1.Поняття трудового права.

2.Предмет і метод трудового права.

3.Відмежування трудового права від суміжних галузей права.

4.Система і Функції трудового права.

5. Характеристика принципів трудового права.

6. Джерела трудового права.

7. Конституція України як основне джерело трудового права

8. Локальні та підзаконні акти як джерела трудового права

9.Акти органів судової влади

10.Акти міжнародних організацій і міжнародні договори

11.Поняття і види правовідносин в сфері трудового права.

12.Трудове правовідношення: поняття та особливості.

13.Зміст трудового правовідношення

14.Правовідносини по забезпеченню зайнятості і працевлаштування

15. Правовідносини похідні від трудових, їхні види і загальна характеристика.

16.Поняття і види суб’єктів трудового права.

17.Працівники як суб’єкти трудового права, їх права та обов’язки.

18.Роботодавці як суб'єкти трудових правовідносин

19.Правовий статус трудового колективу, його повноваження.

20.Повноваження трудового колективу

21.Поняття профспілок, їх завдання.

22. Порядок утворення та легалізація профспілок.

23.Права та обов’язки профспілок.

24.Повноваження профспілкового виборного органу

25. Організації роботодавців.

26..Поняття, значення і сторони колективного договору.

27.Порядок укладення і зміст колективного договору.

28.Поняття, значення, сторони і види колективних угод.

29.Порядок укладення та зміст колективних угод.

30.Реалізація колективних договорів та угод та контроль за їх виконанням.

31.Поняття зайнятості населення. Правові гарантії права вибору виду зайнятості.

32.Поняття працевлаштування

33. Порядок працевлаштування за допомогою ДСЗ

34. Додаткові гарантії працевлаштування для окремих категорій осіб

35.Правовий статус безробітного.

36.Матеріальне забезпечення безробітних в Україні.

37.Поняття, сторони та значення трудового договору.

38.Зміст трудового договору

39.Види трудового договору

40.Випробування при прийнятті на роботу

41.Порядок укладення трудового договору.

42. Зміна істотних умов праці

43.поняття переведення на іншу роботу

44.Види переведення на іншу роботу

45.Припинення трудового договору з ініціативи працівника.

46.Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця.

47. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб

48.Правові наслідки звільнення працівника з роботи

49.Поняття робочого часу

50.Види робочого часу

51.Режим робочого часу і порядок його встановлення

52.Облік робочого часу

53.Надурочні роботи

54.Поняття часу відпочинку та його види

55. Поняття відпусток

56.Порядок надання відпусток

57.Види відпусток їх характеристики

58.Поняття оплати праці та заробітної плати

59.Структура і функції зарплати

60.Методи регулювання оплати праці

61.Система та форми оплати праці

62.Оплата праці при відхиленні умов передбачених тарифами

63.понятя та елементи тарифної системи

64.Організація оплати праці на підприємствах

65.Преміювання працівника

66.право працівника на оплату праці та його захист

67.гарантії та компенсаційні виплати

68.Поняття трудової дисципліни

69.Методи забезпечення трудової дисципліни

70.Внутрішній трудовий розпорядок

71. Система заходів заохочення працівників

72.Поняття і види дисциплінарної відповідальності

73.Дисциплінарне стягнення поняття та склад

74.Заходи дисциплінарного стягнення та порядок їх застосування

75.наслідки застосування дисциплінарного стягнення

76.Поняття та правова природа матеріальної відповідальності

77.Підстави і умови матеріальної відповідальності

78.Повна матеріальна відповідальність

79. Обмежена матеріальна відповідальність

80. Відповідальність роботодавця за заподіяну шкоду працівникові

81.Порядок відшкодування роботодавцем моральної шкоди

89.Поняття предмет та види трудових спорів

90.Причини виникнення трудових спорів

91.Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів

92.Порядок розгляду колективних трудових спорів

93.Право на страйк.Порядок оголошення та проведення страйку

94.Судовий порядок розгляду трудових спорів

96.система органів розгляду трудових спорів

1.Поняття трудового права.

Трудове право — одна з провідних галузей у системі права України і все, що стосується визначення його поняття юридичною наукою; давно опрацьовано.

Поняття «трудове право» можна розглядати у декількох аспектах.

Як галузь права трудове право являє собою систему правових норм, що регулюють сукупність суспільних відносин з приводу використання найманої праці.

Другий аспект поняття «трудове право» характерний переважно для сфери реалізації права. І хоча на практиці в діяльності уповноважених на те органів йдеться в основному про застосування законодавства, а не права, поняття «трудове право» є домінуючим і тут. Як відомо, поняття «право» є ширшим, ніж поняття «законодавство», а тому застосування терміну «трудове право» замість терміну «трудове законодавство» можна вважати цілком прийнятним.

Трудове право як наука становить систему об'єктивних знань про поняття, розвиток, закономірності, принципи самостійної галузі права. Як галузь права, воно є власне предметом науки трудового права.

Становлення і розвиток трудового права України відбулися в умовах соціалістичної системи радянського права. Трудове право розвивалося протягом майже двох століть разом з формуванням капіталістичних суспільних відносин і склалося у самостійну галузь після Другої світової війни. Втручання держави в регулювання відносин, пов'язаних із застосуванням праці, шляхом видання правових актів у цій сфері спершу стосувалось охорони праці жінок і молоді. Запровадження ж обов'язкового соціального страхування, а також створення особливих юрисдикційних органів для захисту інтересів певних груп найманих працівників свідчили про соціальну спрямованість у підходах до регламентації цих відносин. Поряд із суто державними заходами у цій сфері набувають самостійного значення заходи, пов'язані із самозахистом найманих працівників, які з метою охорони власних інтересів починають створювати профспілки. Відтак у трудовому праві з'являються нові суб'єкти, які виступають на боці працівників, та нові норми, що

регулюють трудові відносини і не є при цьому продуктом держави чи її органів.

трудове право формується на базі:

встановлених державою правових норм (так званого писаного права);

міжнародно-правових норм, що регулюють трудові відносини і ратифіковані в установленому порядку (конвенції Міжнародної організації праці та інших організацій);

договірного права, тобто правил, встановлених шляхом взаємних угод — тарифних чи колективних договорів тощо;

звичаєвого права, судової практики та юридичної науки (так званого неписаного трудового права). На даний час самостійність трудового права як галузі права не є предметом дискусії в юридичній науці. Впродовж багатьох років свого існування воно утвердилося на чільних позиціях тепер вже і системи права України, а тому спроби розглядати його як «непрофілюючу» чи «як комплексну — другорядну» галузь права не мають суттєвого значення. Зміни характеру праці, способів залучення до праці, привнесення у трудові відносини елементів найму і купівлі-продажу робочої сили не змінюють орієнтації щодо юридичної природи норм, котрі забезпечують ці відносини.