Ой горе, горе
Ой горе, горе,
Який я вдався –
Брів через річеньку
Да й не вмивався.
Ой завернуся
Та умиюся –
На тебе, серденько
Хоч подивлюся.
Ой повертайся
І не вмивайся,
Ти ж мені, серденько,
Й так сподобався.
Моя криниця
Край перелазу,
Вмиймося, серденько,
Обоє разом.
Моя хустина
Шовками шита,
Утремось, серденько,
Хоч буду бита.
Битиме мати –
Знатиму за що:
За тебе, серденько,
Не за ледащо.
(Турбаба Любов Костянтинівна, 80 років)
Орю я, орю я
Орю я, орю я
А в городі та кониками,
За городом та воликами
Орю я, орю я!
Сію я, сію я
А в городі та петрушечку,
За городом та чорнушечку
Сію я, сію я!
Полю я, полю я
А в городі та рученьками,
За городом та ноженьками
Полю я, полю я!
Варю я. варю я
А милому кара в юшці,
А старому качана в капусті
Варю я, варю я!
Сиплю я, сиплю я
А милому та в тарілочку,
А старому та в черепочку
Сиплю я, сиплю я!
Кладу я, кладу я
А милому на кінець стола,
А старому на кінець порога
Кладу я, кладу я!
Стелю я, стелю я
А милому та периночку,
А старому та рядниночку
Стелю я, стелю я!
Ложу я, ложу я
А милого та попід боки,
А старого стусанами в боки
Ложу я, ложу я!
(Турбаба Любов Костянтинівна, 80 років)
Одна гора висока
Одна гора високая,
А другая низенька…
Одна мила далекая,
А другая близька.
У цієї близенької
Воли та корови,
А в тієї далекої
Та чорнії брови.
У цієї близенької
Воли поздихають,
А в тієї далекої
Брівки не злиняють.
У цієї близенької
Рушник на кілочку,
А в тієї далекої
Брови на шнурочку.
Ой я цю близенькую
Людям подарую,
А до тої далекої
Пішки помандрую.
(Турбаба Любов Костянтинівна, 80 років)
Ой ти гарний семене
Ой ти, гарний Семене,
Прийди сядь коло мене,
І корова в мене є,
Сватай мене, Семене!
І корова в мене є,
Сватай мене, Семене!
Нащо мені та корова,
Що ти сама, як ворона,
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!
Ой ти, гарний Семене,
Прийди сядь коло мене,
І курочка в мене є,
Сватай мене, Семене!
І курочка в мене є,
Сватай мене, Семене!
Нащо мені тая курка,
Що ти сама, як та дурка,
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!
Ой ти, гарний Семене,
Прийди сядь коло мене,
І ягниця в мене є,
Сватай мене, Семене!
І ягниця в мене є,
Сватай мене, Семене!
Нащо мені та ягниця,
Що ти сама, як мазниця,
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!
(Турбаба Любов Костянтинівна, 80 років)
На вулиці скрипка грає
На вулиці скрипка грає,
Бас гуде - вимовляє…
Мене мати не пускає
На вулицю погулять.
Пусти ж мене, моя мати,
На вулицю погуляти,
На вулицю погуляти,
З парубками жартувати.
(Турбаба Любов Костянтинівна, 80 років)
ЧОЛОВІЧЕ, Я СЛАБА
Чоловіче, я слаба 3р. Привези мені попа! А чоловік послухав 3р. Та й за попом поїхав Чоловіче, вийди з хати 3р. Буду жінку сповідати! Ой піп жінку сповідає 3р. І цілує й обнімає А чоловік не стерпів 3р. Та й взяв собі макогін Попа - раз, жінку - два 3р. Щоб не була більш слаба.
(Жмуренко Неля Андріівна, 75 років)
Загадки
Є у мене такий півень, що попід землею ходить. (Плуг)
Двоє водять, двоє носять, а двоє тримають, якщо спіймають. (Очі, ноги, руки)
Що на ярмарку не купиш? (Розум)
Сам круглий, чуб зелений. (Буряк)
Хто завжди правду каже? (Дзеркало)
(Жмуренко Неля Андріівна, 75 років)
Прислів’я та приказки
Час на часу не стоїть.
Будеш трудиться — будеш кормиться!
Хоч долі, аби у своїй волі.Без сили даремний гнів.
Хазяїн на чуже рота роззявив. Кожному свого жалько.
Цей і на лету хапа.
(Турбаба Любов Костянтинівна, 80 років)
Частівки
Девяносто песен знаю.
Начинаю первую
Про любовь неверную.
Милый курит папиросу,
Рубаха белеется.
Либо любит, либо нет,
Не могу надеяться.
Милый курит папиросу,
Дым пускает на меня.
На товарища моргает
Ухажерочка моя.
Свети, месяц, посветлее,
Мне самой идти домой.
А вы, звездочки, скажите,
Где сейчас мой дорогой.
У саду под елочкой
Промету метелочкой.
Сяду я с Ванюшею,
Соловья послушаю.
Меня милый не целует,
Только обещается.
Но любовь без поцелуя
Строго воспрещается.
Меня милый не целует,
Говорит, потом, потом.
Я иду, а он на печке
Тренируется с котом.
Скоро, скоро лед растает,
Новый мост построится.
Скоро милый мой придет,
Сердце успокоится.
У меня вхажеров два,
В том краю, да в этом.
Одного люблю зимой,
А другого – летом.
У меня вхажеров три,
Три и полагается.
Я с одним иду домой,
Два стоят ругаются.
У меня вхажеров девять,
Что я буду с ними делать?
Восемь брошу, так и быть,
Одного буду любить.
Говорят, я некрасива.
Правда, не красавица.
Не усе красивых любят,
Хто кому понравится.
Некрасива, зато смела,
Завлекала, кого схотела.
Эх, тупни, нога,
Тупни, правенькая.
Все равно меня любят,
Хоть я маленькая.
Моя мила маленька,
Чуть повыше валенка.
В валенки обуется,
Как пузырь надуется.
Эх, подруга дорогая,
В нас миленочек один.
Я ревную, ты ревнуешь.
Давай его продадим?
Эх, подруга дорогая,
Я уж продавала.
Одна дурра на базаре
Цибули давала.
До чего собрать охота
В поле розовый букет.
До чего узнать охота,
Милый любит или нет.
Хорошо траву косить,
Которая зеленая.
Хорошо девку любить,
Которая веселая.
(Жмуренко Неля Андріівна, 75 років)
