- •Тема 1: основи теорії держави і права
- •1. Основні закономірності і теорії виникнення держави і права.
- •2. Поняття держави та її ознаки. Суверенітет держави.
- •3. Форма держави та її елементи.
- •4. Механізм і апарат держави.
- •5. Функції держави.
- •7. Загальна характеристика правової держави.
- •8. Поняття права та його ознаки.
- •9. Право в системі соціальних норм.
- •10. Функції права.
- •12. Джерела (форми) права.
- •13. Закони і підзаконні нормативні акти. Законодавчий процес.
- •14. Поняття про законодавство. Форми систематизації законодавства.
- •15. Поняття, структура, види правовідносин. Юридичні факти.
- •16. Правопорушення: поняття, склад, види.
- •17. Юридична відповідальність: поняття, підстави, види.
- •Тема 2: основи конституційного права україни
- •1. Конституція: поняття, види, місце в системі законодавства.
- •2. Загальні засади конституційного ладу України.
- •3. Конституційні принципи правового статусу особи в Україні.
- •4. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина.
- •5/А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
- •5/Б/. Принципи виборчого права.
- •5/В/. Референдум.
- •5/Г/. Порядок підготовки та проведення виборів в Україні.
- •6/А/. Верховна Рада України.
- •До повноважень Верховної Ради України належить:
- •6/Б/. Президент України.
- •6/В/. Кабінет Міністрів та інші органи виконавчої влади.
- •6/Г/. Правосуддя в Україні.
- •Внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
- •Прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
- •7. Місцеве самоврядування в Україні.
- •Тема 3: основи адміністративного права україни
- •1. Адміністративне право і державне управління.
- •2. Адміністративне правопорушення.
- •3. Види адміністративних стягнень.
- •4. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •Тема 4: основи фінансового права україни
- •1. Поняття, предмет та метод фінансового права.
- •2. Правове становище та функції органів державної влади у сфері фінансової діяльності держави.
- •3. Бюджетна система України: поняття та принципи побудови.
- •4. Склад доходів та видатків бюджетів.
- •5. Система оподаткування.
- •6. Податок з доходів фізичних осіб
- •Тема 5: основи кримінального права україни
- •1. Кримінальний закон.
- •2. Поняття і ознаки злочину.
- •3. Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •4. Склад злочину.
- •5. Обставини, що виключають суспільну небезпечність і протиправність діяння.
- •6. Стадії вчинення злочину.
- •Тема 6: основи екологічного права україни
- •1. Правова охорона навколишнього природного середовища.
- •2. Право природокористування.
- •3. Право власності на природні ресурси.
- •4. Екологічні права і обов’язки громадян.
- •5. Контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •6. Відповідальність за порушення екологічного законодавства.
- •Тема 7 основи цивільного права україни
- •2/А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
- •2/Б/. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права.
- •3/А/. Право власності.
- •3/Б/. Право приватної власності.
- •3/В/. Право державної власності.
- •3/Г/. Речові права на чуже майно.
- •3./Ґ/ Право інтелектуальної власності.
- •4. Захист права власності.
- •5. Цивільно-правові правочини та умови їх дійсності.
- •6. Представництво у цивільному праві.
- •7. Поняття цивільно-правового договору та його види.
- •8. Цивільно-правова відповідальність.
- •9. Поняття і види строків позовної давності.
- •11. Опіка та піклування.
- •Тема 8: основи сімейного права україни
- •Тема 9: основи трудового права та права соціального забезпечення україни
- •12. Індивідуальні та колективні трудові спори.
- •13. Види пенсійного забезпечення.
- •Тема 10: основи підприємницького права україни
- •1. Поняття, принципи, види підприємницької діяльності.
- •2. Суб’єкти підприємницької діяльності та їх державна реєстрація.
- •3. Припинення підприємницької діяльності.
- •4. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.
- •5. Правові форми державного регулювання підприємництва.
- •Тема 11: судоустрій і судочинство в україни
- •1. Загальна характеристика судоустрою України.
- •2. Конституційний Суд України.
- •3. Система судів загальної юрисдикції.
- •4. Військові суди.
- •5. Система господарських судів.
- •6. Адміністративні суди
- •7/А/. Поняття про судовий процес.
- •7/Б/. Цивільне судочинство.
- •7/В/. Кримінальне судочинство.
- •7/Г/. Порядок розгляду господарських спорів.
- •7/Ґ/ Адміністративне судочинство
- •Тема 12 правоохоронні та правозахисні органи в україні
- •1. Система правоохоронних органів України.
- •2. Прокуратура України.
- •3. Адвокатура.
- •4. Міліція.
- •5. Служба безпеки України.
- •6. Система органів і посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії.
- •Список джерел та літератури
17. Юридична відповідальність: поняття, підстави, види.
В юридичній науці розрізняють перспективну і ретроспективну юридичну відповідальність.
Перспективна (позитивна) юридична відповідальність – це сумлінне виконання суб’єктом права приписів юридичних норм.
Ретроспективна (негативна) юридична відповідальність – це закріплений у законі обов’язок винної особи перетерпіти за скоєне правопорушення певні санкції особистого, майнового чи організаційного характеру, що накладаються державою.
Основні ознаки юридичної відповідальності:
1) забезпечується силою державно-правового примусу;
2) є негативною реакцією держави на скоєне правопорушення;
3) застосовується лише до суб’єктів, які винні у вчиненні конкретного правопорушення;
4) тягне застосування до порушника певних санкцій.
Юридична відповідальність виконує в суспільстві такі функції:
1) попереджувальна (превентивна);
2) репресивна (каральна);
3) компенсаційна (поновлення у межах можливого порушених прав потерпілих).
Принципи юридичної відповідальності:
1) відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру його вчинити;
2) детальна правова регламентація підстав і процедури притягнення до юридичної відповідальності;
3) законність, невідворотність, доцільність, справедливість і гуманність юридичної відповідальності.
Підставою притягнення суб’єкта до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Підставами звільнення від юридичної відповідальності, відбування покарання чи стягнення є:
1) давність притягнення до юридичної відповідальності;
2) втрата суспільної небезпечності діяння;
3) амністія чи помилування;
4) притягнення винного до загально-соціальної (неюридичної) відповідальності.
Розрізняють такі види юридичної відповідальності:
1) кримінально-правова;
2) цивільно-правова;
3) адміністративна;
4) дисциплінарна;
5) матеріальна;
6) конституційна.
Література: 1, 89, 91, 100, 111,
114, 115, 123-126, 128, 137, 145.
Тема 2: основи конституційного права україни
1. Конституція: поняття, види, місце в системі законодавства.
Конституція – це основний закон держави, що визначає основи суспільного і політичного ладу, правовий статус людини і громадянина, структуру та організацію діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування та інші найважливіші суспільні відносини. Сам термін “конституція” походить від латинського слова “constitutio”, яке означає “встановлення”, “устрій”.
Термін конституція можливо розглядати у двох значеннях – матеріальному та формальному. Під конституцією у матеріальному значенні розуміють писаний акт, сукупність таких актів або конституційних звичаїв, які визначає суспільний та державний устрій, виборчу систему, принципи організації та діяльності органів державної влади, адміністративно – територіальної устрій основні права і свободи громадян.
Під формальним значенням конституції розуміють закон або кілька законів що мають вищу юридичну силу щодо решти законів.
Залежно від критерію конституції поділяють на такі види:
1) за юридичною формою – писані (єдиний нормативний акт, прийнятий у встановленому порядку і має чітку внутрішню структуру) та неписані (складаються з декількох законів, які прийняті в різний час і в різному порядку, але у своїй сукупності проголошуються конституцією держави, як, наприклад, конституція Великобританії);
2) за способом прийняття, зміни та скасування – гнучкі (порядок їх прийняття та зміни відрізняється від звичайного лише необхідністю кваліфікованої більшості голосів) та жорсткі (порядок їх прийняття та зміни суттєво ускладнено порівняно з усіма іншими законами необхідністю виконання ряду додаткових процедур);
3) відповідно до форми державного устрою – унітарні та федеративні;
4) за рівнем втілення у суспільне життя – фіктивні та не фіктивні.
Конституція України за своїми юридичними ознаками – це писана, унітарна, жорстка конституція. Її приналежність до жорстких конституцій підтверджується тим, що:
1) законопроект про зміни до Конституції України може вносити вузьке коло суб’єктів (Президент або не менше третини від конституційного складу парламенту);
2) необхідне повторне затвердження змін у Конституції на наступній черговій сесії Верховної Ради, а змін до низки її розділів – на Всеукраїнському референдумі;
3) неможливе внесення до Конституції змін, спрямованих на скасування чи обмеження прав людини і громадянина, ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України;
4) розгляд законопроекту про внесення змін до Конституції України можливий лише за наявності відповідного висновку Конституційного Суду.
Як Основний Закон держави Конституція має установчий, програмний та ідеологічний характер, тобто вона закріплює найважливіші суспільні відносини, визначає засади національної системи права, а також закладає програму державного і суспільного розвитку та створює для нього певне ідеологічне забезпечення. Це обумовлює її провідне місце в системі законодавства:
1) Конституція має вищу юридичну силу порівняно з усіма іншими нормативними актами держави і виступає юридичною базою для поточного законодавства (акт, який суперечить Конституції, або скасовується, або приводиться у відповідність до неї);
2) Конституція має підвищену стабільність, що зумовлено наявністю особливого, у порівнянні з іншими законами, порядку її прийняття, зміни та скасування;
3) Конституція має високий рівень захисту (існує спеціальний орган, який здійснює контроль за додержанням Конституції у сфері правотворчості – Конституційний Суд України);
4) міжнародні договори, до яких приєднується держава, не повинні суперечити Конституції.
Норми Конституції України є нормами прямої дії, тобто звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина можливе безпосередньо на підставі Конституції навіть за умови відсутності регулювання певних правових відносин іншими нормативними актами.
Конституція є основним джерелом окремої галузі законодавства – конституційного (державного) права, предметом регулювання якого є принципи організації і порядок функціонування інститутів державної влади, правовий статус громадян та їх відносини з державою. Однак конституційне законодавство крім конституції включає також т.зв. конституційні закони (наприклад, “Про Конституційний Суд України”, “Про громадянство України” та ін.).
Нині в Україні діє Конституція, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України (ВРУ) 28 червня 1996 р. (із змінами внесеними ВРУ станом на 8 грудня 2004 року).