Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Фізико-математичний факультет

Кафедра математики

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Ректор ______________ проф. Степаненко М.І.

Погоджено на засіданні вченої ради

фізико-математичного факультету

6 вересня 2011 року (протокол № 1)

Голова вченої ради доц. Москаленко Ю.Д. ______________

Рекомендовано до затвердження

на засіданні кафедри математики

30 серпня 2011 року (протокол № 1)

Завідувач кафедри доц. Москаленко Ю.Д. _____________

ПРАКТИКА З ФАХОВИХ МЕТОДИК

Робоча навчальна програма

Галузь знань: 0402 Фізико-математичні науки

Напрям підготовки: 6.040201 Математика

Укладач ст. викл. Севрюк І.В.

Полтава 2011

Загальні положення

Мета професійно-практичної підготовки

Педагогічна практика призначена для того, щоб забезпечити застосування та закріплення теоретичних знань у практичній діяльності, стимулювати професійно-особистісний розвиток фахівця і підготувати його до професійної діяльності вчителя математики, передбаченої освітньо-кваліфікаційною характеристикою.

Педагогічна практика проводиться на базі загальноосвітніх навчальних закладів, які здатні забезпечити належний організаційно-методичний рівень. Під час практики студенти самостійно готують і проводять уроки з математики і організаційно-виховну класну та позакласну роботу з учнями. За підсумками практики студент подає звіт з аналізом всіх типів педагогічної діяльності. Терміни і тривалість практики встановлює вищий навчальний заклад, керуючись освітнім стандартом (ОПП).

Основні завдання професійно-педагогічної підготовки

У відповідності до посад, які може займати випускник вищого навчального закладу, він придатний для виконання певних видів діяльності та типових завдань діяльності. Кожному типовому завданню діяльності відповідає система умінь. Напрям підготовки (спеціальність) «Математика*» галузі знань 0402 «Фізико-математичні науки» відповідно до Переліку – 2006 (Постанова КМУ від 13.12.2006 р. № 1719) і Переліку – 2010 (Постанова КМУ від 27.08.2010 р. № 787) передбачає можливість присвоєння випускнику кваліфікації вчителя за умови виконання відповідного державного освітнього стандарту.

Усі типи діяльності та типові завдання діяльності та уміння, які повинен мати випускник вищого навчального закладу перелічені у «Додатку А» освітньо-кваліфікаційних характеристиках бакалавра та спеціаліста (ОКХ).

Практика з фахових методик студентів фізико-математичного факультету проводиться у два етапи: на 3 курсі у 6 семестрі (тривалість 1 тиждень) та на 4 курсі у 7 семестрі (тривалість 1 тиждень).

Мета навчальної практики з фахових методик студентів ІІІ курсу – безпосереднє ознайомлення з особливостями професійних дій вчителів-предметників в процесі урочної та позаурочної діяльності в 5-6 класах загальноосвітньої школи, формування необхідних для навчальної і виховної роботи вмінь та навичок, закріплення теоретичних знань з методики викладання фахового предмету, підготовки студентів до самостійної розробки та проведення уроків і позакласних заходів на наступних практиках ІV-V курсів.

Основні завдання навчальної практики:

• закріплення, поглиблення й інтеграція теоретичних знань, засвоєних студентами в процесі вивчення шкільного курсу математики і методики його викладання;

• навчання студентів спостерігати й аналізувати навчально-виховну роботу з предмету в школі з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів 5-6 класів;

• розвитку інтересу до професії педагога, до вивчення передового досвіду вчителів математики та новітніх педагогічних технологій;

• формування потреби в студентів постійного професійного вдосконалення, джерелом якого є робота з науковою, науково-методичною та психолого-педагогічною літературою;

• опанування студентами системою роботи вчителя математики, навчання написання конспекти уроків різних типів та позакласних заходів для учнів 5-6 класів;

• ознайомлення з обладнанням і організацією роботи кабінетів математики;

• прищеплення студентам навички уважного ставлення до особистості учня, охорони його здоров’я.

Базою проведення практики можуть бути загальноосвітні навчально-виховні заклади різних типів (середні школи, школи-гімназії, школи-ліцеї, авторські школи тощо) м. Полтави з відповідним матеріально-технічним забезпеченням, де працюють досвідчені вчителі математики.

Керівниками практики є викладачі кафедри математики.

Критерії оцінювання результатів практики за умов кмсонп

1.1. Загальними складовими оцінювання результатів виконання студентами ПНПУ імені В.Г. Короленка програмових завдань усіх видів навчальної і виробничої практики, передбачених Державними стандартами освіти і навчальними планами, є:

1. рівень теоретичної готовності до виконання програмових завдань практики;

2. якість виконання практичних завдань, передбачених програмою практики;

3. рівень відповідності звітної документації установленим програмою вимогам, захист результатів практики;

1.2. Четвертою складовою підсумкової оцінки з практики є рівень професійної сформованості особистості студента. Оскільки освітньо-кваліфікаційними характеристиками фахівців галузі освіти та гуманітарної сфери, підготовку яких здійснює університет, передбачені вимоги до їх професійно-особистісних якостей, визначено стандарти рівня професійної спрямованості особистості, серед яких:

– відповідність вимогам професійної етики і культури поведінки у процесі діяльності за фахом (етика й культура поведінкових проявів, дотримання вимог службового дрескоду тощо);

– дотримання правил виробничої та навчальної дисципліни (прояви недисциплінованості, спізнення та відсутність на організаційних заходах практики, спізнення і пропуски занять практики, порушення вимог службової дисципліни у процесі виробничої практики, порушення організаційних вимог до студента–практиканта: несвоєчасність підготовки та подання документації тощо).

2. Методика оцінювання результатів практики за умов кмсонп

2.1. Оцінювання результатів практик здійснюється за 100-бальною шкалою з обов’язковим переведенням у національну шкалу та шкалу ECTS.

2.2. Орієнтовна схема розподілу балів при оцінюванні результатів навчальної практики (за 100-бальною шкалою зі встановленням відповідності національній шкалі та шкалі ЕСТS) подана в таблиці 1.

Таблиця 1

№ п/п	Складові оцінювання	Розподіл балів (за 100-бальною шкалою)	Критерії оцінювання
			Оцінка за шкалою ECTS та її зміст	Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
1.	Рівень теоретичної готовності до виконання завдань практики	30	A – високий рівень теоретичних знань з незначними недоліками, які не мають принципового значення	30 балів	Відмінно
			B – високий рівень знань з деякими недоліками	27 балів	Добре
			C – добрий рівень знань	25 бали	Добре
			D – посередній рівень знань із недоліками, достатній для виконання практичних завдань	23 бали	Задовільно
			E – достатньо-мінімальний рі­вень знань, допустимий для виконання практичних завдань	21 бал	Задовільно
			FХ – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконання практичних завдань	12 балів	Незадовільно
			F – відсутні елементи знань, низький рівень, недопустимий для виконання практичних завдань	0 балів	Незадовільно
2.	Якість виконання практичних завдань за програмою практики	40	Використовується накопичувальний підхід з урахуванням кількості та обсягу практичних завдань
3.	Рівень відповідності звітної документації вимогам програми, захист результатів практики	30*	Критерії оцінювання визначаються програмою кожного конкретного виду практики, за приведеною до 30-бальної 100-бальною шкалою
4.	Стан професійної сформованості особистості		Нараховуються бали зі знаком “ – ”
Разом 100 балів

Орієнтовна схема розподілу балів

2.3. Рівень теоретичної готовності студентів до виконання завдань практики здійснюється методистом мікрогрупи фахової дисципліни безпосередньо перед початком практики або в перші дні її проведення. Форма контролю теоретичних знань: колоквіум та усна співбесіда. При цьому використовується шкала, подана у таблиці 1.

Коло питань, які виносяться на колоквіум, визначають:

– зміст розділів шкільного курсу математики, що вивчаються в 5-6 класах

у період проходження студентами практики (знання теоретичних

фактів, уміння розв’язувати відповідні задачі);

– загальний обсяг матеріалу, що пропонується учням середньої школи в

тестах зовнішнього незалежного оцінювання.

2.4. Якість виконання практичних завдань за програмою практики оцінюється груповим методистом. Загальна оцінка за цей компонент практики формується на основі накопичувального підходу – як сума балів за практичні завдання виконані кожного дня практики (таблиця 2).

Таблиця 2

Якість виконання практичних завдань

№ п/п	Дата	Види виконаних практичних завдань	Макси- мальна к-ть балів	Набрані бали	Підпис викладача
1.	День перший		8
2.	День другий		8
3.	День третій		8
4.	День Четвертий		8
5.	День п’ятий		8
	Разом		40

Види практичних завдань, які виконують студенти під час практики:

– психолого-педагогічні спостереження за учнями 5-6 класів на уроках

математики, а також на інших уроках;

– спостереження та аналіз уроків вчителів математики;

– планування вивчення окремої теми та позакласної роботи;

– складання картотеки додаткової методичної літератури, за визначеною

методистом темою;

– складання планів-конспектів уроків математики;

– робота з відстаючими учнями;

– індивідуальні заняття з обдарованими учнями;

– підготовка та проведення позакласного заходу з математики в 5-6 класах;

– вивчення стану кабінету математики;

– виготовлення дидактичного, роздаткового матеріалу, наочностей, приладів;

– вивчення досвіду роботи вчителя математики;

– перевірка самостійних, контрольних робіт учнів, їх аналіз;

– виготовлення стінгазети, математичного календарів, стендів тощо;

– підбір додаткового матеріалу до теми, що вивчається.

2.5.Протягом тижня після закінчення практики студенти оформлюють та здають методистам звітну документацію.

 Представлена студентом-практикантом звітна документація оцінюється методистом одноразово. У разі неякісного виконання завдань практики методист має право дати студенту додаткове завдання.

Після перевірки методистом звітної документації проводиться захист практики у мікрогрупах та загальна підсумкова конференція.

Під час перевірки документації та захисту практики оцінюються результати практики, зазначені в таблиці 3.

Таблиця 3

№ п/п	Вид і зміст практичного завдання	Макси- мальна к-ть балів	Набрані бали	Підпис викладача
1.	Щоденник практики	4
2.	Розгорнутий план-конспект уроку (5-6 кл.)	4
3.	Аналіз одного уроку вчителя	3
4.	Дидактичний, наочний матеріал	5
5.	Кількісний і якісний аналіз контрольної (самостійної) роботи учнів	2
6.	Сценарій позакласного заходу з предмету	5
7.	Вивчення досвіду вчителя-предметника	3
8.	Картотека додаткової методичної літератури	4
	Разом	30

Завдання 1-5 кожен студент виконує та оформлює самостійно; завдання 6-8 подає мікрогрупа, але бали нараховуються окремо кожному студенту.

2.6. Методист має право нараховувати до загальної суми балів бали зі знаком “–” за:

– пропуск без поважної причини робочого дня практики;

– невиконання вимог та завдань методиста;

– непрофесійне поводження у стосунках з учителями та учнями;

– порушення етичних норм поведінки та зовнішнього вигляду.

Загальна підсумкова оцінка за виконання студентом програми практики:

за 100-бальною шкалою 90-100 83-89 75-82 68-74 60-67 35-59 0-34

за шкалою ECTS А В С D E FX F_

за національною шкалою відм. добре добре задов. задов. незад. незад.

Практика складається з трьох змістових модулів.

Модуль А. Мета: перевірка рівня теоретичної готовності до виконання завдань практики, вміння застосовувати набуті знання до конкретних педагогічних ситуацій.

Завдання – опрацювання теоретичних курсів з педагогіки, педагогічної майстерності, елементарної математики, ШКМ та МВ;

– опрацювання зазначених методистами тем шкільних підручників;

– написання колоквіуму або тестування.

Модуль Б. Мета: виконання конкретних практичних завдань в умовах навчального процесу закладу середньої освіти:

Завдання:

– психолого-педагогічні спостереження за учнями 5-6 класів на уроках математики а також на інших уроках;

– спостереження та аналіз уроків вчителів математики;

– планування вивчення окремої теми з математики та позакласної роботи для

5-6 класів;

– складання картотеки додаткової методичної літератури, за визначеною

методистом темою;

– складання планів-конспектів уроків математики;

– робота з відстаючими учнями;

– індивідуальні заняття з обдарованими учнями;

– підготовка та проведення позакласного заходу з математики;

– вивчення стану кабінету математики;

– виготовлення дидактичного, роздаткового матеріалу, наочностей, приладів;

– вивчення досвіду роботи вчителя-математики;

– перевірка самостійних, контрольних робіт учнів, їх аналіз;

– виготовлення стінгазети, математичного календарів, стендів тощо.

Модуль В. Мета: формування вмінь оформлення конспектів уроків, позакласних заходів, аналізу уроків, складання картотеки методичної літератури та інше.

Завдання: розробити та охайно оформити:

• щоденник практики;

• розгорнутий план-конспект уроку математики в 5-6 кл.;

– аналіз одного уроку вчителя;

– дидактичний, наочний матеріал;

– кількісний і якісний аналіз контрольної (самостійної) роботи учнів;

– сценарій позакласного заходу з математики;

– вивчення досвіду вчителя-математики;

– картотеку додаткової методичної літератури.

У разі не проходження практики без поважної причини або отриманні незадовільної оцінки студент відраховується з складу студентів фізико-математичного факультету. Якщо практика не пройдена з поважної причини (хвороба тощо), при наявності необхідних довідок та особистої заяви студента вона може бути наказом по університету призначена на інший термін та пройдена за індивідуальним графіком.

Мета навчальної практики з фахових методик студентів ІV курсу – продовження опанування в реальних умовах навчального закладу системою роботи вчителя математики, особливостями професійних дій в процесі урочної та позаурочної діяльності в 7-9 класах загальноосвітньої школи, формування необхідних для навчальної і виховної роботи вмінь та навичок, закріплення теоретичних знань з методики викладання математики, підготовки студентів до самостійної розробки та проведення уроків і позакласних заходів на наступних практиках ІV-V курсів.

Основні завдання навчальної практики:

• закріплення, поглиблення й інтеграція теоретичних знань, засвоєних студентами в процесі вивчення шкільного курсу математики і методики його викладання;

• навчання студентів спостерігати й аналізувати навчально-виховну роботу з предмету в школі з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів 7-9 класів;

• розвитку інтересу до професії педагога, до вивчення передового досвіду вчителів математики та новітніх педагогічних технологій;

• формування потреби в студентів постійного професійного вдосконалення, джерелом якого є робота з науковою, науково-методичною та психолого-педагогічною літературою;

• опанування студентами системою роботи вчителя математики, навчання написання конспекти уроків різних типів та позакласних заходів для учнів 7-9 класів;

• ознайомлення з обладнанням і організацією роботи кабінетів математики;

• прищеплення студентам навички уважного ставлення до особистості учня, охорони його здоров’я.

Базою проведення практики можуть бути загальноосвітні навчально-виховні заклади різних типів (середні школи, школи-гімназії, школи-ліцеї, авторські школи тощо) м. Полтави з відповідним матеріально-технічним забезпеченням, де працюють досвідчені вчителі математики.