- •1.Базові компоненти соціального життя.
- •2.Види цінностей їх соціальна роль.
- •3.Вірогідність соціологічного знання.
- •4.Громадянське суспільство його соціальне значення
- •5.Девіантна поведінка та її види.
- •7.Емпіричні школи в соціологі.
- •8. Закони і категорії соціології
- •10.Засоби аналізу даних,…..
- •11. Класи та страти
- •12.Малі соціальні групи і їх види.
- •13.Метод вивчення документів у соціологічному дослідженні
- •14.Метод виміру в соціологічному дослідження.
- •15. Метод експерименту в соціологічному дослідженні
- •16. Метод опитування у в соціологічному дослідженні
- •17.Метод спостереження в соціологічному дослідженні
- •18. Метод соціального пізнання
- •19.Методи соціологічних досліджень
- •20. Міграція та еміграція.
- •21. Національна культура і проблема соціальної свободи
- •22. Повсякденне та культурологічне розуміння націй.
- •23. Поняття особи та особистості в соціології
- •24. Поняття соціальної стратифікації.
- •25. Поняття соціології права.
- •27. Поняття та структура культури
- •28. Поняття та структура програми соціологічного дослідження
- •29.Потреби індивіда як вихідний момент. Види потреб у соціальній динаміці.
- •30. Потреби, інтерес та цінності – механізми визначеності поведінки
- •31. Принцип репрезентативності в соціологічному дослідженні.
- •36. Прогрес і регрес суспільства.
- •37. Психологічні школи в соціології
- •38.Релігійна група як соціальна спільність.
- •39. Розвиток соціальних знань у Стародавньому світі.
- •40. .Поняття ідеології
- •41. Самосвідомість та саморегуляція особи
- •42.Соціальна адаптація та інтеграція.
- •43.Соціальна мобільність.Канали соціальної мобільності.
- •44.Поняття відкритого суспільства
- •46.Соціальна функція права
- •47.Соціальні інститути та їх види.
- •48.Соціальні конфлікти як стан соціальних відносин.
- •49.Соціальні статуси та ролі.
- •50.Соціологічна думка в Україні.
- •52.Соціологічні ідеї г.Спенсера.
- •53.Соціологічні ідеї Карла Маркса.
- •54.Соціологічні ідеї м.Вебера.
- •55.Соціологія о.Конта.
- •56.Соціологічні ідеї Сен-Сімона.
- •57. Соціологічні ідеї Еміля Дюркгейма.
- •58. Соціологія в системі соціальних наук.
- •59. Специфіка молодіжної субкультури.
- •60. Становлення соціології права
- •61. Суспільний соціальний прогрес: критерії та тенденції
- •62. Сутність еліти суспільства,її роль у суспільному житті.
- •64. Сучасна соціологія Заходу.
- •66.Тенденції розвитку правової культури в Україні.
- •67. Тенденції соціальної стратифікації та соціальної мобільності України.
- •68.Теорія та практика соціалізації особи.
- •70. Тарадиційне та індустріальне суспільство – порівняльна характеристика.
- •71.Формальні та неформальні соціальні інститути.
- •72.Форми та види культури.
- •73. Формування соціологічної думки в Середньовіччі та епоху Відродження.
- •74.Якість життя як соціальне явище.
- •75. Якість населення як субєкта суспільства.
- •76.Поняття ефективності права.
7.Емпіричні школи в соціологі.
Емпірична соціологія, яка виникла в межах західної соціології в XX ст., сформувала в своєму руслі дві основні течії - академічну І прикладну. Завдання першої вбачається у створенні систем наукового знання про окремі галузі і явища суспільного життя (наприклад, соціологія праці, соціологія міста, соціологія засобів масової комунікації і т. д.), які використовуються в якості методологічної основи конкретних соціологічних досліджень. Завдання другої — організація цих, націлених на розв'язання чітко визначених практичних завдань і безпосередньо пов'язаних з виконанням функцій соціальної інженерії, досліджень.
Історичні корені емпіричної соціології знаходимо у ранніх емпіричних дослідженнях XIX ст. соціального і морального здоров'я (Е. Чадуік, Л. Віллерне, Р.Вірхов, Дж.Кей-Шаттлуор, А. Геррі, А. Ватер та іи.). З 1920 по 1950 рік емпіричні дослідження стають пріоритетним напрямом в американській соціології.
Початок цьому процесу поклали представники Чіказької школи (Р. Парк, Е. Берджесс, У. Томас, А. Смолл та ін ) Займаючи домінуюче становище в американській соціологи протягом 20 — 40-х рр , Чіказька школа здійснила значний вплив на формування світової емпіричної соціології.
Основними чи відмінними рисами Чіказької школи були:
• органічне поєднання емпіричних досліджень із теоретичними узагальненнями,
• висування гіпотез в межах єдиної організованої і направленої на конкретні практичні цілі програми,
• широта теоретичної орієнтації,
• поєднання різних підходів і методів, серед яких не було яскраво виражених Першою працею Чіказької школи в галузі емпіричної соціологи була книга
8. Закони і категорії соціології
Закони соціології. У процесі функціонування спільнот формується безліч різних соціальних зв'язків. Нерідко вони сприймаються як щось тимчасове, випадкове. Та насправді всі вони зумовлені суспільними зв'язками, відносинами, що характеризуються загальністю, необхідністю та повторюваністю. Ці зв'язки називають законами.
Соціальний закон — об'єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.
Соціальні закони визначають відносини між різними індивідами та спільнотами, виявляючись в їх діяльності. Це — відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними і соціально-професійними групами, містом і селом, суспільством і соціальною організацією, суспільством і трудовим колективом, суспільством і родиною, суспільством та особистістю.
Як і закони природи, соціальні закони перебувають у природному плині подій, є результатом цілеспрямованих послідовних дій більшості індивідів у соціальних ситуаціях та об'єктивних зв'язках (причинних, функціональних та ін.). Об'єктивність соціального закону полягає в тому, що нові покоління успадковують готові відносини, зв'язки, тенденції, сформовані без їх участі.
Категорії соціології. Поняття «категорія» виражає універсальні особливості дійсності, загальні закономірності розвитку матеріальних, природних і духовних явищ. Як родове поняття, воно означає розряд, групу предметів, явищ тощо.
Категорії та поняття в соціології відображають передусім особливості об'єктивної реальності, виокремленої практикою людей, яка стала об'єктом даної науки. У категоріях соціології втілюються якісна конкретність і цілісність, суттєві риси і характеристики, вузлові моменти, стан зрілості, а також можливості розвитку та вдосконалення досліджуваного об'єкта.
Розрізняють дві основні групи категорій соціології:
1. Категорії, що пояснюють статику суспільства, його структуру з виокремленням її основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як «соціальна спільність», «соціалізація», «особистість», «соціальна група», «соціальна верства», «соціальна стратифікація», «соціальний контроль», «соціальна поведінка» та ін.
2. Категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни — причини, характер, етапи тощо. Ці категорії вказують, як змінюється соціальний об'єкт, якими є особливості його розвитку. Серед них такі категорії, як «соціальний розвиток», «соціальний протест», «соціальна трансформація», «соціальний рух», «соціальна мобільність» та ін.
Як і будь-яка інша наука, соціологія розробляє і такі поняття, які відображають сутність науки, її функціонування та розвиток. Це категорії теоретичної соціології, метасоціології, поняття методологічного значення.