Зміст
1. Організація технічної підготовки виробництва підготовки
2. Визначення економічного ефекту модернізації верстата.
2.1. розрахунок річного обсягу продукції на верстаті до й після модернізації й коефіцієнта приведення витрат.
2.2. Розрахунок загальних додаткових капітальних вкладень, пов'язаних з модернізацією.
2.2.1. Витрати на технічну підготовку складываються:
2.2.2. Витрати на модернізацію визначаються по формулі:
2.2.3. Визначаємо сумарні додаткові капітальні вкладення, пов'язані з модернізацією (Ф12)- ΔK
2.3. Розрахунок капітальних вкладень споживача по двох варіантах. 2.3.1. Ціна верстата після модернізації визначається по фолрмуле
2.3.2. Визначення капітальних вкладень споживача робимо по підсумовування оптової ціни верстата й супутніх капітальних вкладень:
2.3.3. Супутні капітальні вкладення являють собою суму
одноразових витрат споживача нової техніки на основні й оборотні фонди (без вартості самої техніки) і включають наступні складові:
2.3.3.1. Витрати на доставку й установку верстата визначаються по формулі:
2.3.3.2. Вартість будинку займаного верстатом розраховується по формулі:
2.3.3.3. Вартість службово-побутових приміщень, ураховується в тих випадках, коли є економія робочої сили:
2.3.3.4. Вартість пристосування визначається при порівнянні універсального верстата зі спеціальним:
2.4. Визначення собівартості обробки річного обсягу деталей.
2.4.1. Річна зарплата виробничих робітників визначається по формулі:
2.4.2.ВУЕУ складається з наступних складових:
2.4.2.1. Якщо верстатник сам робить налагодження верстата, зарплата наладчика не розраховується.
2.4.2.3. Витрати на амортизацію й зміст службово-побутових приміщень рівні:
2.4.2.4. Амортизаційні відрахування на повне відновлення витрат по доставці й установці верстата:
2.4.2.5. Витрати на ремонт і технічне обслуговування верстата розраховуються по формулі:
2.4.2.6. Витрати на силову електроенергію визначаються по формулі:
2.4.2.9. Розрахувавши всі статті витрат визначаємо річні витрати по змісту й експлуатації встаткування (по Ф32) і відсоток цих витрат стосовно основної зарплати виробничих робітників.
2.4.3. Амортизаційні відрахування на повне відновлення верстата (без обліку витрат по доставці й установці) розраховуються по формулі:
2.4.4 Визначаємо собівартість механічної обробки річного обсягу деталей
3.Література
1. Введення
Науково - технічний прогрес викликав бурхливий розвиток галузей народного господарства необхідне нових машин, механізмів і встаткування для комплексної механізації. Однак у промисловості є кількість моральна - застарілих верстатів, замінити які в короткий час не надається можливості.
Одним зі шляхів рішення цієї проблеми є модернізація верстата, що передбачає підвищення їхньої потужності, швидкості механізації й автоматизації й допоміжного часу.
Модернізація робочого парку забезпечує підвищення продуктивності використання встаткування якості й точності обробки, автоматизації (потокових ліній) обробки верстатів і т.д.
У міру розвитку промисловості верстатобудування деякі моделі верстатів морально й технічно застарівають. Ці верстати вимагають своєчасної модернізації або повної заміни верстата на сучасний тип.
Щоб визначити, ефективна, чи буде модернізація як економічно, так і технологічно, економісти проводять повний розрахунок економічної частини модернізації верстата в порівнянні з базовою моделлю й дають своє рішення.
У такий спосіб обновляються встаткування з мінімальними витратами й максимальним прибутком з реалізованої продукції.
Глибоке вивчення курсу "Економіка, організація і планування виробництва" має велике значення для розвитку спеціалістів взагалі, вона формує фахівців економічних служб підприємства і сфери управління. Саме в цьому і полягає актуальність нашої курсової роботи.
Без розуміння економіки не можна зрозуміти сутності соціально-економічного розвитку, мети і шляхів забезпечення зростання ефективності підприємницької діяльності.
Економіка - найважливіша сфера суспільних відносин, виробництва, розподілу, обміну і споживання результатів людської діяльності, їх ефективне використання.
"Економіка " в умовах ринкових відносин вивчає господарство і господарську діяльність підприємства незалежно від його підпорядкування і форми власності. Об'єктом вивчення є окреме підприємство. Мета курсу - ефективне використання обмежених виробничих ресурсів і управління ними в умовах виробничої діяльності окремого підприємства з метою досягнення прибутку.
Предметом дисципліни є вивчення теорії і практики господарювання на рівні підприємства, забезпечення раціонального використання виробничих ресурсів.
За умов ринкових відносин центр економічної діяльності переміщується до основної ланки економіки господарства. За умов ринкової економіки, успішно функціонують лише ті підприємства які грамотно і конкурентно вивчають вимоги, створюють і організовують виробництво конкурентно спроможної продукції, що забезпечує високу прибутковість. Поставлені завдання можуть виконати тільки ті фахівці які добре засвоїли основи економіки підприємства.
1. Організація технічної підготовки виробництва підготовки.
У даному розділі висвітлюється організація конструкторської підготовки модернізації верстата зі складанням переліку робіт і розраховується загальна трудомісткість по роботах. Конструкторська підготовка є складовою частиною технічної підготовки модернізації верстата й містить у собі наступні основні розрахунки:
1.1. Визначення обсягу робіт по конструкторській підготовці виробництва (КПП)
1.2. Визначення обсягу робіт по технологічної підготовки виробництва (ТПП)
1.3. Визначення обсягу робіт по виробничій підготовці виробництва (ОПП)
1.4. Визначення тривалості окремих етапів технічної підготовки
Загальна тривалість КПП залежить від складу й обсягу конструкторських документів /КД/, трудомісткості їхньої розробки, кваліфікації й кількості виконавців, а також планових строків, диктуемых умовами ринку. У якості вихідних даних для визначення трудомісткості КПП використаємо номенклатуру й обсяг КД зазначених у технічному завданні КР /Ж/ і типові норми часу. Трудомісткість розробки КД визначається по формулах:
Трі=tpі·Nі·Kфі·Кс·Кмі·Каі; (1)
Ткі=0,7·Nі·Кфі·Кс·Кмі·Каі; (2)
Т.ткі=0,2·Nі·Кфі·Кс·Кмі·Каі; (3)
Т.нкі=0,15(0,2)·Nі·Кфі·Кс·Кмі·Каі; (4)
де Трі, Ткі, Т.ткі, Т.нкі - відповідні трудомісткості розробки конструкторського контролю, технологічного контролю й нормоконтроля Кді-го найменування.
0,7 - типова норма часу на конструкторський контроль одного формату А4 Кді-го найменування;
0,2 - типова норма часу на розробку одиниці об'єму Кді-го найменування;
0,15 - типова норма часу на технологічний контроль одного формату А4 КД і-го найменування;
0,15- типова норма часу на термоконтроль одного формату А4 креслень і-го найменування;
0,2-типова норма часу на нормоконтроль одного формату А4 текстових документів і-го найменування;
Nі - обсяг форматів КД "і-го найменування";
Кфі- поправочний коефіцієнт до норми часу залежно від фактичного формату КД і-го найменування;
Кс - поправочний коефіцієнт до норми часу залежно від типу виробництва;
Кмі- поправочний коефіцієнт до норми часу залежно від масштабу виконання КД і-го найменування;
Каі- поправочний коефіцієнт до норми часу на розробку КД і-го найменування не має аналога.
Розрахунок розробки Кд-трудоемкости представлений у таблиці 1.1.
Таблица 1. Розрахунок трудомісткості розробки КД
Найменування та характеристика КД |
tpi |
Ni |
Кфi |
Kc |
Kmi |
Kai |
Розрахунок |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Технічне завдання/ТЗ/ |
3 |
1А4 |
1,0
|
1,1 |
1,0 |
- |
Тр=3x1x1,0x1,1x1,0=3,3 Ткк=0,7x1x1x1,1x1,0=0,77 Тнк=0,2x1x1x1,1x1,0=0,2 |
Схема структурна |
40,1*0,8 |
2А3 |
0,4 1,6 1,6 |
1,1 |
1,0 |
- |
Тр=40,1x0,8x2x0,4x1,1x1= 28 Ткк=0,7x2x1,6x1,1x1,0=2,5 Тнк=0,15x2x1,6x1,1x1,0=0,5
|
Схема принципова |
40,1 |
1А3 |
0,4 1,6 1,6 |
1,1 |
1,0 |
- |
Тр=40,1x1x0,4x1,1x1,0=17,6 Ткк=0,7x1x1,6x1,1x1,0=1,2 Тнк=0,15x1x1,6x1,1x1=0,3 |
Креслення загального виду |
27,9 |
1А1 |
1,0 6,4 6,4 |
1,1 |
1,1 |
- |
Тр=27,9x1x1,0x1,1x1,1=33,8 Ткк=0,7x1x6,4x1,1x1,1=5,4 Тнк=0,15x1x6,4x1,1x1,1=1,2 |
Складальне креслення |
27,4 |
2А2 |
0,4 3,2 3,2 3,2 |
1,1 |
1,0 |
- |
Тр=27,4x2x0,4x1,1x1,1=24,1 Ткк=0,7x2x3,2x1,1x1,0=4,9 Ттк=0,2x2x3,2x1,1x1,0=1,4 Тнк=0,15x2x3,2x1,1x1,0=1,1
|
Креслення деталі |
1,2 |
2А3 |
1,0 1,6 1,6 1,6 |
1,1 |
1,0 |
- |
Тр=1,2x2x1,0x1,1x1,0=2,6 Ткк=0,7x2x1,6x1,1x1,0=2,54 Ттк=0,2x2x1,6x1,1x1,0=0,7 Тнк=0,15x2x1,6x1,1x1=0,5
|
Пояснювальна записка |
4,3 |
28А4 |
1,0 1,0 1,0 |
1,1 |
1,0 |
- |
Тр=4,3x28x1,0x1,1=132,4 Ткк=0,7x28x1,0x1,1=21,6 Тнк=0,2x28x1,0x1,1=6,2 |
Обсяг у форматах КД наведений стосовно, до дипломного пректированию. Для курсової роботи цей обсяг варто зменшити. На розробку технологічного завдання приймаємо 1А4, схеми принципової - 1А3, креслення складальний - 2А2, креслення деталей - 2А3, на пояснювальну записку - 28 аркушів формату А4 (інші беремо без зміни).
Розподіл робіт і розрахунок завантаження представлений у таблиці 1.2.
Таблица 1.2 Розрахунок завантаження виконавців
Найменування КД та видів робіт |
Обсяг КД у форматах |
Трудомісткість загальна, год |
Розробка |
Конструкторський контроль руковод. проекту |
Контроль економіч- ної частини |
Контроль охорони праці |
Технологічний контроль і нормаконтроль |
|||||
Об’єм |
Час |
Об’єм |
Час |
Об’єм |
Час |
Об’єм |
Час |
Об’єм |
Час |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
Технічне завдання |
1А4 |
4,3 |
1А4 |
3,3 |
0,5А4 |
0,5 |
0,25А4 |
0,2 |
0,25 А4 |
0,07 |
1А4 |
0,2 |
Схема структур-на |
2А3 |
31,7 |
2А3 |
28 |
2А3 |
2,5 |
- |
- |
- |
- |
2А3 |
0,5 |
Схема принципова |
1А3 |
19,1 |
1А3 |
17,6 |
1А3 |
1,2 |
- |
- |
- |
- |
1А3 |
0,3 |
Креслен-ня загально-го виду |
1А1 |
36,7 |
1А1 |
33,8 |
1А1 |
5,4 |
- |
- |
- |
- |
1А1 |
1,2 |
Складальне креслен- ня
|
2А2 |
31,5 |
2А2 |
24,1 |
2А2 |
2,5 |
- |
- |
- |
- |
2А2 |
1,1 |
Креслен-ня деталі
|
2А3 |
6,3 |
2А3 |
2,6 |
2А3 |
2,5 |
- |
- |
- |
- |
2А3 |
0,5 |
Пояснювальна записка
|
28А4 |
160,2 |
28А4 |
132,4 |
18А4 |
14 |
6А4 |
5 |
4А4 |
2,6 |
28А4 |
6,2 |
Всього
|
|
289,8 |
|
239,4 |
|
111,2 |
|
5,2 |
|
2,7 |
|
9,9 |
Тривалість КПП визначається по формулі:
де: трі - сумарна трудомісткість розробки КД ДП (або КП).
8 - коефіцієнт перекладу в робочі дні.
0,73 - коефіцієнт перекладу в календарні дні.
ТКПВ=239,5/8*0.73*360=0.1(року)
Тривалість ТПВ по формулі:
ТПВ=Атпв·Ткпв (6)
Де: Атпв - коефіцієнт характеризующий тривалість ОПП у порівнянні із тривалістю КПП і ТПР (для простих виробів. Атпв=0,5)
ТПВ=0,5·0,1=0,05року
Тривалість ОПП визначаємо по формулі:
ТОПВ=Аопв(Ткпв+Ттпв) (7)
де: Аопв - коефіцієнт характеризующий тривалість ОПП у порівнянні із тривалістю КПП і ТПП (Для простих виробів Аопв=0,8)
ТОПВ=0,8·(0,1+0,05)=1,2року