарою для збору ЛРС особливо квітів, листків, соковитих плодів є кошики і невеликі ящики. Сухі плоди, насіння, підземні частини можна складати в мішки, відра та іншу тару.

Зібрані рослини треба законсервувати так, щоб зберегти їхній вигляд – щоб зелені частини залишилися зеленими, а квітки не почорніли, не вицвіли. Висушувати їх треба у затінку, на протязі (наприклад, на горищі), укладаючи тонким шаром, захищаючи від вологи.

Належно висушені рослини треба зберігати в сухому місці, в скляних банках з кришками, в окремих картонних чи деревяних, вистелених чистим папером, коробках або скриньках, з етикеткою, на якій позначено назву рослини й дату її збору. Внаслідок розкладу діючих чинників рослини з часом (видихаються), втрачають свої лікувальні властивості, тому поновлювати запаси найкраще щороку. Проте найкраще діє сік, вичавлений із свіжих рослин (у спирті), бо в ньому зберігається найповніший комплекс діючих речовин рослини.

Існують різні види ЛРС, які відповідно мають свій календар збору і певні особливості заготівлі.

Таблиця 1

Види лікарської рослинної сировини

ЛІКАРСЬКА РОСЛИННА СИРОВИНА	Ягоди Baccae
	Трави Herbae
	Пагони Cormi
	Бруньки Gemmae
	Пуп’янки Alabastrae
	Кора Cortex
	Квіти Flores
	Листя Folia
	Плоди Fructus
	Насіння Semina
	Бульбоцибулини Bulbotubera
	Бульби Tubera
	Цибулини Bulbi
	Корені Radices
	Кореневища Rhizomata

Заготівля певних видів лікарської рослинної сировини

Трави. Траву збирають за допомогою ножа (індивідуальні екземпляри), або за допомогою серпа і коси при масовому скупченні рослин (наприклад, звіробій, хамеріон і т.д.). Переважно збирають усю рослину на початку або під час цвітіння, зрізаючи на рівні нижніх листків. Інколи заготовляють лише квітучі верхівки завдовжки 10-15 см (звіробій, кропива собача, полин, череда трироздільна). Недопустимо виривати рослини з підземними частинами, особливо якщо вони багаторічні. Інтродуковані рослини збирають сіножатками.

Листя. Общипують вручну з черешком, без черешка, або з його частиною, залежно від виду сировини. Деякі дрібні листки збирають у вигляді гілочок, або цілої трави з наступним обмолочуванням або общипуванням після сушки. Сировиною можуть бути розеточні листки, в такому випадку їх зрізають ножем не пошкоджуючи коріння. У великих травянистих рослин збирають лише найбільш розвинені, великі листки, а зрізані верхівки в цьому випадку використовують як траву для одержання галенових препаратів.

Квіти. Залежно від розміру, характеру розміщення (квітки поодинокі або зібрані в суцвіття) і типу суцвіття квіти зривають поштучно (висмикування віночків з квіток дивини), зрізають цілі суцвіття (щитки - бузини), общипують з короткими квітконіжками, або за допомогою спеціальних гребенів (кошики ромашки лікарської). Квіти деревовидних рослин (липовий цвіт) збирають з розкладних драбин за допомогою садових ножиць, відрізаючи квітучі верхівки.

Плоди і насіння. Сухі плоди і насіння травянистих рослин збирають зрізаючи надземні частини серпом. Соковиті ягоди збирають разом з плодоніжками (суниці), або без них (чорниці). Їх рвуть руками (чорниця, малина), струшують (обліпиха, шишкоягоди ялівцю), зрізають цілими супліддями (бузина, калина). Після підсихання при необхідності ретельно відділяють від плодоніжок.

Корені, кореневища, цибулі. Збір підземних органів рослин проводять за допомогою лопат, мотик, кірок, вил. Корені і кореневища спочатку ретельно обтрушують від землі, а потім промивають водою. Промите коріння зразу розкладають на чистій мішковині, траві або папері і просушують. Далі коріння і кореневища очищають від залишків стебел, дрібних корінців, пошкоджених, або гнилих частин і відправляють до місця кінцевої сушки.

Кора. Для того , щоб з молодих відрубаних гілок, а іноді стовбурів зняти кору, гострим ножем роблять кільцеві надрізи на відстані 20-25 см один від одного, зєднують їх одним або двома поздовжніми надрізами і одержані смужки відтягують у напрямку нижнього кільця, однак не доходячи до нього. В такому стані смужки кори залишають для підвялення, після чого віддирають. Якщо кора покрита наростами лишайників, тоді їх попередньо необхідно зчистити ножем, інакше можна зіпсути сировину не отримавши з неї повноцінних ліків.

Бруньки. Великі бруньки (соснові) зрізають ножем, дрібні (березові) обмолочують після сушки гілок. Сушити бруньки слід дуже обережно: тривалий час в прохолодному провітрюваному місці, тому що при сушці в теплому приміщенні бруньки розпускаються.

Нарости. Нарости на деревах (модринна губка, чага) збивають палкою або зрубують сокирою.

Первинна обробка сировини

Призначення первинної обробки сировини полягає в усуненні недоліків збору (видалення рослин іншого виду), усуненні домішок, які потрапили (камінці, грудки землі), відмерлих і пошкоджених частин рослини. Доставлену до місця сушки сировину розстеляють на брезенті, тканині або чистій підлозі і проводять ретельну вибраковку. Чистота збору – одна з основних вимог заготівлі.

Сушка лікарської рослинної сировини

Зібрану сировину після первинної обробки необхідно швидко висушити. Сушка рослин - це специфічний метод їх консервування шляхом оптимального обезводнення, який є складним біологічним процесом.

Частини зібраних лікарських рослин протягом деякого часу залишаються живими, тобто в них нормально протікають біохімічні процеси і біосинтез переважає над розпадом. Через деякий час ця картина змінюється таким чином, що розпад починає переважати над синтезом, починається процес “голодного обміну”. Поживні речовини не надходять з зовні, а використовуються запасні (крохмаль, геміцелюлоза, білки). Якщо при цьому використовується додаткова температура посилюється віддача води в навколишнє середовище і швидше відмирають клітини. При несвоєчасній сушці внаслідок продовження життєдіяльності клітин і активності ферментів, яка знаходиться в безпосередній залежності від температури сушки, а значить і від швидкості віддачі рослиною вологи, відбувається руйнування діючих речовин, які містяться в рослинах (глікозиди, алкалоїди), розмножуються мікроорганізми і гриби, що спричиняють загнивання і псування сировини. Для кожного виду або типу сировини експериментально встановлено оптимальні умови сушки, тобто це повітряна чи теплова, сонячна чи тіньова, швидка, чи повільна (див. додаток).

Сировину, яка містить ефірні олії сушать повільно при температуру не вищій 30-35⁰ С, тому що при вищій температурі олії випаровуються. Навпаки, при наявності в сировині глікозидів її необхідно сушити швидко при температурі 50-60⁰ С, при якій швидко припиняється дія ферментів, що руйнують глікозиди. Сировину, яка містить аскорбінову кислоту сушать при температурі 80-90⁰ С, щоб запобігти її окисненню.

Залежно від погодних умов лікарську рослинну сировину сушать використовуючи природне, або штучне тепло. В хорошу погоду її сушать на сонці, під навісами, в добре провітрюваних приміщеннях, а в погану погоду в сушарках, печах, духовках. Швидко висихають рослини на горищах під залізним дахом, особливо якщо там є вікна, що відкриваються для вентиляції. Для сушки лікарської сировини не придатні горища тваринницьких ферм, де сировина може набути неприємного запаху, а також приміщення де зберігаються сильно пахучі продукти, отрутохімікати, мінеральні добрива.

Значний вплив на якість сухої лікарської сировини має фактор наявності сонця. Надземні і підземні частини рослин, які містять ефірні олії і глікозиди, сушать, захищаючи їх від сонячного світла. Кореневища і корені, а також плоди і насіння рослин можна сушити на сонці. При сушці сировини її слід періодично перемішувати. Добре висушена сировина містить 8-15% гігроскопічної вологи, що не впливає на якість. Сушка вважається закінченою, коли коріння, кореневища і кора при згинанні не гнуться, а ламаються з тріском; листки і квітки розтираються в порошок, а соковиті плоди при стисканні в руці не склеюються в гульки і не мажуться.

Висушена таким чином сировина повноцінна і її здають в аптеку. Її можна зберігати в паперових і полотняних мішках, коробках, ящиках, банках. Ефіроолійні рослини слід зберігати в скляних банках з притертим корком, або металевих, з щільно прилягаючою кришкою. У всі види тари необхідно вкладати етикетки на яких вказують вид сировини і час збору.

Зберігають сировину в сухих, темних, чистих приміщеннях. Звичайно терміни зберігання квітів, трави і листя не перевищують 1-2 роки, коріння, кореневищ, кори - 2-3 роки.

Календар збору лікарської рослинної сировини

Березень (кінець місяця): бруньки берези білої, тополі чорної, смереки європейської, сосни лісової (і гірської), ялівцю звичайного; молоді гіллячки омели з листочками; нарости чаги (чорного березового гриба).

Квітень: бруньки берези білої, тополі чорної; клітки підбілу звичайного; корені аїру тростинного, арніки гірської, вовчуга колючого і польового, кремени лікарської, копитняка європейського, лопуха великого і павутинистого, перстачу прямостоячого, плетухи звичайної, полину звичайного, цикорію дикого; кору барбарису звичайного, бузини чорної, верби білої (лози), гіркокаштана звичайного, калини звичайної, крушини ламкої; листки берези білої, орликів звичайних, траву або листки медунки лікарської; пагони смереки, сосни лісової і гірської, ялівцю; всю рослину печіночниці звичайної, фіалки запашної.

Травень: квітки бузини чорної, гіркокаштана звичайного, глоду колючого, горицвіту весняного, конвалії травневої, орликів звичайних, розмарину лікарського, терну колючого, фіалки запашної, шипшини собачої; кореневища суниць лісових; кору дуба звичайного, калини звичайної, крушини ламкої; листки бобівника трилистого, бузини чорної, винограду благородного, деревію тисячолистого, копитняка європейського, підбілу звичайного, розмарину лікарського, суниць лісових, терну колючого, чорниці звичайної, цибулі ведмежої; квітки первоцвіту весняного; пагони смереки, сосни лісової і гірської (з молодими шишками), ялівцю; траву багна болотяного, горицвіту весняного, грициків звичайних, конвалії травневої, кропиви дводомної, кульбаби лікарської (з корінням), полину гіркого, розхідника звичайного, сон-трави лучної, фіалки триколірної, чистотілу звичайного (всю траву або лише верхівки з квітами); ягоди омели.

Червень: квітки алтої лікарської, арніки гірської, барбарису звичайного, бузини чорної, волошки синьої (крайові квітки), деревію тисячолистого, дивини скіпетровидної, зеленчука жовтого, калачиків лісових, калини звичайної, котячих ланок дводомних, ромашки лікарської, цмину піскового; листки арніки гірської, беладони лікарської, барбарису звичайного, блекоти чорної (листки з верхівками стебел), бобівника трилистого, гадючника в'язолистого, горіха волоського, мучниці звичайної і брусниці, ожини сизої, розмарину лікарського, шавлії лікарської, шипшини собачої; верхівки квітучої рослини буркуну лікарського; усю квітучу рослину гравілату міського; усю рослину або лише кошики нечуй-вітру волохатого; траву маренки запашної; усю траву або лише листки медунки лікарської; всю рослину первоцвіту лікарського, перстачу гусячого, приворотню лікарського, рутки лікарської; плоди суниць лісових, чорниці, зелені плоди горіха волоського; верхівки квітучої рослини хрестового кореня бенедиктинського.

Липень: листки беладони лікарської, вербени лікарської; усю рослину вероніки лікарської, дурману звичайного; листки і квіти гадючника в'язолистого; глухої кропиви білої, конопель посівних, шандри звичайної; усю рослину з квітками гвоздик різноколірних; усю рослину гірчака перцевого, золотушника звичайного, осоту городнього, розхідника звичайного, росички круглолистої, сухоцвіту болотяного; квітучі верхівки гречки посівної, льонку звичайного, дроку красильного, любистку лікарського, меліси лікарської, рутки запашної; квітки і траву звіробою звичайного; квітки липи серцелистої, нагідок лікарських; копійки пижма звичайного, ромашки лікарської; кошики й пагони з листками татарника звичайного; квітки й листки або лише квітки цикорію дикого; всю рослину або гілки з квітками череди звичайної; листки й стебла нетреби колючої і звичайної; всю траву материнки звичайної; стебла й листки або лише листки м'яти холодної; спори плауна булавовидного; верхівки, пагони з листками і квітами собачої кропиви серцевої; квіти софори японської; траву споришу звичайного; літні пагони хвоща польового.

Серпень: листки вербени лікарської, вовчугу колючого і польового, дурману звичайного, шавлії лікарської; листки й нагони багна болотяного; листки з верхівками стебел блекоти чорної; листки та квітки конопель посівних; траву плауна баранцю; траву споришу звичайного; спори плауна булавовидного; гілки з квітками вересу звичайного; корені беладони лікарської; всю рослину гірчака перцевого, сухоцвіту болотяного, чебрецю звичайного і борового, фіалки запашної, фіалки триколірної; кошики пижма звичайного; колоски пухівки широколистої; плоди барбарису звичайного, глоду колючого, кмину звичайного; ягоди бузини чорної; насіння лікарських трав.

Вересень: насіння лікарських трав; плоди нетреби звичайної і колючої; листки шавлії лікарської; корені аїру тростинного, алтеї лікарської, беладони лікарської, бузини трав'янистої, валеріани лікарської, вовчуга звичайного і колючого, дудника лісового, дягелю лікарського, гадючника в'язолистого і шестипелюсткового, гравілату міського, живокосту лікарського, кропиви дводомної, кульбаби лікарської, лопуха великого і павутинястого, любистку лікарського, медунки лікарської, мильнянки лікарської, ожини сизої, оману високого, папороті чоловічої, первоцвіту весняного, перстачу прямостоячого, плетухи звичайної, синюхи блакитної, солодцю голого, суниць лісових, терну колючого, цикорію дикого; корепі хрестового кореня бенедиктинського, шипшини собачої, щавлю кінського; шкірки волоських горіхів, насіння гіркокаштана звичайного; гілки калини звичайної; головки ведмежої цибулі; шишкоягоди ялівцю; траву плауна баранцю.

Жовтень (до приморозків): гілки і ягоди калини звичайної; кору барбарису звичайного (і ягоди); корені валеріани лікарської, оману високого, тирличу жовтого і хрещатого, чемериці білої; ягоди терну, шипшини собачої (та інших видів шипшини).