Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Словничок до семінарських занять з конституційного права
Підготувала студентка
групи М-51
фізико-математичного
факультету
Чобітько Юлія
Полтава 2015
Конституційний лад, засади конституційного ладу України
Верховна Рада України – парламент – єдиний орган законодавчої влади в Україні.
Виконавча влада – одна з гілок державної влади, єдина система виконавчо-розпорядчих державних органів, які здійснюють безпосереднє управління державними справами.
Демократія – це певний ідеал суспільного устрою і відповідний йому світогляд, що ґрунтується на певній системі цінностей. Складовими цього ідеалу можуть бути свобода, рівність, братерство, солідарність, права людини, народний суверенітет, повага до людської гідності тощо.
Демократизм – це такий порядок у державі, який ґрунтується на визнанні та здійсненні прав людини.
Державні символи – встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки , в яких втілені суверенітет, історичне минуле й ідейні цінності держави. В Україні відповідно до Конституції є Прапор України,Державний герб України, Державний Гімн України.
Державний лад – це фактичний та реальний стан суспільних відносин, які існують у зв'язку з функціонуванням інститутів держави (парламенту, президента, правосуддя, правоохоронних органів та ін.). За змістом державний лад становить певну систему суспільних відносин, насамперед, політичного характеру щодо організації державної влади та здійснення владних повноважень.
Державний суверенітет – політико-юридична власність державної влади, яка означає її верховенство в середині держави та незалежність у зовнішніх відносинах.
Децентралізація державної влади –
Засади конституційного ладу – базові конституційні принципи , які зумовлюють сутність конституційного ладу в цілому, визначають оптимальне співвідношення державної влади з громадянським суспільством, правами і свободами людини і громадянина.
Захист конституційного ладу – це система заходів та дій з попередження, припинення, розслідування того, що негативно впливає на розвиток держави і суспільства, виявлення винних та виконання щодо них покарань.
Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни — вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
Комітет Верховної Ради України – це орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій.
Конституційне право ( суб’єктивному розумінні) - це визнана державою і закріплена в Конституції можливість обирати кожною особою вид і міру своєї поведінки або користуватися певними благами для задоволення своїх інтересів.
Конституційне право України – сукупність правових норм, які закріплюють та регулюють найбільш важливі основоположні суспільні відносини: засади конституційного ладу, права, свободи та обов’язки людини і громадянина, форми безпосередньої демократії, засади організації та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, територіальний устрій.
Конституційний лад – 1) цілісна система, закріплених в Конституції, політико-правових відносин і інститутів, підпорядкованих безумовним моральним і гуманістичним вимогам, що визначають устрій держави та суспільства; 2) це фактичний (реальний) стан суспільних відносин, що регулюються та охороняються конституційними нормами і принципами
Конституційний Суд України – це єдиний орган конституційної юридикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Конституційні права і свободи - це обсяг і межі благ, які держава зобов'язалася гарантувати особі та суспільству, що закріплено нормами основного Закону, які визначають міру їх можливої поведінки у відносинах між собою.
Конституція – основний закон суспільства і держави, нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили, що приймається народом на референдумі або від імені народу представницьким органом влади і закріплює, встановлює та регулює основоположні суспільні відносини в усіх сферах державного і суспільного життя.
Мажоритаризм – право більшості на реалізацію своєї позиції.
Народний суверенітет – це виключне право народу України – громадян України всіх національностей, на всю повноту публічної влади, яке він може реалізувати як безпосередньо ( шляхом виборів та референдумів), так і через органи державної влади та місцевого самоврядування.
Парламент (фр. parler - розмовляти) - це загальнодержавний (загальнонаціональний) представницький орган державної влади, основним завданням якого є вираз волі народу шляхом прийняття законів, які регулюють найважливіші суспільні відносини, а також здійснення в межах своєї компетенції контролю за діяльністю виконавчої влади.
Плюралізм - принцип організації суспільства, заснований на визнанні різноманіття існуючих інтересів і їх конкуренций. Політичний плюралізм є умовою й ознакою демократичного режиму, вона визнає, створює необхідні умови для реалізації, заохочує різноманіття політичних організацій і інтересів, що конкурують між собою.
Поділ влади – конституційне розмежування владних компетенцій та повноважень між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади, кожна із якої має бути відносно самостійною, незалежною.
Суспільний лад – це фактичний та реальний стан суспільних відносин, що існують у зв'язку із функціонуванням інститутів суспільства (політичних партій, громадських організацій). За змістом суспільний лад становить певну систему політичних, економічних, соціальних, духовних (культурних) та інших суспільних відносин.
Поняття, підстави набуття та припинення громадянства України
Громадянство України - це стійкий, необмежений в просторі правовий зв'язок особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі, передбаченому Конституцією і законами України.
Державна міграційна служба - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань міграції.
Загальний статус особи – це статус особи, як громадянина держави, закріплений у Конституції і конституційних законах. Він є загальним, узагальненим і однаковим для всіх незалежно від національності, релігійних переконань, соціального стану; характеризується стабільністю і визначеністю; передбачає рівність прав і обов’язків громадян, рівність їх перед законом; є основою для набуття конкретних суб’єктивних прав, покладання обов’язків і несення відповідальності.
Спеціальний статус особи – це статус особи як представника тієї чи іншої соціальної групи, відокремленої за певним началом( родом діяльності та ін.. ), який наділений відповідно до законів та інших нормативних актів спеціальними, додатковими правами і обов’язками, обумовлений особливостями активності (студент, пенсіонер, посадова особа та ін..); є загальним для певного кола осіб; доповнює або обмежує правовий статус, тобто коректує його.
Індивідуальний статус особи – це статус особи як індивідума, який становить персоніфіковані права і обов’язки в їх конкретних, природних і набутих здібностях і особливостях ( стать, вік, стан здоровя, релігійні переконання тощо), відрізняється рухливістю; змінюється відповідно до тих змін, що відбуваються в житті людини.
Іноземець - це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Інститут громадянства - це головний конституційно-правовий інститут, що включає систему конституційно-правових норм, які регулюють питання громадянства.
Комісія при Президентові України з питань громадянства – це комісія, яка розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань; повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід з громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України; контролює виконання рішень, прийнятих Президентом України з питань громадянства.
Конституційний статус громадянина - поняття, яке відображає тільки те, що властиве усім і кожному члену суспільства, і "залишає" за своїми рамками все приватне, індивідуальне, яке стосується конкретних осіб або груп осіб.
Набуття громадянства за народженням (філіація) - це основна і найбільш розповсюджена форма набуття громадянства. Вона являє собою надання державою свого громадянства індивіду при його народженні незалежно від його волевиявлення та не потребує вчинення будь-яких дій, що свідчать про його бажання набути громадянство цієї держави.
Набуття громадянства України внаслідок прийняття (натуралізація) - це надання органами державної влади за наявності певних умов громадянства особам, які подали про це клопотання. В Україні особи, які набули громадянство шляхом натуралізації, користуються тими самими правами і несуть ті самі обов'язки, що й інші громадяни.
Особливі принципи громадянства-- це ті принципи, які характеризують громадянство як цілісний інститут права. Вони також, як правило, мають конституційний характер і регламентують увесь спектр правовідносин, які виникають з приводу громадянства України. Ця група принципів включає: принцип єдиного громадянства; принцип свободи вибору громадянства; принцип рівності громадян України; принцип невидачі громадян України іноземній державі; принцип захисту українських громадян, які перебувають за кордоном; принцип збереження громадянства України особами, які постійно проживають за кордоном.
Підстави набуття громадянства України:1) народження;2) територіальне походження;3) внаслідок прийняття до громадянства;4) внаслідок поновлення у громадянстві;5) внаслідок усиновлення;6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною опіки;8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок встановлення батьківства;10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Правовий статус особи– це система закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих державою прав, свобод, обов’язків, відповідальності, відповідно до яких індивід як суб’єкт права ( тобто як такий, що має правосуб’єктність) координує свою поведінку в суспільстві.
Принципи громадянства – це висхідні засади, керівні ідеї, в яких відображається характер та сутність українського громадянства; вони являють собою певні закономірності, які дістали наукове усвідомлення, закріплюються в Конституції та чинному законодавстві України і становлять своєрідну систему, яка зв'язує воєдино різноманітні сторони громадянства України.
Принцип державного суверенітету, закріплений у ст. 1 Конституції: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава», у ст. 2, Конституції України, сказано, що «суверенітет України поширюється на всю її територію».
Принцип демократизму, закріплений у ст. 1,3 Конституції України – «права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Принцип інтернаціоналізму, закріплений у ст. 10 Конституції, в частині третій якої зазначається: «В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України»; в ст. 11, де сказано: «Держава сприяє консолідації та .... розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України»; у ст. 24 Конституції, частина друга якої закріплює наступне положення: «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, за мовними або іншими ознаками» тощо.
Принцип поєднання інтересів особи, держави і суспільства дістав свій прояв у ст. 3 Конституції України, а також у II Розділі Конституції «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина».
Принцип пріоритетності норм міжнародного права, закріплений у ст. 9 Конституції України: «Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України», а також у Законі України «Про громадянство України», який закріплює, що коли міжнародним договором встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у даному Законі, то застосовуються правила міжнародних договорів.
Спеціальні принципи громадянства -- це ті принципи, які є спрямовуючими для певних підінститутів громадянства і є головними при регулюванні є головними при регулюванні конкретних правовідносин, що виникають з приводу громадянства України.
Український народ - це сукупність громадян України усіх національностей, що визначається українською етнічною спільнотою, яка становить його більшість і є титульною нацією, виступає носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в державі, здійснює її безпосередньо і через органи публічної влади, визначає і змінює конституційний лад в Україні, є суб'єктом права власності на природні ресурси загальнодержавного значення, має своєю спільною справою захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, позиціонується в якості пріоритетного суб'єкта політичної системи українського суспільства.