- •Історія становлення господарських судів та господарського судочинства в Україні.
- •Система, склад та структура господарських судів, їх місце в судовій системі України.
- •Завдання та функції господарських судів України.
- •Право на звернення в господарський суд.
- •Поняття господарського процесу, його форма, предмет та стадії.
- •Поняття та види господарсько-процесуальних відносин.
- •Предмет та метод господарського процесуального права.
- •Принципи господарського судочинства.
- •Джерела господарського процесуального права.
- •Загальна характеристика Господарського процесуального кодексу України.
- •Дія господарсько-правових норм у часі та просторі.
- •Зв'язок господарського процесуального права з іншими галузями права України.
- •Господарське процесуальне право як наука і навчальна дисципліна.
- •Проект нового Господарського процесуального кодексу.
- •Поняття та правові засади підвідомчості. Співвідношення з поняттям „компетенція" господарського суду.
- •Поняття та види підсудності справ господарському суду.
- •Відмежування підвідомчості цивільних, адміністративних та господарських спорів.
- •Виняткова підвідомчисть (предметна).
- •Поняття та класифікація учасників господарського процесу.
- •Правовий статус судді господарського суду та порядок його відводу.
- •Права та обов'язки сторін.
- •Процесуальна співучасть.
- •Треті особи і господарському процесі.
- •Участь прокурора в господарському процесі.
- •Участь в господарському процесі державних органів та органів місцевого самоуправління.
- •Процесуальне представництво.
- •Експерт як учасник господарського процесу.
- •Поняття та правові засади судових витрат.
- •Види судових витрат.
- •Порядок сплати судових витрат.
- •Звільнення від сплати судових витрат.
- •Судові штрафи в господарському процесі та інші заходи відповідальності
- •Поняття та правові засади господарських процесуальних строків.
- •Види процесуальних господарських строків.
- •Закінчення процесуальних господарських строків.
- •Продовження та поновлення процесуальних строків. Строки, що не підлягають поновленню.
- •Правові наслідки перебігу у процесуальних строків та порядок їх поновлення.
- •Поняття та ознаки доказів в господарському процесі.
- •Поняття доказування. Співвідношення доказів та доказування.
- •Види доказів.
- •Витребування, огляд та дослідження доказів.
- •Оцінка доказів.
- •Забезпечення доказів: поняття та порядок.
- •Поняття та правові засади запобіжних заходів.
- •Підстави застосування запобіжних заходів.
- •Види запобіжних заходів.
- •Порядок застосування запобіжних заходів господарськими судами.
- •Поняття досудового порядку врегулювання господарських спорів, історія його виникнення та сучасна практика застосування.
- •Загальні положення щодо порядку досудового врегулювання господарських спорів.
- •Порядок пред'явлення і розгляду претензій.
- •Врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.
- •Пред'явлення претензій щодо перевезення вантажів органам транспорту.
- •Поняття і елементи позову.
- •Форма і зміст позовної заяви.
- •Частини позову.
- •Визначення ціни позову.
- •Додатки до позову. Розрахунок позову.
- •Порядок подання позовної заяви. Відзив на позовну заяву.
- •Відмова у прийнятті і повернення позовної заяви.
- •Об'єднання позовних вимог. Відмова від позову. Зустрічний позов.
- •Порядок порушення провадження у справі у господарському суді.
- •Процесуальні дії суду щодо підготовки справи до розгляду.
- •Порядок ведення судового засідання.
- •Відкладання судового розгляду, перерва у судовому засіданні.
- •Зупинення провадження у справі та його поновлення.
- •Припинення провадження та залишення справи без розгляду.
- •Порядок прийняття, форма і зміст рішення.
- •Ухвала суду та її зміст. Додаткове рішення, ухвала.
- •Право апеляційного оскарження.
- •Подання апеляційної скарги та її зміст.
- •Порядок розгляду апеляційної скарги.
- •Постанова апеляційної інстанції.
- •Право касаційного оскарження.
- •Подання касаційної скарги та її зміст.
- •Порядок розгляду касаційної скарги.
- •Постанова касаційної інстанції.
- •Поняття нововиявлених обставин та підстави перегляду судового рішення.
- •Порядок і строк подання заяви (внесення подання) про перегляд судового рішення.
- •Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами та за винятковими обставинами
- •Поняття банкрутства за діючим законодавством.
- •Учасники провадження у справах про банкрутство.
- •Порядок порушення провадження у справах про банкрутство.
- •Санація боржника та мирова угода.
- •Судові процедури, які застосовуються щодо боржника.
- •Поняття та порядок ліквідаційної процедури.
- •Особливості банкрутства окремих видів суб'єктів господарювання.
- •Загальна характеристика та правова природа інституту виконання судових рішень.
- •Види виконавчого провадження щодо рішень господарського суду.
- •Розстрочка та відстрочка виконання рішень господарського суду.
- •Наказ господарського суду і порядок його виконання.
- •Поняття та правові засади діяльності третейських судів.
- •Повноваження третейського суду щодо вирішення господарських спорів.
- •Договірне застереження щодо арбітражного розгляду справи. Міжнародний комерційний арбітраж, Міжнародна морська арбітражна комісія та Регламент.
-
Права та обов'язки сторін.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст. 1 ГПК України: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Сторонами судового процесу є учасники спірного матеріального правовідношення, тобто особа, яка має право вимоги (кредитор) та особа, на яку покладається обов'язок виконати зобов'язання (боржник). У судовому процесі кредитор стає позивачем, а боржник - відповідачем.
Права та обов'язки сторін у господарському процесі визначає ст. 22 ГПК України, згідно з якою сторони користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи й міркування з усіх питань, що виникають під час судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому ГПК України порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Рівність правових можливостей сторін полягає в тому, що вони мають однакові можливості використання процесуальних засобів свого захисту.
Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Крім загальних прав, якими наділені сторони, слід зауважити, позивач має право до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову чи зменшити розмір позовних вимог. Відповідач має право визнати позов повністю або частково. Але господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права й охоронювані законом інтереси. У таких випадках господарський суд розглядає спір по суті.
-
Процесуальна співучасть.
Господарське процесуальне законодавство припускає можливість участі у справі кількох позивачів і відповідачів (ст. 23 ГПК України), що визначається в юридичній літературі як процесуальна співучасть. Кожен із позивачів чи відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.
Слід зазначити, що для наявності процесуальної співучасті позов повинен бути одночасно поданий кількома позивачами або до кількох відповідачів. Приєднання співучасника до справи після прийняття позову та порушення провадження у справі ГПК не передбачає. Водночас відповідно до ст. 24 ГПК суд із власної ініціативи за згодою позивача або за заявою позивача може залучити співвідповідачів.
Інститут процесуальної співучасті виникає як наслідок існування множинності осіб в матеріальному правовідношенні на стороні боржника чи кредитора. Це може бути пов'язане з солідарною відповідальністю осіб у зобов'язанні.
Процесуальна співучасть на стороні боржника може виникнути з таких норм ЦК:
-
відповідно до ст. 96 ЦК особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації;
-
відповідно до ст. 107 ЦК якщо правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи — правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася;
-
відповідно до ст. 124 ЦК у разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;
-
відповідно до ст. 140 ЦК учасники товариства з обмеженою відповідальністю, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників;
-
відповідно до ст. 151 ЦК учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу;
-
відповідно до ст. 153 ЦК особи, що створюють акціонерне товариство, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до державної реєстрації товариства;
-
відповідно до ст. 198 ЦК особа, що випустила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед її законним володільцем солідарно;
-
відповідно до ст. 232 ЦК довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними;
-
відповідно до ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки;
-
відповідно до ст. 808 ЦК якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу;
-
відповідно до ст. 1119 ЦК у випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах, погоджених із правоволодільцем або визначених договором комерційної концесії. Користувач та субкористу-вач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду солідарно;
-
відповідно до ст. 1123 ЦК за договором комерційної концесії за вимогами, що пред'являються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, правоволоділець відповідає солідарно з користувачем;
-
відповідно до ст. 1138 ЦК якщо договір простого товариства не пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. За спільними зобов'язаннями, що виникли не з догорору, учасники відпові дають солідарно. Якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення;
-
відповідно до ст. 1141 ЦК з моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб;
-
відповідно до ст. 1190 ЦК особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Слід відрізняти подання позову до кількох відповідачів, які солідарно відповідають за зобов'язанням, коли до всіх відповідачів пред'являється одна вимога, від об'єднання позовів, коли до кожного з відповідачів пред'являється самостійна вимога.
Процесуальна співучасть на стороні позивача є можливою у таких випадках:
-
відповідно до ст. 365 ЦК право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників;
-
відповідно до ст. 1135 ЦК учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.
ГПК встановлює процесуальну самостійність кожного з процесуальних співучасників, тобто кожен із них самостійно і незалежно реалізує процесуальні права і несе обов'язки.
Водночас співучасники мають право доручити ведення справи одному з співучасників. ГПК не визначає, яким чином повинно бути оформлене це доручення. Таке доручення може бути реалізоване призначенням спільного представника для ведення справи в суді.