39.Хрущовська "відлига"(1953-64рр.)

1-й етап: весна 1953 р. — початок 1956 р.

2-й етап десталінізації проходив під знаком XX з'їзду КПРС (1956—1961 рр.).Повну реабілітацію одержали керівники партії й держави, воєначальники.

3-й етап десталінізації — осінь 1961 р. — осінь 1964 р., пов'язаний із XXII з'їздом КПРС, на якому з новою силою прозвучала критика культу особи.

Спроби економічних реформ Із 1957 р. почали здійснюватися реформи в економіці СРСР. У промисловості:

ліквідовано галузеві міністерства і створено територіальні органи управління промисловістю — раднаргоспи (загалом 105);

розширено права республіканських і місцевих органів влади щодо управління галузями легкої та переробної промисловості;

за п'ятирічним планом і планом семирічки пріоритет відводився галузям промисловості групи "Б" (виробництво товарів широкого вжитку) зі сповільненням темпів розвитку галузей групи "А" (виробництво засобів виробництва).

У сільському господарстві:

підвищено закупівельні ціни на продукцію сільськогосподарського виробництва (особливо на зернові та продукти тваринництва);

сільському населенню видано паспорти;

вжито заходів із побільшення колгоспів для створення великих колгоспних господарств.

У соціальній сфері:

• проведено пенсійну реформу 1956 р., яка забезпечила зростання доходів пенсіонерів у 2 рази, інвалідів — в 1,5 раза;

• скорочено робочий день до 7 годин;

• підвищено заробітну платню робітникам і службовцям;

40.Політична опозиція 1960 -1980-х рр.

Оппозиционное движение

В 60-80 г.г. в оппозиционном движении появляются новые направления:

Национально-освободительное (В. Мороз, Л. Лукьяненко) – Его участники были сторонниками независимой Украины, свободного развития украинского языка и культуры.

Правозащитное (Н. Руденко, П. Григоренко, В. Черновил, С. Хмара и др.). Выдвигали требования соблюдения в СССР и УССР основных прав человека.

Религиозное (И. Тереля, В. Романюк). Требовали свободы вероисповедания, восстановления УГКЦ и других запрещенных конфессий.

Как и в предыдущий период, оппозиционное движение разнообразное по социальному составу, использует различные мирные формы борьбы:

акции протеста (премьера фильма «Тени забытых предков» в сентябре 1965 года превратилась в протест против незаконных арестов диссидентов).

письма протеста в различные высокие партийные и правительственные инстанции СССР и УССР

издание и распространение материалов, разоблачающих политику советского режима («самиздат» и «тамиздат»).

41. Демократизація суспільства. Перебудова. Декларація про державний суверенітет. ДКНС і Україна. Розвал СРСР.

Демократично налаштовані сили в Україні починають активно виступали проти перебування республіки у складі СРСР, за українську державну самостійність. Такий розвиток подій не влаштовував й самого М. Горбачова, тепер уже як Президента СРСР. Намагаючись не допустити переростання "суверенізації" союзних республік у процес, який би привів до створення незалежних держав, М. Горбачов почав маневрувати. Він, зокрема, запропонував проект так званого нового Союзного Договору і став наполягати на тому, щоб союзні республіки його підписали. Консервативна частина КПРС виступила проти будь-яких поступок союзним республікам, за збереження СРСР як єдиної держави. Ці реакційні сили (так званий ДКНС) у ніч на 19 серпня 1991 р., ізолювали М. Горбачова на його кримській дачі та усунули його від влади (серпневий путч). Проти заколотників рішуче виступив Б. Єльцин, кваліфікувавши їхні дії як правореакційний антиконституційний переворот. Українське керівництво, зокрема Верховна Рада, зайняло вичікувальну позицію. Тільки тоді, коли московський заколот фактично було придушено, українське керівництво почало діяти. 26 серпня 1991 р. Президія Верховної Ради України приймає указ "Про тимчасове припинення діяльності Компартії України". 30 серпня того ж року була прийнята постанова "Про заборону діяльності Компартії України". Одночасно з цим прокомуністичні сили у Верховній Раді та за її межами розгорнули кампанію на захист компартії. Ще одна частина членів колишньої компартії України 26 жовтня 1991 р. оголосила про створення Соціалістичної партії України. (Мороз). Відновила свою діяльність ОУН - під орудою колишнього Президента УНР в екзилі М. Плав'юка. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України приймає Акт проголошення незалежності України. Він був підтверджений всенародним референдумом 1 грудня 1991 р. В ньому взяло участь 84,2% виборців, з яких 90,3% проголосували за незалежність України. Того ж дня Президентом України було всенародне обрано Л. Кравчука. 7 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі зібралися лідери Білорусії (С. Шушкевич), Росії (Б. Єльцин) та України (Л. Кравчук), провели переговори і наступного дня підписали угоду про створення натомість СРСР Співдружності Незалежних Держав. 21 грудня того ж року в Алма-Аті відбулася зустріч керівників незалежних держав колишнього СРСР. У прийнятій декларації зафіксовано, що з утворенням СНД Радянський Союз припиняє своє існування.