26Політична система суспільства :поняття ,сутність , структура . Функції

2. Політична система: сутність, структура, функції.

Будь-яка система представляє собою сукупність елементів, між якими

склались взаємозв’язки і взаємовідносини. Ця сукупність утворює певну

цілісність. Принципи системної будови такі: властивості системи визначаються її

цілісністю, а не є сумою властивостей окремих елементів; залежність

властивостей елементів від місця, яке вони займають у структурі системи;

повноцінне функціонування системи можливе лише у разі органічної єдності її

елементів; чітка ієрархічна структуризація елементів системи. Соціальні системи,

(включаючи політичну). відрізняються тим, що вони складаються із взаємодій і

відносин людей та їх об’єднань. В середині ХХ століття накопичені теоретичні

знання про політику дозволили зробити висновок про її системну будову.

Важливою передумовою такого висновку стало введення до обігу політичної

науки системного аналізу.

Ця аналітична схема була покладена в основу теорії політичної системи,

розробленої американськими політологами Девідом Істоном та Габліелем

Алмондом. Вони визначили основні методичні принципи аналізу політичної

39системи, яка є мобільним утворенням, взаємодіє з усією сферою суспільного

життя, впливає на нього шляхом розподілу необхідних ресурсів і цінностей. Цей

підхід з певними доповненнями залишається провідним у сучасній політології.

Отже, політична система – це цілісна сукупність взаємодіючих елементів:

політичних інститутів, відносин між ними на основі єдиних норм і цінностей,

політичних ролей, за допомогою яких забезпечується реалізація влади у

суспільстві. Головною особливістю політичної системи є те, що вона забезпечує

формування й здійснення влади, прийняття рішень, які впливають на життя

всього суспільства. Тому вона характеризується як механізм формування і

реалізації політичної влади. Політична система є динамічним утворенням.

Динамізм визначається здатністю системи розвиватися, адаптуватися до змін у

навколишньому середовищі.

Структура політичної системи є складною і розгалуженою. Її окремі

елементи доцільно згрупувати згідно їх належності до певних сфер (підсистем).

Інституційна відображає формально-організаційні основи політичної

системи. Головними елементами інституційної сфери слід визначити ті інститути,

що пов’язані з реалізацією влади.

1. Держава є базовим елементом політичної системи. Вона виступає особливою

формою організації політичної влади в країні, яка здійснюється за допомогою

спеціального апарату. Його складають державні органи законодавчої, виконавчої,

судової влади. Держава визначає соціально-політичний лад країни, забезпечує

політичне, соціальне, економічне життя країни, встановлює цілі розвитку

суспільства, представляє інтереси суспільства на міжнародній арені.

2. Політичні партії виступають офіційними представниками інтересів різних

соціальних груп у політичній сфері, засобом досягнення влади, контролю за

владою.

3. Громадські об’єднання, групи інтересів, групи тиску також є засобом

представництва інтересів соціальних груп, прошарків. До них належать

різноманітні професійні, творчі, жіночі, ветеранські, молодіжні, релігійні,

спортивні, екологічні асоціації, організації, об’єднання, спілки, лобістські, тіньові

структури тощо. Їхній вплив на владу буває безпосереднім і опосередкованим,

відкритим і прихованим. Цей різновид політичних інститутів може функціонувати

як цілком законний, відкрито діючий, так і знаходитись в тіні.

Комунікативна (процесуальна, діяльнісна) сфера характеризує рівень і

характер діяльності політичних інститутів. Її складають політичні відносини –

зумовлені широким комплексом суспільних відносин взаємодії суб’єктів політики

з приводу набуття, здійснення й перерозподілу політичної влади. Отже,

центральною проблемою політичних відносин є влада. За змістом і сутністю вони

поділяються на такі види: співробітництво, солідарність, консенсус, конкуренція,

суперництво, ворожнеча, конфлікт. Політичні відносини здійснюються у різних

формах: офіційні (згідно встановлених правил), відкриті неофіційні, у закритому

режимі (як незаборонені, так і заборонені законом) тощо.

Нормативна виступає засобом регулювання всієї системи суспільно-

політичних відносин. До неї належать політичні принципи і норми. Вони

40

встановлюють міру дозволеної і забороненої поведінки в межах політичних

відносин.

Ідеологічна. До неї належить політична культура як сукупний показник

рівня, характеру, змісту політичних знань, ціннісних орієнтацій, традицій,

ідеологій, навичок участі в політичному житті, практичної політичної поведінки.

Вона відображає рівень знань суспільством законів і механізмів формування і

функціонування політики.

Окремим складовим структури політичної системи, що значною мірою

спрямовує її функціонування, є друковані та електронні засоби масової

інформації. Вони збирають, обробляють і розповсюджують інформацію.

Інформуючи суспільство про різні події з різних точок зору, вони таким чином

впливають на свідомість людей.

Елементом, що об’єднує _______всі інші складові політичної системи, є політична

влада та її головний різновид – державна влада. Вона розглядається як

здатність, право й можливість приймати рішення, які мають вплив на життя

всього суспільства. Влада спрямовує діяльність окремих інститутів і політичної

системи в цілому.

Значення політичної системи визначається її соціально значущими

функціями. Вони відображають напрямки її впливу на життя суспільства та

взаємодії з ним.

1. Впорядкування існуючих суспільних інтересів і вимог до влади.

2. Обробка відповідної інформації та визначення на її основі цілей і завдань

розвитку суспільства. Визначення пріоритетності завдань.

3. Організація діяльності суспільства по досягненню цілей його розвитку.

4. Залучення людей до сформованих політичних цінностей, традицій, зразків

поведінки та сприяння їхній участі (у найбільш прийнятній для них формі) в

політичному житті.

5. Забезпечення взаємодії елементів системи між собою і системою в цілому.

6. Нормотворча – формування основних норм життєдіяльності суспільства в

різних сферах. Застосування цих норм до конкретних життєвих ситуацій.

7. Контроль за дотриманням політичних норм. Причому він є двостороннім. З

одного боку, держава контролює дотримання норм права суспільством, з іншого –

суспільство здійснює контроль за діями держави через систему представницьких

політичних і громадських організацій.

8. Розподіл матеріальних і духовних цінностей відповідно до інтересів

суспільства та окремих його членів.

9. Гармонізація, збалансування й узгодження суспільних інтересів з інтересами

окремих індивідів і соціальних груп.

10. Зміцнення існуючого суспільного ладу, його зовнішньої і внутрішньої

безпеки.