- •Тема 1: основи теорії держави і права
- •1. Основні закономірності і теорії виникнення держави і права.
- •2. Поняття держави та її ознаки. Суверенітет держави.
- •3. Форма держави та її елементи.
- •4. Механізм і апарат держави.
- •5. Функції держави.
- •7. Загальна характеристика правової держави.
- •8. Поняття права та його ознаки.
- •9. Право в системі соціальних норм.
- •10. Функції права.
- •12. Джерела (форми) права.
- •13. Закони і підзаконні нормативні акти. Законодавчий процес.
- •14. Поняття про законодавство. Форми систематизації законодавства.
- •15. Поняття, структура, види правовідносин. Юридичні факти.
- •16. Правопорушення: поняття, склад, види.
- •17. Юридична відповідальність: поняття, підстави, види.
- •Тема 2: основи конституційного права україни
- •1. Конституція: поняття, види, місце в системі законодавства.
- •2. Загальні засади конституційного ладу України.
- •3. Конституційні принципи правового статусу особи в Україні.
- •4. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина.
- •5/А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
- •5/Б/. Принципи виборчого права.
- •5/В/. Референдум.
- •5/Г/. Порядок підготовки та проведення виборів в Україні.
- •6/А/. Верховна Рада України.
- •До повноважень Верховної Ради України належить:
- •6/Б/. Президент України.
- •6/В/. Кабінет Міністрів та інші органи виконавчої влади.
- •6/Г/. Правосуддя в Україні.
- •Внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
- •Прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
- •7. Місцеве самоврядування в Україні.
- •Тема 3: основи адміністративного права україни
- •1. Адміністративне право і державне управління.
- •2. Адміністративне правопорушення.
- •3. Види адміністративних стягнень.
- •4. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •Тема 4: основи фінансового права україни
- •1. Поняття, предмет та метод фінансового права.
- •2. Правове становище та функції органів державної влади у сфері фінансової діяльності держави.
- •3. Бюджетна система України: поняття та принципи побудови.
- •4. Склад доходів та видатків бюджетів.
- •5. Система оподаткування.
- •6. Податок з доходів фізичних осіб
- •Тема 5: основи кримінального права україни
- •1. Кримінальний закон.
- •2. Поняття і ознаки злочину.
- •3. Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •4. Склад злочину.
- •5. Обставини, що виключають суспільну небезпечність і протиправність діяння.
- •6. Стадії вчинення злочину.
- •Тема 6: основи екологічного права україни
- •1. Правова охорона навколишнього природного середовища.
- •2. Право природокористування.
- •3. Право власності на природні ресурси.
- •4. Екологічні права і обов’язки громадян.
- •5. Контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •6. Відповідальність за порушення екологічного законодавства.
- •Тема 7 основи цивільного права україни
- •2/А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
- •2/Б/. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права.
- •3/А/. Право власності.
- •3/Б/. Право приватної власності.
- •3/В/. Право державної власності.
- •3/Г/. Речові права на чуже майно.
- •3./Ґ/ Право інтелектуальної власності.
- •4. Захист права власності.
- •5. Цивільно-правові правочини та умови їх дійсності.
- •6. Представництво у цивільному праві.
- •7. Поняття цивільно-правового договору та його види.
- •8. Цивільно-правова відповідальність.
- •9. Поняття і види строків позовної давності.
- •11. Опіка та піклування.
- •Тема 8: основи сімейного права україни
- •Тема 9: основи трудового права та права соціального забезпечення україни
- •12. Індивідуальні та колективні трудові спори.
- •13. Види пенсійного забезпечення.
- •Тема 10: основи підприємницького права україни
- •1. Поняття, принципи, види підприємницької діяльності.
- •2. Суб’єкти підприємницької діяльності та їх державна реєстрація.
- •3. Припинення підприємницької діяльності.
- •4. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.
- •5. Правові форми державного регулювання підприємництва.
- •Тема 11: судоустрій і судочинство в україни
- •1. Загальна характеристика судоустрою України.
- •2. Конституційний Суд України.
- •3. Система судів загальної юрисдикції.
- •4. Військові суди.
- •5. Система господарських судів.
- •6. Адміністративні суди
- •7/А/. Поняття про судовий процес.
- •7/Б/. Цивільне судочинство.
- •7/В/. Кримінальне судочинство.
- •7/Г/. Порядок розгляду господарських спорів.
- •7/Ґ/ Адміністративне судочинство
- •Тема 12 правоохоронні та правозахисні органи в україні
- •1. Система правоохоронних органів України.
- •2. Прокуратура України.
- •3. Адвокатура.
- •4. Міліція.
- •5. Служба безпеки України.
- •6. Система органів і посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії.
- •Список джерел та літератури
4. Механізм і апарат держави.
Механізм держави – це система державних організацій, які забезпечують реалізацію функцій держави. Згідно з наданими їм повноваженнями і сферами діяльності вони поділяються на такі види:
1) державні підприємства – організації, які здійснюють функції держави у сфері матеріального виробництва;
2) державні установи – організації, які здійснюють функції держави, пов’язані зі створенням нематеріальних благ (заклади науки, освіти, культури, охорони здоров¢я);
3) державні органи – організації (посадові особи), які наділені державно-владними повноваженнями і компетенцією для здійснення від імені держави її функцій у суспільстві. Орган держави уповноважений приймати рішення, що в межах території, на яку поширюється його компетенція, мають загальнообов’язковий характер. Для забезпечення реалізації таких рішень органи держави наділяються правом у передбачених законом випадках застосовувати заходи державного примусу.
Сукупність усіх державних органів утворює державний апарат, який є складовою механізму держави. На основі тих чи інших критеріїв органи держави поділяють на декілька груп:
1) за місцем у системі державного апарату: первинні (створюються через вибори усім населенням або його частиною) та вторинні (створюються первинними, походять від них і підзвітні їм);
2) за змістом та напрямами державної діяльності: законодавчі органи, глава держави, органи державного управління чи виконавчо-розпорядчі органи, судові органи, контрольно – наглядові органи, правоохоронні та інші органи;
3) за способом утворення: виборні, призначувані, ті, що можуть успадковуватися;
4) за часом функціонування: постійні, тимчасові;
5) за складом: одноособові, колегіальні;
6) за територією, на яку поширюються їх повноваження: загальні або центральні, місцеві або локальні.
Система органів державної влади сучасних держав будується на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, що є практичним втіленням теорії розподілу влади, основні положення якої були сформульовані Ш.Л. Монтеск’є (1689-1755). Суть цієї теорії зводиться до того, що влада у державі не повинна зосереджуватися в одній точці, бо це завжди приводить до зловживання нею. Щоб цьому запобігти, державну владу, єдиним джерелом якої є народ, слід поділити на законодавчу, виконавчу і судову гілки, кожна з яких, з одного боку, повинна бути незалежною, а з іншого – мати можливості для стримування спроб інших гілок влади виконувати непритаманні їм функції.
5. Функції держави.
Функції держави – це основні напрями діяльності держави, що відображають її сутність і соціальне призначення. Вони можуть бути класифіковані за різними ознаками:
1) за соціальним значенням державної діяльності: основні (характеризують найголовніші напрямки державної діяльності і здійснюються багатьма ланками державного апарату) та неосновні (є додатковими, складовими основних);
2) за часом виконання: постійні (здійснюються протягом тривалого історичного періоду функціонування держави) та тимчасові;
3) за сферою суспільних відносин: економічні (діяльність держави у процесі регулювання економічних відносин), політичні (визначають порядок реалізації політичної влади в суспільстві), гуманітарні чи соціальні (спрямовані на охорону та реалізацію прав і свобод особи у сфері праці, соціального забезпечення, освіти, охорони здоров’я, культури, екології тощо);
4) за територіальною спрямованістю: внутрішні (регулятивні й охоронні) та зовнішні.
До внутрішніх функцій належать:
- створення демократичних інститутів для виявлення і координації інтересів різних соціальних груп;
- створення умов для розвитку виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності;
- розвиток освіти, науки, культури;
- захист навколишнього природного середовища;
- захист державно – конституційного ладу;
- забезпечення законності й правопорядку та інші.
До зовнішніх функцій належать:
- розвиток зовнішньополітичних відносин;
- зовнішньоекономічна діяльність, що заснована на принципах міжнародного розподілу праці й інтеграції виробництва;
- участь в міжнародних економічних, екологічних, соціальних та інших програмах;
- міжнародне культурне співробітництво;
- функція економічного, дипломатичного та військового захисту країни.
Функції держави реалізуються у певних формах, які поділяються на три групи:
- правотворчу (законодавчу);
- правореалізаційну (виконавчу);
- правоохоронну (судову).
Держава і особа.
В теорії держави і права використовуються терміни “людина”, “особа”, “громадянин”, зміст яких слід розрізняти.
Термін “людина” означає біологічну істоту, наділену мовою, здатністю мислити, створювати і використовувати знаряддя праці. Поняття “особа” характеризує людину як суб’єкта, що має індивідуальні ознаки та усвідомлює себе членом соціальної спільності. Термін “громадянин” означає особу, яка перебуває у сталих юридичних відносинах з конкретною державою і має її громадянство.
Соціальна спрямованість будь-якої держави наочно виявляється в її ставленні до особи, що знаходить вираження у понятті правового статусу особи.
Правовий статус особи – це сукупність закріплених у законодавстві прав, свобод та обов’язків громадян та гарантій їх реалізації.
Держава й особа тісно взаємопов’язані. Головний обов’язок держави – забезпечення людині належних умов для здійснення прав і свобод, виконання обов’язків, в тому числі і перед державою. Держава відповідальна перед людиною і суспільством за свою діяльність. За допомогою права (передусім конституційного) держава закріплює відповідний правовий статус людини і громадянина, забезпечує кожній особі рівні можливості користуватися своїми суб’єктивними правами і виконувати свої обов’язки.