Тема 4

Особливості слухової уваги і сприйняття при сенсорній алалії, їх сповільненість, нестійкість, коливання (непостійність слухових реакцій дитини на звукові подразники) утрудняють правильну оцінку стану слуху. Реакція на звук прямо не залежить від інтенсивності. Виявляється порушення довільної слухової уваги: діти не слухають, не вслухуються в звуки, швидко стомлюються, відволікаються, втрачають інтерес до звучання, слухова функція виснажується. Аудіомечні дослідження бувають переконливішими, коли їх проводять неодноразово і лише після того, як дитина звикнеться з ситуацією і буде правильно розуміти завдання.

Остаточний висновок про стан слуху дитини роблять тільки після зіставлення декількох аудіограм, узявши за передбачувані показники найближчі збіги даних 8-10 досліджень.

При збереженні звукопровідної функції слухового аналізатора у дітей виявляється нездатність локалізувати звук в просторі, виявляється порушення слухової пам'яті, індиферентність до звукових подразників. Звернене мовлення, як сигнал (мовлення дорослого) виявляється дуже слабким, щоб викликати розуміння, інтерес і відповідь. Невімкнення уваги й її швидка виснажуваність — типові прояви в картині недостатності.

Н. Трауготт, З. Кайданова (1975) відзначають у дітей з сенсорною алалією пониження слуху на тони високої частоти і своєрідність порушення тонального (немовного) і мовного слуху: у них вибірково утруднено утворення умовних зв'язків на звукові подразники достатньої для дитини гучності.

При нормальному розвитку розуміння починається з того, що відбувається розрізнення сприйманих слів, їх пізнавання, при цьому виробляються нервові зв’язки, завдяки яким різні звукосполучення зв'язуються в слова. Звуки вимовляються і сприймаються в слові в певному порядку. Між звучанням і значенням встановлюються зв’язки, виробляється система зв'язків. Поступово виникають і закріплюються асоціації звукових комплексів із зоровими, дотиковими і іншими відчуттями.

При сенсорній же алалії зв’язок між словом і предметом (дією), який він позначає, не формується. Це явище дослідники називають замкненою акупатією. неповноцінність слуху при сенсорній алалії дослідники пояснюють величиною ділянок недорозвинення або уражених клітин кори головного мозку, відсутністю вузьколокалізованого характеру ураження в дитячому мозку.

Іноді діти з сенсорною алалією безпідставно прямують до спеціальних установ для глухих і слабочуючих.

Порушення розуміння при сенсорній алалії суттєво відрізняється від порушень викликаних зниженням слуху. Спостереження показують, що звичайно у слабочуючих буває достатньо стабільний, стійкий поріг сприймання, нижче якого диференціація звукових сигналів стає неможливою. Сенсорне ж порушення відрізняється від пониженого слуху відсутністю чіткого порогу сприйняття, у дитини відмічається мерехтлива непостійність слухової функції: сигнали однакової гучності то сприймаються, то не сприймаються. Це залежить від підвищеної збудливості або загальмованості дитини, від його соматичного й нервового стану, від психічної активності, особливостей навколишнього середовища, умов обстеження, способів подачі сигналів і ряду інших чинників. Недорозвинення: раннє ураження мозку приводить до зниження працездатності незрілих мозкових кліток, в яких не можуть нормально протікати вищі нервові процеси. Іноді діти краще сприймають мовлення навколишніх ранком. після нічного сну робоча функція кори мозку вище, а до мірі зростаючого стомлення розуміння мовлення погіршується. В, інших випадках діти краще сприймають мовлення увечері, оскільки: вранці ще продовжує діяти гальмівний фон після сну, а до вечора, у міру тренування, сприйняття дещо покращується, клітки мозку як би включаються в робочий ритм.

Збільшення гучності зверненого мовлення покращує розуміння слабочуючих дітей і приводить до зворотного ефекту дітей з сенсорною алалією. Надсильні подразники викликають за межове охоронне гальмування в корі головного мозку, і недорозвинені клітини впадають при цьому в стан функціональної блокади, підвищується гальмівний процес, клітки вимикаються з діяльності. Більш тихе спокійне мовлення дитина з сенсорною недостатністю сприймає краще, ніж мовлення підвищеної гучності, крик. Використання слухових апаратів покращує сприйняття слабочуючих і приводить до поліпшення сприйняття при сенсорній алалії.

Проте, однозначної думки про стан слуху у дітей з сенсорною алалією немає, в окремих дослідженнях встановлено, що може відмічатися незначне зниження слуху на всьому діапазоні частот, підвищена виснажуваність слухової уваги і сприйняття.

Можливість сприйняття при сенсорній алалії знаходиться залежно від темпу надходження звукових подразників, наявность інтервалу між ними, якості звуків, що пред'являються для сприйняття. Чисті тони сприймаються звичайно гірше.

На відміну від слабочуючих діти з сенсорною алалією часто мають гіперакузію — підвищену чутливість до звуків, байдужих для оточуючих: шум м'ятого паперу, шелестіння сірників в коробці, звук капаючої води, тихий скрип та ін. Слабочуючі ці сигнали не сприймають. Здорові люди чують такі звуки, але відносяться до них індиферентно, не реагують на них, за винятком моментів стомлення, роздратування, психічної дискомфортності, підвищеної нервозності. Діти з сенсорною алалією сприймають такі звуки загострено, дають на них хворобливу реакцію: проявляють турботу, плачуть, скаржаться на біль у вухах і голові, на інші неприємні відчуття. Це є свідченням збереження у дитини слуху і показником того, що незвичні звучання іноді стають надсильним подразником для незрілих кліток кори мозку. Іноді на незнайомі звуки будь-якої гучності діти з сенсорною алалією не реагують зовсім.

Діти з сенсорною алалією спонтанно можуть повторити окремі склади, звукосполучення, слова і короткі фрази, сприймані ними з оточуючого, без спеціального навчання, хоча повторення їх є нестійким. Діти з порушеним слухом у важкому ступені самостійно звичайно засвоїти слова і фрази з оточуючого не можуть. Наслідування звуків при сенсорній алалії непостійне і багато в чому залежить від ситуації. Сенсорне порушення характеризується тим, що діти не можуть утворювати зв’язку між предметом і його назвою, у них не формується предметна співвіднесеність почутого і вимовної ними слова-назви.

Пасивний словник дитини нестійкий і помітно відстає від активного. Часто дитина називає предмет в любій ситуації, а взнає його назву тільки вибірково в певних умовах. У дітей з порушенням слуху в результаті спеціального навчання швидко встановлюється зв'язок між словом і предметом і цей зв'язок стійкий.

Стан голосу у слабочуючої і дитини з сенсорною алалією різний. Так, у слабочуючої він не дзвінкий, негучний, мовлення їх без недостатнього інтонування, позбавлена емоційної виразності. А у дітей з сенсорною алалією голос нормальний, вони вимовляють звуки і слова з нормальними модуляціями й інтонацією.

Слабочуючі діти більш контактні, ніж діти із сенсорною алалією. Ці й деякі інші ознаки допомогають педагогам правильніше класифікувати порушення дітей. Правильна діагностика забезпечує вибір методичних засобів у системі коректувально-виховної впливу.

Сенсорна алалія в чистому вигляді зустрічається порівняно рідко. Частіше в практиці спеціальних дошкільних і шкільних установ зустрічаються діти з сенсорно-акустичною неповноцінністю (синдром сенсорно-акустичної недостатності) як вторинним проявом якої-небудь іншої мовної патології. Наприклад, при дислалії, ринолалї, дизартрії, коли первинним є порушення звукової системи (фонетична недостатність). Через первинно порушене експресивне мовлення виявляється недостатньо розвиненим і розуміння, знижується рівень акустичної уваги, сприйняття і розуміння. Це зв'язано з тим, що моторні мовні диференціювання, не розвиваючись в належному ступені, перешкоджають нормальному виникненню кінестезії, які, по словах І. Павлова, є базальним компонентом (базою, базисом, основою) другої сигнальної системи — мови, оскільки вони забезпечують переклад всіх неусвідомлених рухів в план усвідомлених, приводили до вироблення динамічного стереотипу артикуляції, навику правильної мови.

Недостатність мовлення при моторній алалії приводить до деякого зниження розуміння вторинного характеру, і тому в більшості випадків зустрічається не чиста форма алалії, а змішана – моторна алалія з сенсорним компонентом, або сенсомоторная алалія. Зниження розуміння може бути вторинним проявом в структурі різних мовних порушень, загальною для яких є неповноцінність експресивного мовлення. Первинна ж сенсорна недостатність виявляється при сенсорній алалії і сенсорної афазії, хоча практично розмежувати діяльність мовнорухового і мовнослухового аналізаторів не можна, тому і выдмычаються випадки комбінованих, а не чистих форм порушень. Уважно спостерігаючи за станом мовленнєвої і немовленнєвої діяльності дитини і спеціальне поглиблене обстеження допомагають уточнити природу і характер дефекту, встановити провідну неповноцінність (сенсорної або моторної сфери) в його структурі і визначити адекватні шляхи корекційно-виховного впливу.