- •Методичні вказівки
- •Склад розрахунково-графічної роботи
- •Склад графічної частини
- •Загальні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи.
- •Підготовчі креслення
- •Планування вулиць
- •Вертикальне планування перехресть
- •Побудова проектних горизонталей на тротуарах
- •Внутрішньоквартальне планування
- •Вертикальна прив'язка будівель
Підготовчі креслення
План організації рельєфу виконують на креслярському папері формату А2 (420x594) в масштабі 1:500.
Спочатку наносять рамку і штамп. Потім приступають до викреслювання будівель і вулиць відповідно до отриманого завдання. За умовами розміщення на аркуші приймають розміри кварталу в червоних лініях 120х200 метрів, ширина вулиць які примикають (відстань між червоними лініями) - 25 метрів, ширина проїжджої частини - 14 метрів (ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень). Допускається застосовувати при відповідному обґрунтуванні інші типи вулиць.
Будівлі розташовують з відступом від червоної лінії не менше чим на 3 метри. Ширину будівель умовно приймають: житлових - 15м, суспільних - 18м. Довкола будівель влаштовують відмостку шириною 1м (умовно), поперечний ухил відмостки - 300/00. Червону лінію вказують по периметру кварталу у вигляді суцільної лінії; вказують також червоні лінії сусідніх кварталів, в цих кордонах виконують план організації рельєфу.
Система внутрішніх квартальних проїздів мікрорайону (кварталу) складається з в'їздів, проїздів, майданчиків для роз'їздів, майданчиків для розвороту і гостьових стоянок. Основне завдання системи проїздів – забезпечення зручного проїзду до житлових будівель, організацій і підприємств обслуговування, а також відведення поверхневих вод. Проїзди прокладають за кільцевою, пів кільцевою або тупиковою схемою.
В'їзд приймається шириною 6м. Проїзди, які ведуть до груп будівель з населенням до 3-х тис. жителів, мають бути шириною 3,5м; проїзди які ведуть до груп будівель з населенням більш 3тис жителів – 6,0м. При довжині проїзду шириною 3,5м, через кожні 100м влаштовують майданчики для роз'їзду шириною 3,0 і завдовжки 15м. В розрахунково-графічній роботі проїзди приймаються шириною 6м.
Тупикові проїзди закінчуються майданчиками розворотів 12х12м. Гостьові стоянки мають бути кишенькового типа завглибшки 6м. Радіус закруглень в системі проїздів приймають 6м.
Відстань від будівель до проїздів має бути:
№ |
Кількість поверхів, пов. |
відстань, м |
1 |
5 |
6,0 |
2 |
9 |
8,0 |
3 |
12 |
9,0 |
4 |
16 |
10,0 |
Висоту бортового каменя проїжджої частини вулиць і внутрішніх квартальних проїздів приймають 0,15м; на перехрестях - не більш 0,08м. Середнє значення поперечного ухилу вулиць, проїздів і тротуарів іпоп = 200/00 (0,02). Радіуси закруглення проїжджої частини вулиць по кромці тротуару приймають не менше 12м; при в'їзді всередину кварталу - 6м. (приклад побудови див. додаток 2).
Потім по заданому ухилу будують горизонталі з перерізом рельєфу по висоті 0,50м. Напрям ухилу і малюнок горизонталей довільні. Отриманий рельєф умовно позначатиме фактичну поверхню ділянки будівництва, горизонталі називатимуться "фактичними".
Для того, щоб побудувати рельєф по заданому ухилу визначають відстань між суміжними горизонталями - L. Потім багато разів відкладають цей розмір на довільно вибраній лінії і проводять, через отримані точки горизонталі. Горизонталі проводяться "на око" перпендикулярно до базової лінії і доводять до кромки креслення
Значення L визначають по прямокутному трикутнику, де цей розмір відповідатиме величині горизонтально розташованого катета. Другий катет (вертикальний) Δh дорівнює кроку горизонталей, тобто 0,50м. Ухил рельєфу i, який в даному випадку відповідає завданню на виконання розрахунково-графічної роботи (див. додаток 1).
|
Рис.1. Графічне визначення ухилу.
|
Ухил визначається шляхом відношення різниці висот між двома окремо взятими крапками до відстані між ними. Ухил поверхні на кожній даній ділянці визначають по наступній формулі:
i = Δh : L (1)
де Δh – різниця відміток між двома точками або сусідніми горизонталями, м;
L – відстань між двома точками або горизонталями в даному напрямі, м.
Відстань між суміжними горизонталями в плані дорівнює:
L = Δh : i (2)
Приклад: Заданий ухил і =200/00. Крок горизонталей (переріз рельєфу по висоті) Δh = 0,50м. Необхідно визначити відстань між горизонталями в плані L і побудувати топографічний план в масштабі 1:500
Ухил виражають десятковими дробами, у відсотках 0/0 і в промілях 0/00 (тисячі долі). Так, наприклад, i = 0,02 рівнозначно i = 20/0 або i = 200/00. На практиці в даний час ухили виражають частіше в промілях 0/00
i = 200/00 = 0,02
Відстань між горизонталями на місцевості дорівнює:
L = Δh : i = 0.50 : 0.020 = 25м.
Для того, щоб відкласти цей розмір на кресленні визначають його значення в масштабі 1:500
L = 25 : 500 = 0,05м = 5см
На кресленні наносять довільну лінію, на якій роблять відмітки через 5см. Через отримані точки, під прямим кутом до лінії, проводять горизонталі, які і змальовуватимуть фактичний рельєф з ухилом 200/00 в масштабі 1:500. Таким чином, умовно отримують топографічний план, на якому належить виконувати подальшу роботу.
Значення горизонталей (фактичні відмітки) вписують в розриві лінії в найбільш зручному для читання місці.
Рельєф території в значній мірі зумовлює планувальну композицію вуличної мережі, а отже, і плану міста. Для закладення мережі вулиць найбільш сприятливим є рельєф з ухилами 5-600/00 для магістральний вулиць і 5-800/00 для житлових вулиць і проїздів залежно від їх класифікації.
Приклад підготовчого креслення див. додаток 3.
У реальних умовах розташування будівель на майданчику значною мірою визначається рельєфом відведеної для будівництва території. Оскільки в розрахунково-графічній роботі фактичний рельєф умовно відтворюється самим студентом, необхідно при побудові фактичних горизонталей враховувати наявність готової планувальної схеми (варіанту завдання) і передбачити найкраще взаємне розташування рельєфу і планувальної схеми. Це може бути досягнуто шляхом попередньої побудови горизонталей на кальці і подальшого поєднання топографічної основи з планом розташування будівель.