Тема 2. Категорії етики та моральної свідомості Семінарське заняття 2

Основні поняття: категорія, благо, благодійність, добро, добродійність, зло, справедливість, рівність, честь, гідність, моральний обов’язок, совість, сенс життя, щастя, любов, моральний ідеал.

Категорія - це основні поняття етичної науки, найбільш істотні елементи моралі, що відображають. ( М. Г. Тортул // Етика // навчальний посібник, Видавничий центр «Академія» - 2005 )

Благо – це все, що має для людини позитивне значення( М. Г. Тортул // Етика // навчальний посібник, Видавничий центр «Академія» - 2005 )

Благодійність - найбільший виявом гуманності.

Добро – найвища, абсолютно вселюдська цінність, причетність до якої наповнює життя людини сенсом, воно стає самоцінним, а не служить засобом для досягнення інших цілей ( М. Г. Тортул // Етика // навчальний посібник, Видавничий центр «Академія» - 2005 )

 Зло - це те, що гальмує розвиток або нівечить і нищить у людині її людські якості.

Справедливість – загальне співвідношення цінностей, благ між собою і конкретний розподіл їх між індивідами( М. Г. Тортул // Етика // навчальний посібник, Видавничий центр «Академія» - 2005 )

Рівність – категорія етики, заснована на взаємній повазі рівноправність.

Честь — особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні свого соціального статусу, роду діяльності й моральних заслуг, і відповідне ставлення до неї суспільства, яке рахується з її репутацією. ( М. Г. Тортул // Етика // навчальний посібник, Видавничий центр «Академія» - 2005 )

Гідність — особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні своєї самоцінності й моральної рівності з іншими людьми; ставлення до людини інших людей, в якому визнається її безумовна цінність. ( М. Г. Тортул // Етика // навчальний посібник, Видавничий центр «Академія» - 2005 )

Моральний обов’язок -  це перетворення вимог суспільної моралі на особистісний імператив конкретної особи та добровільне його виконання. Обов'язок визначають як прийняту особою необхідність підкорятися суспільній волі

Щастя — стан найвищого внутрішнього вдоволення людини умовами свого буття, повнотою і осмисленістю життя, реалізацією свого людського призначення. ( М. Г. Тортул // Етика // навчальний посібник, Видавничий центр «Академія» - 2005 )

Совість – вияв самосвідомості особистості, її здатність здійснювати самоконтроль, самостійно формулювати для себе моральні обовязки, вимагати від себе їх виконання і здійснювати оцінку своїх вчинків( М. Г. Тортул // Етика // навчальний посібник, Видавничий центр «Академія» - 2005 )

Сенс життя – морально-світоглядне уявлення людини, за яким вона зіставляє себе і свої вчинки з найвищими цінностями, ідеалами, виправдовується перед собою та іншими( М. Г. Тортул // Етика // навчальний посібник, Видавничий центр «Академія» - 2005 )

Любов – глибоке моральне ставлення, що підноситься до субстанційних основ людського буття( Етика. Київ «Либідь» 1992)

Моральний ідеал (франц. ideal, від грец. idea — ідея) — найдосконаліший, безумовний, універсальний зразок високоморальної особистості, яка володіє всіма відомими доброчесностями, кожна з яких максимально досконала. ( М. Г. Тортул // Етика // навчальний посібник, Видавничий центр «Академія» - 2005 )