Зміст аграрної реформи охоплював такі питання:

1. Надання селянам прав громадянина держави;

2.Наділення селян землею;

3. Організація викупу "підданських обов'язків" (феодальної земельної ренти і повинностей) селян.

1. Скасування кріпосного права, надання селянам прав громадян;

2. Наділення селян землею і визначення повинностей за користування нею;

3. Викуп селянських наділів.

1.Було скасовано кріпосне право

2. Ліквідовано особисту залежність селян від поміщиків і прикріплення до землі

3. Селяни і дворові люди ставали "вільними обивателями", могли купувати, володіти і продавати рухоме та нерухоме майно, вільно торгувати, записуватися в цехи і гільдії

4. Селяни залишилися нижчим станом

5. Поміщики вважалися попечителями сільської громади.

6. Поміщики залишалися власниками всієї землі

7. Селяни стали безстроковими користувачами землі

8. Селянське господарство відокремлювалося від поміщицького

9. Найпоширенішими були садибні, піші та додаткові наділи

10. Продавати або купувати надільну землю до її повного викупу законодавство забороняло

1. Повільний процес первісного нагромадження капіталу

2. У промисловості мануфактуризація не завершилася

3. Переважали домашня промисловість і кустарне виробництво в селах, ремесло у містах

4. Кріпосні мануфактури повільно еволюціонували в капіталістичні

5. Поширення обробної промисловості

6. Аграрна реформа в 1861 р. ліквідувала феодально-кріпосницькі відносини

7. Капіталізація сільського господарства відбувалася повільно.

8. Організація сільського господарства ґрунтувалася на кріпосній праці

1. Ремесло і мануфактура не витримували конкуренції фабрично-заводської продукції німецьких і чеських провінцій Австрії;

2. Нестача інвестицій та зменшення зацікавленості в розвитку промисловості. Власники землі після аграрної реформи 1848 р., утративши дарову робочу силу, закривали підприємства і вкладали гроші (викупні платежі) здебільшого в сільське господарство;

3. Центральна австрійська влада вважала українські землі природним ринком сировини та збуту товарів. Галицька адміністрація не займалася вирішенням питань промислового розвитку. Банки, створені на основі іноземного капіталу, не спрямовували кошти на розвиток промисловості;

4. Західноукраїнська промисловість була позбавлена податкових пільг, якими користувалися підприємства західних провінцій Австрії.

1. М. Зібер був першим популяризатором економічного вчення К. Маркса в Росії" і Україні

2. Захищав трудову теорію вартості

3. М. Зібер захистив магістерську дисертацію "Теорія цінності й капіталу Д. Рікардо у зв'язку з пізнішими доповненнями та роз'ясненнями". 

4. Показує суперечності капіталістичного виробництва

5. Критикує теорії цінності Г. Маклеода, Дж. Мілля, Т. Мальтуса, Н. Сеніора та інших економістів

6. Значну увагу М. Зібер приділяє аналізу категорій капіталу та прибутку

7. Докладно висвітлює теорію додаткової вартості, яку називає ядром "Капіталу".

8. Теорію додаткової вартості К. Маркса він розглядає як вище досягнення економічної теорії

9. Приватну монополію замінить монополія державна

10. Зазначав, що економічний розвиток Росії відбувається за об'єктивними економічними законами і неминуче приведе до капіталізму