1. Предмет трудового права: індивідуальні та колективні трудові відносини.

ПРЕДМЕТ – это сов-ть общ.отношений,кот-е регулируются нормами тр.права

1 – отн-япредшествуют трудовым

2- отн-я,кот-е сопутсвуют трудовым

3 – отн-я, вытикают их трудовых

Всі трудові відносини, що становлять предмет трудового права, утворюють складну систему, в якій виділяється система індивідуальних відносин трудового найму і система колективних трудових відносин.

Індивідуальні трудові відносинихарактеризуються безпосереднім зв'язком між працівником і роботодавцем. Головна їх мета - виконання працівником певної трудової функції.

Предметом індивідуального ТП є такі суспільні відносини:

• Відносини по сприянню зайнятості та працевлаштування у даного роботодавця;

• Трудові відносини по укладанню, зміні та припиненні трудового договору;

• Відносини по навчанню працівників по підвищенню кваліфікації;

• Відносини по відстороненню працівників від роботи;

• Відносини по атестації працівників;

• Відносини по робочому часу, часу відпочинку;

• По нормуванню праці та З/П;

• По дисципліні праці;

• По ОП;

• По матеріальній відповідальності за шкоду завданою працівником чи роботодавцем;

• По розгляду індивідуальних і колективних спорів.

Суб*єкти:

• Працівник

• Роботодавець

Предметом колективного ТП є:

• Соціально-партнерські відносини;

• Відносини по вирішенню колективних трудових спорів

Суб*єкти:

• Трудовий колектив (його представники);

• Об*єднання роботодавців;

• Об*єднання профспілок;

• Д-ва в особі міністерства чи КМУ.

Колективні трудові відносини. У науці трудового права прийнято включати в систему суспільних відносин, що становлять предмет трудового права, крім власне трудових відносин, також велику групу відносин, тісно пов'язаних з трудовими, які передують, супроводять або витікають з останніх. До них відносять: о організаційно-управлінські відносини в сфері праці;

2. Понятие и особенности индивидуальных трудовых правоотношений, их структура

Индивидуальные трудовые отношения характеризуются непосредственной связью между работником и работодателем. Главная их цель - выполнение работником определенной трудовой функции. Элементами этих отношений выступают все звенья общественных связей, без которых индивидуальные трудовые отношения не могут нормально функционировать. Следует отметить, что не все элементы являются одноподчиненными, связь между ними носят сложный, соподчиненных характер. Особое место в этой системе занимают отношения, опосредующие трудовой договор между работником и работодателем. Эти отношения можно рассматривать как в узком, так и в широком смысле. В широком смысле трудовой договор является базой, основой всех других индивидуальных трудовых отношений - по оплате труда, рабочего времени, дисциплины труда и т.д.. Все названные отношения возникают и протекают только в рамках действия трудового договора, с его прекращением прекращаются и все элементы, которые его составляют. Даже случаи несвоевременного расчета с работником, трудовые споры о незаконном увольнении связаны с прошлыми трудовыми отношениями в рамках трудового договора. Рассматривая трудовой договор в узком смысле, нужно ограничиться отношениями по его заключения, изменения и прекращения. Это - ядро ​​всех индивидуальных отношений трудового найма.

К индивидуальным трудовым отношениям, по нашему мнению, относятся отношения по: профессиональной ориентации и профессионального отбора кадров, осуществляется работодателем; заключения, изменения и прекращения трудового договора;

отстранения работников от работы работодателем; нормирования труда в рамках трудового договора; оплаты труда;

рабочего времени; времени отдыха; охраны здоровья работников в процессе труда; дисциплины труда; оценки результатов труда и аттестации работников; профессионального обучения работников и повышения их квалификации; дисциплинарной ответственности работников;

материальной ответственности сторон трудового договора.

Отношения по дисциплинарной и материальной ответственности являются охранительными по своей социальной направленности, однако реализуются в рамках трудового договора, который охватывает всю систему индивидуальных трудовых отношений.

3.Колективні трудові відносини: структура та зміст Трудовий колектив виникає разом з створенням підприємства, установи, організації. До нього входять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у діяльності підприємства на основі трудового договору, а також інших форм, що викликають виникнення трудових правовідносин.

У науці трудового права прийнято включати в систему суспільних відносин, що становлять предмет трудового права, крім власне трудових відносин, також велику групу відносин, тісно пов'язаних з трудовими, які передують, супроводять або витікають з останніх. До них відносять - організаційно-управлінські відносини в сфері праці;

відносини щодо забезпечення зайнятості, профорієнтації і працевлаштування;

відносини щодо професійного відбору, професійної підготовки й підвищення кваліфікації кадрів безпосередньо на виробництві; соціально-партнерські відносини; відносини щодо нагляду і контролю за охороною праці й дотриманням трудового законодавства; відносини щодо розгляду трудових спорів.

Професор К.Н. Гусов і професор В.Н. Толкунова називають також організаційно-управлінські відносини профспілкового органу на виробництві або іншого уповноваженого працівниками органу з роботодавцем, його адміністрацією (з приводу поліпшення умов праці, застосування норм трудового права, прийняття і застосування локальних норм трудового права, захисту прав трудящих), а також відносини щодо матеріальної відповідальності учасників трудового відношення за шкоду, заподіяну з вини однієї сторони іншій.