Світова економіка в післявоєнний період:

1. Від закінчення війни до початку 80-х років;

2. Від 80-х років до сучасності.

1. Формування нових міжнародних інститутів і органів, котрі регулювали різні аспекти розвитку світової системи

2. Поетапне формування регіональних і міжнародних блоків та угруповань

3. Відбулися різке збільшення їх кількості й розширення функцій

4. Затвердили систему золотого валютного стандарту

5. Закріпили за доларом роль світової конвертованої валюти

6. Міжнародний банк реконструкції та розвитку створили з метою надання його членам кредитів для придбання сировини та матеріалів

7. Економічне, моральне та фізичне виснаження населення;

1. Здійснити нову економічну інтеграцію, утворити єдиний ринок товарів, послуг, капіталів і робочої сили;

2. Ввести єдину валюту (в 1993 р. набрала чинності Маастрихтська угода про утворення Європейського політичного, економічного і валютного союзу, Європейського Союзу (ЄС), головне завдання якого полягало у введенні єдиної валюти— євро, європейського громадянства, виробленні загальної зовнішньої політики, єдиної політики у галузі освіти, культури і охорони здоров'я, підвищенні ролі Європейського парламенту, співробітництві в галузі безпеки, імміграції, наданні політичного притулку).

3. Протягом 12 років ліквідувати митні збори і встановити загальні зовнішні тарифи (виконано у червні 1968 р., що згодом зумовило виникнення низки специфічних європейських інститутів — Європейської Комісії та Ради міністрів у Брюсселі, Суду в Люксембурзі й Європейського парламенту в Страсбурзі);

1. Структуру продуктивних сил суспільства;

2. Соціально-економічні відносини;

3. Організаційно-економічні відносини;

4. Господарський механізм, тобто спосіб регулювання господарської діяльності на макрорівні.

1. Система вільного або чистого ринку

2.  Система змішаної економіки (сучасна ринкова економіка);

3. Командно-адміністративна система або централізовано-планова економіка;

4. Традиційна система.

1. Домінує в сучасних умовах у світі.

2. Зберігає багато рис економіки вільної конкуренції

3. В ній переважає панування приватної власності на економічні ресурси

4. Вільна ініціатива в організації виробництва

5. Вільне підприємництво

6. Особиста зацікавленість

7. Функціонування координаційного ринкового механізму

8. Спостерігається прагнення виробників здійснювати узгоджену політику в галузі цін, ринків збуту, закупівлі сировини.

9. Переважає недосконала конкуренція

10. Може мати місце також чиста монополія

11.  Значну частку становлять державні підприємства

12. Уряди ведуть активну стабілізаційну політику

13. Регулюють зовнішньоекономічні зв'язки

14. Запроваджують певні соціальні програми