- •Тема 1. Організація науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі
- •Історичні етапи становлення та розвитку науки
- •Особливості сучасної науки
- •Суб’єкти наукової роботи і діяльності у вищому навчальному закладі.
- •Організація вузівської науки
- •Види і форми науково-дослідної роботи у вузі
- •Система управління науково-дослідною роботою
- •Планування.
- •Облік і контроль
- •Контрольні питання:
- •Бібліографія:
- •Тема 2. Поняття науки та її нормативне регулювання
- •Поняття науки та її функцій
- •Розділи наукознавства та їх характеристика
- •Наукова діяльність та глобалізація науки
- •Структура і класифікація науки
- •Загальна класифікація наук в Україні
- •5. Законодавчо-нормативне регулювання науки в Україні
- •Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні
- •Науково-дослідна робота студентів
- •Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованої літератури:
- •Тема 3. Методологічні засади наукових досліджень
- •Об’єкт та предмет наукового дослідження, їх класифікація
- •Методи дослідження та їх класифікація
- •Процес наукового дослідження та його стадії
- •1. Організаційний етап. Організація наукового дослідження передбачає вивчення стану об’єкта дослідження, конкретизація місця наукової теми у науковому дослідженні; визначення об’єкта дослідження.
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Методика виконання наукових досліджень
- •Загальнонаукові методи дослідження
- •Методи теоретичних досліджень
- •Критерії вибору методології дослідження
- •Конкретно-наукові (емпіричні) методи дослідження
- •Процедури у наукових дослідженнях
- •Підходи та критерії вибору методів в економічних дослідженнях
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 5. Методика підготовки і оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт План
- •Поняття, загальна характеристика і вимоги до курсових та дипломних робіт
- •Основні етапи підготовки курсових та дипломних робіт
- •3. Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт
- •4. Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи
- •Магістерська робота: поняття та її підготовка
- •Питання
- •Тема 6. Наукова організація дослідного процесу План
- •Поняття наукової організації праці
- •Принципи організації праці у науковій діяльності
- •Особливості творчої праці
- •Роль особистості вченого в науці
- •Основні якості, що відповідають статусу науковця
- •5. Планування і раціональна організація праці науковця
- •6. Раціональний трудовий режим дослідника і організація робочого місця
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 7. Інформаційне забезпечення наукової роботи План
- •Видова структура наукових документів
- •Методи пошуку і збору наукової інформації
- •3. Аналіз та інтерпретація інформації
- •Організація роботи з науковою літературою
- •Форми обміну науковою інформацією
- •Питання
- •Тема 8. Комп’ютерні технології у наукових дослідженнях План
- •Поняття автоматизованої системи обробки інформації (асоі)
- •Економіко-математичне моделювання в науковій роботі
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 9. Організація підготовки науково-педагогічних кадрів План
- •Нормативне регулювання підготовки науково- педагогічних та наукових кадрів в Україні
- •Система планування та організації підготовки наукових кадрів у внз
- •Функції державних установ і організацій у підготовці науково- педагогічних та наукових кадрів
- •4. Організація та порядок роботи спеціалізованих вчених радах
- •Підготовка кадрів через аспірантуру і докторантуру
- •Індивідуальний план аспіранта, порядок складання і контролю
- •Критерії оцінки готовності дисертації
- •Організація та процедура захисту дисертації на спеціалізованих вчених радах
- •Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Тема 10. Економіко-статистичні методи в наукових дослідженнях План
- •Загальні принципи застосування економіко-статистичних методів в наукових дослідженнях
- •Методи аналізу стану та динаміки явищ і процесів
- •Методи факторного аналізу
- •Методи прогнозування та оптимізації
- •Контрольні питання
- •Література
Методи аналізу стану та динаміки явищ і процесів
Одним з визначальних положень наукової методології є необхідність вивчення усіх явищ у русі і розвитку. Інформаційною базою аналізу закономірностей розвитку і прогнозування слугують динамічні (часові) ряди (ряди динаміки).
Динамічний ряд (ряд динаміки) – це послідовність значень показника, який характеризує зміну того чи іншого соціально-економічного явища в часі. Числа послідовності у1, у2, …, уn називаються рівнями ряду. Залежно від статистичної природи показника уt його значення характеризують зміну явища за певний інтервал часу (за рік, квартал, місяць, декаду, добу, годину) або рівень явища на певний момент часу (на початок кварталу, на початок року тощо). Підрядковий індекс t = 1, 2, 3, ..., n вказує на порядковий номер того проміжку часу (моменту), до якого відноситься значення показника.
У динамічних рядах важливу інформацію несе не лише значення окремих рівнів ряду, але і їхня послідовність. Саме характер послідовних змін значень yt відбиває особливості розвитку процесу за певний період. Під впливом безлічі факторів в одних рядах рівні протягом тривалого часу зростають або зменшуються з різною інтенсивністю, в інших зростання і зменшення yt чергуються з певною періодичністю. Окрім закономірних коливань рівнів, динамічним рядам властиві також випадкові коливання, пов’язані з масовим процесом.
Поєднання тенденції і коливань характерно для більшості динамічних процесів з більш-менш стабільними умовами розвитку в межах періоду. Тенденція зумовлена дією певного кола постійно діючих, специфічних для кожного процесу факторів і умов розвитку. Коливання, навпаки, є наслідком дії короткотермінових, циклічних чи випадкових факторів, які впливають на окремі рівні динамічного ряду. Одним рядам властива тенденція до зростання, іншим – до зниження рівнів. Така зміна, у свою чергу, відбувається по-різному: рівномірно, прискорено чи уповільнено.
Напрямок та інтенсивність змін в динаміці описуються низкою абсолютних і відносних характеристик, з-поміж яких: індекси (темпи зростання), абсолютні та відносні прирости, коефіцієнти прискорення (уповільнення) тощо. Базою порівняння для поточного рівня yt може бути попередній рівень ряду yt – 1 або будь-який віддалений у часі рівень.
Абсолютний приріст Δt характеризує абсолютний розмір збільшення чи зменшення рівнів ряду yt за певний часовий інтервал і обчислюється як різ-ниця рівнів ряду: Δt = yt - y0, де y0 – база порівняння. Знаки «+» та «-» свідчать про напрям динаміки.
Індекс (темп зростання) kt показує, у скільки разів рівень yt більший (менший) від рівня, узятого за базу порівняння. Він являє собою кратне відношення рівнів: kt = yt / y0.
Темп приросту завжди виражається в процентах і показує, на скільки процентів рівень yt більший (менший) від бази порівняння.
З плином часу змінюються рівні динамічних рядів і обчислені на їх основі абсолютні прирости та темпи зростання. Постає потреба узагальнення притаманних динамічному ряду властивостей, визначення типових характеристик розвитку. Такими характеристиками є середні величини.
Середній абсолютний приріст (абсолютна швидкість динаміки) обчислюється діленням загального приросту за весь період на довжину цього періоду у відповідних одиницях часу (рік, квартал, місяць тощо). При обчисленні середнього індексу враховують правило складних процентів, за якими змінюється відносна швидкість динаміки (нагромаджується приріст на приріст). Тому середній індекс можна обчислити як геометричну середню з послідовних (ланцюгових) індексів.
Різниця між абсолютними приростами: γt = Δt – Δt-1 показує абсолютне прискорення (γt >0) чи уповільнення (γt <0). Порівняння темпів зростання дає коефіцієнт прискорення (уповільнення) відносної швидкості розвитку.
У наукових дослідженнях соціально-економічних процесів постають завдання:
1) виявити і описати характер змін показника за певний період часу, протягом якого явище еволюціонує, змінюється, прогресує;
2) оцінити інтенсивність і сталість змін;
3) передбачити подальший рух процесу за межами ряду.
Згідно з цими завданнями ряд динаміки в процесі аналізу умовно поділяється на дві складові – тенденцію f(t) і коливання et:
yt = f(t) + et.
Така умовна конструкція дозволяє, залежно від мети дослідження, вивчити тенденцію, елімінуючи коливання, або вивчати коливання елімінуючи тенденцію.