Література Основна:

Алексеев В.П. Этногенез. — М., 1986.

Бромлей Ю.В. Очерки теории зтноса. — М., 1983.

Бромлей Ю.В. Современньїе проблеми этнографии: Очерки теории й истории. — М., 1981.

Гумилев Л.Н. Этногенез й биосфера земли. — М., 1989.

Гумилев Л.Н. Этносфера: история людей й история природьі. — М., 1993.

История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. – М., 1983.

История первобьітного общества. — М., 1990.

Итс Р.Ф. Введение в этнографию. — М., 1974.

Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. — К., 1 999.

Нельга О.В. Теорія етносу: Курс лекцій. — К., 1997.

Природа і етнос. — К.,1994.

Садохин А.П., Грушевицкая Т.Г. Этнология. — М., 2001.

Свод этнографических понятий й терминов. — М., 1986-1988.

Сегеда С. Антропологія: Навч. посібник. — К., 2001.

Тиводар М.П. Етнологія: Навч. посібник. — Ужгород, 1998

Додаткова:

Алексеев В.П. Становление человечества. — М., 1984.

Бромлей Ю.В. К вопросу о сущности этноса // Природа. -1970. —№ 2.

Бромлей Ю.В. Этносоциальньїе процессьі: теория, история, современность. — М., 1987.

Гумилев Л.Н, Сущность этнической целостности // Вестн. Ленинград. ун-та. — 1971. — № 24. Вып.. 4.

Гумилев Л.Н. Этногенез й этносфера //Природа. — 1970. -№ 1,2.

Етнос і соціум. — К., 1993.

Мала енциклопедія етнодержавознавства. — К., 1996.

Народи мира: Историко-этнографический справочиик. — М., 1988.

Народи мира: Этнографические очерки. — М., 1954-1966. Т. 1-13.

Население мира: Демографический справочник. — М., 1989

Ричков Ю.Г. Антропология й генетика изолированньїх популяций: Древние изолянтьі Памира. — М., 1969.

Сміт Е. Національна ідентичність. — К., 1994.

Степико М. Буття етносу: Витоки, сучасність, перспективи. -К., 1998.

Страны и народьі: В 20-ти т. — М., 1978-1985.

Филипович Л. Етнологія релігії. Теоретичні проблеми, вітчизняна традиція осмислення. — К., 2000.

Чебоксаров Н.Н.,Чебоксарова Й А. Народи, раси, культури. —М., 1971.

Широкогоров С.М. Этнос : Исследование основных шринципов изменения этнических й этнографических явлений // Изв. восточ. ф-та Дальневосточного ун-та. — Шанхай, 1923.. Т. 1.

Этнические стереотипьі поведений. — Л., 1983.

Этнография. — М., 1982.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція — “Етнос як етнологічна категорія. Теорія етносу.”

(4 год.).

ПЛАН

1. Теорія етносу в системі етнологічних дисциплін.

2. Категорія "етносу" та його ознаки.

3. Історія формування поняття "етнос".

4. Етнічність як етнологічна категорія.

5. Етногенез, антропогенез, етнонаціогенез.

6. Раси та їх типологія.

Б) Семінарське заняття  — Основні поняття і категорії

теорії етносу

(2 год.)

ПЛАН

1. Категорія "етносу" та його ознаки.

2. Історія формування терміну "етнос".

3. Визначення і зміст категорій: етнічність, етногенез, антропогенез, етнонаціогенез.

4. Раси: їх типологія та поширення.

Основні терміни і поняття: етнос, теорія етносу, ознаки етносу, етнічність, етногенез, антропогенез, етнічна історія, народність, нація, раса, расогенез

Методичні рекомендації:

На цьому семінарському занятті студенти повинні опанувати зміст поняттєво-термінологічного апарату теоретичної етнології, засвоїти основні поняття і терміни, що окреслюють предмет та профіль теорії етносу. У студентів повинно сформуватися розуміння того, що адекватне тлумачення існуючих етнічних явищ можливе лише за умов глибокого знання категоріального апарату.

Розглядаючи перше питання, студенти мають визначити етнос як усталену сукупність людей, що склалась історично, і має спільні риси культури, мови, психіки, котра фіксується у самоназві (етнонімі) й має відчуття своєї єдності і водночас відмінності від інших аналогічних спільностей. Крім того, потрібно визначити ознаки етносу: етнічна (національна) культура, етнічні риси психіки, національний характер (менталітет), етнічна (національна) самосвідомість, мова, спільність походження (етно-і антропогенезу), історія спільного проживання, географічний ареал.

Під час розгляду другого питання слід звернути увагу на складність процесу формування поняття "етнос". Студенти повинні проаналізувати погляди на природу етносу як біологічне явище, племінну (язичницьку) спільність, як певну стадію розвитку етнічної спільноти, як на цілісну і органічну соціальну систему. Слід розглянути виділення двох основних видів етнічної спільності: етносу у вузькому ("етнікос") і широкому (соціально-економічна цілісність) значенні слова. Необхідно визначити співвідношення понять "етнос" і "національність", "етнос" і "народ", "етнос" і "демос", "популюс".

Розглядаючи третє питання, слід визначити зміст категорій етногенез, етнічність, антропогенез, етнонаціогенез і етнічна історія. Необхідно проаналізувати структуру етнічності: етнічну категорію, етнічну групу, етнічну націю. Студенти повинні проаналізувати сутність і етнонаціональних процесів.

Слід розглянути визначення поняття "етногенез" як походження народу або сукупності історичних явищ і процесів, що призводять до формування етнічної спільності. Необхідно проаналізувати основні теорії, гіпотези та концепції етногенезу: теорію етнічної гібридизації Марра, концепцію "критичних точок" Мавродіна, "етногенетичного пучка" Алексеєва та ін.

Варто розглянути співвідношення понять етногенезу й етнічної історії — процесу змін властивостей і якостей етнічних спільностей на всіх етапах існування людського суспільства. Слід проаналізувати концепцію "перманентності" етногенезу, котрий включає і етнічні процеси, концепцію розмежування етногенезу від власне етнічної історії, концепцію ототожнення етногенезу з етнічною історією. Студенти повинні розглянути дискусії щодо часу виникнення етнічних спільностей (початок мезоліту, нижній палеоліт, середньовіччя). Необхідно визначити поняття "протоетносів", фіксацію етногенетичних процесів. Варто усвідомити, що "етнонім" — це індикатор етногенезу, що завершився, а етнічна самосвідомість — це головна ознака етносу: її багаторівневість (крайова самосвідомість, етнічна, національна, національно-політична).

Під час розгляду четвертого питання, слід розглянути теорії рас. Студенти повинні визначити расу як стабільну біологічну сукупність людей, що характеризується спільністю переважно фізичних характеристик, і не є формою їх співіснування. Варто охарактеризувати види рас: європеоїди (біла раса), негроїди, монголоїди, австролоїди, американоїди, кайсони, та їх поширення.